Рішення

від 20.09.2013 по справі 908/2296/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 17/58/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2013 Справа № 908/2296/13

за позовною заявою: науково-виробничого приватного підприємства "Альтер", 83114, м. Донецьк, пр. Визволення Донбасу, 4

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ВЗЛЕТ-ЕРА", 69057, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 90

про стягнення 299 827,88 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Алуф О.В., довіреність від 02.07.13 № 17

Саламакін Д.О., довіреність від 10.09.13 № 119

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

05.07.13 до господарського суду Запорізької області звернулось науково-виробниче приватне підприємство "Альтер" (надалі НВПП "Альтер") з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "ВЗЛЕТ-ЕРА" (далі ТОВ "ВЗЛЕТ-ЕРА") про стягнення з відповідача заборгованості за договором від 11.12.12 № 239 в сумі 299 827,88 грн. з якої: 280 543,83 грн. - основний борг, 16 070,04 грн. - пеня та 3 214,01 грн. - 3% річних.

У відповідності до ст. 2 1 ГПК України, 05.07.13 автоматизованою системою документообігу здійснено розподіл справ між суддями та визначено вищевказану позовну заяву до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 05.07.13 судом порушено провадження у справі № 908/2296/13 та присвоєно вищевказаній справі номер провадження 17/58/13. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 28.08.13.

Ухвалою від 27.08.13 судом, через необґрунтованість, відмовлено у задоволенні заяви НВПП "Альтер" про забезпечення позову, якою позивач просив суд вжити заходів по забезпеченню позову та заборонити ТОВ "ВЗЛЕТ-ЕРА" здійснювати подальші заходи з припинення товариства до вирішення справи за позовом НВПП "Альтер" до ТОВ "ВЗЛЕТ-ЕРА" про стягнення заборгованості по суті.

Ухвалою від 28.08.13 судом, за заявою представника позивача, продовжено строк вирішення спору на 15 днів - до 20.09.13, судове засідання відкладено на 12.09.13.

Ухвалою від 12.09.13 розгляд справи у зв'язку з неявкою в судове засідання уповноваженого представника відповідача судом відкладено на 20.09.13.

За заявою представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 20.09.13, на підставі ст. ст. 82 1 , 85 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представникам позивача роз'яснено про час складення повного рішення.

Позивач підтримав заявлені вимоги з підстав, викладених у позовній заяві за вих. від 05.07.13 № 18 та у письмових обґрунтуваннях позовних вимог від 18.09.13, зазначав наступне. 11.12.12 між сторонами у справі укладено договір № 239 про перевезення вантажів автомобільним транспортом, на виконання умов якого позивач в період з 11.12.12 по лютий 2013 р. надав відповідачу послуги з перевезення сипучих вантажів вантажними самоскидами на загальну суму 440 543,83 грн., що підтверджується підписаними між сторонами актами виконаних робіт, які містяться в матеріалах справи. Свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг з перевезення відповідач виконав частково, внаслідок чого, основний борг відповідача за спірним договором, станом на час розгляду справи в суді, становить 280 543,83 грн. За прострочення строків виконання основного зобов'язання відповідачу нараховано 3% річних в сумі 3 214,01 грн. та 16 070,04 грн. пені. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 21, 509, 525, 526, 546, 625, 627 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 199, 231, 232, 265 Господарського кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судові засідання за викликом жодного разу не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про дату, час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше 3 днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про дату, час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як вбачається із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ № 934233, станом на 04.07.13, тобто станом на час розгляду справи № 908/2296/13 в суді, місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю "ВЗЛЕТ-ЕРА" є: 69057, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 90, що співпадає з адресою, зазначеною у позові.

Таким чином, відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи щодо повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляд справи.

Згідно із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

11.12.12 між науково-виробничим приватним підприємством "Альтер" (Перевізник) та товариством з обмеженою відповідальністю "ВЗЛЕТ-ЕРА" (Замовник) укладено договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом № 239, за умовами якого (п. 1.1.) Замовник зобов'язався надавати для перевезення вантажі, а Перевізник приймати їх за обсягом та за номенклатурою згідно товарно-транспортної накладної та доставляти їх до пункту призначення.

Пунктами 2.1., 2.3. договору передбачено, що договірна орієнтовна вартість транспортних послуг встановлюється згідно специфікацій і доповнень. Загальна вартість послуг визначається сторонами в акті виконаних робіт згідно з ціною, передбаченою п. 2.1. цього договору та фактичним обсягом виконаних робіт.

Згідно з п. 5.2. договору, за фактом виконаних робіт (послуг) Перевізник надає Замовнику: акт прийому-передачі виконаних робіт (послуг); рахунок; податкову накладну.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.13. (п. 8.6. договору).

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи № 908/2296/13, на виконання умов спірного договору від 11.12.12 та у відповідності до узгодженої між сторонами специфікації № 1, позивачем здійснено перевезення піску по маршруту с. Демурино - м. Вільногірськ.

