Постанова

від 09.09.2013 по справі 826/9120/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 вересня 2013 року № 826/9120/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом доПриватного підприємства "Девіт Груп" Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби провизнання дій протиправними, скасування наказу №772 від 11.04.2013 та визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0003382210 від 14.05.2013 та № 0003392210 від 14.05.2013

за участю:

представника позивача - Пильгун О.О. (довіреність б/н від 22.05.2013),

представника відповідача - Жукової В.І. (довіреність № 1418/9/26-54-10-034 від 14.08.2013),

на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 09.09.2013 проголосив вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Девіт Груп" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування наказу №772 від 11.04.2013.

15.07.2013 позивачем через канцелярію суду було подано заяву про збільшення позовних вимог, якою він доповнив позовні вимоги наступною вимогою: "Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС від 14.05.2013р. №0003382210 та №0003392210 ". Зазначені уточнення прийняті судом.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Відповідачем було безпідставно витребувано у позивача документи запитом № 637/22.1-19 від 15.01.2013, оскільки у нього були відсутні правові підстави для витребування документів, а отже у позивача не виникало обов'язку щодо надання відповідних документів про що відповідача було належним чином повідомлено листом. Також позивач зазначив про те, що оскільки у нього не виникало обов'язку щодо надання документів на запит № 637/22.1-19 від 15.01.2013, то у відповідача були відсутні правові підстави для видання наказу №772 від 11.04.2013.

Водночас позивач зазначив про те, що у період, який перевірявся, дійсно мав господарські правовідносини з ПП «Арикон» за господарським договором поставки № 0107/-11-1 від 04.07.2011, які мали реальний характер та за яким ним було сплачено, та отримано товар, який було використано у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні 09.09.2013 позовні вимоги підтримав повністю, надав додаткові усні пояснення та просив суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, через канцелярію суду 15.07.2013 та у судовому засіданні 08.08.2013 надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях та наведені його представником під час судового засідання аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки № 471/22.1-07/37639558 від 24.04.2013. Також відповідач посилався на те, що запит № 637/22.1-19 від 15.01.2013 та наказ №772 від 11.04.2013 були видані відповідно до вимог чинного законодавства за наявності на те правових підстав.

Представник відповідача у судовому засіданні 09.09.2013 заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача суд , -

В С Т А Н О В И В:

В період з 11.04.2013 по 17.04.2013 Державною податковою інспекцією у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби на підставі наказу № 772 від 11.04.2013 та згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну документальну перевірку Приватного підприємства «Девіт Груп» (код ЄДРПОУ 37639558) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.07.2011 по 31.08.2011 та податку на прибуток за період з 01.07.2011р. по 30.09.2011р. при взаємовідносинах з ПП «Арикон» (код ЄДРПОУ 37156815).

За результатами перевірки складено акт № 471/22.1-07/37639558 від 24.04.2013, яким встановлено порушення вимог підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 149.1 статті 149 Податкового Кодексу України підпунктів 2.4, 2.15., 2.16 пункту 2 Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей затвердженої наказом Міністерством фінансів України № 99 від 16.05.1996 в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 191 584,00 грн. та порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200, підпункту "з" пункту 201.1 статті 201 Податкового Кодексу України, статей 1 та 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підпунктів 2.4, 2.15., 2.16 пункту 2 Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 166 595,00 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.

ПП «Девіт Груп» мало фінансово - господарські відносини з ПП «Арикон» за господарським договором поставки № 0107/-11-1 від 04.07.2011.

На сторінках 5-7 акта № 471/22.1-07/37639558 від 24.04.2013 зазначено наступне: "До ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС від ДПС у м. Києві надійшов лист №6042/7/07-5315 від 11.12.2012р. (вх. до ДШ №2889/8 від 12.12.2012р.) де зазначено наступне:

«…Співробітникам Управління ПМ ДП у м. Києві надійшло окреме доручення по кримінальній справі №10/12/9165, порушеної за фактом створення (придбання) невстановленими слідством особами ПП «Арикон» (код ЄДРПОУ 37156815) з метою прикриття незаконної діяльності, за ч.1 ст.205 КК України. В ході досудового слідства встановлено, що директор та засновник гр.. ОСОБА_6 до фінансово-господарської діяльності підприємства не має відношення, вказане підприємство зареєстрував за грошову

винагороду…»

