Постанова

від 30.09.2013 по справі 815/6337/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/6337/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бутенко А.В.,

за участю секретаря - Рачкова О.І.,

сторін:

представник позивача - Тарасенко О.Ю. (по довіреності).

представник 1 відповідача - не з'явився.

представник 2 відповідача - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека Гаєвського" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, Головного управління ДКС України в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень №0000062210 та №0000052210 від 02.08.2013 року та стягнення з Державного бюджету судовий збір в розмірі 2294,00 грн.,

В С Т А Н О В И В :

З позовом до суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека Гаєвського" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, Головного управління ДКС України в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень №0000062210 та №0000052210 від 02.08.2013 року та стягнення з Державного бюджету судовий збір в розмірі 2294,00 грн.

В судовому засіданні 25.09.2013 року представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, в обґрунтування позовних вимог зазначила, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийняті податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими. Податкові повідомлення - рішення №0000062210 та №0000052210 від 02.08.2013 року підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, оскільки прийняті на підставі невірних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки та вважають, що вони винесені незаконно, пославшись на обставини зазначені у позові та додатках до нього.

Представники відповідачів у судове засідання не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про день, час та місце судового засідання (а.с. 236-237 т. V).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд встановив наступне.

З 18.06.2013 по 10.07.2013 державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Аптека Гаєвського», код ЄДРПОУ 21032062, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2012.

Перевірка здійснювалась на підставі наказу про проведення позапланової документальної перевірки від 13.06.13 р. N 1685. За результатами цієї перевірки складено Акт № 531/22-1/21032062 від 17.07.2013 року.

Відповідно до акта перевірки відповідачем встановлені порушення:

- пп.14.1.36, пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст. 44, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (зі змінами та доповненнями - надалі ПКУ) - встановлено заниження податку на прибуток всього на 236 460 грн.

- п. 198.1., п. 198.2., п. 198.3. та п. 198.6. ст.198 ПКУ, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 221 230 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Приморському районі прийняті податкові повідомлення-рішення від 02.08.2013 року №0000052210, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток в розмірі 283593 грн., у т.ч. за основним платежем - 236460 грн., штрафні (фінансові) санкції - 47133 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0000062210, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 331845 грн., у т.ч. за основним платежем - 221230 грн., штрафні (фінансові) санкції - 110615 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ «Аптека Гаєвського» оскаржило їх у судовому порядку.

Оцінюючи оскаржене рішення суб`єкта владних повноважень, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України та доходить до висновку про його протиправність та задоволення позовних вимог ТОВ «Аптека Гаєвського» з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 86.7 Податкового кодексу України, позивачем було подано до ДПІ у Приморському районі м. Одеси заперечення на акт перевірки з додатками відповідно до ч. 2 п. 44.7 ст. 44 ПКУ (а.с. 81-96 т.І). Але. посадовими особами відповідача, викладені в запереченні доводи, а також надані документи. які спростовують виявлені актом перевірки правопорушення, враховані не були.

Так, відповідачем було встановлено заниження податку на прибуток у сумі 236460 гривень на підставі того що, позивачем не правомірно віднесено до складу прямих матеріальних витрат собівартість нелікарських косметичних засобів на загальну суму 1106150 грн. придбаних за договорами постачання з контрагентами:

- TOB «Центус» код ЄДРПОУ - 32775845 на суму 926 395 грн. за податковий період 4 квартал 2011 року по 1-3 квартал 2012 року;

- TOB «Лакта-Сервіс», код ЄДРПОУ - 32861671 на суму 14365 грн. за податковий період 1-3 квартал 2012 року ;

- TOB «Центус Медікал», код ЄДРПОУ - 32921761 на суму 84 926 грн. за податковий період 4 квартал 2011 року;

- ПП «Гламур 2008», код ЄДРПОУ - 35660279 на суму 79620 грн. за податковий період З квартал 2011 року по 2 квартал 2012 року;

- СПД ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_2 на суму 840 грн. за податковий період 2-4 квартал 2011 року.

