Постанова

від 23.09.2013 по справі 5023/2210/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2013 р. Справа № 5023/2210/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А. , суддя Гребенюк Н. В. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Сіренко К.О.

за участю представників сторін:

позивача - Мельченко В.І. (дов. б/н від 25.04.2013)

відповідача - Садловська Н.В. (дов. № 65 від 11.03.2013)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Будуніверсалсервіс", м. Краматорськ, Донецька область (вх. №2704 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 30.08.12 у справі № 5023/2210/12

за позовом ТОВ "Будуніверсалсервіс", м. Краматорськ, Донецька область

до ТОВ "Харківський завод будівельних матеріалів АСТОР", м. Харків

про стягнення 529 534,47 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будуніверсалсервіс" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод будівельних матеріалів АСТОР" (відповідач) про стягнення з відповідача на свою користь 522350,18 грн. суми простроченого зобов'язання за угодою від 13.09.2011 р.; 4579,09 грн. 3% річних та 2605,20 грн. інфляційних.

Рішенням господарського суду Харківської області від 30.08.2012 року по справі № 5023/2210/12 (головуючий суддя Доленчук Д.О., суддя Жигалкін І.П., суддя Аріт К.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод будівельних матеріалів АСТОР" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будуніверсалсервіс" суму боргу у розмірі 203409,36 грн. та судовий збір у розмірі 4068,19 грн. В решті позову відмовлено.

Позивач не погодився з зазначеним рішенням, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове, яким стягнути з відповідача на свою користь 522350,18 грн. суми простроченого зобов'язання за угодою від 13.09.2011 р.; 4579,09 грн. 3% річних та 2605,20 грн. інфляційних. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, посилаючись при цьому на те, що неврахування судом актів приймання виконаних робіт за договором № 8-07-03 від 01.04.2007 р., оригінали яких за твердженням позивача надавались для огляду в судовому засіданні, призвело до неправильно встановлення фактичних обставин справи, а також вказує на допущені судом помилки при дослідженні платіжних доручень та визначенні суми заборгованості відповідача перед позивачем. Позивач вважає, що сума боргу в розмірі 522350,18 грн. повністю знаходить своє відображення у бухгалтерському обліку та підтверджується первинними документами, у тому числі актами приймання виконаних робіт за договорами, які додані до матеріалів справи.

09.09.2013 позивач надав додаткові пояснення по справі, в яких зазначив про те, що судом першої інстанції не було враховано акти приймання виконаних робіт за договором підряду № 8-07-03 від 01.04.2007 на загальну суму 244944,64 грн. Позивач також вказує на те, що суд першої інстанції при підрахуванні суми сплати заборгованості відповідачем припустився помилки, не врахувавши при підрахунку сплаченої заборгованості призначення платежу за деякими платіжними дорученнями. Разом з цим позивач визнає, що при визначенні суми заборгованості ним не було враховано платіжне доручення № 578 від 08.11.2010 на суму 15000,00 грн. За таких обставин, позивач вважає, що загальна сума заборгованості станом на вересень 2011 за договорами підряду склала 507350,18 грн.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні його представник з наведеними позивачем доводами не погоджується, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.09.2013 розгляд апеляційної скарги по даній справі відкладено на 19.09.2013.

19.09.2013 позивач надав до суду апеляційної інстанції довідку про отримані суми боргу стягнені з ТОВ «ХЗСМ «Астор» згідно в/л № 5023/2210/12 від 17.09.2012, виданого господарським судом.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, їх юридичну оцінку в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, між сторонами були укладені наступні договори підряду (надалі - договори):

- № 8-07-03 від 01.04.2007 р.;

- № 8-07-04 від 01.04.2007 р.;

- № 8-07-06 від 01.04.2007 р.;

- № 8-07-18 від 10.11.2007 р.

Згідно умов п.1.1. вищевказаних договорів позивач (підрядник) зобов'язувався виконати за завданням відповідача (замовника) відповідні роботи, передбаченими договорами, у відповідності з затвердженою проектно-кошторисною документацією, переданою відповідачем, а відповідач зобов'язувався прийняти цю роботу та сплатити її вартість у встановлені договором строки.

Пунктом 7.3. договорів був передбачений строк дії договорів - з моменту укладення до повного виконання умов договору.

Відповідно до п.7.2. договору відповідач зобов'язувався оплатити вартість виконаних позивачем робіт у строки, передбачені п.5.1. договору.

Пунктом 5.1. договору було передбачено, що оплата за договорами здійснюється згідно рахунків-фактур позивача (підрядника) за виконані ним та прийняті (відповідачем) замовником роботи протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання рахунку-фактури. Датою прийняття робіт є дата підписання відповідачем акту приймання виконаних робіт по формі КБ-2, протягом 10 днів з моменту передачі їх відповідачу.

Позивач, звертаючись до господарського суду зазначив про те, що він виконав свої вищевказані зобов'язання за договорами, про що було складено і підписано акти приймання виконаних підрядних робіт по формі № КБ-2в за договорами підряду № 8-07-03 від 01.04.2007 р., № 8-07-04 від 01.04.2007 р., № 8-07-06 від 01.04.2007 р., № 8-07-18 від 10.11.2007 р. Проте, відповідачем оплата виконаних робіт за договорами була проведена не у повному обсязі, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становила 522350,18 грн. Позивач вказує на те, що 31.07.2008 р. на адресу позивача надійшов лист відповідача № 305 від 18.07.2008 р., відповідно до якого відповідач визнав борг та просив розстрочити виконання грошового зобов'язання. Позивачем пропозиція відповідача щодо розстрочення виконання грошового зобов'язання була прийнята, у зв'язку з чим між сторонами була укладена угода від 13.09.2011 р. про розстрочення платежів до договорів підряду № 8-07-03 від 01.04.2007 р., № 8-07-04 від 01.04.2007 р., № 8-07-06 від 01.04.2007 р., № 8-07-18 від 10.11.2007 р. Оскільки відповідач свої зобов'язання не виконав, повний розрахунок з позивачем не здійснив, останній звернувся до господарського суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача на свою користь 522350,18 грн. суми простроченого зобов'язання за угодою від 13.09.2011 р.; 4579,09 грн. 3% річних та 2605,20 грн. інфляційних.

Вирішуючи даний господарський спір суд першої інстанції виходив з того, що визнав встановленим факт виконання позивачем робіт за договором підряду № 8-07-03 від 01.04.2007 р. на суму 82436,18 грн., виходячи з наявних в матеріалах справи підписаних між сторонами актів приймання виконаних робіт: за травень 2008 р. на суму 60298,02 грн. та за лютий 2008 р. на суму 22138,16 грн.

Проте, на підставі наявних в матеріалах справи звітах о дебетових та кредитових операціях за рахунком позивача, місцевий господарський суд встановив, що відповідачем було сплачено позивачу за даним договором 299901,09 грн. Таким чином, господарський суд дійшов до висновку, що за договором підряду № 8-07-03 від 01.04.2007 р. існує переплата в сумі 217464,91 грн.

Також суд першої інстанції встановив, що за договором підряду № 8-07-04 від 01.04.2007 р. між сторонами були складені наступні акти приймання виконаних робіт: акт № 10-08-3 за лютий 2008 р. на суму 9151,72 грн. та акт № 6-1-1 за червень 2007 р. на суму 189679,72 грн.

Судом встановлено, що загальна сума виконаних робіт за договором підряду № 8-07-04 від 01.04.2007 р. становила 198831,44 грн., а відповідачем було оплачено вартість робіт у розмірі 123500,00 грн., Отже, заборгованість відповідача за договором № 8-07-04 становила 75331,44 грн.

За договором підряду № 8-07-06 від 01.04.2007 р. між сторонами були складені наступні акти приймання виконаних робіт:

- акт № 9-1-15 за вересень 2007 р. на суму 14352,46 грн.;

- акт № 6-1-8 за червень 2007 р. на суму 5743,70 грн.;

- акт № 6-1-11 за червень 2007 р. на суму 49438,49 грн.;

- акт № 6-1-9 за червень 2007 р. на суму 11896,42 грн.;

- акт № 6-1-10 за червень 2007 р. на суму 10440,05 грн.;

- акт № 11-1-10 за листопад 2007 р. на суму 1658,18 грн.;

- акт № 7-1-20 за липень 2007 р. на суму 44488,82 грн.;

- акт № 1-08-1 за січень 2008 р. на суму 3834,65 грн.

