Постанова

від 11.11.2008 по справі 2а-1927/08

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-1927/08

Справа № 2а-1927/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2008 р.                                                     

                                                     м. Харків

Харківський окружний

адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Спірідонова

М.О.

за участю секретаря - Глазунової

А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні

Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Державної

податкової інспекції у  Балаклійському

районі Харківської області до Районного комунального підприємства

«Балакліянафтапродукт», приватного підприємства «Сізіф-буд-луг» про визнання

договору недійсним та стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

 Позивач, Державна податкова

інспекція у Дзержинському районі  м.

Харкова, звернувся до суду з позовом, в якому просить суд  визнати договір поставки нафтапродуктів від

31.03.2005 року № 10/3, укладений між РКП «Балакліянафтапродукт» та ПП.

«Сізіф-Буд-Луг» недійсним на підставі його укладення ПП «Сізіф-буд-луг» з

метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства і у

відповідності  до вимог ст. 207 ГК

України із застосуванням наслідків, передбачених ст. 208 ГК України; визнати недійсними

податкові накладні, які оформлені від імені ПП «Сізіф-буд-луг» та видано на

користь РКП «Балакліянафтопролукт»; стягнути з ПП «Сізіф-буд-луг» на користь

РКП «Балакліянафтапродукт» суму грошових коштів, отриманих від РКП

«Балакліянафтапродукт» на виконання договору поставки нафтопродуктів від

31.03.2005 року № 10/3; стягнути з РКП «Балакліянафтапродукт» на користь

держави вартість отриманого ним по договору поставки нафтопродуктів від

31.03.2005 року у загальній сумі 102 050,21 грн.

 В обґрунтування позову позивач

вказав, що  під час виконання контрольних

функцій, покладених чинним законодавством на податкові органи, за результатами

здійснення позапланової перевірки Районного комунального підприємства

«Балакліянафтапродукт» з питання підтвердження взаємовідносин з ПП

«Сізіф-Буд-Луг», за період березень, квітень, травень та липень 2005 року, був

складений Акт перевірки від 11.09.2006 року № 104/23-104/30193405.

В ході перевірки податковою інспекцією було встановлено, що між РКП

«Балакліянафтапродукт» та ПП «Сізіф-буд-луг», було вчинено правочин шляхом

укладення договору поставки нафтопродуктів від 31.03.2005 №10/3.. Відповідно до

вказаного договору, ПП «Сізіф-буд-луг» (поставник за договором) зобов'язувалось

продати, а РКП «Балакліянафтапродукт» (покупець за договором) - придбати

нафтопродукти. Придбання та отримання дизельного палива було оформлено

відповідними документами, відповідно до яких РКП «Балакліянафтапродукт» згідно

договору поставки нафтопродуктів від 31.03.2005 №10/3 придбало у ПП

«Сізіф-буд-луг» дизельне паливо на загальну суму 612 301, 26 грн., в тому числі

ПДВ - 102 050,21 грн.

В податковому обліку РКП «Балакліянафтапродукт» вказаний правочин

відображений шляхом збільшення валових витрат І кварталу 2005 р. на суму

78385,40 грн. і збільшення податкового кредиту з ПДВ І кварталу 2005 р. на суму

15677,08 грн., II кварталу 2005 р. на суму 420226,85 грн. і збільшення

податкового кредиту з ПДВ II кварталу 2005 р. на суму 84045,37 грн., III

кварталу 2005 р. на суму 11638,80 грн. і збільшення податкового кредиту з ПДВ

III кварталу 2005 р. на суму 2327,76 грн.. Зобов'язання за вказаною угодою

виконані РКП «Балакліянафтапродукт» та Відповідачем-2 в повному обсязі і

відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України таке зобов'язання є

припиненим.

