Постанова

від 26.09.2013 по справі 5329-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2013Справа №2-6/ 5329-2006

За заявою Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго», м. Сімферополь,

до боржника Військового радгоспу «Гурзуфський», Білогірський район, с. Зуя,

про визнання банкрутом

Суддя Шкуро В.М.

представники:

Від кредитора Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» - Мартинюк Ю.А., представник, довіреність №667-Д від 26.12.2012.

Від боржника - Мамедіев Є.Д., в.о. директора.

За участю:

розпорядника майна - Тамашов О.Г., арбітражний керуючий.

Головного управління юстиції України в Автономній Республіці Крим - Музика В.В., представник, довіреність №03-11/4011 від 15.08.2013.

Міністерства аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим - Умеров Р.Р., представник, довіреність №13/03 від 19.08.2013.

Обставини справи: У провадженні Господарського суду Автономної Республіки Крим перебуває справа про банкрутство Військового радгоспу «Гурзуфський», порушена відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції Закону №784-XIV від 30.06.1999 з наступними змінами (далі - Закон).

Ухвалою підготовчого засідання від 11.07.2005 відносно Військового радгоспу «Гурзуфський» введена процедура банкрутства - розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Тамашова О.Г.

Ухвалами господарського суду строк судової процедури розпорядження майном неодноразово продовжувався, останнього разу до 28.08.2013.

28.08.2013 розпорядник майна Тамашов О.Г. на підставі рішення комітету кредиторів звернувся до господарського суду з клопотанням про припинення процедури розпорядження майном боржника та введення ліквідаційної процедури (т.4, а.с. 170).

Рішення про звернення до господарського суду з вказаними клопотаннями прийнято на засіданні комітету кредиторів 20.08.2013, що підтверджується відповідним протоколом засідання комітету кредиторів (т.1, а.с. 171-173).

Таке рішення комітетом кредиторів прийняте одноголосно у межах повноважень комітету кредиторів, передбачених частиною восьмою статті 16 Закону, відповідно до якої саме комітет кредиторів приймає рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідно представленого розпорядником майна звіту по результатам проведення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника за останні три роки вбачається, що підприємство не здійснює виробничої діяльності, у зв'язку із чим результат його діяльності перебуває в збитковому стані, а з кожним звітним періодом балансові збитки зростають. Активи боржника становлять 8690000,00 грн, у тому числі 8400000,00 грн це вартість 2231 га земельної ділянки, яка закріплена за боржником на праві постійного користування. При цьому майно боржника, а саме техніка та нерухомість вимагають оформлення правовстановлюючої документації та проведення експертної оцінки її вартості. На балансі боржника обліковуються основні фонди із зносом на 95,6%, а активної їх частини на 100%, що вказує на низьку їх ліквідність. Оборотні активи включають в себе невеликі запаси 1 тис. грн. та дебіторську заборгованість 253 тис. грн. Боржник не має економічних ознак фіктивного банкрутства або навмисного доведення до банкрутства. За відсутності виробничої діяльності відновлення платоспроможності боржника можливе виключно за рахунок втручання зовнішніх інвесторі (т.4, а.с. 63-80).

Із представленого розпорядником майна Тамашовим О.Г. звіту про виконану роботу в процедурі розпорядження майном боржника слідує, що станом на 01.08.2013 загальна кредиторська заборгованість складає 1 718 тис.грн (конкурсна - 339,2 тис.грн, поточна - 1378,8 тис.грн). При цьому за відсутності виробничої діяльності зі штатною численністю у 12 чоловік, з яких 8 це охоронці, що працювали до серпня 2013 року, а з серпня 2013 залишилось лише 3 охоронці, боржник постійно отримує збиток, який впливає на поточний стан боржника. На балансі боржника рахуються нематеріальні активи вартістю 8400 тис. грн, у вигляді земельної ділянки площею 2231,4 га. Ці нематеріальні активи складають понад 90% загальних активів, однак із-за відсутності коштів та інвесторів земельна ділянка не використовується боржником. У випадку залучення зовнішніх інвестиційних коштів відновити платоспроможність боржника можливо в процедурі санації, однак за час проведення процедур розпорядження майном залучити інвесторів не вдалося (т.4, а.с.175-180).