Загальна сума виконаних робіт за договором підряду № 8-07-06 від 01.04.2007 р. складала 141852,77 грн., а відповідачем було оплачено вартість робіт у розмірі 4416,83 грн. Отже, заборгованість відповідача за договором № 8-07-06 становила 137435,94 грн.

За договором підряду № 8-07-18 від 10.11.2007 р. між сторонами були складені наступні акти приймання виконаних робіт:

- акт № 12-1-6 за грудень 2007 р. на суму 151302,64 грн.;

- акт № 11-1-9 за грудень 2007 р. на суму 22261,49 грн.;

- акт № 15-08-3 за лютий 2008 р. на суму 20190,10 грн.;

- акт за травень 2008 р. на суму 48852,66 грн.

Загальна сума виконаних робіт за договором підряду № 8-07-18 від 10.11.2007 р. становила 242606,89 грн., а позивачем було оплачено вартість робіт за вказаним договором у розмірі 34500,00 грн. Отже, заборгованість відповідача за договором № 8-07-18 становила 208106,89 грн.

За таких обставин господарський суд дійшов до висновку, що загальна сума боргу відповідача перед позивачем за договорами становить 203409,36 грн.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що між сторонами 13.09.2011 р. була укладена угода про розстрочення платежів до договорів підряду № 8-07-03 від 01.04.2007 р., № 8-07-04 від 01.04.2007 р., № 8-07-06 від 01.04.2007 р., № 8-07-18 від 10.11.2007 р.

Однак, вважаючи вказану угоду про розстрочення платежів неналежним доказом в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на підтвердження заборгованості відповідача за договорами підряду № 8-07-03 від 01.04.2007 р., № 8-07-04 від 01.04.2007 р., № 8-07-06 від 01.04.2007 р., № 8-07-18 від 10.11.2007 р., оскільки зазначена в ній сума заборгованості у розмірі 522350,18 грн. не підтверджується первинними документами, місцевий господарський суд визнав, що позовні вимоги позивача щодо стягнення суми 3% річних у розмірі 4579,09 грн. та інфляційних у розмірі 2605,20 грн. є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо посилань відповідача про сплив строку позовної давності господарський суд виходив з того, що листом № 448 від 26.09.2008 р. відповідачем визнавалися свої зобов'язання перед позивачем у певній частині, а також беручи до уваги той факт, що 13.09.2011 р. між сторонами була укладена угода про розстрочення платежів до договорів підряду № 8-07-03 від 01.04.2007 р., № 8-07-04 від 01.04.2007 р., № 8-07-06 від 01.04.2007 р., № 8-07-18 від 10.11.2007 р., в зв'язку з чим суд дійшов до висновку, що перебіг позовної давності щодо вимог позивача за договорами підряду переривався 26.09.2008 р. та 13.09.2011 р., та станом на момент розгляду справи не закінчився.

З врахуванням викладеного, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги частково, стягнувши з відповідача суму боргу у розмірі 203409,36 грн.

Проте, колегія суддів не може погодитись з даними висновками місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012р. «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:

- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи надані позивачем докази в підтвердження правомірності заявлених в апеляційній скарзі вимог, їх документальне та матеріальне обґрунтування; доводи наведені в оскаржуваному рішенні, колегія суддів визнає неправомірність висновків суду першої інстанції щодо відмови позивачу у заявленої ним до стягнення суми заборгованості - вартості виконаних робіт за договором підряду № 8-07-03 від 01.04.2007 р. відповідно до актів приймання виконаних робіт, що були предметом позовних вимог, оскільки, вирішуючи спір між сторонами по справі, господарський суд не з'ясував дійсні обставини справи в їх сукупності, не надав правову оцінку тому, що між сторонами було складено та підписано акти приймання виконаних робіт за вказаним договором не лише за травень 2008 р. та за лютий 2008 р., а також інші акти, що були зазначені позивачем в позовній заяві під час його звернення з позовом до господарського суду. Крім того, судом першої інстанції не надано належної оцінки укладеній між сторонами угоді від 13.09.2011 р. про розстрочення платежів до договорів підряду № 8-07-03 від 01.04.2007 р., № 8-07-04 від 01.04.2007 р., № 8-07-06 від 01.04.2007 р., № 8-07-18 від 10.11.2007 р., якою відповідач фактично визнав існуючий перед позивачем борг в розмірі 522350,18 грн.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34, 36 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

В даному випадку зобов'язання сторін виникає з двосторонніх договорів підряду № 8-07-03 від 01.04.2007 р., № 8-07-04 від 01.04.2007 р., № 8-07-06 від 01.04.2007 р., № 8-07-18 від 10.11.2007 р.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника - достроково.

