Рішення

від 25.09.2013 по справі 914/3073/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2013 р. Справа № 914/3073/13

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова, м.Львів

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Львівський мехсклозавод», м.Львів

про стягнення 182057,70грн.

Суддя Щигельська О.І. при секретарі Горбань М.Ю.

Представники:

Від позивача: Гіра О.І. - представник за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

Суть спору: позов заявлено Управлінням Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова, м.Львів до Відкритого акціонерного товариства «Львівський мехсклозавод», м.Львів про стягнення 182057,70грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат з виплати та доставки пенсій призначених на пільгових умовах за списками №1 та №2.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 09.08.2013р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.09.2013р.

Представнику позивача роз'яснено його права згідно ст.ст.20, 22 ГПК України.

У судовому засіданні 25.09.2013р. представник позивача позов підтримав повністю з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив зокрема, що заборгованість ВАТ «Львівський мехкслозавод» за період з 03.10.2012р. по 05.06.2013р. по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списками №1 та №2 становить 182057,70грн. Повідомив, що справа про банкрутство відповідача знаходиться на розгляді господарського суду Львівської області. Просив позов задоволити повністю.

Відповідач явки повноважного представника в судовому засіданні 25.09.2013р. не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвали суду не виконав, відзиву на позовну заяву не подав, хоча про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (знаходиться в матеріалах справи).

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв'язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Пенсійним фондом України в Шевченківському районі м.Львова направлено Відкритому акціонерному товариству «Львівський мехсклозавод» розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, належним чином засвідчені копії яких долучено до позовної заяви. Вказана кореспонденція відповідачем отримана, про що свідчать відмітки на повідомленнях про вручення рекомендованих поштових відправлень. Однак заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 03.10.2012р. по 05.06.2013р., на момент вирішення спору по суті не погашена та становить 182057,70грн., що відображено в розрахунку, долученому до позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 08.09.2006р. порушено провадження у справі №6/161-29/228 про банкрутство ВАТ «Львівський мехсклозавод» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою суду від 17.09.2012 р. затверджено звіт керуючого санацією, провадження у справі припинено. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06 листопада 2012 року ухвалу господарського суду Львівської області від 17.09.2012 р. у справі № 6/161-29/228 залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Постановою Вищого господарського суду України від 19.12.2012 р. постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.11.2012 р. та ухвалу господарського суду Львівської області від 17.09.2012 р. у справі № 6/161-29/228 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Львівської області на стадію санації в іншому складі суду. Ухвалою суду від 08.01.2013р. справу прийнято до провадження господарським судом Львівської області, на момент вирішення спору по суті відбувається процедура санації боржника.

Відповідно до п.2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За правилами абз.4 п.п.1 п.2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списками №1 та №2, покриваються підприємствами та організаціями.

Згідно з п.6.4 Інструкції про пopядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду від 19.12.2003 №21-1 в редакції Постанови Пенсійного фонду №25-1 від 22.10.2010 зі змінами (далі - Інструкція), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів ПФУ щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» вказаного Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го числа поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п.6.1 вказаної Інструкції, підприємства відшкодовують 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абз.1 ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списками №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований поданими доказами, відповідачем не спростований та підлягає до задоволення.

Відповідно до п.18 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» Пенсійний фонд України та його органи звільнені від сплати судового збору. Згідно норм ч.3 ст.49 ГПК України, судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог. Однак, зважаючи на те, що підприємство відповідача перебуває на стадії банкрутства, суд, враховуючи майновий стан сторони, вважає за необхідне звільнити ВАТ «Львівський мехсклозавод» від сплати судового збору, згідно з ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116 ГПК України, ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір», суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Львівський мехсклозавод» (м.Львів, вул.Шевченка, буд.60, код ЄДРПОУ 05481562) на користь управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова (м.Львів, вул.Гетьмана Мазепи, буд.5а, код ЄДРПОУ 20847520) 182057,70грн. основного боргу.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

4. Звільнити Відкрите акціонерне товариство «Львівський мехсклозавод» (м.Львів, вул.Шевченка, буд.60, код ЄДРПОУ 05481562) від сплати судового збору.

5. Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повне рішення складено 30.09.2013р.

Суддя Щигельська О.І.