Також, відповідачем було встановлено завищення податкового кредиту всього у сумі 221230 грн. у зв'язку з безпідставним віднесенням цієї суми до складу податку на додану вартість у складі ціни товарів, отриманих вищезазначених контрагентів на підставі договорів постачання:

- ПП «Гламур 2008», код ЄДРПОУ - 35660279 на суму 15924 грн. за податковий період з серпня 2011 року по квітень 2012 року;

- TOB «Центус» код ЄДРПОУ - 32775845 на суму 185 280 грн. за податковий період з грудня 2011 року по листопад 2012 року;

- TOB «Лакта-Сервіс», код ЄДРПОУ - 32861671 на суму 2873 грн. за податковий період з березня по вересень 2012 року;

- TOB «Центус Медікал», код ЄДРПОУ - 32921761 на суму 16985 грн. за податковий період - грудень 2011 року;

- СПД ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_2 на суму 168 грн. за податковий період - жовтень 2011 року.

Як вбачається з акту перевірки, донарахування податку на прибуток та на додану вартість зроблені на підставі того, що на думку відповідача, позивачем укладено договори постачання з вище переліченими контрагентами без мети здійснення господарської операції, тобто з метою незаконного одержання коштів з державного бюджету та необґрунтованого зменшення податкових зобов'язань.

Зазначені висновки були зроблені на підставі того, що позивачем під час проведення перевірки не були надані первинні документи, а саме: заявки (замовлення) покупця на відпуск товарів; документи, що підтверджують якість товарів, товарно-транспортні документи (товарно-транспортні накладні, дорожні листи), специфікації, акти приймання товарів та інші докази постачання товару до місця поставки за договором поставки; книга обліку довіреностей. У наданих до перевірки видаткових накладних відсутні посада та прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій та складання первинного документа, а саме: завірені виключно підписом та печаткою підприємств, крім того, відсутнє місце складання первинного документа.

Судом встановлено, що позивачем, на підставі пп. 44.6, 44.7 ст. 44 ПКУ, 16.07.2013 року, відповідно до запиту відповідача за № 25038/10/22-429 від 04.07.2013, тобто за добу до складання акту перевірки, до ДПІ у Приморському районі м. Одеси були передані документи, що відповідно до акту перевірки були зазначені, як відсутні, що підтверджується листом з відтиском печатки відповідача від 16.07.2013 за вих. № 224 (а.с. 225 т.І).

Відповідно до вимог Податкового кодексу України та Закону України "Про державну податкову службу в Україні", для застосування посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - юридичними особами (резидентами і нерезидентами) та їх відокремленими підрозділами, розроблений Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 року № 984.

Згідно з п.6 Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Перевіряючими в акті перевірки викладені порушення без посилання на первинні або інші документи, які підтверджують зазначені факти.

Суд з зазначеними висновками не погоджується та вважає ці доводи не достатніми для визнання відсутності господарських операцій виходячи з наступного.

Відповідно д п. 16.1.5. ст. 16 ПКУ платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Під час проведення перевірки на огляд посадових осіб відповідача були надані всі наявні у позивача оригінали первинних бухгалтерських документів, що підтверджую факт здійснення господарської операції з придбання товарів для подальшого їх роздрібного продажу в аптечній мережі позивача, зокрема договори постачання, додатки до них, видаткові накладні, податкові накладні, рахунки, звіти та інше.

З огляду на ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність» та п.16.1.5 ПК України, заявки (замовлення) на відпуск товарів, документи, що підтверджують якість отриманого товару, не є первинними обліковими документами, вони не фіксують факт здійснення господарської операції, вони також не пов'язані із зазначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), не пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів, а тому не повинні зберігатися в бухгалтерії підприємства та надаватися до перевірки контролюючим органам з питань дотримання податкового законодавства.

