Постанова

від 30.09.2013 по справі 815/5636/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5636/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

за участю секретаря Борцової С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СИНГУЛЯРНІСТЬ до Південної митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в митному оформленні випуску товарів від 04.07.2013 року, рішення про коригування митної вартості товарів від 04.07.2013 року №500060001/2013/610040, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю СИНГУЛЯРНІСТЬ звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Південної митниці Міндоходів (далі - Південна митниця) про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в митному оформленні випуску товарів від 04.07.2013 року, рішення про коригування митної вартості товарів від 04.07.2013 року №500060001/2013/610040, зобов'язання скласти та направити висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, а саме надмірно сплаченого ввізного мита у розмірі 15752,97 грн. та податку на додану вартість у розмірі 44022,82 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що в червні 2013 року на митний кордон України від Компанії "DEPAR DERI DIS TIKARET A.S. (Туреччина) для Товариства з обмеженою відповідальністю СИНГУЛЯРНІСТЬ за зовнішньоекономічним контрактом №20121112 від 12.11.2012 року надійшов вантаж, а саме: 1)текстильний матеріал (основа), дубльований пластифікованим полівінілхлорідом, який утворює поверхневий шар та має зовні рельєфну структуру, що імітує шкіру, зі складом та характеристиками основи згідно артикулів: PES FLEXY (трикотажне полотно з синтетичних комплексних ниток із поліестерних волокон (100%), 2) пофарбоване поперечнов'язане полотно трикотажне ворсове (основа), дубльований пластифікованим полівінілхлорідом, який утворює поверхневий шар та має зовні рельєфну структуру, що імітує шкіру, зі складом та характеристиками основи згідно артикулів: CP SANCHO , PRL INCI (тканина з ниток 50% поліестеру, 50% бавовни); 3) нетканий матеріал (основа) із синтетичних штапельних поліефірних волокон (100%), дубльований пластифікованим полівінілхлорідом, який утворює поверхневий шар та має зовні рельєфну структуру, що імітує шкіру, зі складом та характеристиками основи згідно артикулів: NW MALLI NW BUGATTI (нетканий матеріал із синтетичних ниток поліестеру (100%). З метою митного оформлення вантажу в режимі імпорт позивач надав Південній митниці вантажну митну декларацію № 500060001/2013/025236 від 25.06.2013 року, в якій правомірно визначив митну вартість товару за методом оцінки за ціною контракту (метод 1), згідно ст. 57 Митного кодексу України. На підтвердження відомостей про митну вартість товарів, визначеної за ціною контракту, позивачем були надані до Південної митниці, зокрема: зовнішньоекономічний контракт у формі дистриб'юторської угоди №20121112 від 12.11.2012 року, доповнення до контракту №1 від 12.11.2012 року, додаткове погодження до зовнішньоекономічного контракту №2 від 27.03.2013 року, картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами №500/2012/0000431 від 03.04.2013 року, інвойс від 04.06.2013 року №265600, цінова пропозиція від 17.05.2013 року б/н, прас-лист №б/н від 17.05.2013 року, цінова калькуляція товару №б/н від 03.06.2013 року. В подальшому, на виконання вимоги відповідача позивачем надано до митного органу висновок №2771 від 26.06.2013 року про вартісні характеристики товару, підготований спеціалізованою експертною організацією Державним підприємством Укрпромзовнішекспертиза , податкові накладні та виписку із бухгалтерської документації від 02.07.2013 року №1, проте, Південною митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №500060001/2013/610040/2 від 04.07.2013 року, яким позивачу безпідставно збільшено митну вартість товару, застосувавши шостий метод визначення митної вартості, чим порушено приписи Митного кодексу України, а також складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.07.2013 року №500060001/2013/00380. Позивач вважає дане рішення та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними та такими, що прийняті всупереч нормам діючого законодавства, оскільки декларантом подано всі необхідні документи для визначення митної вартості саме за 1 методом, у зв'язку з чим ТОВ СИНГУЛЯРНІСТЬ просить скасувати рішення та картку відмови, а також скласти та направити висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, а саме надмірно сплаченого ввізного мита у розмірі 15752,97 грн. та податку на додану вартість у розмірі 44022,82 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та поясненнях, наданих у судовому засіданні.

