Рішення

від 26.09.2013 по справі 909/953/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2013 р. Справа № 909/953/13 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Булки В.І.,

при секретарі судового засідання Бабенецькій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго",

вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ, 76014,

поштова адреса: вул. Максимовича, 7, м. Івано-Франківськ, 76007

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гронбі"

вул. Софіївка,12-А, м. Івано-Франківськ, 76018,

про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію в сумі 18 972,46 грн., пені в сумі 468,01 грн. та відсотки річних в сумі 93,60 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Іванишин В.І. - юрисконсульт, (довіреність №572 від 10.10.2012 р.);

від відповідача: не з'явилися,

встановив: Публічне акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Гронбі" про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію в сумі 18 972,46 грн., пені в сумі 468,01 грн. та відсотки річних в сумі 93,60 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить суд позов задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві. Крім цього, позивач надав суду довідку з ЄДРЮОФОП (вх.№15082/13 від 26.09.13).

Представник відповідача в судове засідання двічі не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не направив, вимоги суду, вказані в ухвалах суду від 29.08.13 та від 10.09.13 не виконав. Зазначені вище ухвали суду направлялась відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві. Проте, до суду повернулись ухвали від відповідача із відміткою "вибув". При цьому позивач надав суду інформацію з єдиного державного реєстру, з якої вбачається, що місцезнаходження відповідача вул. Софіївка,12-А, м. Івано-Франківськ, що є ідентичною тій адресі по якій надсилалась ухвала відповідачу.

Варто зазначити, що відповідно до ч.1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином .

Крім того суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Згідно з пунктом 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зі змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду N 3 від 23.03.2012, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час, дату і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Беручи до уваги той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд прийшов до висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи вимоги чинного законодавства та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Між ВАТ "Прикарпаттяобленерго" (з 18.04.11 змінено найменування на Публічне акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго", яке є його правонаступником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гронбі" укладено Договір №159 про постачання електричної енергії №1159 від 23.01.2008 року.

Згідно розділу 1 договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 110,0 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії встановлена на межі балансової належності між постачальником та споживачем.

Щомісячно 16 числа календарного місяця споживач направляє уповноваженого представника у відділ збуту відповідної районної філії постачальника для подання додатку №6 "Акт про використану електричну енергію", який є невід'ємною частиною договору, одержання відповідних рахунків про оплату та надання постачальнику документів, що підтверджують оплату у розрахунковому періоді (п.2 додатку №2 до договору).

Пунктом 3 додатку №2 до договору передбачено, що розрахунковим періодом вважається період, який починається з 16 числа місяця та триває до 15 числа (включно) поточного (наступного) місяця. Щомісячно споживач проводить остаточний розрахунок по усіх платежах, передбачених даним договором, протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

Однак, відповідачем в порушення взятих на себе зобов'язань по договору не надано позивачу акти про використану електричну енергію за жовтень, листопад та грудень місяці 2012 року та січень 2013 року.

Пунктом 6.39 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 17.10.05 N 910, абзацу 3 п.5 додатку 2 до договору, визначено, що у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (вказаного у п.2 даного додатку до договору про постачання електроенергії) з вини споживача, в тому числі при неоформленні додатку №6 "Акт про використану електричну енергію" постачальник проводить нарахування за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання споживачем даних протягом наступного розрахункового періоду. Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку. У цьому разі відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.

Позивач, не отримавши у передбачений договором термін даних про спожиту електричну енергію у жовтні 2012 року, нарахував відповідачу за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період 34,08грн., про що відповідачу надіслано рахунок №1159/1 від 30.10.12.

В зв'язку з неподанням відповідачем актів про використану електроенергію, позивачем, на підставі п.6.39 Правил користування електричною енергією, абзацу 3 п.5 додатку 2 до договору, проведено розрахунок обсягу спожитої електричної енергії у листопаді, грудні 2012 року та січні 2013 року. Позивачем оформлено та направлено відповідачу рахунки з вказаними нарахуваннями за електроенергію:

-№ 1159/1 від 30.11.12 на суму 8 772,50грн.;

- №1159/1 від 16.12.12 на суму 8 489,63грн.;

- №1159/1 від 30.01.13 на суму 2 572,30грн.