Звертаючись до господарського суду позивач послався на те, що за договором підряду № 8-07-03 від 01.04.2007 р. між сторонами було складено та підписано наступні акти приймання виконаних робіт: № 6-1-6 за червень 2007 року на суму 9364,24 грн.; № 7-1-1 за липень 2007 року на суму 47198,75 грн.; № 7-1-4 за липень 2007 року на суму 35502,31 грн.; № 7-1-3 за липень 2007 року на суму 21782,57 грн.; № 7-1-2 за липень 2007 року на суму 27653,44 грн.; № 9-1-1 за вересень 2007 року на суму 17272,55 грн.; № 9-1-5 за листопад 2007 року на суму 15845,02 грн.; № 11-1-7 за листопад 2007 року на суму 1942,73 грн.; № 11-1-2 за листопад 2007 року на суму 3131,39 грн.; № 11-1-4 за листопад 2007 року на суму 3692,52 грн.; № 12-1-1 за грудень 2007 року на суму 6541,43 грн.; № 1-08-3 за лютий 2008 року на суму 13973,34 грн.; № 11-08-3 за лютий 2008 року на суму 2613,52 грн.; № 12-08-3 за лютий 2008 року на суму 22478,30 грн.; № 8-08-3 за лютий 2008 року на суму 15953,24 грн.; № 9-08-3 за лютий 2008 року на суму 22138,16 грн.; акт за травень 2008 року на суму 60298,02 грн.

При цьому, позивачем до позовної заяви було надано лише два акти виконаних робіт, а саме: за травень 2008 р. на суму 60298,02 грн. та за лютий 2008 року № 9-08-3. на суму 22138,16 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 02.08.2012 у позивача було витребувано для огляду в судовому засіданні оригінали договорів № 8-07-03 від 01.04.2007 р., № 8-07-04 від 01.04.2007 р., № 8-07-06 від 01.04.2007 р., № 8-07-18 від 10.11.2007 р. та акти виконаних робіт до них (а.с. 17-20, т. 2).

Однак, судом першої інстанції не надано вказаному факту взагалі ніякої оцінки, жодним чином не зазначено, що вказані документи, в тому числі акти виконаних робіт за договором № 8-07-03 від 01.04.2007 р. були досліджені судом, з яких підстав вони були відхилені, як і не зазначено зворотного, тобто того, що витребувані ухвалою документи не були представлені до суду.

Зі слів позивача, вищезазначені документи, у тому числі акти виконаних робіт за договором № 8-07-03 від 01.04.2007 р. надавались представником позивача в судовому засіданні для огляду, але не були враховані судом першої інстанції при вирішенні спору.

Слід зазначити, що позивачем при зверненні з апеляційною скаргою, до суду надані належним чином засвідчені копії актів виконаних робіт за договором підряду № 8-07-03 від 01.04.2007 р. , а саме: № 6-1-6 за червень 2007 року.; № 7-1-1 за липень 2007 року; № 7-1-4 за липень 2007 року; № 7-1-3 за липень 2007 року; № 7-1-2 за липень 2007 року; № 9-1-1 за вересень 2007 року; № 9-1-5 за листопад 2007 року; № 11-1-7 за листопад 2007 року; № 11-1-2 за листопад 2007 року; № 11-1-4 за листопад 2007 року; № 12-1-1 за грудень 2007 року; № 1-08-3 за лютий 2008 року; № 11-08-3 за лютий 2008 року; № 12-08-3 за лютий 2008 року; № 8-08-3 за лютий 2008 року; № 9-08-3 за лютий 2008 року; акт за травень 2008 року.