Факт укладення та виконання вищезазначеного правочину між сторонами

підтверджується записами Книги обліку придбання товарів (робіт, послуг) РКП

«Балакліянафтопродукт», накладними від 11.07.05 №213, від 06.05.05 №158, від

04.05.05 №155, від 04.05.05 №156, від 22.04.05р. №150, від 04.04.05 №130, від З

1.03.05 №64; податковими накладними від 31.03.05 №150, від 11.07.05 №235, від

06.05.05 №188, від 04.05.05, від 04.05.05 №185, від 22.04.05 №174, від 04.04.05

№155, які оформлені від імені ПП «Сізіф- Буд-Луг» та видано на користь РКП

«Балакліянафтопродукт»

Факт проведення розрахунків підтверджується виписками банку за 06.04.2005,

21.04.2005 04.05.2005, 05.05.2005, 06.05.2005, 04.04.2005, 31.03.2005 рр. про

перерахування РКП «Балакліянафтапродукт» коштів на виконання умов договору на

р/рахунок ПП «Сізіф-буд-луг».

Укладення та виконання вищезазначеного договору поставки, нафтопродуктів

від 31.03.2005 №10/3 між РКП «Балакліянафтопродукт» та ПП «Сізіф- Буд-Луг»,

тобто здійснення господарської операції, стало підставою для включення РКП

«Балакліянафтапродукт» у березні, квітні, травні, та липні 2005 року до складу

податкового кредиту підприємства витрат пов'язаних З придбанням дизельного

палива - а саме суми ПДВ у розмірі 102 050,21 грн., у тому числі: за березень

2005 року 15 677,08 грн.; за квітень 2005 року 33 235,42 грн.; за травень 2005

року 50 809,95 грн.; за липень 2005 року 2 327,76 грн.

Позивач вважає, що правочин купівлі-продажу нафтопродуктів, а саме договір

поставки нафтопродуктів від 31.03.2005 №10/3 між РКП «Балакліянафтопродукт» та

ПП «Сізіф-Буд-Луг», було укладено з метою завідомо суперечною інтересам держави

та суспільства, оскільки полягає в ухиленні ПП «Сізіф-Буд-Луг» від

оподаткування доходів та веде до витрачання бюджетних коштів на користь осіб,

які не мають, законного права на їх отримання. 

Постановою господарського суду Луганської області від 31.01.2006 по справі

№9/758пн-ад визнано недійсними установчі документи Приватного підприємства

«Сізіф-Буд-Луг» (код ЄДРПОУ 33351670) та запис від 25.01.2005 року

№13821020000002593 про проведення державної реєстрації ПП «Сізіф-Буд-Луг» та

постановлено припинити юридичну особу ПП «Сізіф-Буд-Луг», 91053, м. Луганськ,

містечко Пархоменко, 42/38 враховуючи той факт, що ПП «Сізіф-Буд-Луг» за

адресою, вказаною в установчих документах не знаходиться (що підтверджено актом

перевірки перебування підприємства за юридичною адресою працівниками ВІІМ СДПІ

у м. Луганськ від 15.11.2005 року), з дня реєстрації ніякої

фінансово-господарської діяльності не здійснювало, договорів не підписувало,

податкових та товарних накладних, а також податкових декларацій не видавало і

не підписувало (що підтверджено поясненням директора ПП «Сізіф-Буд-Луг»

ОСОБА_1) та. З квітня 2005 року не подавало до податкових органів документи

бухгалтерської та податкової звітності, декларації (що підтверджується

висновком станом на 30.01.2006 року Ленінської МДПІ у м. Луганськ). При цьому

судом встановлено, що ОСОБА_1. не мав наміру та можливості займатися

господарською діяльністю зареєстрованого на його ім'я підприємства,

керівництвом підприємством не займався, ніяких угод від імені підприємства не

укладав, документів у якості керівника підприємства не підписував та нікого на

це не уповноважував.

Ленінською МДПІ у М.Луганськ, на підставі рішення суду про ліквідацію

платника податку, за актом про анулювання реєстрації платника податку на додану

вартість від 20.04.06р. №58, виключено ПП «Сізіф-Буд-Луг» (і.п.н. 333516712367)

з реєстру як платника податку на додану вартість з 03.02.2005 року.

Таким чином, як зазначив позивач, ПП «Сізіф-буд-луг» виписував і видавав

податкові накладні від 31.03.05 №150 від 11.07.05 №235, від 06.05.05 №188, від

04.05.05 №185, від 22.04.05 №174, від 04.04.05 №155 - не маючи на те

спеціальної правосуб'єктності.