Міністерство аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим як орган управляння майном боржника висловилось за введення стосовно боржника ліквідаційної процедури, оскільки у боржника відсутні власні засоби для відновлення платоспроможності і виходу з процедури банкрутства. Така позиція органу управління майном боржника обумовлена тим, що боржник не веде господарської діяльності, матеріально-виробнича база боржника знаходиться у незадовільному стані внаслідок значної зношеності, розкомплектованості, у зв'язку з чим боржник не в змозі розрахуватися з вже наявною кредиторською заборгованістю. Встановилася стійка тенденція до зростання поточної заборгованості по заробітній платі. Заходи по залученню інвесторів не дали позитивних результатів (т.4, а.с.246-247).

Відповідно до частини сьомої статті 13 Закону України строк судової процедури банкрутства розпорядження майном боржника може бути продовжений або скорочений судом за клопотанням комітету кредиторів, чи самого розпорядника майна або власника (органу, уповноваженого управляти майном) боржника.

Судова процедура розпорядження майном боржника неодноразово продовжувалась та триває з 11.07.2005, тобто більше восьми років. За цей час не вдалося залучити інвесторів, а власними силами боржник не спроможний розрахуватися з кредиторами. Тривалість судової процедури розпорядження майном обумовлювалась тим, що підприємство боржника належало до сфери управління Міністерства оборони України та не підлягало приватизації, а відтак до нього не застосовувались положення Закону в частині санації чи ліквідації.

На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України «Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств та військових радгоспів до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства» від 07.09.2011 №883-р Військовий радгосп «Гурзуфський» передано до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України. Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про прийняття цілісних майнових комплексів Міністерства оборони України до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України» від 05.10.2011 №516 Військовий радгосп «Гурзуфський» прийнято зі сфери управляння Міністерства оборони України до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України (т. 4, а.с. 14-18).

На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України «Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств та військових радгоспів до сфери управління Ради міністрів Автономної Республіки Крим» від 22.02.2012 №124-р боржника передано до сфери управляння Ради міністрів Автономної Республіки Крим. На тепер органом управління майном боржника є Міністерство аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим.

Таким чином, у зв'язку з передачею боржника зі сфери управління Міністерства оброни України відпали встановлені частиною п'ятою статті 5 Закону перешкоди для застосування до боржника судових процедур санації чи ліквідації.

При прийнятті рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури суд керується положеннями частини четвертої статті 205 Господарського кодексу України, згідно якої підставою для визнання суб'єкта господарської діяльності банкрутом, є його неспроможність через недостатність майна задовольнити вимоги кредиторів.

Проведений розпорядником майна Тамашовим О.Г. аналіз фінансово стану боржника, висловлені в судовому засіданні позиції органу управління майном боржника, кредиторів, державного органу з питань банкрутства та самого боржника, свідчить про неспроможність останнього задовольнити вимоги кредиторів інакше, ані ж через продаж його активів в ліквідаційній процедурі.

Згідно статті 24 Закону господарський суд призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією, тобто за погодженням з комітетом кредиторів (частина друга статті 17 Закону).

На засіданні комітету кредиторів 16.05.2013 прийнято рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Петрова М.Л. (т.4, а.с. 171-173).

Від арбітражного керуючого Петрова М.Л. до суду 21.08.2013 надійшла заява на участь у справі (т.4, а.с 166).

Проте, 03.09.2013 до суду надійшло клопотання комітету кредиторів про призначення ліквідатором боржника Концевого К.І. Рішення про звернення з вказаним клопотанням прийнято на засіданні комітету кредиторів 03.09.2013 (т.1, а.с. 218-219).

Вказане рішення прийнято у зв'язку із тим, що арбітражний керуючий Петров М.Л. кандидатуру якого обрано комітетом кредиторів на призначення ліквідатором відмовився від участі у справі про банкрутство (лист від 27.08.20123 №13-9118).

У зв'язку із наведеним, на засіданні комітету кредиторів розглянуто питання про визначення іншої кандидатури арбітражного керуючого. Представником Міністерства аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим висунуто кандидатуру арбітражного керуючого Горюна В.В., однак представниками комітету кредиторів вона не підтримана та вирішено звернутись до суду із клопотанням про призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Концевого К.І.

Арбітражні керуючі Концевий К.І. та Горюн В.В. подали до суду відповідні заяви на участь у справі про банкрутство (т.4, а.с.213, 215, 225).

При вирішенні питання щодо кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором боржника, суд у першу чергу враховує те, що боржник є держаним підприємством.

Протокол засіданні комітету кредиторів 03.09.2013, на якому було відхилено пропозицію Міністерства аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим та віддано перевагу кандидатурі арбітражного керуючого Концевого К.І. взагалі не містить будь-якого обґрунтування такому рішенню комітету кредиторів (т.4, а.с.218-219).

