Постанова

від 05.12.2007 по справі 2-а-423/07

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №2-а-423/07

 05 грудня 2007 року   Одеський окружний адміністративний суд у

складі колегії суддів: головуючого судді Іванова Е.А.

суддів

Вовченко О.А. Левчук О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі

суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці

та соціального захисту населення Суворовської районної адміністрації Одеської

міської ради за участю третьої особи Державного казначейства України,  про визнання неправомірною діяльності щодо

виплати разової грошової допомоги не в повному обсязі,  стягнення грошової допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

02.08.2007

року з Суворовського районного суду м. Одеси надійшли матеріали позову ОСОБА_1

до Державного казначейства України та Управління праці та соціального захисту

населення в Суворовському районі м. Одеси про визнання неправомірною діяльності

відповідачів щодо виплати разової грошової допомоги щорічно до 05 травня не в

повному обсязі та стягнення з Державного казначейства України в якості разової грошової

допомоги за 2004 рік -305грн.,  за 2005

рік -2920грн.,  за 2006 рік -3190грн. за

2007р.-3650, 60грн.

В

судовому засіданні представник позивача змінив позовні вимоги та просив визнати

неправомірною діяльність Управління праці та соціального захисту населення

Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради щодо виплати разової

грошової допомоги щорічно до 05 травня не в повному обсязі,  та стягнути з нього в якості разової грошової

допомоги за 2004 рік -305грн.,  за 2005

рік -2920грн.,  за 2006 рік -3190грн. за

2007р.-3420грн.,  мотивуючи це тим,  що ОСОБА_1 є інвалідом першої групи,  і має право на пільги,  встановлені законодавством України для

ветеранів війни-інвалідів війни,  але

всупереч п.27 ч.1  ст. 13 Закону України

«Про статус ветеранів війни,  гарантії їх

соціального захисту» (далі Закон) від 22.10.1993р. йому як інваліду війни 1-ї

групи відповідачем у 2004 році сплачено 195грн.,  у 2005 році -400грн.,  у 2006 році-400грн. замість десяти

мінімальних пенсій за віком щорічно.

Представник

Управління праці та соціального захисту населення Суворовської районної

адміністрації Одеської міської ради позовні вимоги не визнав та пояснив,  що нормами законів про Державний бюджет

України на 2004,  2005,  2006 та 2007 роки було передбачено певний

розмір щорічної грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій і він йому

був сплачений у повному обсязі,  та

наполягав на застосуванні строку позовної давності як підставі для відмові у

задоволенні позову.

Представник

Державного казначейства України в судове засідання не з'явився про місце,  дату, 

та час судового засідання був повідомлений належним чином.  До суду надійшли письмові заперечення у яких

відповідач проти позову заперечував та просив розглянути справу за відсутністю

його представника (а.с. 50-52).

Заслухавши

представника позивача,  представника

відповідача,  дослідивши матеріали справи

суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1

є інвалідом 1-ї групи та має право на пільги, 

встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів

війни,  що підтверджується посвідченням

серія Б №072426 (а.с. 3) від 28.04.2006 року.

Як

інвалід війни позивач отримав у квітні 2004 році разову грошову допомогу у

розміру 195грн., 

20.05.2005р.-400грн., 

18.04.2006р.-400грн., 

14.04.2007р.-450грн.

2

4.5  ст. . 13 Закону встановлює,   що щорічно до 5 травня інвалідам війни

виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам І групи - десять

мінімальних пенсій за віком.

З метою

поліпшення матеріального становища пенсіонерів Кабінет Міністрів України

15.04.2003 року прийняв постанову №544 «Про підвищення розмірів трудових

пенсій» п.1 «а» якої визначає,   що

розмір мінімальної пенсії за віком встановлений у 50грн.

 ст. .28 Закону України «Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-ІV (зі

змінами від 27.11.2003р) який набрав чинності 01.01.2004 року визначала,   що мінімальний розмір пенсії за віком за

наявності у чоловіків 25,   а у жінок -

20 років страхового стажу встановлюється в розмірі 20 відсотків середньої

заробітної плати працівників,   зайнятих

у галузях економіки України,   за

попередній рік,   яка визначається спеціально

уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Пунктом

4  ст. . 15 Перехідних положень Закону

України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" КМУ було

зобов'язане протягом шестимісячного строку з дня опублікування привести свої

нормативно правові акти у відповідності до вимог Закону,   а  ст. . 16 Перехідних положень встановила,   що до приведення законодавства України у

відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти

застосовуються в частині,   що не

суперечить цьому Закону.

