Рішення

від 24.09.2013 по справі 917/1396/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 р. Справа № 917/1396/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експосервіс трейд", 36034, м. Полтава, вул. Половки, 70

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "КАМКО", 36009, м. Полтава, вул. Рибчанська, 3

про стягнення 11902,41 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Репало Д.О.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 24.09.2013 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення боргу за договором постачання на умовах відстрочення платежу № 044/03 від 25.07.2012 року в сумі 11902,41 грн., в т.ч. 10500,01 грн. основного боргу, 1166,80 грн. пені та 235,60 грн. 3% річних.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 30), відзиву на позов до суду не надав.

У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних в матеріалах справи, достатньо і господарський суд повідомляв належним чином відповідача про час, дату та місце проведення судового засідання, а його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Експосервіс трейд" (позивач, постачальник) і Товариством з обмеженою відповідальністю Фірмою "КАМКО" (відповідач, покупець) був укладений договір постачання на умовах відстрочення платежу № 044/03 від 25.07.2012 року (а.с. 9), відповідно до якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцеві металопродукцію (далі - товар), асортимент, кількість та інші індивідуально визначені відомості якої вказуються у накладних, що є невід'ємними частинами угоди, а покупець - прийняти та оплатити її (п. п. 1.1., 1.2. договору).

У відповідності до п. 10.1. договору постачання на умовах відстрочення платежу № 044/03 від 25.07.2012 року (далі - договір) цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє в частині поставки товару до 31.12.2012 року, а в частині проведення оплати за поставлений товар - до моменту оплати отриманого товару, включаючи штрафні санкції.

Відповідно до п. п. 3.1., 3.2. договору товар відпускається за заявкою покупця, яка передається постачальнику в будь-якій зрозумілій для сторін формі. Товар відпускається на умовах самовивозу зі складу постачальника. Перехід права власності на товар відбувається в момент його передачі.

Згідно із п. п. 2.1., 2.2. договору ціна на товар визначається у накладних. Загальна сума договору визначається як сукупна вартість всіх товарів, переданих за накладними.

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 61573,80 грн., в т.ч. згідно наступних видаткових накладних (а.с. 10-13):

- № ЕТрПо-003337 від 01.10.2012 року на суму 2691,16 грн.;

- № ЕТрПо-003360 від 01.10.2012 року на суму 54259,54 грн.;

- № ЕТрПо-003372 від 01.10.2012 року на суму 3273,76 грн.;

- № ЕТрПо-003393 від 03.10.2012 року на суму 1349,34 грн.

Зазначений товар був отриманий відповідачем через уповноваженого представника Овсяннікова Максима Володимировича на підставі довіреності № 160 від 28.09.2012 року (а.с. 14).

У відповідності до п. п. 3.5., 3.6., 3.8. договору розрахунки за цим договором здійснюються у національній валюті України в безготівковій формі на умовах відстрочки платежу на 3 банківських дні з моменту передачі товару.

Як зазначається у позовний заяві, відповідач в порушення умов спірного договору за отриманий товар розрахувався з позивачем лише частково, сплативши:

- 01.10.2012 року - 5964,92 грн.;

- 09.10.2012 року - 20000,00 грн.;

- 10.10.2012 року - 20000,00 грн.;

- 21.02.2013 року - 5108,87 грн.

Таким чином, залишок заборгованості за поставлений відповідно до умов укладеного договору товар складає 10500,01 грн., які позивач і просить стягнути з відповідача.

Окрім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача нараховані за період з 09.10.2012 року по 08.07.2013 року пеню в розмірі 1166,80 грн. та 3% річних в розмірі 235,60 грн.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди (правочини), передбачені законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Наданими до справи доказами підтверджуються факт існування між сторонами правовідносин з приводу поставки товару, обсяги поставленого за договором товару, факт наявності заборгованості в розмірі 10500,01 грн. за поставлений згідно договору товар, а також факт прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачем.

З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 10500,01 грн. боргу є правомірними та обгрунтованими, внаслідок чого підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

За змістом положень ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

Згідно ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 6.2. договору в разі порушення терміну оплати постачальник має право вимагати від покупця сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Як вбачається з наведеного у позовній заяві розрахунку, позивачем здійснено нарахування пені майже за 9 місяців з моменту прострочення, тоді як відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За таких обставин судом за допомогою ІАЦ "Ліга" здійснено власний перерахунок суми пені за період з 09.10.2012 року по 09.04.2013 року, яка склала 787,50 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення 3% річних за результатами перевірки наведеного у позовній заяві розрахунку підлягають задоволенню в повному обсязі.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "КАМКО" (36009, м. Полтава, вул. Рибчанська, 3, код ЄДРПОУ 13945084) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експосервіс трейд", 36034, м. Полтава, вул. Половки, 70, код ЄДРПОУ 35581920) - 10500,01 грн. основного боргу, 787,50 грн. пені, 235,60 грн. 3% річних та 1665,67 грн. судового збору .

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 30.09.2013 року.

Суддя Гетя Н.Г.