Рішення

від 23.09.2013 по справі 922/3227/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2013 р.Справа № 922/3227/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Антарес" в особі філії "Нест-Фуд", м.Харків до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Харків про стягнення 21945,03 гривень за участю представників:

позивача - Штанько О.М. (довіреність №5 від 01 липня 2013 року)

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2013 року Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Антарес" в особі філії "Нест-Фуд", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (Відповідача) суми заборгованості у розмірі 21945,03 гривень, у тому числі, 19900,95 гривень суми основної заборгованості, 1447,05 гривень суми нарахованої пені та 597,03 гривень штрафу. Заявлену вимогу обґрунтував неналежним виконанням Відповідачем умов договору поставки №7, укладеного між сторонами 04 січня 2013 року. Крім того, Позивач просив суд стягнути з Відповідача 1720,50 гривень судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 серпня 2013 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі було порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 05 вересня 2013 року.

05 вересня 2013 року представник Позивача надав через канцелярію суду супровідним листом (вх.№32418/13) витребувані судом документи, на підтвердження заявлених позовних вимог. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 вересня 2013 року було відкладено розгляд справи на 23 вересня 2013 року, у зв'язку з неявкою Відповідача.

23 вересня 2013 року представник Позивача надав через канцелярію суду супровідним листом (вх.№34771) додаткові документи, на підтвердження заявлених позовних вимог. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.

Представник Позивача у відкритому судовому засіданні 23 вересня 2013 року підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач у відкрите судове засідання 23 вересня 2013 року свого представника не направив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав. Про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням від 16 вересня 2013 року.

Відповідно до п.3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України №02-5/289 від 18 вересня 1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Беручи до уваги, що відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою господарського суду Харківської області про порушення провадження у справі від 05 серпня 2013 року Відповідача було повідомлено про розгляд даної справи, суд в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами, без участі Відповідача.

Отже, суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника Позивача, встановив наступне.

04 січня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Антарес" в особі філії "Нест-Фуд" (Позивачем) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Відповідачем) було укладено договір поставки №7 (далі - договір). Даний договір було підписано повноважними представниками з обох сторін та скріплено печатками.

Відповідно до умов даного договору, постачальник (Позивач) зобов'язався поставити покупцю (Відповідачу) товар, а покупець, в свою чергу, зобов'язався прийняти відповідний товар та оплатити його в порядку, передбаченому договором.

Відповідно до п.4.2. договору, приймання товару по кількості та якості проводиться в момент поставки товару, на підставі видаткової накладної, підписаної з обох сторін.

Ціни на товар встановлюються у у накладних (п.5.2 договору).

Позивач, на виконання умов договору, поставив на адресу Відповідача товар на суму 20964,08 гривень, що підтверджується наступними, підписаними з обох сторін, видатковими накладними (а.с.15-19):

- в/н №2000268 від 05 січня 2013 року;

- в/н №2000269 від 05 січня 2013 року;

- в/н №2000270 від 05 січня 2013 року.

Відповідно до п.5.3 договору, покупець зобов'язаний був провести оплату за товар в строк не пізніше 7 (семи) календарних днів, з моменту отримання товару за накладною.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач частково розрахувався з Позивачем за отриманий товар, внаслідок чого, на час розгляду справи у суді, у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем у розмірі 19900,95 гривень. Доказів повної оплати отриманого товару Відповідач до суду не надав.

До того ж, відповідна сума заборгованості підтверджується підписаними з обох сторін актами звірки взаєморозрахунків, станом на 18 липня 2013 року та 01 вересня 2013 року.

З метою досудового врегулювання спору, Позивач направив претензію (вих.№241) від 22 березня 2013 року на адресу Відповідача про сплату виниклої заборгованості, але відповіді не отримав.

Суд, проаналізувавши обставини, вказані у позовній заяві, дійшов висновку про те, що Позивач виконав свої зобов'язання за спірним договором належним чином та у повному обсязі. Проте, Відповідач, в свою чергу, зобов'язання за спірним договором виконав частково, у зв'язку з чим утворилась заборгованість перед Позивачем у розмірі 19900,95 гривень, яка до цього часу залишається непогашеною.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно із ч.1 ст.179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До того ж, частина 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлює те, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В розумінні статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч.2 цієї статті).

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи викладене, та те, що на момент прийняття рішення по справі, у матеріалах справи відсутні будь-які докази повного погашення Відповідачем заборгованості в добровільному порядку, суд вважає заявлену вимогу Позивача щодо стягнення з Відповідача суми заборгованості у розмірі 19900,95 гривень нормативно та документально обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо заявленої вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 1447,05 гривень пені та 597,03 гривень штрафу, суд зазначає наступне.

Згідно із ст.548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ст.546 ЦКУ).

Відповідно до п.6.2 спірного договору, у разі недотримання строків оплати товару, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а також штраф в розмірі 3% від неоплаченого товару в строк.

Позивач нарахував суму пені та штраф, з урахуванням Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" №543/96-ВР від 22 листопада 1996 року, та в порядку ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

З урахуванням викладеного, суд, перевіривши розрахунок пені та штрафу, нарахованих Позивачем, перевіривши період нарахування останнім вказаних сум, дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та таким, що відповідає нормам чинного законодавства, а тому підлягає стягненню з Відповідача у повному обсязі.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається на Відповідача.

На підставі вищевикладеного та ст.129 Конституції України, ст.ст.546, 548, 599, 612, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.179, 193, 232 Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (61064, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк" у м.Харкові, МФО 351533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Антарес" в особі філії "Нест-Фуд" (61057, м.Харків, Бурсацький узвіз, 6, к.203, код ЄДРПОУ 26201457, р/р №26001500046271 у відділенні "Харківська міжрегіональна дирекція" ПАТ "Креді Агріколь Банк", МФО 300614) 19900,95 гривень основної заборгованості, 1447,05 гривень пені, 597,03 гривень штрафу та 1720,50 гривень судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27 вересня 2013 року.

Суддя Аріт К.В.

справа №922/3227/13