Факт здійснення транспортних послуг підтверджується наступними документами:

- актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 23.12.12 № ОУ-0000199, від 29.12.12 № ОУ-0000200, від 05.01.13 № ОУ-0000001, від 10.02.13 № ОУ-0000002 та від 12.02.13 № ОУ-0000003, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відтисками печаток без жодних претензій та зауважень;

- виставленими позивачем на оплату відповідачу рахунками-фактурами від 23.12.12 № СФ-0000285, від 29.12.12 № СФ-0000286, від 05.01.13 № СФ-0000001, від 10.02.13 № СФ-0000002 та від 12.02.13 № СФ-0000003;

- податковими накладними.

Отже, наведені вище докази свідчать, що позивачем надані послуги з перевезення піску на загальну суму 385 724,26 грн.

Оскільки позивачем не заявлено вимоги про стягнення 54 819,57 грн. за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.12.12 № ОУ-0000195 (долучено останнім до матеріалів цієї справи), судом вказаний акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) не досліджувався.

Умовами п. 5.1. договору сторони визначили, що оплата за перевезення вантажів та інші операції й послуги, пов'язані з перевезенням, виконуються щотижнево у національній валюті України на підставі рахунку, наданого Перевізником у відповідності з підписаним актом прийому-передачі виконаних робіт не пізніше 5 банківських днів.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Разом з тим, як свідчать матеріали цієї справи, відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за перевезення позивачем піску по маршруту с. Демурино - м. Вільногірськ здійснив частково, внаслідок чого, за відповідачем виникла заборгованість в розмірі 280 543,83 грн.

Отже, відповідач порушив умови договору.

Факт наявності заборгованості в розмірі 280 543,83 грн. підтверджується матеріалами справи.

Оскільки відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості, або правомірності своїх дій щодо такої несплати, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 280 543,83 грн. на підставі договору від 11.12.12 № 239 доведені, обґрунтовані, підтверджені доданими документами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема, у випадку прострочення виконання.

Згідно з п. 6.1. спірного договору, у випадку невиконання п. 5.1., Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми недоплати.

Позивачем заявлено до стягнення 16 070,04 грн. пені, з якої за періоди: з 28.12.12 по 15.06.13 в сумі 692,52 грн., з 08.01.13 по 15.06.13 в сумі 5 151,50 грн., з 11.01.13 по 15.06.13 в сумі 3 249,32 грн., з 15.02.13 по 15.06.13 в сумі 5 401,76 грн. та з 18.02.13 по 15.06.13 в сумі 1 574,94 грн.

Факт прострочення виконання грошового зобов'язання матеріалами справи доведено .

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею З Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За розрахунком суду, який здійсненний з урахуванням положень ст.ст. 253, 254 ЦК України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", до стягнення підлягає сума пені в розмірі 15 954,15 грн., з якої: за періоди: з 29.12.12 по 15.06.13 в розмірі 686,53 грн., з 08.01.13 по 15.06.13 в сумі 5 136,38 грн., з 11.01.13 по 15.06.13 в сумі 3 239,60 грн., з 16.02.13 по 15.06.13 в сумі 5 336,28 грн. та з 19.02.13 по 15.06.13 в сумі 1 555,36 грн.

За таких обставин, вимоги в частині стягнення пені задовольняються судом частково в сумі 15 954,15 грн. У задоволені решти вимог про стягнення пені судом відмовляється через необґрунтованість.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 3 214,01 грн. за періоди: з 28.12.12 по 15.06.13 в сумі 138,50 грн., з 08.01.13 по 15.06.13 в сумі 1 030,30 грн., з 11.01.13 по 15.06.13 в сумі 649,86 грн., з 15.02.13 по 15.06.13 в сумі 1 080,35 грн. та з 18.02.13 по 15.06.13 в сумі 314,99 грн. (розрахунки містяться в матеріалах справи).

Разом з тим, за розрахунком суду, у відповідності до положень ст.ст. 253, 254 ЦК України, розмір 3% річних складає 3 201,59 грн., які нараховані судом за періоди: з 29.12.12 по 15.06.13 в розмірі 137,69 грн., з 08.01.13 по 15.06.13 в сумі 1 030,30 грн., з 11.01.13 по 5.06.13 в сумі 649,86 грн., з 16.02.13 по 15.06.13 в сумі 1 071,42 грн. та з 19.02.13 по 15.06.13 в сумі 312,32 грн.

За таких обставин, вимоги в цій частині задовольняються судом частково в сумі 3 201,59 грн. У задоволені решти вимог про стягнення 3% річних судом відмовляється через необґрунтованість.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі в розмірі 5 993,99 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2 1 , 4 3 , 4 5 , 22, 33, 34, 49, 69, 75, 82, 82 1 , 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВЗЛЕТ-ЕРА" (69057, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 90, код ЄДРПОУ 32257266, п/р 26000635000300 в ПАТ КБ «АКСІОМА», МФО 307305) на користь науково-виробничого приватного підприємства "Альтер" (83114, м. Донецьк, пр. Визволення Донбасу, 4, код ЄДРПОУ 23982454, п/р 26000962486336 в ПАТ «ПУМБ», МФО 334851) - 280 543 (двісті вісімдесят тисяч п'ятсот сорок три) грн. 83 коп. основного боргу, 15 954 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 15 коп. пені, 3 201 (три тисячі двісті одна) грн. 59 коп. 3% річних, та 5 993 (п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто три) грн. 99 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 25.09.13.

Суддя В.Л. Корсун