Рішення

від 24.09.2013 по справі 915/1341/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2013 р. Справа № 915/1341/13

За позовом: Державного підприємства «Український державний геологорозвідувальний інститут »

04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 78-А

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Пласт»

55223, Миколаївська область, Первомайський район, с. Мигія, вул. 50 Років Жовтня, 67

Поштова адреса: 55223, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул.

Грушевського, 39, офіс 2

Про: стягнення заборгованості в сумі 63 432,01 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Маруженко Д.М., за довіреністю;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач 29.07.13 р. звернувся до господарського суду з позовом стягнути з відповідача 63 432,01 грн. заборгованості за договором № КД2046-00 від 28.03.2012 р. у т.ч. основна сума боргу 58 120,00 грн. у т.ч. ПДВ 9686,66 грн., пеня - 4359,00 грн., 3% річних - 953,01 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору № КД2046-00 від 28.03.2012 р., додатків до цього договору, актів здавання-приймання послуг від 10.12.2012 р. та від 26.12.2012 р., претензії від 31.01.2013 р., норм ст. ст. 509, 626, 903, 526, 610, 530 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що послуги другого та третього етапів договору № КД2046-00 від 28.03.2012 р. прийняті замовником згідно актів від 10.12.2012 р. та від 26.12.2012 р., але до цього часу не сплачені. Вартість наданих послуг за цими актами становить: за другим етапом договору 29 060,00 грн. у т.ч. ПДВ 4843,33 грн. за третім етапом договору 29 060,00 грн. у т.ч. 4843,33 грн., разом 58 120,00 грн. у т.ч. ПДВ 9686,66 грн. Зауважень з боку замовника щодо якості або невідповідності наданих послуг умовам договору № КД2046-00 від 28.03.2012 р., під час підписання актів не має.

22.08.13 р. від позивача надійшло клопотання, в якому останній просить суд додатково покласти на відповідача витрати на проїзд залізничним транспортом представника позивача з м. Київ до м. Миколаїв, та у зворотньому напрямку в сумі 306,03 грн.

Також, 24.09.13 р. позивач, з посиланням на норми ст. ст. 44, 49 ГПК України, звернувся до суду з клопотанням з проханням покласти на відповідача витрати на проїзд залізничним транспортом представника позивача з м. Київ до м. Миколаїв в сумі 143,81 грн.

Відповідач вимоги ухвал суду не виконав, відзив по суті позову не надав, в судове засідання свого представника двічі не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка канцелярії на зворотній стороні судової ухвали.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про відкладення розгляду справи було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, виходячи з наведених обставин, справу розглянуто на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

24.09.13 р. за результатами розгляду справи суд, на підставі ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд -

встановив:

28 березня 2012 року між сторонами був укладений договір № КД2046-00 «про надання послуг з моніторингу та наукового супроводження надрокористування (Вербівське родовище первинних каолінів)» згідно з предметом якого позивач, як виконавець, зобов'язався надати замовнику, а відповідач, як замовник, взяв на себе зобов'язання прийняти й оплатити послуги з моніторингу та наукового супроводження надрокористування (далі - послуги) Вербівським родовищем первинних каолінів відповідно до Угоди про умови користування надрами від 13 грудня 2011 року № 4507. Сторони домовились, що моніторинг на наукове супроводження здійснюється на підставі Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615, Положення про проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування, затвердженого наказом Державної служби геології та надр України від 16 листопада 2011 року № 155 та Методичних рекомендацій з проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування, затверджених наказом Державної служби геології та надр України від 15 лютого 2012 року № 44. Повний обсяг послуг, окремі їх етапи (підетапи) та терміни надання наведені в Календарному плані (додаток 1).

За умовами пунктів 4.2, 4.3 та 4.4 цього договору по завершенню кожного етапу (підетапу) виконавець надає замовнику акт здавання-приймання послуг в 2-х примірниках та комплект звітної документації, передбачених умовами договору. Передача оформленої у встановленому порядку звітної документації по окремих етапах договору здійснюється із супроводжувальним листами виконавця. Замовник протягом 5 робочих днів з дня одержання звітних документів та акту здавання-приймання послуг, зазначених в п. 4.1 цього договору, якщо надані послуги відповідають умовам договору, зобов'язаний направити виконавцю підписаний та належним чином оформлений акт здавання-приймання послуг.

