Постанова

від 25.09.2013 по справі 802/3627/13-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

25 вересня 2013 р. Справа № 802/3627/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Томчука А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Медяної Н.А.,

позивача: Лимар А.В. - представник за довіреністю,

відповідача: Криворучко В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Крижопільському районі Вінницької області

до: відкритого акціонерного товариства "Крижопільська ПМК-109"

про: стягнення капіталізованих платежів

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Крижопільському районі Вінницької області звернулось в суд з адміністративним позовом до відкритого акціонерного товариства "Крижопільської ПМК-109" про стягнення капіталізованих платежів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відкрите акціонерне товариство "Крижопільська ПМК-109" зареєстроване у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Крижопільському районі Вінницької області як платник страхових внесків. В зв'язку з ліквідацією підприємства як юридичної особи без правонаступництва, повинна бути проведена капіталізація платежів для продовження страхових виплат особам, які отримали каліцтво на підприємстві. Згідно облікових даних, відділення Фонду здійснює страхові виплати працівнику відповідача - ОСОБА_3. Сума капіталізації платежів по вказаному працівнику складає 24674,31 грн.

25.09.13 р. у судовому засіданні представником відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Крижопільському районі Вінницької області подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої зменшено розмір позовних вимог до 23610,97 грн. (а.с.43).

Таким чином, представник позивача просив задовольнити позовні вимоги та стягнути з відкритого акціонерного товариства "Крижопільської ПМК-109" заборгованість по капіталізованим платежам у сумі 23610,97 грн.

Зважаючи на права, якими наділені сторони статтями 51, 137 КАС України, заяву представника позивача прийнято судом до розгляду.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на наявні в матеріалах справи письмові заперечення (а.с. 32-33), додатково зазначивши, що відповідно до положень ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №2343-ХП від 14.05.1992 року, банкрутство це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури; суб'єкт банкрутства (банкрут) - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом. Таким чином, обов'язковою умовою застосування Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю є факт визнання підприємства банкрутом. Однак, відносно ВАТ "Крижопільська ПМК-109" не відкривалася процедура банкрутства, також відсутнє рішення господарського суду або іншого органу, на якого покладені відповідні функції, щодо визнання боржника банкрутом. У зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ВАТ "Крижопільська ПМК-109" зареєстроване в відділенні Фонду у Крижопільському районі та є платником страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Згідно довідки з ЄДРПОУ №10 від 14.02.2007р. зареєстроване як юридична особа Крижопільською районною державною адміністрацією Вінницької області 23.03.1998 року (а.с. 14).

25.04.2013 року до ЄДР внесено запис про рішення засновників (учасників) щодо припинення юридичної особи шляхом ліквідації.

Відповідно до витягу з акту огляду за висновком МСЕК від 26.11.2001 року потерпілому на виробництві громадянину ОСОБА_3 встановлена втрата професійної працездатності 20 % - безстроково (а.с.17).

Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Крижопільському районі Вінницької області винесено постанову №0215/20/20/16 від 29.03.2013 року про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01.03.2013 року в розмірі 201,39 грн. та відповідно надано розрахунок перерахованої щомісячної страхової виплати (а.с.18).

Відділенням Фонду у Крижопільському районі виставлена вимога про сплату капіталізованих платежів на суму 24674,31 грн. від 25.06.2013 року №01-137 (а.с.5-6), яка отримана відповідачем 27.06.2013 року. Однак дії щодо добровільної сплати останнім не вчинялися.

Визначаючись щодо позовних вимог суд виходив з наступного.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 року №1105-XIV (далі - Закон №1105-XIV).

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.

За приписами статті 46 Закону, фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок: внесків роботодавців; капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України та інше.

Згідно зі статтею 110 Цивільного кодексу України юридична особа може бути ліквідована за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Відповідно положень статті 112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Частиною другою статті 1205 ЦК України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 14 червня 2001 року № 33-36275 "Щодо державної реєстрації нормативно-правового акта" Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не відноситься до кола органів, нормативно-правові акти яких підлягають державній реєстрації відповідно до Указу Президента України з жовтня 1992 року № 493/92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади".

Проте нормативно-правові акти Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України є чинними і застосовуються без державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Відповідно до ч. 2 п. 1 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 765, капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів.