Дослідивши вказані акти, колегія суддів констатує, що вони підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств позивача та відповідача, містять посилання на договір підряду № 8-07-03 від 01.04.2007 р., роботи були прийняті без жодних зауважень. Загальна сума виконаних робіт за договором підряду № 8-07-03 від 01.04.2007 р. відповідно до вказаних актів склала 327381,53 грн.

Згідно відомостей бухгалтерського обліку позивача, відповідач за договором підряду № 8-07-03 від 01.04.2007 р. (а.с. 30, 31, 32, 33, 34, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, т. 1), а також платіжному дорученню № 578 від 08.11.2010 на суму 15000,00 грн. (а.с. 48, т. 1), яке не було враховано позивачем при визначення заборгованості відповідача при зверненні з позовною заявою, оплатив роботи на загальну суму 240905,62 грн.

При цьому колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції при визначенні суми заборгованості відповідача за договором підряду № 8-07-03 від 01.04.2007 р. також припустився помилки при підрахунку суми заборгованості, оскільки двічі зарахував суму сплати заборгованості за різними зобов'язаннями (договорами підряду).

Таким чином, сума різниці між заборгованістю за договором підряду № 8-07-03 від 01.04.2007 р. та часткової її сплати становить 86 475,91 грн.

За договором підряду № 8-07-04 від 01.04.2007 р. сума виконаних робіт відповідно до підписаних між сторонами актів приймання виконаних робіт № 10-08-3 за лютий 2008 р. № 6-1-1 за червень 2007 р. становила 198831,44 грн., а відповідачем було оплачено вартість робіт у розмірі 123500,00 грн.

Таким чином, сума різниці між заборгованістю за договором підряду № 8-07-04 від 01.04.2007 р. та часткової її сплати становить 75331,44 грн.

За договором підряду № 8-07-06 від 01.04.2007 р. сума виконаних робіт відповідно до підписаних між сторонами актів приймання виконаних робіт № 9-1-15 за вересень 2007 р.; № 6-1-8 за червень 2007 р.; № 6-1-11 за червень 2007 р.; № 6-1-9 за червень 2007 р.; № 6-1-10 за червень 2007 р.; № 11-1-10 за листопад 2007 р.; № 7-1-20 за липень 2007 р.; № 1-08-1 за січень 2008 р. складала 141852,77 грн., а відповідачем було оплачено вартість робіт у розмірі 4416,83 грн. Отже, заборгованість відповідача за договором № 8-07-06 становила 137435,94 грн.

Згідно відомостей бухгалтерського обліку позивача, відповідач за договором підряду № 8-07-04 від 01.04.2007 р. відповідач оплатив роботи частково на суму 4416,83 грн. за платіжним дорученням № 436 від 07.10.2010 на суму 1658,18 грн., платіжним дорученням № 118 від 02.02.2011 на суму 9672,02 грн., де в рахунок оплати по даному договору зараховано 2758,35 грн., а різниця по іншим зобов'язанням відповідача.

Таким чином, сума різниці між заборгованістю за договором підряду № 8-07-06 від 01.04.2007 р. та часткової її сплати становить 137435,94 грн.

За договором підряду № 8-07-18 від 10.11.2007 р. сума виконаних робіт відповідно до підписаних між сторонами актів приймання виконаних робіт № 12-1-6 за грудень 2007 р.; № 11-1-9 за грудень 2007 р.; № 15-08-3 за лютий 2008 р.; акту за травень 2008 р. становила 242606,89 грн.

Згідно відомостей бухгалтерського обліку позивача, відповідач за договором підряду № 8-07-18 від 10.11.2007 р. оплатив роботи частково на суму 34500,00 грн. за платіжним дорученням № 166 від 10.02.2011 на суму 4500,00 грн., платіжним дорученням № 140 від 12.04.2011 на суму 15000,00 грн., платіжним дорученням № 161 від 06.05.2011 на суму 15000,00 грн.

Таким чином, сума різниці між заборгованістю за договором підряду № 8-07-18 від 01.04.2007 р. та часткової її сплати становить 208106,89 грн.

З урахуванням викладеного, загальна сума заборгованості відповідача за договорами підряду № 8-07-03 від 01.04.2007 р., № 8-07-04 від 01.04.2007 р., № 8-07-06 від 01.04.2007 р., № 8-07-18 від 10.11.2007 р. складає 507350,18 грн.