Розділом 5 договору сторони встановили, що загальна вартість послуг згідно з цим договором визначається протоколом узгодження договірної ціни, що є додатком 2 до цього договору, і складає у 2012 році: 72 650,00 грн.. крім того ПДВ 20% - 14 530,00 грн. всього: 87 180,00 грн. Вартість кожного окремого етапу (підетапу) зазначається в календарному плані (додаток 1) у межах узгодженої загальної вартості послуг згідно з цим договором. Замовник перераховує виконавцю аванс у розмірі 25% від вартості послуг за відповідним етапом (підетапом). Перерахування авансу здійснюється на підставі рахунку-фактури виконавця протягом 10 робочих днів з дати отримання рахунку. Остаточний розрахунок за виконаний етап (підетап) здійснюється замовником на підставі акту здавання-приймання послуг протягом 10 робочих днів з дати його підписання . Вартість договору (етапу, підетапу) за цим договором може за узгодженням сторін змінюватись у випадку зміни обсягів послуг.

Цей договір діє з дати його підписання до 21 листопада 2027 року (п. 10.4 договору).

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються загальними положеннями чинного законодавства про надання послуг.

Так, за правилами п. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Матеріали даної справи свідчать, що на виконання умов вищевказаного договору позивач надав відповідачеві послуги з моніторингу та наукового супроводження надрокористування за другим та третім етапом договору зі складанням інформаційних звітів по кожному етапу договору.

Послуги другого та третього етапу оформленні актами здавання-приймання науково-технічної продукції (акт № 2 від 10.12.2012 р. та акт № 3 від 26.12.2012 року) які складені про те, що роботи (послуги) другого та третього етапів договору виконані в повному обсязі, задовольняють його умовам і оформлені належним чином, надані інформаційні звіти. Акти підписані представниками замовника та виконавця без зауважень і скріплені печатками обох підприємств.

Загальна сума авансу, перерахована на виконання робіт за цими актами (окремо) становить 0,00 грн.

По кожному акту сторони визначили оплату по 29 060,00 грн .

Згідно умов п. 5.4 договору замовник (відповідач по справі) повинен був здійснити оплату виконавцю (позивачу по справі) за надані послуги: остаточний розрахунок за виконаний етап (підетап) здійснюється замовником на підставі акту здавання-приймання послуг протягом 10 робочих днів з дати його підписання.

За твердженнями позивача передані послуги другого та третього етапів договору відповідачем до цього часу не сплачені.

Відповідно до приписів ст. ст. 526, 525, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

За правилами ст.ст. 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач всупереч наведеним процесуальним нормам не надав суду належних доказів, які б свідчили про відсутність заборгованості перед позивачем за спірний період по отриманим послугам згідно договору № КД2046-00 від 28.03.2012 р.

За правилами ст. 610, п. 1 ст. 612, 625 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З наведеного вбачається, що позивачем цілком правомірно нараховано боржнику до стягнення за період з 25.12.2012 р. до 23.07.2013 р. 3% річних в розмірі - 953,01 грн.

Відповідно до п. 6.2 договору у разі несвоєчасної оплати за надані послуги замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання своїх обов'язків.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 4 359,00 грн. за період з 25.12.12 р. по 23.07.12 р. При цьому у розрахунку заборгованості позивач зазначає кількість днів прострочки - 182 дня.

Згідно з п.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, перевіривши строки нарахування позивачем відповідачу пені в сумі 4359,00 грн., а саме за 182 дні з 25.12.2012 р. по 24.06.2013 р., дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині, а саме - стягнення з відповідача на користь позивача пені за період з 25.12.12 р. по 24.06.13 р. в розмірі 4298,90 грн.

Щодо розгляду заявлених позивачем клопотань від 22.08.13 р. та від 24.09.13 р., суд зазначає наступне:

За приписами ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи .

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. визначено, що відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою .

За правилами ч.5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача.

Отже, беручи до уваги вищенаведене, суд досліджуючи квитки на проїзд залізничним транспортом від 21.08.13 р., від 22.08.13 р. та від 24.09.13 р. встановив, що загальна сума судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, яка підлягає стягненню з відповідача становить в розмірі 435,84 грн.

Таким чином, дослідивши надані позивачем документальні докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України, проаналізувавши норми діючого законодавства, які регулюють спірні відносини щодо фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та задоволенню їх частково.

Отже, керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пласт» (55223, Миколаївська область, Первомайський район, с. Мигія, вул. 50 Років Жовтня, 67, код ЄДРПОУ 31843955) на користь Державного підприємства «Український державний геологорозвідувальний інститут» (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 78-А, код ЄДРПОУ 01432032) - 58 120,00 грн. заборгованості, пені - 4298,90 грн., 3% річних - 953,01 грн., 1720,50 грн. судового збору та 435,84 грн. витрат пов'язаних з розглядом справи.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 27 вересня 2013 року.

Суддя О.Г.Смородінова