В судове засідання представник позивача з'явився,  уточнив позовні вимоги, просив суд стягнути з

ПП «Сізіф-буд-луг» на користь РКП «Балакліянафтопродукт» суми грошових коштів,

отриманих від РКП «Балакліянафтопродукт» на виконання договору поставки

нафтопродуктів від 31.03.2005 №10/3; стягнути з РКП «Балакліянафтопродукт» на

користь держави вартість отриманого ним по договору поставки нафтопродуктів від

31.03.2005 №10/3 у загальній сумі 612 301,26 грн.

Представник відповідача, РКП «Балакліянафтопродукт», у судове засідання не

з'явився,  про день та час розгляду справи

повідомлявся у встановленому законом порядку

Представник відповідача, ПП «Сізіф-буд-луг», у судове засідання не

з'явився,  про день та час розгляду

справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено

юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного

державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це

підтверджується підписом відповідної службової особи.

Таким чином, суд вважає, що  відповідачі

є належно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, їх відсутність

в судовому засідання не перешкоджає розгляду справи, слід розглянути справу за

наявними в ній матеріалами.

Судом встановлено, що відповідно до Акту № 104/23-104/30193405 від

11.09.2006 р. складеного за результатами здійснення позапланової перевірки

Районного комунального підприємства «Балакліянафтапродукт» з питання

підтвердження взаємовідносин з ПП «Сізіф-Буд-Луг», за період березень, квітень,

травень та липень 2005 року, встановлено, що між РКП «Балакліянафтапродукт» та

ПП «Сізіф-буд-луг», було вчинено правочин шляхом укладення договору поставки

нафтопродуктів від 31.03.2005 №10/3.. Відповідно до вказаного договору, ПП

«Сізіф-буд-луг» (поставник за договором) зобов'язувалось продати, а РКП

«Балакліянафтапродукт» (покупець за договором) - придбати нафтопродукти.

Придбання та отримання дизельного палива було оформлено відповідними

документами, відповідно до яких РКП «Балакліянафтапродукт» згідно договору

поставки нафтопродуктів від 31.03.2005 №10/3 придбало у ПП «Сізіф-буд-луг»

дизельне паливо на загальну суму 612 301, 26 грн., в тому числі ПДВ - 102

050,21 грн.

В податковому обліку РКП «Балакліянафтапродукт» вказаний правочин

відображений шляхом збільшення валових витрат І кварталу 2005 р. на суму

78385,40 грн. і збільшення податкового кредиту з ПДВ І кварталу 2005 р. на суму

15677,08 грн., II кварталу 2005 р. на суму 420226,85 грн. і збільшення

податкового кредиту з ПДВ II кварталу 2005 р. на суму 84045,37 грн., III кварталу

2005 р. на суму 11638,80 грн. і збільшення податкового кредиту з ПДВ III

кварталу 2005 р. на суму 2327,76 грн.. Зобов'язання за вказаною угодою виконані

РКП «Балакліянафтапродукт» та Відповідачем-2 в повному обсязі і відповідно до

ст. 599 Цивільного кодексу України таке зобов'язання є припиненим.

Факт укладення та виконання вищезазначеного правочину між сторонами

підтверджується записами Книги обліку придбання товарів (робіт, послуг) РКП

«Балакліянафтопродукт», накладними від 11.07.05 №213, від 06.05.05 №158, від

04.05.05 №155, від 04.05.05 №156, від 22.04.05р. №150, від 04.04.05 №130, від З

1.03.05 №64; податковими накладними від 31.03.05 №150, від 11.07.05 №235, від

06.05.05 №188, від 04.05.05, від 04.05.05 №185, від 22.04.05 №174, від 04.04.05

№155, які оформлені від імені ПП «Сізіф- Буд-Луг» та видано на користь РКП

«Балакліянафтопродукт»

Факт проведення розрахунків підтверджується виписками банку за 06.04.2005,

21.04.2005 04.05.2005, 05.05.2005, 06.05.2005, 04.04.2005, 31.03.2005 рр. про

перерахування РКП «Балакліянафтапродукт» коштів на виконання умов договору на

р/рахунок ПП «Сізіф-буд-луг».