Документи, що підтверджують якість отриманого товару не є первинними бухгалтерськими документами, але позивачем було надано копії цих документів( висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи) в порядку ч. 2 п 44.7 ст. 44 ПКУ у вигляді додатків до листа від 16.07.2013 вих. № 224 (додатки №696-713) а також додатків до заперечення (додатки №148-152) на Акт перевірки, що також підтверджує наявність таких документів на час здійснення перевірки.

Щодо фактичної доставки товарів за господарськими операціями та перевірки їх реальності відповідачем, судом встановлено, що позивачем, з метою придбання товарів, а саме нелікарських косметичних засобів, засобів закваски для кисломолочних продуктів, для подальшого продажу їх в своїй роздрібній мережі, укладено договори постачання з наступними контрагентами:

з TOB «Центус Медікал» - договір № 89 від 09.01.2012 року з додатками (а.с 114-121 т.І) та договір постачання з додатками 01/10 від 01.01.2010 року (а.с. 130-135 т.І);

з TOB «Центус» - договір постачання № 107 від 09.01.2012 року з додатками (а.с. 102-113 т. І) та договір постачання з додатками 01/10 від 1 січня 2010 року (а.с. 136-141 т. І);

з ОСОБА_2 - договір постачання № 3362 від 1 лютого 2011 року (а.с. 97-99 т. І);

з TOB «Лакта - Сервіс» - договір постачання № 101 від 10 листопада 2011 року (а.с. 122-124 т. І);

з ПП «Гламур - 2008» - договір постачання № 4852 від 1 серпня 2011 року (а.с. 125-127 т.І).

За результатами перевірки умов зазначених договорів, в Акті перевірки було відображено не вірні дані стосовно умов поставки договорів, що привело до невірного трактування суті правочину та обов'язків покупця за ними.

В акті перевірки було зроблено помилку, зазначивши, що умовами поставки товару, є DDU згідно термінів Інкотермс 2000, коли згідно умов договорів, поставка товару здійснюється на умовах DDP «поставка зі сплатою мита» та означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару, який пройшов митне оформлення для імпорту, без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до цього місця, включаючи (у відповідних випадках) будь-які "мита" (під словом "мито" тут розуміється відповідальність за виконання та ризики виконання дій з проходження митних процедур, а також оплата витрат митного очищення, податків, митних і інших зборів) на імпорт до країни призначення.

У зв'язку з цією помилкою, в Акті перевірки було зазначено, що до перевірки не було надано документів підтверджуючих доставку товару до місця призначення, коли за умовами договору - доказом приймання-передачі товару є видаткова накладна, завірена підписами та печатками сторін. Всі витрати з постачання товару покладені на Постачальника. Покупець не мас жодного відношення до товарно-транспортних документів.

Також, відповідачем, в обґрунтування своїх доводів, щодо нереальності господарських операцій вчинених між вищевказаними постачальниками та позивачем, в акті перевірки зазначено, що видаткові накладні складені з порушенням вимог ст. 1, ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», п.1.2 ст. 1, п.2.1, п.2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та те, що до перевірки не було надано книги обліку довіреностей.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи, тобто податкові, видаткові накладні, рахунки, довіреності, акти виконаних робіт, акти прийому - передачі товарів, робіт, послуг повинні бути оформлені на паперових носіях та при наявності певних обов'язкових реквізитів.

Суд вважає за необхідне зазначити, що надані до суду первинні документи складені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року, тобто відповідають вимогам чинного законодавства щодо надання документу юридичної сили і доказовості.

Щодо книги обліку довіреностей, то вона не була надана до перевірки, у зв'язку з тим, що зазначений документ посадовими особами відповідача витребуваний до перевірки не був.

Крім того, відповідно до умов договорів постачання, відпуск товару може здійснюватися без довіреностей.

Так, відповідно до умов договорів з TOB «Центус» та TOB «Центус Медікал», а саме п. 4.2. зазначено, що відпуск товару може здійснюватися без довіреностей, якщо Покупецем заповнено та підписано додаток № 2 до договору.

Позивачем було складено зазначений додаток до договору в якому зазначено особу, що уповноважена отримувати товар, засвідчено її підпис та зразок відбитку печатки, якими завіряють видаткові накладні.

