Постанова

від 20.09.2013 по справі 2а-1628/10

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2013 року Справа № 60855/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Довгої О.І.,

суддів Запотічного І.І., Кузьмича С.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Заліщинського районного суду Тернопільської області від 26 листопада 2010 року у справі № 2а-1628/11 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Заліщинському районі Тернопільської області про зобов'язання провести нарахування і виплату пенсії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 12.11.2010 року звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Заліщинському районі Тернопільської області районі про визнання дій неправомірними, зобов'язання відповідача нарахувати та виплати, як дитині війни, підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", п.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 09.07.2007 року п 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по даний час.

Постановою Заліщинського районного суду Тернопільської області від 26.11.2010 року (прийнятою в порядку скороченого провадження) позов задоволено частково, визнано дії управління Пенсійного фонду України в Заліщинському районі Тернопільської області про відмову в проведенні перерахунку та виплаті соціальної допомоги до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» неправомірними; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Заліщинському районі Тернопільської області здійснити перерахунок та виплату надбавки до пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком із врахуванням нарахованих та виплачених сум з 12 травня 2010 року.

Постанова допущена до негайного виконання.

Не погодившись із постановою суду її в апеляційному порядку оскаржив позивач, який покликається на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити позов у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує ч.2 ст.99 КАС України, вважає, що строк позовної давності терміном у шість місяців вступає у законну силу лише 01.01.2011 року.

Крім того, апелянт вказує, що доплата до пенсії не виплачувалась у належному розмірі по вині відповідача, а тому вважає, що строк позовної давності застосуванню не підлягає.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1,2 частини першої статті 183-2.

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану постанову необхідно змінити з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач, є дитиною війни, а відтак має право на встановлене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії.

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, що урегульовано ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Як визначено ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, на який покликається апелянт, був передбачений у попередній редакції ст..99 КАС України.

У зв'язку із прийнятими 07.07.2010 року змінами в Законі України «Про судоустрій та статус суддів» до вказаної статті внесено зміни та встановлено новий строк -6 місяців.

Як встановлено ст..100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Беручи до уваги дату звернення позивача до суду першої інстанції (12.11.2010 року), колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не дотримався вимог статті 100 КАС України, оскільки не залишив позовні вимоги за період з 09.07.2007 року по 11.05.2011 року без розгляду.

Разом з тим колегія суддів погоджується з тим, що вимоги стосовно здійснення позивачу нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії починаючи з 12.05.2011 року підлягають задоволенню, так як Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей» не зупинено.

Верховною Радою України 14 червня 2011 року прийнято Закон України №3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 19 червня 2011 року. На виконання вимог вищезазначеного Закону 06 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №745 "Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набрала чинності 2011 року.

З огляду на викладене до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23 липня 2011 року, застосуванню підлягає положення ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Отже, з 23 липня необхідно перевіряти подібне на відповідність вимогам Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 06 липня 2011 року №745.

Враховуючи, що відповідно до законодавства держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% підвищення до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в його систему, але вони не вчинили необхідних дій для нарахування цих коштів та їх виплати, суд першої інстанції вірно зазначив про те, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.

Наявність у позивача права на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (стаття 46 Конституції України).

Відсутність бюджетного фінансування, на яке вказує відповідач, не може бути підставою невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього обов'язків. В свою чергу реалізація особою права на отримання соціальних виплат не може бути поставлена у залежність від наявності відповідних бюджетних асигнувань.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково допустив постанову в цілому до негайного виконання.

Водночас постанови, які виконуються негайно, визначені ст. 256 КАС України.

До таких постанов згідно з п. 1 ч. 1 та абз. 9 цієї статті належать постанови про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць та постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.

Виходячи із змісту зазначених вище норм, колегія суддів дійшла висновку, що звертаючи до негайного виконання постанови щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень з питань обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання, зокрема, виплат та пільг дітям війни, прийняті в порядку скороченого провадження, необхідно застосовувати положення п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України, який є спеціальним для даної категорії справ.

Відповідно до ст. 201 КАС України суд апеляційної інстанції змінює постанову або ухвалу суду першої інстанції, коли має місце правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права, а також вирішення не всіх позовних вимог або питань.

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги щодо скасування оскарженого судового рішення в цілому суттєвими не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи, проте вбачаються підстави для його зміни із-за порушень процесуальних норм.

Керуючись ст. 160, п.1. ч.1. ст.197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 201, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Заліщинського районного суду Тернопільської області від 26 листопада 2010 року у справі №2а-1628/11 в частині негайного виконання постанови змінити, вказавши, що постанова підлягає негайному виконанню в межах суми стягнення за один місяць.

Адміністративний позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог за період з 09.07.2007 року по 11.05.2010 року залишити без розгляду.

В решті постанову Заліщинського районного суду Тернопільської області від 26 листопада 2010 року у справі №2а-1628/11 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять діб після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.І. Довга

Судді І.І. Запотічний

С.М.Кузьмич