Представник відповідача - Південної митниці надав до суду заперечення (а.с. 237-252 т.1), у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог та пояснив, що до компетенції митного органу відноситься проведення контролю за правильністю визначення митної вартості товару, у тому числі за правильністю обрання та застосування методу такого визначення, повнотою поданих документів. У разі неможливості підтвердження декларантом заявленої митної вартості, або коли у митному органу виникають обґрунтовані сумніви щодо достовірності поданих ним відомостей, митному органу надано право коригування митної вартості товару. Митний орган має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товару, отже оскільки митний орган під час митного оформлення та при визначені митної вартості товару діяв в межах своїх повноважень та у відповідності до чинного законодавства та в процесі консультацій з декларантом посадовою особою митниці були поставлені вимоги про подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, які мали розбіжності та інші невідповідності, а також наявністю інформації, яка використовується митним органом для визначення митної вартості у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України, отримана за результатами здійснення митного контролю за МД від 03.06.2013 року №100270000/2013/200923 щодо товару №1, від 03.04.2013 року №500060001/2013/012845 щодо товару №2 та від 25.04.2013 року №100270000/2013/160388, то відповідачем правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості заявленого товару за найнижчим наявним у базі даних цінової інформації рівнем, на підставі якого видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, тому вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, встановив наступні факти та обставини.

12 листопада 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СИНГУЛЯРНІСТЬ та Компанією DEPAR DERI DIS TIKARET A.S. (Туреччина), укладено зовнішньоекономічний контракт - дистриб'юторську угоду №20121112 від 12.11.2012 року (з доповненнями), відповідно до умов якого остання зобов'язалася поставити, а позивач прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за цінами, визначеними сторонами у рахунках-фактурах (інвойсах), що є невід'ємними частинами угоди та у строки і на умовах, визначених зовнішньоекономічним контрактом (а.с.16-23).

В червні 2013 року на виконання вищезазначеного контракту на адресу позивача надійшов від продавця компанії DEPAR DERI DIS TIKARET A.S. (Туреччина) вантаж, а саме: 1) текстильний матеріал (основа), дубльований пластифікованим полівінілхлорідом, який утворює поверхневий шар та має зовні рельєфну структуру, що імітує шкіру, зі складом та характеристиками основи згідно артикулів: PES FLEXY (трикотажне полотно з синтетичних комплексних ниток із поліестерних волокон (100%), 2) пофарбоване поперечнов'язане полотно трикотажне ворсове (основа), дубльований пластифікованим полівінілхлорідом, який утворює поверхневий шар та має зовні рельєфну структуру, що імітує шкіру, зі складом та характеристиками основи згідно артикулів: CP SANCHO , PRL INCI (тканина з ниток 50% поліестеру, 50% бавовни); 3) нетканий матеріал (основа) із синтетичних штапельних поліефірних волокон (100%), дубльований пластифікованим полівінілхлорідом, який утворює поверхневий шар та має зовні рельєфну структуру, що імітує шкіру, зі складом та характеристиками основи згідно артикулів: NW MALLI NW BUGATTI (нетканий матеріал із синтетичних ниток поліестеру (100%) на загальну суму 37062,00 дол. США.

З метою проведення митного оформлення товару в режимі імпорт, декларантом ТОВ СИНГУЛЯРНІСТЬ до Південної митниці подано вантажну митну декларацію №500060001/2013/025236 від 25.06.2013 року, в якому митна вартість товару визначена позивачем за методом оцінки № 1 - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Вартість визначена позивачем на підставі документів, які були надані до Південної митниці на підтвердження відомостей про митну вартість товарів, визначеної за ціною договору, а саме: зовнішньоекономічний контракт у формі дистриб'юторської угоди №20121112 від 12.11.2012 року, доповнення до контракту №1 від 12.11.2012 року, додаткове погодження до зовнішньоекономічного контракту №2 від 27.03.2013 року, картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами №500/2012/0000431 від 03.04.2013 року, інвойс від 04.06.2013 року №265600, цінова пропозиція від 17.05.2013 року б/н, прас-лист №б/н від 17.05.2013 року, цінова калькуляція товару №б/н від 03.06.2013 року та ін.

