Рішення

від 19.09.2013 по справі 905/4850/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.09.2013 Справа № 905/4850/13

Господарський суд Донецької області у складі судді: Гриник М.М.

при секретарі судового засідання Поповій С.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом прокурора Орджонікідзевського району м.Маріуполя, м.Маріуполь в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради, м.Маріуполь та Державної інспекції сільського господарства в Донецькій області, м.Донецьк

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Комплект", м.Маріуполь

про стягнення шкоди за нецільове використання земельної ділянки

Представники сторін:

прокурор: Осипенко Ю.С., за посвід.,

від позивача1: Воєвутко К.В., за довір.,

від позивача2: Алтухова Т.В., за довір.,

від відповідача: Бутін І.М., Кашира Д.І., за довір.

Прокурор Орджонікідзевського району м.Маріуполя, звернувся до господарського суду Донецької області в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради та Державної інспекції сільського господарства в Донецькій області, (далі- Інспекції) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Комплект", м.Маріуполь про стягнення шкоди за нецільове використання земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідачем, в порушення вимог ст.ст. 96, 211 Земельного кодексу України, ст. 2, 35, 56 Закону України „Про охорону земель" здійснюється використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Ухвалою суду від 08.07.2013р. позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №905/4850/13, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.08.2013р. процесуальний строк розгляду справи подовжено на 15 днів.

Від Державної інспекції сільського господарства в Донецькій області надійшли письмові пояснення по справі, в яких зазначає, що позов підтримує в повному обсязі.

Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні, яке відбулось 19.09.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судовому засіданні пояснення сторін, присутніх у судовому засіданні, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Прокурором Орджонікідзевського району м. Маріуполя в порядку ст. ст.20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру» заявлено позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Комплект" (далі - ТОВ «Комплект», відповідач) шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення вимог земельного законодавства.

Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною третьою зазначеної статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

За твердженням прокурора та позивачів нецільове використання відповідачем земельної ділянки по вул. Виноградній, 60А в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя площею 1,1540 га полягає в використанні її під кафе «Наш куточок» та готель, що є порушенням вимог земельного законодавства, завдає шкоди інтересам держави, та є підставою для стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Комплект", м.Маріуполь шкоди в розмірі 90773, 62грн.

Дослідивши надані суду докази та заслухавши присутніх в судових засіданнях представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог ст.1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки є використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому порядку.

Згідно ст.19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень (ч.1 ст.20 ЗК України ).

Згідно зі ст.35 Закону України "Про охорону земель" від 19.06.03р. №962-IV, власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку.

Відповідно до ст. 91, 96 ЗК України, власники земельних ділянок та землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Як зазначено в позові та встановлено в ході розгляду справи, відповідачу, товариству з обмеженою відповідальністю «Комплект», на підставі договору купівлі -продажу №144 від 16.07.2001р. належить водна станція, що знаходиться за адресою: м. Маріуполь, вул.. Виноградна, 60А. Водна станція являє собою комплекс будівель та споруд.

Рішенням Маріупольської міської ради від 23.10.2007р. №5/15-2592 за результатами розгляду звернення директора ТОВ «Комплект» від 09.10.2007 р. надано дозвіл на розробку проекту землеустрою з відводу земельної ділянки орієнтовною площею 1,1540 га (кадастровий номер 1412300000:01 -.004:0043) для обслуговування водної станції по вул. Виноградній, 60А в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя.

За змістом п.9. ч.1 ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням, є, зокрема, фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду.

Станом на час розгляду справи у відповідача правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку площею 1,1540га за вказаною адресою взагалі відсутні.

Крім того, п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 16.04.2004 р. "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" передбачено, що у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до ст. ст. 211, 212 ЗК України, ст. 22, 623, 1166, 1172, 1192 ЦК України особами, що її заподіяли.

Загальні умови відповідальності за завдану майнову шкоду визначено ст.1166 Цивільного кодексу України, які полягають у повному відшкодуванні шкоди особою, яка її завдала.

Зокрема, частиною першою вказаної статті встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою для цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є встановлення судом складу правопорушення, що включає такі елементи: протиправність поведінки, наявність вини (бездіяльності) відповідної особи; причинний зв'язок між неправомірними діями чи бездіяльністю та шкодою, наявність реальної шкоди.