Зазначений додаток складено відповідно до ч. 3 п. 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 року № 99. Так, відповідно до зазначеної інструкції, при централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей. Правомірність застосування ч.3 п.13 цієї інструкції було також підтверджено листами Мінфіну від 04.04.2001 року за № 053-2948 та від 05.03.2002 за № 053-2930.

Угода щодо здійснення централізовано-кільцевих перевезень товару була складена TOB «Аптека Гаєвського» також з ПП «Гламур - 2008», та оформлена у вигляді додаткової угоди №2 від 2 серпня 2011 року до договору постачання № 4852 від 1 серпня 2011 року (а.с. 129 т.І).

В акті перевірки вказано, що зазначені додатки до перевірки надані не були, хоча це не відповідає дійсності. Як вже зазначалося вище, позивачем до перевірки було надано оригінали усіх первинних документів.

Щодо взаємовідносин позивача з TOB «Лакта-Сервіс», то відповідно до умов договору, а саме п. 3.8., сторони визнають на накладних до договору підписи та печатки (штампи) сторін, які підтверджують факт прийому товару. Тому необхідності у видачі довіреності на кожну партію товару не було.

У взаємовідносинах TOB «Аптека Гаєвського» та СПД ОСОБА_2 було виписано дві довіреності на отримання товару. Так, відповідно до записів у книзі обліку довіреностей, контрагенту було надано довіреності за № 1039 від 12.10.2011 на отримання товару за накладною № 14 від 11.10.2011 на суму 485,50 та довіреність № 1085 від 26.10.2011 за № 40 від 25.10.2011 року на суму 520 грн. Як вже зазначалося вище, книга обліку довіреностей до огляду витребувана не була. Зазначені довіреності зберігаються у контрагента. До позову позивачем надані копії сторінок книги обліку довіреностей де відображені записи про видачу зазначених довіреностей.

Також, відповідач, в обґрунтування своїх доводів щодо нереальності здійснення господарських операцій посилався на акт перевірки від 17.05.2013 № 1696/22.4/32775845 «Про неможливість проведення зустрічної звірки платника податків TOB «Центус», щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за грудень 2011 - листопад 2012 року», здійсненою ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, яким не визнано по ланцюгу постачання витрати, сформовані TOB «Аптека Гаєвського» від постачальника TOB «Центус» (а.с. 40 т. І).

Також посилався на:

- акт перевірки від 18.04.2013 № 1717/227/32861671 «Про неможливість проведення зустрічної звірки платника податків TOB «Лакта-Сервіс» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за березень, травень 2012 року», здійсненою Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровськ, яким було встановлено, що посадові особи, що відповідають за ведення фінансово-господарської діяльності відсутні, фактичне місцезнаходження підприємства за період з моменту реєстрації та в ході проведення перевірки встановити немає можливості (а.с. 42-43 т. І);

- акт перевірки від 16.04.2013 № 7470/7/22.4-11 «Про неможливість проведення зустрічної звірки платника податків TOB «Центус Медікал», код за ЄДРПОУ 32921761, щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за грудень 2011, березень, червень, липень 2012 року», здійсненою ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, яким не визнано по ланцюгу постачання витрати, сформовані TOB «Аптека Гаєвського» від постачальника TOB «Центус Медікал» (а.с. 45 т. І);

- акт перевірки від 14.05.2013 № 2121/22-30 / 35660279 «Про неможливість проведення зустрічної звірки платника податків ПП «Гламур 2008», код за ЄДРПОУ 35660279. щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку з серпня 2011 року по квітень 2012 року», здійсненою ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС, яким не визнано по ланцюгу постачання витрати, сформовані TOB «Аптека Гаєвського» від постачальника ПП «Гламур-2008 » (а.с. 46 т. І).

Суд вважає неправомірними посилання відповідача на зазначені акти перевірки, як підстави для визнання нереальності здійснення господарських операцій виходячи з наступного.