Статтею

44 Закону України «Про державний бюджет на 2004рік» було встановлено,   що у 2004 році виплата щорічної разової

допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни,   гарантії їх соціального захисту"

здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни 1 групи -195 гривень,   інвалідам війни 2 групи - 160 гривень,   інвалідам війни 3 групи - 130 гривень,   учасникам бойових дій -120 гривень

12.01.2005

року набрав чинності Закон України №2291 від 23.12.2004 року «Про внесення змін

до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» яким

ч.1  ст. 28 викладена у новій

редакції,   а саме мінімальний розмір

пенсії за віком за наявності у чоловіків 25,  

а у жінок - 20 років страхового стажу встановлений у розмірі

прожиткового мінімуму для осіб,   які

втратили працездатність,   визначеного

законом.

 ст. 1. Закону України «Про затвердження

прожиткового мінімуму на 2005 рік» від 19.10.2004 р. (який набрав чинності

01.01.2005р.) було встановлено,   що на

2005рік розмір прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб становить 332грн.

 ст.  34

Закону України «Про державний бюджет на 2005 рік» встановлювала,   що у 2005 році виплата щорічної разової

допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни,   гарантії їх соціального захисту"

здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни І групи - 400 гривень.

 ст.  30

Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» встановлювала,   що у 2006 році виплата щорічної разової

допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни,   гарантії їх соціального захисту"

здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни І групи - 400 гривень.

Стаття

65 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» встановлювала,   що на 2006 рік прожитковий мінімум на одну

особу в розрахунку на місяць осіб,   які

втратили працездатність становить: з 1 січня - 350 гривень,   з 1 квітня - 359 гривень,   з 1 жовтня - 366 гривень.

 ст.  29.

Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» встановлювала,   що у 2007 році виплата щорічної разової

допомоги відповідно до законів України "Про статус ветеранів війни,   гарантії їх соціального захисту"

здійснюється у таких розмірах: інвалідам І групи - 450 гривень.

Згідно  ст. . 17-1 Закону України «Про статус

ветеранів війни» щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в

розмірах передбачених  ст. . 12-16 Закону

здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення

зв'язку або через установи банків за місцем отримання пенсії.

Суд не

приймає до уваги посилання відповідача на норми Законів про бюджет України на

2004-2007 роки,   так як вони обмежують

права і пільги ветеранів війни,  

передбачені п. 27 ч. 1  ст. 13

Закону України № 3552-ХП. і суперечать вимогам ч.3 статті 2 Закону України

"Про статус ветеранів війни,  

гаранті їх соціального захисту" (3551-12),   згідно з якою права та пільги для ветеранів

війни членів їх сімей,   встановлені

раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР не можуть

бути скасовані без їх рівноцінної заміни (частина друга); нормативні акти

органів державної влади та органів місцевого самоврядування,   які обмежують права і пільги ветеранів

війни,   передбачені цим Законом,   є недійсними".

3

Стаття

22 Конституції України забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін

до чинних законів звуження змісту існуючих прав і свобод.

Конституційний

Суд України у справі № 1-27/2004 про зупинення дії або

обмеження

пільг та компенсацій і гарантій від 01.12.2004р. визнав неконституційними

положення  ст.  44

Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік" № 1344-15, 

згідно

яких були обмежені розмірі щорічної разової допомоги інвалідам війни та деяким

іншим       особам.       Тобто,        норма закону,        якою обґрунтовується   розмір   

фактично

виплаченої

допомоги,   не є чинною. Як вказано у

рішенні: "Відповідно до правової позиції Конституційного Суду

України,   оскільки для значної кількості

громадян України пільги,   компенсації і

гарантії,   право на які передбачень

чинним законодавством,   є додатком до

основних джерел існування,   необхідною

складовою конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня

(стаття 48 Конституції України),   який

принаймні не може бути нижчим за прожиткового мінімуму,   встановленого законом (частина третя статті

46 Конституції України,   то звуження

змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення до

чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається. Зупинення

його можливе за умови введення відповідно до пункту 31 частини першої статті

85,   пункту і частини першої статті 92

Конституції України ( 254к/96-ВР ) надзвичайного стану (стаття 64 Конституції

України) (Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року N

5-рп/2002 ( 2005р710-02 ) у справі щодо пільг,  

компенсацій і гарантій).

При

цьому,   визначивши свою правову

позицію,   Конституційний Суд України

підкреслив,   що здійснення заходів по

забезпеченню пільг,   компенсацій і

гарантій не залежить від наявності фінансування із бюджету,   а має безумовний характер.

По

вказаним обставинам є також безпідставним для обчислення розміру допомоги у

2006р. використання норми  ст.  30 Закону України „Про Державний бюджет

України на 2006рік",   оскільки

також ця норма,   хоча формально і є

дійсною,   фактично має ті ж

порушення,   які вказані Конституційним

Судом України 01 грудня 2004 р.