Розмір заподіяної шкоди розраховується на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. N 963.

Вищим господарським судом України в постанові Пленуму «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» №6 від 17.05.2011р. (п.3.8) зазначено, що підставою для здійснення такого розрахунку є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок доказування покладено на сторони.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як на підставу для застосування відповідальності в вище зазначеному розмірі прокурор посилається на наступні докази: Акт перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства від 17.05.2013 р., складений інспектором Державної інспекції сільського господарства у Донецькій області, припис від 22.05.2013 р., акт обстеження земельної ділянки від 22.05.2013р. та розрахунок розміру шкоди.

Одночасно суд зазначає, що в додатку до позову зазначено акт перевірки від 22.05.2013р. (замість зазначеного в позові від 17.05.2013р.).Фактично долучено до справи. акт від 22.05.2013р. як доказ і саме цей доказ був предметом дослідження в судовому засіданні.

Крім перелічених документів до позову долучено постанову прокурора Орджонікідзевського району м. Маріуполя на проведення перевірки №42 від 13.05.2013р., підписану старшим радником юстиції М.М. Хаустовим.

Постанова містить наступне (дослівно): « 1.Провести перевірку в порядку прокурорського нагляду за додержанням та застосуванням законів в діяльності Маріупольської міської ради та її виконавчих органах, а також в діяльності фізичних та юридичних осіб, якими використовується і забудовується прибережна, пляжна зона території міста.

2. Копію постанови надати представнику Маріупольської міської ради, а також, фізичним та юридичним особам, які використовують і забудовують прибережну, пляжну зону території міста.

3. Дана постанова може бути оскаржена прокурору вищого рівня або до суду в порядку адміністративного судочинства протягом десяти днів з дня її одержання».

Тобто, вище означена постанова набирає чинності з 24.05.2013р.

Копію постанови прокурора (згідно відмітки) вручено Виконавчому комітету Маріупольської міської ради в день її винесення.

Перевірку щодо дотримання вимог земельного законодавства відповідачем проведено Державною інспекцією сільського господарства в Донецькій області (держінспектором Євсєєвим О.С.) за участю спеціалістів відділу земельних відносин Маріупольської міської ради (Магдаліц О.С. та Сорокіним С.О.) в період з 08.05.2013р. по 22.05.2013р. Тобто, перевірку розпочато хронологічно раніше дати винесення постанови прокурором та завершено хронологічно раніше дати набрання її чинності.

22.05.2013р. за результатами перевірки складено відповідний акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, акт обстеження земельної ділянки, припис.

В ході розгляду справи відповідачем до матеріалів справи долучено ксерокопію направлення на проведення перевірки Державної інспекції сільського господарства, з якої вбачається, що позапланова перевірка проводитиметься у строки з 08.05.2013р. по 25.05.2013р. , а підставою для її проведення є лист прокуратури Донецької області від 07.05.2013р. №07//1-300 вих. 13. Вказаний лист, який слугував підставою для проведення перевірки, суду не надано. Більш того, з долученого до справи направлення на перевірку неможливо встановити особу, щодо якої має здійснюватися перевірка.

Приписом від 22.05.2013р. №0088 за результатами проведеної перевірки зобов'язано відповідача усунути виявлені порушення земельного законодавства України та про виконання припису повідомити в строк до 20.06.2013р.

Інших вказівок, в тому числі і щодо сплати суми шкоди припис не містить.

Повторна перевірка після спливу терміну, зазначеного в приписі, не проводилась.

Протокол про адміністративне правопорушення не складався та до в матеріалів справи не долучався.

Згідно долученої до справи (а.с.18) копії опису, на адресу відповідача 27.05.2013р було надіслано акт перевірки, припис та повідомлення.

31.05.2013р. Державним інспектором сільського господарства в Донецькій області Євсєєвим О.С. на підставі матеріалів перевірки зроблено розрахунок розміру шкоди на суму 90773,62грн. та надіслано на адресу відповідача окремо поштою, після надсилання матеріалів перевірки без супровідного листа, без зазначення особи стягувача та його реквізитів.

