Рішення

від 19.09.2013 по справі 922/3450/13

ДВОРІЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2013 р.Справа № 922/3450/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Кабельний завод", м. Кам'янець-Подільський до ТОВ "Зв'язок і обладнання", м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Бєлоголова О.С., за дов.

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога ТОВ "Кабельний завод" про стягнення з ТОВ "Зв'язок і обладнання" суми заборгованості у розмірі 27 919,81 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, до суду повернулась ухвала про відкладення розгляду справи, направлена на адресу відповідача, з відміткою пошти: "організація вибула".

Відповідно до роз'яснень, викладених Вищим господарським судом у інформаційному листі №01-8/482 від 13.08.2008р. до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Крім того, в зазначеному інформаційному листі викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній"і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне:

Між ТОВ "Кабельний завод" (позивач) та ТОВ "Зв'язок та обладнання (відповідач) було укладено договір №124/10 від 05.01.2010 р., відповідно до якого ТОВ "Кабельний завод" (продавець) зобов'язувалось передати у власність ТОВ "Зв'язок і обладнання" (покупець) Товар (кабельно-провідникову продукцію), а ТОВ "Зв'язок і обладнання" зобов'язувалося прийняти та оплатити Товар відповідно до умов Договору.

Згідно п.6.4. договору оплата за отриманий Товар здійснюється покупцем у строк до 60 календарних днів з моменту отримання Товару у власність. Моментом переходу права власності на Товар від продавця до покупця є передача Товару та оформлення відповідних документів (п.6.5. Договору). Факт передачі Товару від продавця до покупця оформлюється видатковими накладними.

Так, позивачем на виконання умов Договору, протягом 2010-2011 років здійснювались поставки товару відповідачеві.

Факт поставки Товару позивачем підтверджується оформленими належним чином видатковими накладними, копія яких долучено до матеріалів справи.

Відповідач свої зобов'язання за умовами договору в частині сплати грошових коштів за поставлений товар не виконав, внаслідок чого станом на момент розгляду справи за ним рахується заборгованість перед позивачем у сумі 27 919,81 грн.

Позивачем було направлено претензію на адресу відповідача (вих.№384 від 20.06.2013 p.), яка була отримана 08.07.2013 р., з вимогою сплати заборгованості, але на теперішній час вона залишена без розгляду.

Надаючи правову оцінку вище викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованості за поставлений Товар не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Враховуючи, що сума основного боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення заборгованості, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 27 919,81 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зв'язок і обладнання" (місцезнаходження: 61001, м.Харків, вул. Плеханівська, 92-А, кімн. 810; поштова адреса: 61001, м.Харків, вул.Лебединська, 3, офіс 122, код ЄДРПОУ 32237721; поточний рахунок: №26009016817860 в ФВАТ "Держ.Екс- імп.Банк України", МФО 351618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАБЕЛЬНИЙ ЗАВОД" (код ЄДРПОУ 30686638, місцезнаходження: 32300, Хмельницька область, м.Кам'янець-Подільський, вул.Північна, 81-Б, поточний рахунок: №26000052409120 в ХФ ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 315405) суму основного боргу у розмірі 27 919,81 грн., судовий збір в сумі 1 720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.09.2013 р.

Суддя Прохоров С.А.

справа №922/3450/13