Рішення

від 23.09.2013 по справі 910/13856/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2013 р. Справа № 910/13856/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіоналспецсервіс - проект компані", Київська обл., Києво - Святошиський р-н, смт. Чабани

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОЗЗІ - ФУД", Київська обл., Києво - Святошиський р-н, м. Вишневе

про стягнення 16335,64 грн.

Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача: Кондюріна Я.О. - довіреність б/№ та б/д;

від відповідача: Корчук І.І.- довіреність № 472/03-УРБ-12 від 03.10.2012 р.

СУТЬ СПОРУ:

У липні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіоналспецсервіс - проект компані" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОЗЗІ - ФУД" (далі - відповідач) про стягнення 16335,64 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 241/12 від 01.12.2011 р. з оплати отриманого товару. У зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача 16335,64 грн. боргу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.07.2013 р. позовні матеріали № 910/13856/13 передано до господарського суду Київської області, в порядку ст.ст. 15, 17 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.07.2013 р. порушено провадження у справі № 910/13856/13 та призначено її до розгляду на 09.09.2013 р.

05.09.2013 р. позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій він просить суд стягнути з відповідача 16468,36 грн., з яких: 14758,48 грн. - основного боргу, 296,71 грн. - 3% річних та 1413,17 грн. пені.

Враховуючи, що вказана заява подана з дотриманням правил вчинення відповідних процесуальних дій суд дійшов висновку про прийняття збільшення кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, та виходячи з якої суд вирішує спір.

Заперечення на позовну заяву відповідач виклав у своєму відзиві, який було подано до суду 09.09.2013 р.

09.09.2013 р. суд оголосив перерву в засіданні до 23.09.2013 р.

Присутній в судовому засіданні 23.09.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідач проти позову заперечив з тих же підстав, що викладені у його відзиві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

01.12.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіоналспецсервіс - проект компані" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФОЗЗІ - ФУД" (покупець) було укладено договір поставки № 241/12 (далі - Договір) за умовами якого (п. 1.1.) постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору.

Асортимент і ціна на товар узгоджені сторонами у специфікаціях (додаток № 1 до договору) відповідно до п.п. 2.1.- 2.3. договору.

Як свідчать матеріали справи позивачем умови договору були виконані в повному об'ємі, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними (а.с. 25-102).

Дані накладні підписані без зауважень та за відсутності з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору, тобто, відповідач не заперечував щодо обсягів, сум, якості поставленого товару та строків поставки за підписаними накладними.

Відповідно до п. 2.6 та п. 3.17. договору оплата за товар здійснюється протягом 90 днів від дати підписання відповідної накладної.

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач в порушення свого грошового зобов'язання вартість отриманого товару сплатив частково та з прострочення строку оплати, що підтверджується виписками з банківських рахунків (а.с. 148-165).

За приписами ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 629 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на вищенаведене, господарський суд дійшов висновку про доведеність існування боргу відповідача перед позивачем в розмірі 14758,48 грн., а відтак заявлена позовна вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Належне виконання грошових зобов'язань покупцем забезпечено згідно п. 7.2. Договору у вигляді сплати пені у розмірі 0,05% від простроченої суми за кожен день прострочення.

Крім того, ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із цього суд дійшов до висновку, що у позивача виникло право вимоги щодо нарахування пені та 3% річних за договором поставки № 241/12 від 01.12.2011 р.

За розрахунком позивача, загальна сума нарахованої пені по кожній накладній окремо становить 1413,17 грн., а 3% річних складає 296,71 грн.

Судом встановлено, що розрахунки позивача відповідають вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначені вимоги підлягають задоволенню повністю.

Заперечуючи щодо факту порушення термінів оплати по видатковим накладним, відповідач у своєму відзиві вказує на те, що постачальник неналежним чином виконав умови п. 2.5. договору щодо оформлення у встановленому порядку чинним законодавством України накладних, зокрема, номеру замовлення та дати замовлення, а також не передав документи визначені у ст. 4 договору, що є наслідком не настання строк оплати за товар за таким накладним.

Однак, з такими доводами суд не може погодитися виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2.5. договору умовою для оплати поставленого за договором товару є наявність у покупця оформлених у встановленому чинним законодавством України та п.п. 4.2. цього договору порядку відповідної накладної.

Відповідно до п. 2.1 Положення "Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку" затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналогічне положення міститься в Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 за № 996-XIV де зазначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Зі змісту наданих до позовної заяви видаткових накладних вбачається, що вони, оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 за № 996-XIV та Положення "Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку" затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 щодо зазначення обов'язкових в них реквізитів, а саме:

· найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ;

· назву документа(форми);

· дату і місце складення документа;

· зміст та обсяг господарської операції;

· одиницю виміру господарської операції(у натуральному та\або вартісному виразі);

· посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

· особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з статтею 9 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 за № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Крім того ч. 2. ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не визначає в якості обов'язкового реквізиту номеру замовлення та дати замовлення, які можуть бути підставою для господарської операції.

Відтак, відсутність у видаткових накладних таких реквізитів як номеру замовлення та дати замовлення не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України, оскільки в цілому це не впливає на зміст господарської операції оплата за яку здійснювалась відповідачем з призначенням платежу за договором; а отже, наявність або відсутність таких реквізитів не звільняє відповідача від обов'язку сплатити вартість отриманого товару.

Посилаючись на ненастання моменту оплати товару за умовами договору з огляду на відсутність доказів надання позивачем документів передбачених ст. 4 Договору, відповідач залишив поза увагою, що загальний порядок прийняття товару передбачає здійснення прийняття товару на підставі визначених сторонами товаросупровідних документів, направлення цих документів разом з товаром відповідно до нормативних актів, що регулюють порядок прийняття, ст. 662 ЦК України; при цьому відсутність необхідних товаросупровідних документів при прийнятті товару фіксується шляхом складання відповідного документа, якого в матеріалах справи не має.

Разом з тим, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, договору (логічну ув'язку окремих показників) (Наказ|Положення, Мінфін, від 24.05.1995, № 88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку").

Таким чином враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заперечення відповідача є необґрунтованими та недоведеними належними доказами.

Посилання відповідача на необгрунтованість розрахунку пені та 3% річних спростовується матеріалами справи та наявним в матеріалах справи розрахунками позивача.

У відповідності з правилами статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Судові витрати, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОЗЗІ - ФУД" (код ЄДРПОУ 32294926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіоналспецсервіс - проект компані" (код ЄДРПОУ 37716490) 14758 (чотирнадцять тисяч сімсот п'ятдесят вісім) грн. 48 коп. основного боргу, 1413 (одну тисячу чотириста тринадцять) грн. 17 коп. пені, 296 (двісті дев'яносто шість) грн. 71 коп. 3% річних та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 30.09.2013 р.

Суддя Наріжний С.Ю.