Під час митного оформлення, у зв'язку з наявністю розбіжностей у поданих позивачем документах, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість, зокрема, у дистриб'юторській угоді №20121112 від 12.11.2012 року, доповненні до контракту №1 від 12.11.2012 року та додатковому погодженні до зовнішньоекономічного контракту №2 від 27.03.2013 року підпис нерезидента відрізняється від підпису в інвойсі від 04.06.2013 року №265600, ціновій пропозиції від 17.05.2013 року №б/н та прас-листі від 17.05.2013 року №б/н, п.4 дистрибюторської угоди від 12.11.2012 року №20121112 передбачена додаткова знижка в розмірі 5% від ціни товару який постачається на територію країн СНД, але ціна товару зазначена в інвойсі від 04.06.2013 року №265600 відрізняється від ціни товару зазначеному у ціновій пропозиції для країн СНД від 17.05.2013 року №б/н, а також наявністю інформації, яка використовується митним органом для визначення митної вартості у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України, отримана за результатами здійснення митного контролю за МД від 03.06.2013 року №100270000/2013/200923 щодо товару №1, від 03.04.2013 року №500060001/2013/012845 щодо товару №2 та від 25.04.2013 року №100270000/2013/160388 щодо товару №3, Південною митницею скориговано митну вартість товару та прийнято рішення №500060001/2013/610040/2 від 04.07.2013 року, яким визначено митну вартість товару у розмірі 2,81 дол. США за 1 кв. м - щодо товару №1, щодо товару №2 - 5,9129 дол. США за 1 кв. м та 4,75 дол. США за 1 кв. м - щодо товару №3 (а.с.95-98 т.1).

У зв'язку з прийнятим рішенням, на підставі ч.6 п.2 ст.54 Митного кодексу України, Південною митницею відмовлено ТОВ СИНГУЛЯРНІСТЬ у прийнятті поданої вантажної митної декларації №500060001/2013/025236 від 25.06.2013 року та митному оформленні товарів, і на підставі виявлених порушень митним органом складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення від 04.07.2013 року №500060001/2013/00380 (а.с. 92-94 т.1).

ТОВ СИНГУЛЯРНІСТЬ 05.07.2013 року звернулось до Південної митниці з ВМД №500060001/2013/027275 щодо митного оформлення товару та заявою щодо випуску товарів, що декларуються у вільний обіг на умовах фінансової гарантії шляхом сплати до Державного бюджету України суми податків і зборів, згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом.

Митний Кодекс України (далі - Кодекс) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

У відповідності до статті 49 Кодексу (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно частини 2 статті 51 Кодексу митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 57 глави 9 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно частини 1 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

У відповідності до частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Статтею 54 МК України встановлена компетенція митного органу під час контролю правильності визначення заявленої митної вартості товарів та порядок такого контролю. У відповідності до частин 1-3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно частини 5 статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно положень частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Судом встановлено, що під час консультації з митним органом позивачем надано запитувані документи, а саме висновок №2771 від 26.06.2013 року про вартісні характеристики товару, підготований спеціалізованою експертною організацією Державним підприємством Укрпромзовнішекспертиза , податкові накладні та виписку із бухгалтерської документації від 02.07.2013 року №1.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

В силу положень ч.2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Як пояснив у судовому засіданні відповідач, при дослідженні наданих позивачем до митного оформлення документів посадові особи Південної митниці встановили, що при порівнянні інформації, що міститься у наданих позивачем товаросупровідних документах та даних щодо рівнів митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, які містяться в ЄАІС Держмитслужби України та інформації щодо попередніх митних оформлень подібних товарів встановлено, що заявлена позивачем митна вартість за одиницю товару значною мірою відрізняється від ціни митного оформлення аналогічних товарів, ввезених іншими компаніями.

Так, як зазначає відповідач, згідно бази ЄАІС Держмитслужби України найнижча ціна для товару становить 2,81 дол. США за 1 кв. м - щодо товару №1, щодо товару №2 - 5,9129 дол. США за 1 кв. м та 4,75 дол. США за 1 кв. м - щодо товару №3.

Однак, судом встановлено, що згідно митних декларацій №500060001/2013/003929 від 06.02.2013 року та №500060001/2013/009984 від 19.03.2013 року позивачем, на підставі того самого зовнішньоекономічного контракту (дистриб'юторської угоди) №20121112 від 12.11.2012 року задекларовано товар - 1)текстильний матеріал (основа), дубльований пластифікованим полівінілхлорідом, який утворює поверхневий шар та має зовні рельєфну структуру, що імітує шкіру, зі складом та характеристиками основи згідно артикулів: PES FLEXY (трикотажне полотно з синтетичних комплексних ниток із поліестерних волокон (100%), 2) пофарбоване поперечнов'язане полотно трикотажне ворсове (основа), дубльований пластифікованим полівінілхлорідом, який утворює поверхневий шар та має зовні рельєфну структуру, що імітує шкіру, зі складом та характеристиками основи згідно артикулів: CP SANCHO , PRL INCI (тканина з ниток 50% поліестеру, 50% бавовни); 3) нетканий матеріал (основа) із синтетичних штапельних поліефірних волокон (100%), дубльований пластифікованим полівінілхлорідом, який утворює поверхневий шар та має зовні рельєфну структуру, що імітує шкіру, зі складом та характеристиками основи згідно артикулів: NW MALLI NW BUGATTI (нетканий матеріал із синтетичних ниток поліестеру (100%), за ціною товару, визначеною декларантом у митний декларації №500060001/2013/025236 від 25.06.2013 року (а.с.112-122 т. 1)