TOB «Центус»; TOB «Лакта-Сервіс», TOB «Гламур-2008», TOB «Центус Медікал» та СПД ОСОБА_2 - TOB «Аптека Гаєвського» є суб'єктами підприємницької діяльності, зареєстровані в податкових органах та є платниками податку на додану вартість.

Між переліченими контрагентами та позивачем розрахунки за відвантажений товар проводилися у безготівковій формі. Заборгованість перед зазначеними контрагентами у позивача за перевіряємий період відсутня. Це підтверджується виписками з рахунку (а.с. 14-29 т.ІІ).

Відповідно до наданих суду копій первинних документів, господарські операції з постачання товарів, враховуючи вимоги господарського та цивільного законодавства, фактично відбувались. Тобто постачальниками, на підставі договорів постачання, був поставлений товар на склад TOB «Аптека Гаєвського, тобто покупця, покупець прийняв цей товар, відповідно до видаткових накладних, та розрахувався за нього відповідно до вартості визначеної у видаткових накладних, оприбуткував поставлений товар та розповсюдив його у своїй роздрібній мережі з метою його подальшого продажу. Розповсюдження та продаж товару у мережі TOB «Аптека Гаєвського», підтверджуються, залученими до справи копіями внутрішніх видаткових накладних та товарних чеків.

Проаналізувавши зміст акту перевірки, суд встановив, що висновки відповідача про завищення податкового кредиту та заниження позивачем суми ПДВ є необґрунтованими, оскільки ним не наведено достатніх допустимих доказів правомірності зроблених висновків.

Згідно з пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Беручи до уваги, що позивачем обґрунтовано віднесено зазначену суму до валових витрат, суд дійшов висновку про безпідставність тверджень в акті перевірки про порушення позивачем п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України при включенні валових витрат до декларації з податку на прибуток.

Отже податкове повідомлення-рішення від 02.08.2013 року №0000052210 яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток в розмірі 283593 грн., у т.ч. за основним платежем - 236460 грн., штрафні (фінансові) санкції - 47133 грн - є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Пункти 198.1 і 198.2 ст.198 ПК України визначають, з яких господарських операцій і коли виникає у платника податків право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту. Таке право виникає, у тому числі, в разі придбання товарів та послуг. Датою виникнення такого права платника податку вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів (послуг); дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною. Пунктом 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України, не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Визнаючи відсутність господарських операцій, податковий орган не аргументував висновок щодо безпідставного формування податкового кредиту TOB «Аптека Гаєвського» відповідними нормами Податкового кодексу України. При цьому контрагенти TOB «Центус», TOB «Лакта-Сервіс», TOB «Гламур-2008», TOB «Центус Медікал» та СПД ОСОБА_2 - склали та належним чином оформили податкові накладні, а проведені операції підтверджені відповідними бухгалтерськими та податковими документами.

Беручи до уваги сплачений TOB «Аптека Гаєвського» в складі ціни послуг ПДВ, позивачем обґрунтовано та у відповідності до вимог чинного податкового законодавства віднесено зазначену суму до податкового кредиту, у зв'язку із чим суд дійшов висновку про безпідставні твердження в акті перевірки про порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198 ПК України при формуванні ним податкового кредиту з ПДВ.

Отже податкове повідомлення-рішення № 0000062210 яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 331845 грн., у т.ч. за основним платежем - 221230 грн., штрафні (фінансові) санкції - 110615 грн., також є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з критеріїв перевірки правомірності прийнятого рішення, передбачених ч.3 ст.2 КАС України, суд дійшов висновку, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень при вчиненні дій та прийнятті рішень діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права.

Таким чином, на підставі ст.10 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку із чим позов належить задовольнити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека Гаєвського"до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, Головного управління ДКС України в Одеській області - задовольнити.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №0000062210 та №0000052210 від 02.08.2013 року.

3. Стягнути з Державного бюджету на користь ТОВ "Аптека Гаєвського" (код ЄДРПОУ 21032062) судові витрати у сумі 2294 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 30 вересня 2013 року.

Суддя Бутенко А.В.