Однак, в порушення договірних зобов'язань, відповідач за вказаними рахунками за спожиту електроенергію розрахунків не провів, внаслідок чого суму боргу відповідача перед позивачем становить 18 972,46грн.

Пунктом 4.2.1 договору сторонами погоджено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 договору, з порушенням термінів визначених відповідним додатком, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 10 % річних, та інфляційні збитки.

На підставі вказаного пункту позивач просить стягнути з відповідача 468,01грн. пені, 93,60грн. - відсотків річних.

Позивач 22.08.13 надіслав відповідачу претензію №024-1354 з вимогою погасити борг, що становить 19 534,07грн.

Відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив.

Станом на день звернення позивача до господарського суду Івано-Франківської області заборгованість відповідача становить 19 534,07грн., із них: заборгованості за спожиту електроенергію в сумі 18 972,46 грн., пені в сумі 468,01 грн. та відсотки річних в сумі 93,60 грн.

Беручи до уваги викладене вище суд вважає за правильне позов задоволити та виходить з наступних підстав.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з Договору.

Відповідно до ч.1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи той факт, що відповідач неналежно виконав свої зобов'язання, які випливають з договору та закону, отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 18 972,46грн. заборгованості за спожиту електроенергію підлягає до задоволення в повному обсязі.

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у Договорі.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вказує на те, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Тобто, сторони узгодили право постачальника (позивача) на нарахування пені, 10% річних та інфляційних втрат (п.4.2.1 договору). Судом встановлено, що 468,01грн . пені, 93,60грн . річних нараховані позивачем правомірно, відповідно підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем становить: заборгованості за спожиту електроенергію в сумі 18 972,46 грн., пені в сумі 468,01 грн. та відсотки річних в сумі 93,60 грн. (всього 19 534,07грн.).

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України). Позивачем доведено обставини, на які він посилався. Отже, вимога позивача правомірна та підлягає задоволенню. Відповідачем позовні вимоги доказами не спростовано.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов'язання взятого на себе за договором. Факт наявності заборгованості належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку чим суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст.11,509,525,549,625,629,714 Цивільного кодексу України, ст.ст.173,193,231 Господарського кодексу України, ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст.33,34,43,49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" до товариства з обмеженою відповідальністю "Гронбі" про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію в сумі 18 972,46 грн., пені в сумі 468,01 грн. та відсотки річних в сумі 93,60 грн. - задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гронбі", вул. Софіївка,12-А, м. Івано-Франківськ (код ЄДРПОУ 22167373, поточний рахунок №26000002213980 в ФКБ "Фінанси і кредит", МФО 336235) на користь Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго", вул.Індустріальна, 34, м.Івано-Франківськ (поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 2603930100758 в Івано-Франківському обласному управлінні ВАТ "Ощадбанк", МФО 336503) заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 18 972,46 грн. (вісімнадцять тисяч дев"ятсот сімдесят дві грн. 46 коп.).

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гронбі", вул. Софіївка,12-А, м. Івано-Франківськ (код ЄДРПОУ 22167373, поточний рахунок №26000002213980 в ФКБ "Фінанси і кредит", МФО 336235) на користь Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго", вул.Індустріальна, 34, м.Івано-Франківськ (поточний рахунок № 2600630100758 в Івано-Франківському обласному управлінні ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 336503) 468,01грн. (чотириста шістдесят вісім грн. 01коп.).

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гронбі", вул. Софіївка,12-А, м. Івано-Франківськ (код ЄДРПОУ 22167373, поточний рахунок №26000002213980 в ФКБ "Фінанси і кредит", МФО 336235) на користь Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго", вул.Індустріальна, 34, м.Івано-Франківськ (№ 2600630100758 в Івано-Франківському обласному управлінні ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 336503) 1 720,50грн. (одну тисячу сімсот двадцять грн. 50коп.) судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.09.13.

Суддя Булка В.І.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

Помічник судді Гандера М.В. 30.09.13