Частиною 4 вищевказаного Порядку визначено, що до суми платежів, що підлягають капіталізації, включається заборгованість суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута з виплат, пов'язаних з його зобов'язаннями відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, а саме суми одноразової допомоги, щомісячних виплат втраченого заробітку, витрат по догляду за потерпілим та виплат за листками непрацездатності.

Виходячи з аналізу Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 765, вбачається, що в даному Порядку не вказано механізм капіталізації платежів по підприємствам, які знаходяться в стадії ліквідації. Приписами ст. 46 Закону України 1105-XIV від 23.09.1999 року врегульовано систему фінансування та джерела коштів Фонду, проте означений Закон не регламентує, яким чином ліквідується підприємство, а чітко зазначає, що фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок: внесків роботодавців; капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України та інше.

Тобто, капіталізація виплат майбутніх періодів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної життю і здоров'ю громадян, повинна проводитись саме в період ліквідаційної процедури підприємства, оскільки саме після відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність підприємства закінчується та строк виконання всіх його грошових зобов'язань вважається таким, що настав.

Крім цього, своєю постановою від 26.06.2012 року Верховний суд України визначив, що вимоги Порядку поширюються на правовідносини щодо стягнення заборгованості по капіталізації платежів з підприємств, які ліквідуються (а.с. 36-37).

У відповідності до вимог ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Згідно ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до п. 3 вищевказаного Порядку, капіталізація платежів нараховується за період, що визначається з різниці між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок і їхнім віком на момент проведення капіталізації. Позивачем для визначення періоду для капіталізації використовувалися дані середньої тривалості життя особи, надані Держкомстатом України.

Враховуючи наведений порядок, позивач здійснив розрахунок нарахування капіталізації платежів по громадянину ОСОБА_3, який становить 23610,97 грн.

Згідно з таблицею смертності та середньої очікуваності тривалості життя за 2011 рік по Україні у розрізі вікових груп, наданою 31.07.2012 року головним управлінням статистики у Вінницькій області з врахуванням необхідності виплати майбутніх платежів для потерпілого ОСОБА_3 (а.с.10-12), позивачем здійснено розрахунок суми капіталізації платежів у зв'язку із ліквідацією юридичної особи - ВАТ "Крижопільська ПМК-109". За основу взята сума перерахованої щомісячної страхової виплати 201,39 грн., призначена постановою відділення Фонду у Крижопільському районі від 29.03.2013 року №0215/20/20/16 про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01.03.2013 року.

Разом з тим, представник відповідача у своїх запереченнях посилається на пропуск позивачем місячного строку встановленого частини 3 статті 112 ЦК України, згідно якої у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Та наголошує, що в силу частини 5 статті 112 ЦК України - вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

В даному випадку посилання представника позивача на вищенаведені частинами 3, 5 статті 112 ЦК України не дають суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували доводи позивача, оскільки до відділення Фонду у Крижопільському районі Вінницької області від ліквідаційної комісії підприємства позивача повідомлення про відмову у визнанні вимоги та сплати капіталізованих платежів не надходило, як то передбачено частиною 5 статті 112 ЦК України. Натомість, згідно відтиску штемпеля на поштовому конверті, який міститься в матеріалах адміністративної справи, позовну заяву та додані до неї матеріали направлено до суду 20.08.2013р., після спливу строку визначеного законом для оскарження вимоги від 25.06.2013р., отриманої відповідачем 27.06.2013 (а.с.7). Відтак, у суду відсутні правові підстави вважати пропущеним позивачем строк звернення до суду з даним адміністративним позовом, за умови недотримання порядку визначеного частиною 5 статті 112 ЦК України, власне самим відповідачем.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов відділення виконавчої дирекції Фонду соціального захисту від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Крижопільському районі Вінницької області є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, відповідно до положень ст. 94 КАС України, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Крижопільська ПМК-109" (24600, вул. Радянська, 29, смт. Крижопіль, Вінницька область, код ЄДРПОУ 01037270, Крижопільське ТВБВ №10001/089, р/р 260053252, МФО 362094) на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Крижопільському районі Вінницької області (24600, смт.Крижопіль, вул. Крупської, 4, ЄДРПОУ 25937587 р/р 37173001000838 ГУДКСУ у Вінницькій області МФО 802015) капіталізовані платежі в сумі 23610,97 грн. (двадцять три тисячі шістсот десять гривень 97 копійок).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Томчук Андрій Валерійович