Відповідно до підпунктів 2.4, 2.5 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів здійснюється шляхом: - порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Суд зазначає, що аналіз законодавчих положень щодо визначення митної вартості товарів дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом із тим дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких обмежень, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом і декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого (основного) до шостого (резервного)) визначення митної вартості.

Вказана позиція узгоджується з рішеннями Верховного Суду України, зокрема, з постановою від 21.01.2011 року у справі №21-56а10, постановою від 06.02.2012 року у справі №21-418а11.

Відповідно до частини 1 статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Виходячи із наведеного, вбачається, що у відповідача була наявна інформація щодо розмитнення позивачем ідентичного товару за зовнішньоекономічним контрактом №20121112 від 12.11.2012 року, а тому відповідач був зобов'язаний в силу вимог ст.ст.57,58 МК України прийняти рішення про можливість застосування митної вартості товарів за другим методом визначення митної вартості - за ціною договору щодо ідентичних товарів.

Враховуючи вищевикладене, рішення про відмову в митному оформленні випуску товарів від 04.07.2013 року та рішення про коригування митної вартості товарів від 04.07.2013 року №500060001/2013/610040 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Крім того, з наявного в матеріалах справи розрахунку сум надмірно сплачених митних платежів вбачається, що позивачем при митному оформленні товару, за ціною визначеною митним органом сплачено митних платежів на загальну суму 59 775,79 грн.

Таким чином, сума надмірно сплачених платежів становить 59775,79 грн., що також вбачається з вантажно-митної декларації від 25.06.2013 року №500060001/2013/025236.

Відповідно до пункту 1.2 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерством фінансів України, Державної митної служби України від 24 січня 2006 року №25/44, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 січня 2006 року за №64/11938, надмірно сплачені митні та інші платежі - сума коштів, що з різних причин унесена понад розмір, установлений законодавством.

Оскільки, позивачем фактично внесено до бюджету кошти з розрахунку митної вартості товарів, визначеної всупереч положенням чинного законодавства Південною митницею, в той час як належною митною вартістю таких товарів була вартість, визначена за другим методом, ним сплачені до бюджету кошти в розмірі більшому, ніж встановлено законодавством.

Згідно пункту 2 статті 50 Бюджетного кодексу України Державне казначейство веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Відповідно до пункту 6 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 09 липня 2009 року №609, повернення за рішенням суду надмірно та/або помилково сплачених до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету провадиться органами Державного казначейства.

Враховуючи вищенаведений Порядок, позовні вимоги про зобов'язання відповідача щодо складення та направлення висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, а саме надмірно сплаченого ввізного мита у розмірі 15752,97 грн. та податку на додану вартість у розмірі 44022,82 грн. підлягають задоволенню шляхом зобов'язання Південної митниці повернути через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СИНГУЛЯРНІСТЬ" суму надмірно сплачених платежів у сумі 59775,79 грн., з яких - ввізного мита у розмірі 15752,97 грн. та податку на додану вартість у розмірі 44022,82 грн.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159 - 164, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю СИНГУЛЯРНІСТЬ до Південної митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в митному оформленні випуску товарів від 04.07.2013 року, рішення про коригування митної вартості товарів від 04.07.2013 року №500060001/2013/610040, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Південної митниці Міндоходів про відмову в митному оформленні випуску товарів від 04.07.2013 року, рішення про коригування митної вартості товарів від 04.07.2013 року №500060001/2013/610040.

Зобов'язати Південну митницю Міндоходів повернути через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СИНГУЛЯРНІСТЬ" (код ЄДРПОУ 38295422) суму надмірно сплачених платежів у розмірі ввізного мита 15752,97 грн. та податку на додану вартість у розмірі 44022,82 грн.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 30 вересня 2013 року

Суддя П.П.Марин