Укладення та виконання вищезазначеного договору поставки, нафтопродуктів

від 31.03.2005 №10/3 між РКП «Балакліянафтопродукт» та ПП «Сізіф-Буд-Луг»,

тобто здійснення господарської операції, стало підставою для включення РКП

«Балакліянафтапродукт» у березні, квітні, травні, та липні 2005 року до складу

податкового кредиту підприємства витрат пов'язаних з придбанням дизельного

палива - а саме суми ПДВ у розмірі 102 050,21 грн., у тому числі: за березень

2005 року 15 677,08 грн.; за квітень 2005 року 33 235,42 грн.; за травень 2005

року 50 809,95 грн.; за липень 2005 року 2 327,76 грн.

Відповідно до постанови господарського суду Луганської області від

31.01.2006 по справі №9/758пн-ад визнано недійсними установчі документи

Приватного підприємства «Сізіф-Буд-Луг» (код ЄДРПОУ 33351670) та запис від

25.01.2005 року №13821020000002593 про проведення державної реєстрації ПП

«Сізіф-Буд-Луг» та постановлено припинити юридичну особу ПП «Сізіф-Буд-Луг»,

91053, м. Луганськ, містечко Пархоменко, 42/38 враховуючи той факт, що ПП

«Сізіф-Буд-Луг» за адресою, вказаною в установчих документах не знаходиться (що

підтверджено актом перевірки перебування підприємства за юридичною адресою працівниками

ВІІМ СДПІ у м. Луганськ від 15.11.2005 року), з дня реєстрації ніякої

фінансово-господарської діяльності не здійснювало, договорів не підписувало,

податкових та товарних накладних, а також податкових декларацій не видавало і

не підписувало  та. З квітня 2005 року не

подавало до податкових органів документи бухгалтерської та податкової

звітності, декларації (що підтверджується висновком станом на 30.01.2006 року

Ленінської МДПІ у м. Луганськ).

Ленінською МДПІ у М.Луганськ, на підставі рішення суду про ліквідацію

платника податку, за актом про анулювання реєстрації платника податку на додану

вартість від 20.04.06р. №58, виключено ПП «Сізіф-Буд-Луг» (і.п.н. 333516712367)

з реєстру як платника податку на додану вартість з 03.02.2005 року.

Відповідно до пояснень директора ПП «Сізіф-Буд-Луг» ОСОБА_1встановлено, що

ОСОБА_1. не мав наміру та можливості займатися господарською діяльністю

зареєстрованого на його ім'я підприємства, керівництвом підприємством не

займався, ніяких угод від імені підприємства не укладав, документів у якості

керівника підприємства не підписував та нікого на це не уповноважував.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд  прийшов до висновку, що позов підлягає

задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ст. 10 Закону України "Про державну податкову

службу в Україні" від  4 грудня 1990

року N 509-XII Органи державної податкової служби у випадках, в межах

компетенції та у порядку, встановлених законами України контролюють

своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів,

податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з

обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих

документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення

податків, інших платежів.

Відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу України передбачає, що юридичною

особою є організація, створена та зареєстрована у встановленому законом

порядку, вона наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю.

 Згідно до положень 4.2. ст. 91

Цивільного кодексу України, цивільна правоздатність юридичної особи може бути

обмежена лише за рішенням суду.

Відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану

вартість» передбачено «Право на нарахування податку на додану вартість та

складання податкових накладних надано виключно особам, зареєстрованим як

платник податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону».

Виходячи з аналізу вище зазначеної норми права суд приходить до висновку,

що вказана норма зазначає, що у разі анулювання свідоцтва платника ПДВ

юридичної особи, така особа не має права виписувати податкову накладну і

відповідно, якщо  такою особою була

виписана податкова накладна, така податкова накладна є недійсною.

Також суд прийшов до висновку, що  

ПП «Сізіф- Буд-Луг» не мав права виписувати спірні податкові накладні

від 11.07.05 №213, від 06.05.05 №158, від 04.05.05 №155, від 04.05.05 №156, від

22.04.05р. №150, від 04.04.05 №130, від З 1.03.05 №64; податковими накладними

від 31.03.05 №150, від 11.07.05 №235, від 06.05.05 №188, від 04.05.05, від

04.05.05 №185, від 22.04.05 №174, від 04.04.05 №155.