Натомість, судом береться до уваги, що після визнання боржника банкрутом застосуванню підлягають положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 22.12.2011 №4212-VI (нова редакція Закону), що регулюють ліквідаційну процедуру, в тому числі і визначені статтею 96 нової редакції Закону особливості банкрутства державних підприємств. Зокрема, щодо необхідності погодження ліквідатором переліку ліквідаційної маси, змін та доповнень до неї з органом, уповноваженим управляти державним майном. А тому віддаючи перевагу арбітражному керуючому Горюну В.В., суд враховує висловлену Міністерством аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, як органом управління майном боржника позицію щодо кандидатури ліквідатора.

Також суд враховує надані арбітражними керуючими відомості про свій досвід роботи, зокрема участі у справах про банкрутство державних підприємств, та інші відомості, які б дозволили прийти до висновку про можливість арбітражного керуючого виконувати функції, передбачені Законом на високому рівні, забезпечити баланс інтересів боржника та кредиторів. Такі відомості про себе надав лише арбітражний керуючий Горюн В.В. (т.4. а.с.225).

Заява арбітражного керуючого Концевого К.І. містить виключно відомості про те, що він не є заінтересованою особою у цій справі, не здійснював управління боржником, не є особою, якій відмовлено у допуску до державної таємниці (т.4, а.с.213).

За таких обставин, суд призначає ліквідатором арбітражного керуючого Горюна В.В., який має свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №263 від 14.02.2013.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 24 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції Закону №784-XIV від 30.06.1999 з наступними змінами, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Визнати Військовий радгосп «Гурзуфський» (адреса: вул. Новосадова, 22, с. Зуя, Білогірський район, Автономна Республіка Крим, 97630; ідентифікаційний код юридичної особи 22995868) банкрутом.

2. Відкрити щодо Військового радгоспу «Гурзуфський» ліквідаційну процедуру відповідно до розділу III Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 22.12.2011 №4212-VI (далі - Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22.12.2011 №4212-VI) строком на дванадцять місяців.

3. Призначити ліквідатором Військового радгоспу «Гурзуфський» арбітражного керуючого Горюна Віталія Васильовича (адреса: вул. Київська, 109, кв. 4, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95034, ідентифікаційний номер 3123719616), який має свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №263 від 14.02.2013.

4. Повноваження розпорядника майна Тамашова О.Г. припинити.

5. Повноваження органів управління Військового радгоспу «Гурзуфський» щодо управління банкрутом та розпорядження його майном припинити.

6. Посадовим особам Військового радгоспу «Гурзуфський» протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору.

7. Зобов'язати ліквідатора Військового радгоспу «Гурзуфський» Горюна В.В. у п'ятиденний термін опублікувати у офіційних друкованих органах (газети «Голос України» чи «Урядовий кур'єр») повідомлення про визнання Військового радгоспу «Гурзуфський» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Докази опублікування оголошення надати суду у строк до 07.10.2013. Оголошення повинне містити повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування і адресу господарського суду, номер справи, відомості про ліквідатора, дату прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

8. З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

· господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо;

· строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав;

· у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;

· припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та іншихекономічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;

· відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;

· продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22.12.2011 №4212-VI);

· скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;

· вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі;

· виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених розділом III Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22.12.2011 №4212-VI).

9. Зобов'язати ліквідатора Горюна В.В.:

· під час проведення ліквідаційної процедури використовувати тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника. Кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховувати на основний рахунок боржника;

· виплати кредиторам з основного рахунку здійснювати у порядку черговості, визначеному статтею 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22.12.2011 №4212-VI);

· у зв'язку із здійсненням переходу до застосування нової редакції Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» привести реєстр вимог кредиторів у відповідність до вимог статті 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22.12.2011 №4212-VI) і з урахуванням його вимог вирішити питання щодо переобрання представницьких органів кредиторів (зборів кредиторів та комітету кредиторів);

· продавати майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22.12.2011 №4212-VI);

· не рідше ніж один раз на місяць надавати комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів. Копію звіту та інформації направляти господарському суду;

· на вимогу господарського суду та державного органу з питань банкрутства надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури.

10.Подальше провадження у справі здійснювати у відповідності до положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 22.12.2011 №4212-VI.

11.Відповідні строки по цій справі обчислювати з дати прийняття постанови, тобто з 26.09.2013.

Суддя В.М. Шкуро