Рішення

від 30.09.2013 по справі 917/1557/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2013 р. Справа № 917/1557/13

за позовом Приватного акціонерного товариства "Комбінат виробничих підприємств" (вул. Шевченка, буд. 18, с. Терешки, Полтавський район, Полтавська область, 38762)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мадо" (вул. Л.Чайкіної, буд. 23, м. Полтава, 36000)

про стягнення 75410,82 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача: Шиян В. В.

від відповідача: не з'явився.

Розглядається позовна заява про стягнення 75410,82 грн. заборгованості за товар поставлений протягом травня - червня 2013р. згідно товарно-транспортних накладних.

Відповідач повідомив про часткову сплату основного боргу у сумі 10000,00 грн., залишок боргу в сумі 65125,08 грн. не заперечує (а.с.33).

В судовому засіданні 30.09.2013р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

На підставі усної угоди купівлі - продажу між Приватним акціонерним товариством "Комбінат виробничих підприємств" (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мадо" (відповідачем) позивач поставив відповідачу товар (блоки фундаментні, плити перекриття, бетон, перемички, з/б відходи) на загальну суму 84319,52 грн. Зазначене підтверджується двостороннє підписаними товарними накладними № 633 від 15.05.2013р., № 653 від 16.05.2013р., № 646 від 16.05.2013р., № 672 від 17.05.2013р., № 667 від 17.05.2013р., № 696 від 20.05.2013р., № 705 від 21.05.2013р., № 731 від 22.05.2013р., № 745 від 23.05.2013р., № 875 від 04.06.2013р. та довіреностями відповідача № 51 від 07.05.2013р., № 66 від 03.06.2013р. (а.с.14-23, 25-26).

Також, позивач за усною угодою надав відповідачу послуги з перевезення залізобетонних виробів на загальну суму 2520,00 грн. , про що складено акт здачі-приймання робіт № 442 від 21.05.2013р. (а.с.24).

Отже, загальна вартість поставленого товару та наданих послуг становить 86839,52 грн.

Позивач повідомив, що за одержаний товар відповідач розрахувався частково, сплативши 11428,70 грн. Зазначене підтверджується випискою з банківського рахунку від 10.07.2013р.

Заборгованість в сумі 75410,82 грн. відповідачем на дату подачі позову сплачена не була.

Відповідно до ч. 2 ст. 509, ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).

Згідно ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Статтею 208 ЦК України передбачено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі. Разом з тим, за ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією з сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Тобто, недодержання простої письмової форми, якщо такий наслідок прямо не передбачений законом, не тягне за собою недійсність правочину, а лише позбавляє сторони права у разі виникнення спору посилатися для підтвердження угоди на показання свідків.

Надані в матеріали справи рахунки позивача з зазначенням кількості, ціни та загальної вартості товару, двостороннє підписані накладні з зазначенням кількості, ціни та загальної вартості товару, видана відповідачем довіреність своєму представнику на одержання матеріальних цінностей від позивача, проведення відповідачем часткових оплат за одержаний товар, акт здачі-приймання робіт з перевезення вантажу свідчать про те, що між сторонами в даному випадку склалися правовідносини з купівлі-продажу та перевезення вантажу.

Згідно ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

Загальні положення частини другої статті 530 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин поставки (купівлі-продажу), чітко встановлений зазначеною спеціальною нормою права - покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України (далі - ГК України) учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Отже, факт отримання товару відповідачем і видаткові накладні, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійними підставами для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

Така ж правова позиція визначена в п. 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права», в п. 1 оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.04.2013 № 01-06/767/2013 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань».

Строк виконання відповідачем відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України, тобто строк починається з наступного дня після одержання товару.

Після звернення позивача з позовом до суду (згідно штампу канцелярії суду позов подано 30.07.2013р.) відповідач сплатив 20000,00 грн. боргу, що підтверджується виписками з банківського рахунку від 02.08.2013р. та від 03.09.2013р. (а.с.43, 55-56).

Отже, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Заборгованість в сумі 55410,82 грн . відповідачем не сплачена. Факт існування боргу підтверджено відповідачем в листі від 20.08.2013р. та в листі від 30.09.2013р.

Отже, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки сплата заборгованості відбулася після звернення позивача з позовом до суду відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача .

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 80 (п.1-1), 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мадо" (вул. Л.Чайкіної, буд. 23, м. Полтава, 36000; ідентифікаційний код 23810380) на користь Приватного акціонерного товариства "Комбінат виробничих підприємств" (вул. Шевченка, буд. 18, с. Терешки, полтавський район, Полтавська область, 38762; ідентифікаційний код 01284778) 55410грн . 82 коп. основного боргу, 1720грн. 50 коп . витрат з оплати судового збору.

Видати наказ.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 20000,00 грн. основного боргу.

Повне рішення складено та підписано: 30.09.2013р.

Суддя Безрук Т.М.