Колегія суддів враховує, що в матеріалах справи міститься підписана уповноваженими представниками сторін і скріплена печатками їх підприємств угода від 13.09.2011 р. про розстрочення платежів до договорів підряду № 8-07-03 від 01.04.2007 р., № 8-07-04 від 01.04.2007 р., № 8-07-06 від 01.04.2007 р., № 8-07-18 від 10.11.2007 р.

Пунктом 1 угоди було передбачено, що відповідач (замовник) має перед позивачем (підрядником) заборгованість за виконанні роботи у сумі 522350,18 грн. У п.2 угоди вказувалося, що позивач пропонує відповідачу розстрочку платежів на умовах цієї угоди, а відповідач сплачує заборгованість рівними частинами за графіком передбаченим даною угодою.

Таким чином, вказана угода відповідно до вимог статті 34 Господарського процесуального кодексу України приймається до уваги колегією суддів не лише в якості доказу на підтвердження наявності у відповідача боргу в означеній сумі. Дані, що відображені в угоді не спростовані відповідачем жодними доказами.

Сума різниці між визначеною угодою сумою заборгованості відповідача в розмірі 522350,18 грн. за договорами підряду № 8-07-03 від 01.04.2007 р., № 8-07-04 від 01.04.2007 р., № 8-07-06 від 01.04.2007 р., № 8-07-18 від 10.11.2007 р. та фактичною заборгованістю на час звернення з позовом до господарського суду в розмірі 507350,18 грн. складає 15000,00 грн., які були сплачені за платіжним дорученням № 578 від 08.11.2010 року.

При цьому, колегія суддів вважає необхідним зауважити, що дійсно вказана угода про розстрочення платежів до договорів підряду не є первинним документом бухгалтерського обліку, проте, в даному випадку, наявні у справі документи в їх сукупності - акти виконаних робіт, платіжні доручення, інші матеріали справи, які містять вичерпні відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення, свідчать про наявність у відповідача заборгованості в розмірі 507350,18 грн., тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в зазначеній сумі є правомірними обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. А подальше ухилення відповідача від сплати заборгованості порушує права позивача на отримання оплати вартості виконаних ним підрядних робіт, факт яких є доведеним та відповідачем жодним доказом не спростований .

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми позивач нарахував відповідачеві 4579,09 грн. 3% річних та 2605,20 грн. інфляційних.

Оскільки відповідач не виконав свої зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт у встановлений строк, він є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання, тому заявлені позовні вимоги в цій частині не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Разом з цим, здійснивши перерахування заявлених до стягнення річних та інфляційних, колегія суддів дійшла до висновку, що позовні вимоги в зазначеній частині підлягають задоволенню частково - інфляційні в розмірі 26065,20 грн., 3% річних в розмірі 4369,47 грн.

За таких обставин, рішення господарського суду Харківської області від 30.08.2012 у справі № 5023/2210/12 в частині відмови в стягненні 303940,82 грн. основного боргу, 4369,47 грн. - 3% річних та 26065,20 грн. інфляційних підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог.

В частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 203409,36 грн. рішення підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п.1,4 ч.1 ст. 104 ст. ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ "Будуніверсалсервіс", м. Краматорськ, Донецька область задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 30.08.2012 у справі № 5023/2210/12 в частині відмови в стягненні 303940,82 грн. основного боргу, 4369,47 грн. - 3% річних та 26065,20 грн. інфляційних скасувати та в цій частині прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод будівельних матеріалів АСТОР" (61106, м. Харків, Орджонікідзевський район, вул. Індустріальна, буд. 3, код ЄДРПОУ 32359553) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будуніверсалсервіс" (84323, Донецька область, м. Краматорськ, вул. О.Вишні, буд. 11, кв. 90, код ЄДРПОУ 33270707) 303940,82 грн. основного боргу, 3% річних в розмірі 4369,47 грн., інфляційних в розмірі 26065,20 грн., витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 6218,31 грн. та 3109,15 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено та підписано 23 вересня 2013 року.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Гребенюк Н. В.

Суддя Слободін М.М.