Рішення

від 25.09.2013 по справі 910/16221/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16221/13 25.09.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Побутрембудматеріали"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське міжобасне спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління"

про стягнення заборгованості в сумі 35107,95 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

при секретарі судового засідання Бутенко О.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Загородня Л.В. - дов б/н від 28.03.2013 року,

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

22.08.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Побутрембудматеріали» (надалі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське міжобласне спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління» (надалі - відповідач) про стягнення 35 107,95 грн., з яких 33 748,00 грн. основного боргу, 1 262,08 грн. пені та 100,29 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав належним чином та у повному обсязі зобов'язання щодо оплати виконаних відповідачем робіт на підставі договору субпідряду № 39 від 04.10.2012 р. на виконання робіт з реставрації та пристосування Маріїнського палацу в м. Києві.

Ухвалою суду від 23.08.2013 року порушено провадження у справі № 910/9642/13, розгляд справи призначено на 10.09.2013 року.

09.09.2013 року від представника позивача через відділ діловодства суду надійшли додаткові документи по справі.

Ухвалою суду від 10.09.2013 року розгляд справи відкладено на 25.09.2013 р.

У судовому засіданні 25.09.2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав.

У судовому засіданні 25.09.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

04.10.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Побутрембудматеріали» (Субпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київське міжобласне спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління» (Замовник) було укладено Договір субпідряду № 39 на виконання робіт з реставрації та пристосування Маріїнського палацу в м. Києві (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Субпідрядник зобов'язується виконати за завданням Підрядника загально-будівельні роботи по об'єкту Маріїнський палац у м. Києві, згідно з проектом, Державними будівельними нормами та на умовах цього Договору.

Згідно з п. 2.1. Договору, загальна вартість робіт згідно з наданими Підрядником обсягами робіт та договірною ціною на 2012 р. становить 174 200,00 грн., у тому числі ПДВ.

Пунктами 2.5., 2.6. Договору встановлено, що розрахунки за виконані роботи здійснюються Підрядником щомісячно, за умови надходження коштів від Замовника, протягом п'ятнадцяти банківських днів на підставі оформлених актів виконаних робіт. Підрядник сплачує Субпідряднику аванс у розмірі 50 000,00 грн. протягом 3-х днів з моменту підписання Договору.

Відповідно до п. 2.8. Договору, Субпідрядник компенсує Підряднику генпослуги у розмірі 6 % від вартості виконаних робіт.

26.09.2012 року сторони узгодили договірну ціну, сума якої становить 174 200,00 грн.

Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст. 838 Цивільного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач свої зобов'язання по Договору щодо виконання робіт виконав у повному обсязі, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) № 1 за листопад 2012 р. (на суму 174 200, грн.)

Вказана сума підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (форми КБ-3) за листопад 2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем будо оплачено виконані позивачем роботи у розмірі 130 00,00 грн.

Крім того, відповідачем надавались позивачу генпослуги за Договором, вартість яких, відповідно до п. 2.8. Договору та Акту № ОУ-0000167 від 30.11.2012 р., складає 8 710,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем на час розгляду справи підтверджена наявними у ній матеріалами та становить 33 748,00 грн.

Відповідно до п. 11.3. Договору, у разі несвоєчасної оплати, за умови надходження коштів від Замовника, за виконані роботи Підрядник сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми боргу, за кожний день прострочення.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, перевіреним судом та не спростованим у встановленому законом порядку відповідачем, останній за порушення зобов'язань за Договором має сплатити пеню в розмірі 1 262,08 грн.

У той же час, за розрахунком, виконаним судом, сума інфляційних втрат позивача становить 67,46 грн.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач доводи позивача у встановленому законом порядку не спростував, відзив на позовну заяву не направив, вимоги суду, викладені в ухвалі про порушення провадження у справі, не виконав, жодних пояснень чи доказів по суті спору від відповідача до суду не надходило.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 33 748,00 грн. основного боргу, 1 262,08 грн. пені та 67,46 грн. інфляційних втрат обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. В решті позовних вимог належить відмовити.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське міжобласне спеціальне науково-реставраційне проектно-виробниче управління» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 1-3; код ЄДРПОУ 36335248) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Побутрембудматеріали» (02121, м. Київ, вул. Ялинкова, 60/1; код ЄДРПОУ 16868589) 33 748 (тридцять три тисячі сімсот сорок вісім) грн. 00 коп. боргу, 1 262 (одну тисячу двісті шістдесят дві) грн. 08 коп. пені, 67 (шістдесят сім) грн. 46 коп. інфляційних втрат та 1 719 (одну тисячу сімсот дев'ятнадцять) грн. 01 коп. судового збору.

3. В решті позовну відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 27.09.2013 р.

Суддя Н.І. Зеленіна