Постанова

від 25.09.2013 по справі 820/5720/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 вересня 2013 р. № 820/5720/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудних С.О.,

при секретарі судового засідання Хмелівській Н.М.,

за участю представників сторін:

представника позивача - Копійки О.С.,

представник відповідача - Токаренка Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду справу за позовом Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариства з обмеженою відповідальністю до Харківської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області про скасування рішення та стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Спільне підприємство "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати рішення про користування митної вартості товарів № 807010001/2013/000021/1 від 10.06.2013 року; скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807010001/2013/00023 від 10.06.2013 року; стягнути з Державного бюджету України на користь Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариства з обмеженою відповідальністю надмірно сплачені 12451 грн. 16 коп. податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при здійсненні митного декларування вірно визначив митну вартість товарів за основним методом - за ціною договору, підстави для застосування інших методів визначення митної вартості товару відсутні. Рішення відповідача є безпідставним, необґрунтованим та упередженим. Митним органом не було конкретно наведено, які саме подані декларантом документи не містять всіх відповідних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також Митним органом не було вказано, яких саме відомостей немає у поданій декларантом документах або які саме відомості містять суперечності або невідповідності стосовно числових значень складових митної вартості. У зв'язку із чим представник позивача просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач, Харківська митниця Міндоходів, в письмових запереченнях та представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечував зазначивши, що позивач при здійсненні митного оформленні товару не подав витребуваних митницею документів, необхідних для застосування основного методу визначення митної вартості товару, внаслідок чого через відсутність можливості застосування наступних методів визначення митної вартості товару, застосований резервний метод .

Представник позивача в судовому засіданні 25.09.2013 року підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача Харківської митниці Міндоходів в судовому засіданні 25.09.2013 року заперечував проти позову та просив відмовити в задоволені позову у повному обсязі.

Відповідач - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області - в судове засідання свого представника не направив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, заяв та клопотань суду не надав. За таких умов суд вважає, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 128 КАС України справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Як вбачається зі матеріалів справи, Харківською митницею Міндоходів було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 807010001/2013/000021/1 від 10.06.2013 року, яким було скориговано митну вартість деяких товарів за ВМД №807010001/2013/806207, а саме: салака морожена, ціла, з головою, з хвостом, харчові приправи та добавки відсутні, без теплової кулінарної обробки, поверхня чиста, виду "CLUPEA HARENGUS MEMBRAS" в паперових мішках по 15 кг, виробник "EESTI TRAALPUGGI UHISTU", EE. торгова марка відсутня, дата виготовлення : травень 2013 р. 1300 місць, паперові мішки на дерев'яних піддонах (а.с.9-10).

Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (резервним) у відповідності до статті 64 Митного кодексу України. Розрахунок митної вартості: тов. 1,03 дол. США/кг*19500 кг.=20085,00 дол. США. Таким чином збільшено митну вартість товару, що ввозився позивачем (а.с. 9).

Відповідно до положень Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672 у разі відмови у митному оформленні відповідно до розділу VII цього Порядку оформлюється картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Таким чином, Харківською митницею Міндоходів було видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807010001/2013/00023 від 10.06.2013 року (а.с. 11-12).

Підставою відмови у прийнятті митної декларації або документа, що її замінює товарів зазначено здійснення коригування митної вартості товару рішенням про визначення митної вартості товарів від 10.06.2013 №807010001/2013/000021/1. Вимога - подання нової ВМД з урахуванням вимог рішення про визначення митної вартості товарів від 10.06.2013 №807010001/2013/000021/1 (а.с. 12).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю (як покупцем) та резидентом Естонії EESTI TRAALPUUGI UHISTU (як продавцем) було укладено Контракт №3009/10 від 30.09.2010 року (а.с. 15-21).

На виконання умов контракту№3009/10 від 30.09.2010 р. (м. Куп'янськ) було ввезено товар, а саме: салака морожена, ціла, з головою, з хвостом, харчові приправи та добавки відсутні, без теплової кулінарної обробки, поверхня чиста, виду "CLUPEA HARENGUS MEMBRAS" в паперових мішках по 15 кг, виробник "EESTI TRAALPUGGI UHISTU" , EE. торгова марка відсутня, дата виготовлення : травень 2013 р. 1300 місць, паперові мішки на дерев'яних піддонах. Згідно контракту покупцем вищевказаного товару є позивач. За умовами вищевказаного контракту, тара не повертається (п.1.3. контракту), вид товару, ціна, кількість, вартість та умови поставки партії вказані у інвойсах та/ або в специфікаціях (п.2.2. контракту) на кожну партію, строк оплати партії товару визначений у інвойсах та/ або в специфікаціях (п. 7.2. контракту). Отже за умовами договору (відповідно інвойсу № 41/244) ціна за 19 500 кг. (нетто) товару становить 8424,00 EUR (0, 432 евро/кг.). Також у інвойсі зазначено, що строк оплати товару становить 14 днів від дати оформлення експортної декларації (24.06.2013 року). Тобто строк оплати товару на момент митного оформлення не наступив(а.с. 21).

Згідно інвойсу № 41/244 умови поставки FCA м. Палдіски (Incoterms 2000). За Договором №04/03/09-505/ПР від 04.03.2009 р., ціна послуг перевезення з м. Палдіски (Естонія) до м.Куп'янськ становить 12500 грн. (без ПДВ). Таким чином, сума складових митної вартості товару становить 8424,00 EUR + 12500 грн. = 98283,60 (грн.). Вказана сума відображена у митній декларації №807010001/2013/806207.

З метою митного оформлення товару позивачем було оформлено та подано до митного органу ВМД №807010001/2013/806207 з визначення митної вартості товарів за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються (за першим методом) у сумі 0,432 EUR за 1 кг.