Крім того, листом ДПС у м. Києві №6042/7/07-5315 від 11.12.2012р. (вх. до ДПІ №2889/8 від 12.12.2012р.) було отримано протокол допиту свідка від 23 березня 2012 року, Старшого о/у ВПМ Алчевської ОДПІ старшого лейтенанта податкової міліції Солярова Р.В. згідно якого було опитано громадянина ОСОБА_6, який повідомив, що:

- фактично до ведення фінансово-господарської діяльності ПП «Арикон» ніякого відношення не має;

- зареєстрував підприємство ПП «Арикон» за грошову винагороду;

- ніякого особистого майна або грошових коштів в статутний капітал ПП «Арикон» не вносив;

- печатки або штампи ПП «Арикон» ніколи не отримував і ніколи не отримував

дозволів на їх виготовлення;

- ніколи не здійснював ніякої фінансово-господарської діяльності як засновник, директор, головний бухгалтер ПП «Арикон», не укладав ніяких договорів та не виконував договірних обов'язків;

Разом з тим від Алчевської ОДПІ Луганської області ДПС листом від 15.11.2012 року №20242/227 отримано Акт від 10.02.2012 № 324/236-37156815 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Арикон» (код за ЄДРПОУ 37156815) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011»., яким встановлено відсутність поставок товарів та укладання угод з метою настання реальних наслідків, та зазначено наступне: «…

На адресу ПП «Арикон» на підставі п. 85.2 ст. 85 ПКУ було направлено запит від

12.01.12 № 1168/236, щодо надання первинних документів, передбачених п. 44.1 ст. 44 ПКУ,

за період з 01.01.11 по 30.09.11 (запит отримано 26.01.12).

Крім того, на адресу ПП «Арикон» направлено повідомлення про запрошення директора та головного бухгалтера ПП «Арикон» ОСОБА_6 від 16.01.12 №1492/236 (яке отримано підприємством 20.01.12). Цим повідомленням було запрошено директора та головного бухгалтера ПП «Арикон» ОСОБА_6 до Алчевської ОДПІ для присутності при проведенні перевірки та надання пояснень і оригіналів документів.

Директор та головний бухгалтер ПП «Арикон» ОСОБА_6 в період проведення перевірки до Алчевської ОДПІ не з'явився.

З метою встановлення наявності матеріальних, трудових ресурсів підприємства необхідних для здійснення господарської діяльності, передбаченої статутними документами та формування податкового зобов'язання під час проведення перевірки було проаналізовано податкову інформацію отриману від державних органів, а саме:

- згідно інформації від 24.11.11 № 3675 КП «Алчевське бюро технічної

інвентаризації», за ПП «Арикон» право власності на об'єкти нерухомого майна не

зареєстровано;

- згідно інформації від 14.10.11 №1647 Відділу Держкомзему у м. Алчевську ПП «Арикон» не є землекористувачем;

- згідно інформації від 21.10.11 №01-07.2/884 Відділу Держкомзему у Перевальському районі Луганської області ПП «Арикон» не є землекористувачем;

- згідно інформації від 24.10.11 №46/2154 Відділення Державтоінспекції Алчевського міського відділу УМВС України в Луганській області, наявність транспортних засобів в м. Алчевську за ПП «Арикон» не зареєстровано.

Протягом 2010 - 2011 років підприємство не було платником Збору з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, Збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Відповідно до звітів ф. 1 - ДФ, наданих ПП «Арикон» на адресу Алевської ОДПІ, загальна чисельність працюючих на ПП «Арикон» у 1 кварталі 2011 року становила 1 особу, у 2-3 кварталах 2011 року становила 2 особи.

Згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів ОСОБА_6:

- у 1 кварталі 2011 року отримував доходи на ПП «Інтенція» та ПП «Арикон» у вигляді заробітної плати та суми одного внеску;

- у 2 кварталі 2011 року отримував доходи на ПП «Інтенція» у вигляді заробітної плати та на ПП «Арикон» у вигляді виплат відповідно до умов цивільно-правового договору. Згідно пояснень ОСОБА_6 від 15.10.11 року на ім'я начальника податкової міліції Алчевської ОДПІ підполковника податкової міліції Савченка В.Ю., ОСОБА_6 має середню спеціальну освіту, є одночасно керівником, засновником та бухгалтером ПП «Арикон».

Відповідно до АРМ «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», ПП «Арикон» здійснював фінансово-господарські взаємовідносини з підприємствами-контрагентами, яки зареєстровані платниками податків в понад 100 містах та населених пунктах України, а саме : в АР Крим, Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Київській, Кіровоградській, Луганській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, областях, містах Києві та Севастополі. Широка географія взаємовідносин та віддаленість регіонів України, чисельність працюючих на підприємстві в кількості 2 осіб може свідчити про неможливість фактичного здійснення взаємовідносин.