Долучена до справи засвідчена копія та наданий в судовому засіданні оригінал розрахунку не містить посилань ані на нормативний документ, на підставі якого здійснено розрахунок розміру шкоди, ані дати та номер акту, яким встановлено таке порушення. В розрахунку зазначено «Методика» та «Акт».

В судових засіданнях прокурор та представник позивача пояснили, що розрахунок здійснено на підставі методики визначення розміру шкоди, заподіяної самовільним зайняттям, використанням земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняттям ґрунтового покриву без спеціального дозволу, затверджена затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 N 963" та акт 22.09.2013р.

В акті від 22.09.2013р. зафіксовано, що на час перевірки ТОВ «Комплект» на праві колективної власності належить комплекс споруд водної станції по вул..Виноградній 60-А в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя. Рішенням Маріупольської міської ради від 23.10.2007р. №5/15-2592 надано згоду ТОВ «Комплект» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,1540га для обслуговування водної станції по вул.. Виноградній, 60-А, м.Маріуполя. В даному документі також зазначено, що на час перевірки водна станція по вул..Виноградній, 60-А у м.Маріуполі експлуатується як кафе «Наш куток» та готель, що є порушенням ст..96 ЗК України.

Згідно наданого суду акту обстеження земельної ділянки б/н 22.05.2013р. державним інспектором сільського господарства в Донецькій області Євсєєвим О.С. в присутності свідків Шумейко К.О. та Антошиної М.О. (дані свідків не зазначено) здійснено обстеження земельної ділянки площею 1,1540га з цільовим призначенням - обслуговування водної станції. З вище означено документу, як із долученого до справи акту перевірки від 22.05.2013р., план-схеми земельної ділянки (а.с23) та наданих в судових засіданнях пояснень слідує, що саме використання двох об'єктів, - кафе та готелю серед інших споруд, віднесених до комплексу будівель та споруд водної станції є такими, що використовуються з порушенням вимог земельного законодавства. Вказані об'єкти зазначені на план-схемі, долученій до матеріалів справи. Площі земельних ділянок, які використовуються під цими об'єктами не за цільовим призначенням не визначено .

Між тим, в долученому до справи розрахунку шкоди заподіяної державі внаслідок порушення вимог земельного законодавства, пов'язаних з нецільовим використанням земельної ділянки, який став підставою для стягнення розміру шкоди, заявленої прокурором в позові, зазначено загальну площу земельної ділянки, яка використовується відповідачем під обслуговування комплексу будівель та спору водної станції розміром 1,1540 га по вул. Виноградній, 60А в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя.

Враховуючи, що надані суду докази в їх сукупності не підтверджують проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем належним чином та наданими суду документами не доведено розмір заподіяної шкоди, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову та стягнення заявленої прокурором шкоди.

Одночасно слід зазначити, що в позові не зазначено ані особу, на користь якої покурор просить стягнути заявлену до стягнення шкоду, ані її реквізити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у разі відмови в задоволенні позову покладаються на позивача.

Частиною ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011р. №3674-VI, встановлено ставку судового збору для звернення до господарського суду з позовом майнового характеру в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

За п.4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

За таких обставин, судовий збір покладається солідарно на позивачів: Маріупольську міську раду, м.Маріуполь та Державну інспекцію сільського господарства в Донецькій області, м.Донецьк

Керуючись ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 75; 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову прокурора Орджонікідзевського району м.Маріуполя, м.Маріуполь в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради, м.Маріуполь та Державної інспекції сільського господарства в Донецькій області, м.Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю "Комплект", м.Маріуполь про стягнення шкоди за нецільове використання земельної ділянки - відмовити.

Стягнути з Маріупольської міської ради (87500, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Леніна,70) на користь Державного бюджету України (р/р 31217206783006 у ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 38034002, Отримувач : Київське УК/Київський р-н/22030001, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір в сумі 907,74 грн.

Стягнути з Державної інспекції сільського господарства в Донецькій області (83014, м.Донецьк, пр.Дзержинського,45а, ЄДРПОУ 38034743) на користь Державного бюджету України (р/р 31217206783006 у ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 38034002, Отримувач : Київське УК/Київський р-н/22030001, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір в сумі 907,74 грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Гриник

Повний текст рішення складено та підписано 24.09.2013р.