Згідно ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття,

зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1, 3, 5 ст. 203 Цивільного

Кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам

цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення

учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин

має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена

законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його

дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний

судом недійсним (оспорюваний правочин). Підставою недійсності правочину є

недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які

встановлені частинами першою -третьою,

п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається

зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником

(учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим

Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник)

зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського

характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити

гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт

(управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної

сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з

господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ст. 207 ГК України

господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з

метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено

учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської

компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із

сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним

повністю або в частині.

Відповідно до ст. 208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано

недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам

держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане

ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої

сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї

першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у

однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а

одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за

рішенням суду в доход держави.

Господарські зобов'язання, що

виникли на підставі фіктивної угоди або угоди укладеної з порушенням вимог

закону є недійсними.

Виходячи з вище викладеного суд

приходить до висновку, що укладенні господарські зобов'язання  були вчинені з порушенням положення ст. 203 ЦК України.

Як було встановлено судом та підтверджується матеріалами справи згідно

постанови господарського суду Луганської області від 31.01.2006 по справі

№9/758пн-ад визнано недійсними установчі документи Приватного підприємства

«Сізіф-Буд-Луг» (код ЄДРПОУ 33351670) та запис від 25.01.2005 року №13821020000002593

про проведення державної реєстрації ПП «Сізіф-Буд-Луг» та постановлено

припинити юридичну особу ПП «Сізіф-Буд-Луг», 91053, м. Луганськ, містечко

Пархоменко, 42/38.

 Крім цього, відповідно до письмових

пояснень директора ПП «Сізіф-Буд-Луг» ОСОБА_1 встановлено, що ОСОБА_1. не мав

наміру та можливості займатися господарською діяльністю зареєстрованого на його

ім'я підприємства, керівництвом підприємством не займався, ніяких угод від

імені підприємства не укладав, документів у якості керівника підприємства не

підписував та нікого на це не уповноважував.

 З огляду вищенаведеного суд

приходить до висновку, що ПП «Сізіф- Буд-Луг» продовжувало здійснювати

господарську діяльність по взаємовідносинам з РКП «Балакліянафтопродукт», без

належних повноважень видавало податкові накладні з відображенням розміру ПДВ у

сумі вартості реалізованих товарів, які не сплачувало до державного бюджету.

Виходячи з вище викладеного суд

приходить до висновку, що господарські зобов'язання між  РКП «Балакліянафтопродукт» та ПП «Сізіф-

Буд-Луг»  вчинені з метою, що суперечить

інтересам держави та суспільства.

Керуючись  ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст. 158, 160-163, 167

Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний

адміністративний суд, -

                                                      ПОСТАНОВИВ :

 Адміністративний

позов Державної податкової інспекції у 

Балаклійському районі Харківської області до Районного комунального

підприємства «Балакліянафтапродукт», приватного підприємства «Сізіф-буд-луг»

про визнання договору недійсним та стягнення суми - задовольнити у повному

обсязі.

Стягнути з приватного підприємства «Сізіф-буд-луг» (91053 м. Луганськ, м.

Пархоменко, 42/38, код 33351670) на користь 

районного комунального підприємства «Балакліянафтапродукт» (64200 Х/о,

м. Балаклея, м-н. Ростовцева, 24, код 30193405) суму грошових коштів, отриманих

від районного комунального підприємства «Балакліянафтапродукт» на виконання

договору поставки нафтопродуктів від 31.03.2005 року № 10/3  у загальній сумі 102 050 (сто дві тисячі

п'ятдесят) грн. 21 коп.

Стягнути з районного комунального підприємства «Балакліянафтапродукт»

(64200 Х/о, м. Балаклея, м-н. Ростовцева, 24, код 30193405) на користь держави

вартість отриманого ним по договору поставки нафтопродуктів від 31.03.2005 року

у загальній сумі 102 050 (сто дві тисячі п'ятдесят) грн. 21 коп.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається

протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у

повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в

повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається

протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у

строк встановлений ч.5 ст.186 КАС України.

            Постанова набирає законної сили

після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не

була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної

сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови виготовлено 14.11.2008 року

Суддя                                                                                                М.О.

Спірідонов