Це

додатково найшло підтвердження у п.1 рішення Конституційного Суду України N

6-рп/2007 від 09.07.2007 по справі N 1-29/2007 щодо відповідності Конституції

України (конституційності) положень статей 29,  

36,   частини другої статті

56,   частини другої статті 62,   частини першої статті 66,   пунктів 7,  

9,   12,   13,  

14,   23,   29,  

30,   39,   41,  

43,   44,   45,  

46 статті 71,   статей 98,   101,  

103,   111 Закону України

"Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні

гарантії громадян),   якого Суд визнав

такими,   що не відповідають Конституції

України (є неконституційними),  

положення статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на

2007 рік",   за якою у 2007 році

виплата щорічної разової допомоги відповідно до законів України "Про

статус ветеранів війни,   гарантії їх

соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань"

здійснюється у таких розмірах: інвалідам І групи - 450 гривень,   інвалідам II групи

-360 гривень,   інвалідам III

групи - 300 гривень. Також Конституційний суд України у п.3 Рішення N

6-рп/2007 зазначив,   що положення статей

29,   36,   абзацу третього частини другої статті 56,   частини першої статті 66,   пунктів 7,  

9,   12,   13,  

14,   23,   29,  

30,   39,   41,  

43,   44,   45,  

46 статті 71,   статей 98,   103,  

111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007

рік",   визнані

неконституційними,   втрачають чинність з

дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення

Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів

загальної юрисдикції при розгляді позовів у зв'язку з правовідносинами,   які виникли внаслідок дії положень статей

зазначених законів,   що визнані

неконституційними.

Розмір

мінімальної пенсії за віком станом на 1 травня 2006 року відповідно до ч.1

статті 65 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік"

становить 359грн.

З

урахуванням викладеного сума разової грошової допомоги,   яка підлягає сплаті інваліду війни 1-ї групи

у 2006 році становить 3590грн. з яких 400грн. були отримані позивачем,   тобто сума доплати,   що підлягає перерахуванню позивачу становить

3190грн.

Розмір

мінімальної пенсії за віком станом на 1 травня 2007 року відповідно до ч.3

статті 62 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік"

становить 410грн.06 коп.3 розрахунку: 406грн. +4,  06грн.(збільшення пенсії у розміру 406грн. на

1 відсоток з 01 квітня 2007 року згідно абз.7 

ст. 62 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік)

=410,  06грн.

З

урахуванням викладеного сума разової грошової допомоги,   яка підлягає сплаті інваліду війни 1-ї групи

у 2007 році становить 4100,  60грн. з

яких 450грн. були отримані позивачем,  

тобто

4

сума

доплати,   що піддягає сплаті позивачу

становить 3650,  6грн.

Згідно

ч.4  ст. 17-1 Закону особи,   які не отримали разової грошової допомоги до

5 травня,   мають право звернутися за нею

та отримати її до 30 вересня відповідного року,   в якому здійснюється виплата допомоги. Таким

чином про те,   що позивачу не виплатять

разову грошову допомогу за 2006 рік у повному обсягу він дізнався тільки після

29 вересня 2006 року.

Тому суд

приходить висновку,   що позивач не

пропустив строк на звернення до суду щодо стягнення допомоги за 2006 та 2007

роки та в цій частині позов підлягає задоволенню.

Стосовно

стягнення допомоги за 2004-2005 роки представник позивача не надав суду доказів

поважності пропущення строку звернення до суду.

На підставі

викладеного суд вважає,   що позовні

вимоги підлягають задоволенню частково. Керуючись  ст.  

ст.  94,   100, 

158,  160,   162, 

163,   167 КАС України,   суд, 

-

ПОСТАНОВИВ:

Позов

ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Суворовської

районної адміністрації Одеської міської ради задовольнити частково.

Визнати

неправомірною діяльність Управління праці та соціального захисту населення

Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради щодо виплати разової

грошової допомоги щорічно до 05 травня не в повному обсязі.

Стягнути

з Управління праці та соціального захисту населення Суворовської районної

адміністрації Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 в якості разової

грошової допомоги за 2006 рік -3190грн. за 2007р.-3650,  60грн.

В іншій

частині позовних вимог відмовити. Заяву про апеляційне оскарження постанови

може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення,   а в разі складення постанови у повному

обсязі відповідно до  ст. 160 цього

Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду

подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарженя.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Одеського

апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний

суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою,   яка її подає,   до Одеського адміністративного апеляційного

суду.

Апеляційна

скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне

оскарження,   якщо скарга подається у

строк,   встановлений для подання заяви

про апеляційне оскарження.