Господарські операції між ПП «Арикон» та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності необхідних трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів і транспортних засобів.

Таким чином, з огляду на зазначене, встановлена відсутність необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг, чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, при значних обсягах купівлі та реалізації товарів (робіт, послуг).

Таким чином, в ході проведення перевірки встановлено:

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю необхідних трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів;

- неможливість фактичного здійснення ПП «Арикон» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення операцій з купівлі -продажу;

- ненадання (відсутність на момент проведення перевірки) документів, які підтверджують дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.11 по 30.09.11.

Враховуючи вищевикладену інформацію, та з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) у відповідності до пп. 20.1.1., 20.1.6., п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями, на ПП «Девіт-Груп» було направлено запит від 15.01.2013р. №637/22.1-19, щодо надання пояснень та їх документального підтвердження з питань взаємовідносин з ПП «Арикон» (код ЄДРПОУ 37156815).

Листом №б/н (вх. до ДПІ №2392/10 від 29.01.2013р.) підприємством ПП «Девіт Груп» було відмовлено в наданні до перевірки первинних бухгалтерських документів.

Крім того, при проведенні аналізу податкової звітності ПП «Девіт Груп» та ПП «Арикон» (код ЄДРПОУ 37156815) за період з 01.07.2011р. по 31.08.2011р., згідно результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та АІС «Податковий Блок», станом на момент проведення перевірки встановлена розбіжність, а саме:

- за липень 2011р. в розмірі 166594,67 грн. (завищення ПП «Девіт Груп» податкового кредиту з податку на додану вартість). Дана розбіжність виникла в результаті непідтвердження податкового зобов'язання ПП «Арикон» Актом Алчевської ОДПІ у Луганській області ДПС від 10.02.2012 № 324/236-37156815 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Арикон» (код за ЄДРПОУ 37156815) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011 . "

Також на сторінці 9 зазначеного акта вказано наступне: "В ході перевірки встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) підприємством ПП «Арикон» (код ЄДРПОУ 37639558) на адресу ПП «Девіт Груп», а саме відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності. ".

На сторінках 15-16 акта № 471/22.1-07/37639558 від 24.04.2013 зазначено наступне: "Також, в ході проведення перевірки правомірності відображення ПП «Девіт Груп» у податковому обліку фінансово господарських операцій із ПП «Арикон» (код ЄДРПОУ 37156815) за період з 01.07.2011 року по 30.08.2011 року, було встановлено наступне:

• на видаткових накладних зазначених в таблиці №9 на загальну суму з ПДВ - 999 568,00 грн. не вказане прізвище особи яка виписала видаткові накладні, що суперечить вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХІУ із змінами та доповненнями;

• відповідно до п.3 Господарського договору поставки № 0107/-11-1 від 04.07.2011р. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення, (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом. Специфікація, а також додатки до неї, після укладання сторонами договору є невід'ємними додатками до цього договору., проте до перевірки специфікації до неї не надано, що порушує умови вищезазначеного догові

• згідно п. 4.4 Господарського договору поставки № 0107/-11-1 від 04.07.2011р. Графік поставок окремих партій, товару, а також додатки до нього, після укладання сторонами договору є невід'ємними додатками до цього договору проте до перевірки графік поставок товару не надано, що порушує умови вищезазначеного договору.

• на Господарському договорі поставки №0107/-11-1 від 04.07.2011р. зазначено підпис директора ПП «Арикон» гр. ОСОБА_6, проте згідно протоколу допиту свідка від 23 березня 2012 року, Старшого о/у ВПМ Алчевської ОДПІ старшого лейтенанта податкової міліції Солярова Р.В. громадянин ОСОБА_6 повідомив, що ніколи не здійснював ніякої фінансово-господарської діяльності як засновник, директор, головний бухгалтер ПП «Арикон», не укладав ніяких договорів та не виконував договірних обов'язків;

•до перевірки ПП «Девіт Груп» не було надано документального підтвердження щодо транспортування товару від постачальника до покупця (маршрутні листи, документи що свідчать про списання ПММ, товарно - транспортні накладні, укладені договори із перевізником, акти про надання послуг (із вказаним маршрутом), інші документи що свідчать про транспортування товару) ; ".

