Ухвала

від 24.09.2013 по справі к/9991/68015/11-с

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/68015/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого судді - Черпіцької Л.Т. Суддів -Гончар Л.Я. Зайця В.С. при секретарі -Рудик Т.О. за участю представників:ОСОБА_5 представник позивача - ОСОБА_6 Київської міської ради - Ткаченко А.Г. ОСОБА_8 розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргоюОСОБА_5 напостанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.02.2011р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2011р. у справі№ 2а-13251/10/2670 за позовомОСОБА_5 доКиївської міської ради третя особа 1. ОСОБА_8, 2. ОСОБА_9, 3. Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради проскасування рішення ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_5 звернулась до Київської міської ради з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просила скасувати рішення Київської міської ради від 02.04.2009 №228/1284 та рішення Київської міської ради від 23.04.2009 №228/1284.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що Київською міською радою протиправно, без врахування факту добросовісного користування земельною ділянкою ОСОБА_5, незважаючи на факт реєстрації розробленого проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,042 га, без погодження з позивачем, рішенням від 02.04.2009 №228/1284 громадянину ОСОБА_8 передано у приватну власність земельну ділянку для ведення індивідуального садівництва на АДРЕСА_1.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.02.2011р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2011р., у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.02.2011р. та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2011р. ОСОБА_5 звернулась з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на те, що при прийнятті зазначених судових рішень було порушено норми матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 27.12.2006 року ОСОБА_8 звернувся до Київської міської ради із заявою про надання йому у приватну власність земельної ділянки площею 0,04 га по АДРЕСА_1.

На підставі доручення заступника Київського міського голови від 27.12.2006 року №225-032-9112 та технічного завдання на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальним підприємством «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_8 для ведення індивідуального садівництва на АДРЕСА_1.

Рішенням Київської міської ради від 02.04.2009 року №228/1284 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину для ведення індивідуального садівництва на АДРЕСА_1 та передано громадянину у приватну власність земельну ділянку площею 0,11 га для ведення індивідуального садівництва по АДРЕСА_1 за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

У зв'язку з фактичною площею користування земельною ділянкою у розмірі 0,0421 га, на підставі рішення Київської міської ради від 02.04.2009 року №228/1284 громадянину ОСОБА_8 14.07.2009 року видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0421 га - серія КВ №129133, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №09-7-02687.

На підставі договору дарування земельної ділянки від 06.08.2009 року ОСОБА_8 безоплатно передав у власність, а ОСОБА_9 прийняла безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,0421 га, кадастровий номер 8000000000:66:148:0160, надану для ведення індивідуального садівництва, що розташована: АДРЕСА_1, про що на державному акті на право власності на земельну ділянку приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 06.08.2009 року зроблено відповідну відмітку.

Громадянка ОСОБА_5 03.10.2007 року звернулась до голови Київської міської ради із заявою про приватизацію земельної ділянки площею 0,045 га, яка, відповідно до змісту поданої заяви, перебувала у фактичному користуванні її родини з 1955 року.

Листом від 07.11.2007 року №03-56/36950 головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомлено ОСОБА_5, що згідно з дорученням Київської міської ради від 27.12.2006 року в комунальному підприємстві «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі» формується справа про передачу іншому громадянину вказаної земельної ділянки для ведення садівництва.

На підставі завдання на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_5 для ведення індивідуального садівництва по АДРЕСА_1, який погоджено з головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради.

В наявній копії кадастрової справи громадянки ОСОБА_5 №А-12834, позитивний висновок щодо погодження з боку головного управління земельних ресурсів вказаного проекту землеустрою відсутній. Крім того, управління координації та експертизи головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації листом від 14.08.2008 року №87211 надано зауваження до вказаного проекту землеустрою, зазначено, що на вказану земельну ділянку розроблений проект землеустрою громадянина ОСОБА_8

Листом головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.06.2009 року №03-56/15780, позивача ОСОБА_5 повідомлено про те, що рішенням Київської міської ради від 02.04.2009 року №228/1284 вказану земельну ділянку передано у приватну власність громадянину ОСОБА_8 для ведення індивідуального садівництва та станом на момент надання відповіді у встановленому порядку виконуються роботи по виготовленню державного акту на право власності на земельну ділянку.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями позивачка звернулась з даним позовом.

Суди попередніх інстанцій відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходили з того, що Київська міська рада при прийнятті оспорюваного рішення діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів, враховуючи наступне.

Частиною першою статті 116 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття оспорюваного рішення) передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до статті 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Згідно частини третьої статті 116 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6, 7 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

Відповідно до частин восьмої-десятої статті 118 Земельного кодексу України, проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Таким чином, оскільки Київською міською радою було дотримано вимоги Земельного кодексу України при відведенні земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_8, колегія суддів погоджується з висновками судів щодо безпідставності позовних вимог.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи позивача щодо порушень, вимог земельного законодавства при передачі земельної ділянки громадянину ОСОБА_8 у приватну власність, та переважного права на отримання земельної ділянки у власність, якою вона фактично користується, оскільки відповідно до ч.1 ст. 119 ЗК України громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування.

А відповідно до пункту 1 Прикінцевих положень Земельного кодексу України, він набирає чинності з 1 січня 2002 року, а тому норма статті 119 Земельного кодексу України щодо набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю може застосовуватися з 1 січня 2017 року.

Крім того, вказана земельна ділянка була відведена відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 18.10.1983 року №1738 управлінню капітального будівництва міськвиконкому під будівництво житлового масиву.

Відповідно до рішень Київської міської ради від 28.11.2002 року №118/278 та від 15.07.2004 року №457/1867 управлінню капітального будівництва припинено право користування земельними ділянками, а землі віднесено до міських земель, не наданих у власність чи користування.

Отже, відповідно до змісту рішення Київської міської ради від 02.04.2009 року №228/1284 громадянину ОСОБА_8 передано у власність земельну ділянку із міських земель, не наданих у власність чи користування.

З урахуванням вищевикладеного, суди дійшли вірного висновку, що рішенням Київської міської ради від 02.04.2009 року №228/1284 земельну ділянку площею 0,421 га передано громадянину ОСОБА_8 із міських земель, не наданих у власність або користування, на підставі розробленого та погодженого у встановленому законодавством порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, у зв'язку з чим вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

З огляду на викладене, судова колегія вважає касаційну скаргу безпідставною, та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.02.2011р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2011р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: