Рішення

від 26.07.2013 по справі 122/15254/13-ц

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. СІМФЕРОПОЛЯ

Справа № 122/15254/13-ц

Провадження по справі 2/122/1293/13

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2013 року м. Сімферополь

Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим у складі

головуючого - судді Домнікової М.В.,

при секретарі Шерет Ф.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м Сімферополі цивільну справу за позовом Кредитної спілки "Кримська республіканська каса взаємодопомоги" до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2013 року Кредитна спілка «Кримська республіканська каса взаємодопомоги» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, мотивуючи вимоги тим, що 16.10.2009 року між спілкою та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №66-10/09 за умовами якого остання отримала кредит в сумі 28300 грн. строком на 12 місяців під плаваючу процентну ставку, яка складається з 0,16 % на день та індексу зміни купівельної спроможності національної валюти. Кінцевою датою договору є 16.10.2010 р. Просили стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 470505,72 грн.

У судове засідання представник позивача не заявився. Надав до суду заяву у якій просить розглянути справу за його відсутності, у разі неявки відповідача - не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка у судове засідання не з'явилася, повідомлена відповідно до вимог діючого законодавства. Про причини неявки суд не повідомила. Клопотань до суду не надавала.

Відповідно до вимог статей 224, 225 ЦПК України, у судовому засіданні суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи. Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи позовної заяви, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань.

За загальним правилом (ч.1 ст.11 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Сторони мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

Згідно ч.2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 213 ЦПК України вимагає від суду повно та всебічно з'ясувати обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідити всі докази в їх сукупності.

Судом встановлено, що 16.10.2009 року між Кредитною спілкою «Кримська республіканська каса взаємодопомоги» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 66-10/09 за умовами якого остання отримала кредит в сумі 28300 грн. строком до 16.10.2010 року під плаваючу процентну ставку, яка складається з 0,16 % на день та індексу зміни купівельної спроможності національної валюти. Кінцевою датою договору є 16.10.2010 р. (а.с.3-4). Згідно з розрахунком заборгованості (а.с.5-6) відповідачка нерегулярно сплачувала за кредитним зобов'язанням у зв'язку з чим утворилась заборгованість за тілом кредиту у сумі 25900 грн., за процентами - у сумі 113036,92 грн., пеня за порушення строків сплати процентів - 284948,80 грн., пеня за порушення строків сплати тіла кредиту - 46620 грн., а всього - в сумі 470505,72 грн. Також просить стягнути з відповідачки понесені судові витрати.

Згідно з положенням статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавец) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень частин 1, 3 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з положеннями частини 3 статті 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до положень частини 2 статті 22 ЦК України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З розрахунку, наданого позивачем, вбачається, що відповідач прострочував планові платежі (а.с.5-6).

Відповідно до положень пункту 1.3 Кредитного договору, кредит надається на строк до 16.10.2010 року.

Згідно з положеннями пункту 1.4 Кредитного договору, позичальник за користування кредитними коштами сплачує кредитору не пізніше 16 числа кожного місяця винагороду із розрахунку 365 днів на рік за фактично отримані кошти та заборгованість, яка утворилася, по несплаченим в строк процентам під плаваючу процентну ставку, яка складається з 0,16 % на день та індексу зміни купівельної спроможності національної валюти.

Проценти, які були нараховані за користування кредитними коштами до строку, визначеному у пункті 1.3 Кредитного договору, згідно розрахунку заборгованості (а.с.5-зворот) складають 11313,29 грн.

Проте, як вбачається з розрахунку заборгованості, в супереч пункту 1.4 Кредитного договору, позивач продовжував нараховувати проценти вже після закінчення строку дії договору, а саме - по 16.04.2013 року.

Таким чином, суд вважає необґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідачки на свою користь заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 17.10.2010 по 16.10.2013 року.

Таким чином, пеня, нарахована на прострочені проценти, які нараховані неправомірно з 16.10.2010 року по 16.04.2013 року - нарахована неправомірно.

Відповідно до положень пункту 1 частини 2 статті 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Розрахунок пені за період з 16.04.2012 року по 16.04.2013 року має бути таким:

(11313,29 грн. + 25900 грн.) * 1% * 365 днів = 136200,64 грн.

З викладеного вбачається, що розмір неустойки є неспівмірним з розміром збитків позивача.

Відповідно до положень пункту 27 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка.

Оскільки заяви про зменшення розміру неустойки від відповідачки не надходило, суд не може застосувати положення статті 551 ЦК України і зменшити розмір неустойки через неспівмірність.

Таким чином, враховуючи викладене, позов має бути задоволений частково і з відповідачки на користь позивача має бути стягнуто заборгованість за кредитним договором №66-10/09 від 16.10.2009 року, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 25900,00 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 11313,29 грн., пені за несвоєчасне виконання зобов'язань у сумі 136200,64 грн., а всього підлягає стягненню 173413,93 грн.

Відповідно до вимог частини 1 статті 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору відповідно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1734,10 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 197, 213, 215, 218, 224-225 294, 296 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 3, 22, 258 525-526, 549, 551, 610, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Кредитної спілки " Кримська республіканська каса взаємодопомоги " до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Кредитної спілки " Кримська республіканська каса взаємодопомоги " (ЄДРПОУ 25629638) суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 173413 (сто сімдесят три тисячі чотириста тринадцять) гривень 93 коп. та суму судового збору у розмірі 1734 (тисяча сімсот тридцять чотири) гривні 10 коп., а всього стягнути 175148 (сто сімдесят п'ять тисяч сто сорок вісім) гривень 03 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Домнікова М.В.