14.05.2013 на підставі акта № 471/22.1-07/37639558 від 24.04.2013 прийнято податкові повідомлення - рішення, якими збільшено суму грошового зобов'язання за платежем №0003382210 податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 208 244,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 41 649,00 грн. та №0003392210 за платежем податок на прибуток на загальну суму 191 584,00 грн.

Приватне підприємство "Девіт Груп" вважаючи протиправними дії Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби щодо витребування у нього документів, проведення перевірки та викладенні в акті № 471/22.1-07/37639558 від 24.04.2013 висновків щодо заниження податкових зобов'язань, а також вважаючи протиправними, та такими, що підлягають скасуванню наказ № 772 від 11.04.2013 та податкові повідомлення - рішення №0003382210 від 14.05.2013 та №0003392210 від 14.05.2013 звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзаців 1 та 2 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Пунктом 1 абзацу 3 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, встановлено, що письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно із абзацом 5 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Таким чином, податковий орган має право звернутися до платників податків із письмовим запитом про подання інформації та її документального підтвердження у випадку якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та платники податку зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті та її документальне підтвердження податковому органу, та звільняється від цього обов'язку тільки у випадку, якщо запит не відповідає вимогам викладених в абзацах першому та другому пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України.

Відповідно до акта № 471/22.1-07/37639558 від 24.04.2013 відповідачем від Державної податкової служби в місті Києві було отримано лист № 6042/7/07-5315 від 11.12.2012, яким було повідомлено наступне: "Співробітникам Управління ПМ ДП у м. Києві надійшло окреме доручення по кримінальній справі №10/12/9165, порушеної за фактом створення (придбання) невстановленими слідством особами ПП «Арикон» (код ЄДРПОУ 37156815) з метою прикриття незаконної діяльності, за ч.1 ст.205 КК України. В ході досудового слідства встановлено, що директор та засновник гр. ОСОБА_6 до фінансово-господарської діяльності підприємства не має відношення, вказане підприємство зареєстрував за грошову".

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність у відповідача правових підстав для направлення позивачу запиту щодо надання пояснень та їх документального підтвердження по правовідносинах з ПП «Арикон».

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, встановлено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з пунктами 78.4 та 78.5 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Таким чином, документальна виїзна перевірка, може бути проведена за наявності підстав визначених статтею 78 Податкового кодексу України, зокрема, у випадку якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту за умови прийняття керівником органу державної податкової служби наказу про її проведення та направлення або пред'явлення копії відповідного наказу, направлення на проведення перевірки та службових посвідчень осіб, які зазначені в направленні. При цьому непред'явлення або не надіслання відповідних документів є підставою для недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної перевірки

Факт не надання позивачем відповіді на запит щодо надання пояснень та їх документального підтвердження по правовідносинах з ПП «Арикон» позивачем не заперечується.

Таким чином, у відповідача були наявні правові підстави для призначення документальної виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП «Арікон» та видання наказу № 772 від 11.04.2013.

З огляду на викладене, а також враховую те, що позивачем не заперечується отримання наказу про проведення перевірки, направлення на проведення перевірки та службових посвідчень осіб, які зазначені в направленні суд дійшов висновку про те, що позапланова виїзна перевірка позивача була проведена податковим органом відповідно до повноважень наданих йому податковим кодексом України.

Відповідно до частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до пункту 8 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду

Таким чином судовому захисту в адміністративних судах України підлягає лише порушене право, а отже предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Отже, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, та підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права та\або виникнення додаткового обов'язку.

Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772 акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Отже, акт перевірки є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові грошових зобов'язань, а висновки посадових осіб контролюючого органу, викладені в акті перевірки, є позицією цих осіб щодо кваліфікації дій платника податків, однак самі по собі не впливають на стан суб'єктивних прав платника та не створюють для нього будь-яких додаткових обов'язків.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10.10.2012 у справі № К/9991/30241/12.

З огляду на зазначене, податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов'язань, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.06.2012 у справі № К/9991/16720/12.

З огляду на викладене, враховуючи те, що акт перевірки та викладені у ньому факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для платника податків певні правові наслідки, оскільки він є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, суд дійшов висновку про те, що у даному випадку позовна вимога щодо визнання протиправними дій відповідача щодо викладення в акті перевірки № 471/22.1-07/37639558 від 24.04.2013 висновків про заниження суми податку на прибуток підприємств, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету всього у сумі 191 584 грн. та заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього у розмірі 166 595 грн. не спрямована на захист та відновлення порушених прав та інтересів позивача.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, встановлено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Отже, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші операції платника податків, які відповідно до статті 185 Податкового кодексу України визначені як об'єкт оподаткування.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового кодексу України.