Правовідносини з визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування врегульовані положеннями ст. ст.57-64 МК України.

За правилами ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції); кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу; застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності; у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу; при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу; методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи; у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Ст.58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Частиною 2 ст.53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Матеріалами справи підтверджено, що з урахуванням положень ч.2 ст.58 МК України позивачем до митного оформлення товарів подано всі наявні у нього документи, перелік яких містить картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807010001/2013/00010 від 31.05.2013 року.

Відповідно до ч.3,4 ст.53 МК України право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах поданих для митного оформлення згідно ч.2 ст.53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, нявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

У судовому засіданні представником відповідача в порядку визначеному ст..71 КАС України не доведено наявності обставин визначених ч.3 ст.53 МК України для витребування додаткових документів.

У ході розгляду справи судом встановлено, що іноземний контрагент позивача - резидент Естонії компанія EESTI TRAALPUUGI UHISTU згідно з поданими до митного оформлення документами є виробником імпортованого товару.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.53 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. В силу положень ч.6 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

В судове засідання відповідачем не надано суду в порядку ст. 71 КАС України доказів, які б об'єктивно свідчили про те, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності чи ознаки підробки, не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Щодо посилань митного органу у своїх заперечення на спрацювання модуля АСАУР ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України, як підстави відмови у задоволенні позовних вимог, суд зазначає, що під час розгляду справи у відповідача в порядку ст.71 КАС України судом витребувана відповідна інформація з Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України на яку посилався відповідач в запереченнях, проте в судовому засіданні представник Харківської митниці Міндоходів зазначив, що надати таку інформацію можливості не має у зв'язку з відсутністю доступу до неї та ненадання інформації відповідним структурним підрозділом Харківської митниці Міндоходів.

Таким чином, відповідач як суб'єкт владних повноважень взагалі не виконав свого обов'язу, передбаченого положеннями ч.2 ст.71 КАС України та не надав до суду доказів наявності тих обставин, які стали причиною винесення оскаржуваних рішень.

Позивачем було правомірно застосовано перший метод (за ціною угоди) визначення митної вартості товару, виходячи з наданих позивачем до Харківської митниці Міндоходів документів.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що відповідачем в порушення гл. 9 МК України здійснено повторно визначення митної вартості товару не за ціною договору як основним методом, а із застосування резервного методу визначення митної вартості, який застосовано з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, зазначених у ст.ст.57-64 МК України, без достатніх підстав, передбачених Митним кодексом України, а отже позовні вимоги про скасування рішення Харківської обласної митниці № 807010001/2013/000021/1від 10.06.2013р. про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807010001/2013/00023 від 10.06.2013 року підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю надмірно сплачених 12451,16 гривень податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Згідно з приписами частини третьої та шостої зазначеної статті, помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів за заявою платника податків.

Статтею 43 Податкового кодексу України визначено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п. 43.3 ст. 43).

Відповідно до приписів частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

На виконання частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України розроблено Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 N 618 (далі - Порядок N 618).

Розділом III зазначеного Порядку передбачено, що для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Спільним наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 N 611/147 затверджено Порядок взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Порядок N 611/147).

Згідно з пунктом 2 вказаного вище Порядку повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.

Зазначений висновок оформлюється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації (далі - митний орган).

Пунктом 5 Порядку N 611/147 передбачено, що митний орган на підставі заяви платника готує висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до цього Порядку, та не пізніше п'яти робочих днів від дня прийняття керівником (заступником керівника) митного органу рішення про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, направляє його для виконання відповідному органу Державного казначейства України разом із супровідним листом, в якому вказується кількість висновків, загальна сума, яка підлягає поверненню, а також наводиться перелік висновків із зазначенням такої інформації: номера та дати висновку, найменування юридичної або ім'я фізичної особи - платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ платника - юридичної особи або ідентифікаційного номера за ДРФО платника - фізичної особи (за наявності), суми, яка підлягає поверненню за кожним з висновків.

На підставі отриманого висновку про повернення відповідний орган Державного казначейства України готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету (пункт 7 Порядку N 611/147).

З аналізу вказаних норм вбачається, що обов'язковою умовою для здійснення повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість є подання платником податків заяви у довільній формі про таке повернення.

Представником позивача не надано доказів звернення до відповідача із заявою про повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позивачем не дотримано визначеного вказаними вище нормативними актами порядку повернення надмірно сплачених платежів.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Вищого адміністративного суду України від 22.01.2013 по справі № К/9991/1320/12.

Оскільки, заява про повернення сум грошового зобов'язання до митного органу позивачем не надавалась, а рішення про коригування митної вартості товарів № 807010001/2013/000021/1 від 10.06.2013 року, на час розгляду справи у суді не скасоване, суд вважає позовну вимогу про стягнення з Державного бюджету України на користь Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю надмірно сплачених 12451,16 гривень податку на додану вартість передчасною та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене суд вважає, що позовні вимоги Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю до Харківської митниці Міндоходів, Головного управління державної казначейської служби України у Харківській області про скасування рішення та картки відмови підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7-11, 71, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариства з обмеженою відповідальністю до Харківської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області про скасування рішення та стягнення коштів - задовольнити частково.

Скасувати рішення Харківської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 807010001/2013/000021/1 від 10.06.2013 року.

Скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807010001/2013/00023 від 10.06.2013 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариства з обмеженою відповідальністю (63702, Харківська область, м. Куп'янськ, вул.. Дзержинського,55, код ЄДРПОУ 30665859) судовий збір у розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.О. Чудних

Повний текст постанови виготовлено 30.09.2013 року.