Пунктом 198.1 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та здійснених витрат до складу валових є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та валових витрат для цілей визначення об'єктом оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та до складу валових витрат навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічна позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011.

Зазначеним листом Вищого адміністративного суду України також визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, при визначенні права платника податків на формування податкового кредиту та валових витрат, судом має бути перевірено чи мали операції між платником податків та його контрагентами реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаної у зазначених контрагентів продукції, при цьому, суд має виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.

Позивач у позовній заяві зазначає про те, що відповідач необґрунтовано дійшов висновку про те, що фінансово - господарські правовідносини між ним та ПП «Арикон» за господарським договором поставки № 0107/-11-1 від 04.07.2011 не спричиняють реального настання правових наслідків.

На підтвердження реальності та товарності фінансово - господарських відносин з вказаним контрагентом позивачем надано суду копії господарського договору поставки № 0107/-11-1 від 04.07.2011, рахунків - фактур, видаткових накладних, специфікацій, податкових накладних, банківських виписок.

Відповідно до пункту 3 договору поставки № 0107/-11-1 від 04.07.2011 загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін.

Пунктом 4 зазначеного договору встановлено, що строки поставки встановлюються сторонами в графіку поставок з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів покупцю, який є невід'ємним додатком до договору. Передача товару здійснюється за видатково - прибутковою накладною.

Згідно з пунктом 8 договору № 0107/-11-1 від 04.07.2011 покупець при здійснені платежу обов'язково повинен вказати в платіжному дорученні номер та дату договору, номер та дату видатково - прибуткової накладної, та номер та дату рахунку - фактури.

Таким чином первинними документами, які в обов'язковому порядку повинні складатися у випадку здійснення поставки товару за господарським договором поставки № 0107/-11-1 від 04.07.2011 є специфікації, графіки поставки товару, видатково - прибуткові накладні та рахунки - фактури.

Позивачем графіків поставки суду надано не було, як і не було зазначено про причини неможливості надання відповідних документів.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік" встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В наданих позивачем рахунках - фактурах в графі "Виписав(ла)" міститься лише підпис скріплений печаткою ПП «Арикон» без зазначення посади та даних особи, яка його вчинила, а в видаткових накладних в графах "Відвантажив(ла)" та "Отримав(ла)" міститься підпис та печатки підприємств, водночас не зазначено посаду та дані осіб, які вчинили зазначені підписи.

Таким чином, з рахунків - фактур є неможливим встановити хто саме їх виписав, а з видаткових накладних є неможливим встановити, хто саме їх підписав, а отже встановити осіб, які відвантажили та прийняли товар.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

У податкових накладних наданих позивачем міститься лише підпис особи, без зазначення даних особи яка його вчинила, з огляду на що відсутня можливість встановити особу, яка їх виписала та наявність в неї відповідних повноважень.

Документів на підтвердження здійснення транспортування товару позивачем суду надано не було, як і не було зазначено про неможливість їх надання.

Надані позивачем на підтвердження факту використання товару, який за його твердженням ним було отримано від ПП «Арикон», у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку при взаємовідносинах з ТОВ "Ріал Істейт Ф.К.А.У." та ТОВ "Мілтрейд 68" документи, не приймаються судом до уваги з огляду на те, що судом не ставиться під сумнів факт поставки позивачем товарів ТОВ "Ріал Істейт Ф.К.А.У." та ТОВ "Мілтрейд 68", у той час, як факт виконання позивачем зазначених договорів з використанням товарів отриманих від ПП «Арикон» встановити є неможливим.

З огляду на викладене, враховуючи те, що, як було встановлено судом, позивачем не надано суду достатніх первинних документів, які мали складатися підчас здійснення поставки товару відповідно до умов договору № 0107/-11-1 від 04.07.2011 укладеного з ПП «Арикон», а саме, графіків поставки, а також належних доказів на підтвердження факту здійснення транспортування товару та використання його у власній господарській діяльності, а також те, що надані позивачем первинні документи складені з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік", суд дійшов висновку про те, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження реальності та товарності фінансово - господарських відносин з ПП «Арикон» за договором № 0107/-11-1 від 04.07.2011.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про відсутність у позивача правових підстав для формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по взаємовідносинам з ПП «Арикон» за господарським договором поставки № 0107/-11-1 від 04.07.2011.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю .

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов

Постанова складена в повному обсязі 16.09.2013.