Рішення

від 25.09.2013 по справі 918/1363/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2013 р. Справа № 918/1363/13

Суддя Гудзенко Я. О. розглянувши позов заступника прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради Рівненської області, товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Альфа» про стягнення 3 485, 04 грн.

Представники сторін:

від позивача-1: не з`явився;

від позивача-2: Михайлов В.О. (дов. № 03-05/3 від 02.01.13 р.);

від відповідача: не з`явився;

від органу прокуратури: Герасимчук Ю.В. (посв. № 010595 від 20.10.12 р.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради Рівненської області (далі - Позивач-1), ТОВ "Рівнетеплоенерго" (далі - Позивач-2) звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до ОСББ «Альфа» (далі - Відповідач) про стягнення 3 485, 04 грн., з яких 3 351, 94 грн. основної суми боргу, 133, 10 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 03.09.13 р. порушено провадження у справі № 918/1363/13 розгляд якої призначено на 11.09.13 р. Ухвалою від 11.09.13р. розгляд справи відкладено на 25.09.13 р. В судовому засіданні 25.09.13 р. представник позивача-2 та прокуратури підтримали позовні вимоги в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судові засідання не з`являвся, про причини неявки суд не повідомляв, хоча про час, місце та дату судових засідань був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, які наявні в матеріалах справи (а.с. 32, 37).

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 25.09.13 р. відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача-2 та Прокурора, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, господарський суд Рівненської області, -

В С Т А Н О В И В:

За змістом статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається, зокрема, представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів, внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або державою.

За змістом ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд порушує справи за заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.99 р. у справі № 3-рн/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (далі - Рішення Конституційного Суду України) визначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств з частиною державної власності у статутному фонді. Разом з тим, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств. В кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Пунктом 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України вирішено під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у ч. 2 ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурором було визначено орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Рівненську міську раду.

В позовній заяві прокурор визначив підстави позову, зазначив в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтував необхідність їх захисту.

Прокурором зазначено, що ТОВ "Рівнетеплоенерго" та управління житлово-комунального господарства Рівненської міської ради укладено договір оренди будівель котелень та теплопунктів від 29.10.2009 р. з метою надання послуг теплопостачання споживачам м. Рівне, на підставі якого та згідно ліцензії на постачання теплової енергії від 10.11.2009 р., серія АВ № 500681, яка видана Міністерством з питань житлово-комунального господарства України з 11.11.2009 р. ТОВ "Рівнетеплоенерго" надає послуги теплопостачання споживачам м. Рівне (юридичним особам та населенню). Котельні, індивідуальні теплові пункти, тепломережі, які є власністю територіальної громади м. Рівне, передані на баланс та обслуговування ТОВ "Рівнетеплоенерго".

Позивач-2, надаючи послуги теплопостачання, виконує фактично функції держави по забезпеченню життєво-необхідних прав і свобод людини, які гарантовані ст. 48 Конституції України, ст. 293 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), згідно яких кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, належні, безпечні і здорові умови праці, проживання, навчання.

Судом встановлено, що 29 жовтня 2009 року між Позивачем-2 та Відповідачем було укладено договір оренди будівель котелень та теплопунктів № 216 (далі - Договір).

За змістом п. 1.1. Договору Позивач-1 зобов'язався надавати Відповідачу теплову енергію, а Відповідач, в свою чергу, зобов'язався приймати та оплачувати теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені Договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору постачання теплової енергії здійснюється після під'єднання і заключення Договору між Позивачем-2 та Відповідачем на підставі проектної, інвентарної та технічної документації.

Відповідно до п. 1.4 Договору теплова енергія подається споживачу за адресою: місто Рівне, вул. Відінська, 19.

За змістом п. 3.2.1 Договору Відповідач-1 зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

Згідно п. 4.4. договору Споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає Підприємству звіт про фактичне споживання теплової енергії до 20 числа поточного місяця. У разі неподання звіту в обумовлений термін, нарахування проводиться розрахунковим способом.

Пунктом 5.1. Договору визначено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі, відповідно до встановлених тарифів.

За змістом п. 5.2. Договору розмір щомісячної плати за опалення та підігрів води на момент укладання Договору згідно встановлених органами місцевого самоврядування тарифів становить 6, 77 грн. в місяць протягом опалювального періоду за 1 кв. м. загальної площі для споживачів 1 групи (населення) (відповідно до рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради № 6 від 4 січня 2011 року).

Відповідно до п. п. 5.3 та 5.4. Договору Відповідач проводить оплату за отриману теплову енергію шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Позивача-2, при цьому Споживач самостійно отримує рахунок. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Термін внесення платежів - не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

Пунктом 9.1. Договору визначено, що Договір укладається терміном на 1 рік і набуває чинності з дня його підписання та поширює свою дію на правовідносини, що виникли з 1 березня 2012 року.

Водночас, пунктом 9.4. визначено, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією з сторін.

Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками їх печаток.

Позивачем на виконання умов договору було відпущено відповідачу теплову енергію, однак, як вбачається з матеріалів справи, договірні зобов'язання Відповідач виконав лише частково, сплативши в січні 2013 року 3 158, 97 грн., в лютому 3 478, 40 грн., в квітні 50 грн, внаслідок чого, станом на 21.08.2013 за ним обліковується заборгованість за теплову енергії в сумі 3 351, 94 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками за надані послуги теплопостачання (а.с. 17-23).

Пунктом 6.3.3. Договору сторони погодили, що Відповідач несе відповідальність за порушення порядку розрахунків за теплову енергію, передбаченого п. 5.4. Договору - сплачує пеню у розмірі не менше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, а також борг з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення і 3% річних від простроченої суми.

Таким чином, відповідно до п. 6.3.3. Договору Позивач нарахував 133, 10 грн. пені за період з 11.11.12 р. по 10.05.13 р.

Судом встановлено, що розрахунок пені Позивачем проведено вірно, відповідно до положень Договору та чинного законодавства.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно із ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. При цьому ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих матеріалів справи вбачається, що Позивач-2 прийняті на себе зобов'язання виконав належним чином, проте Відповідач за надані послуги розрахувався лише частково, внаслідок чого має заборгованість в розмірі 3 351, 94 грн.

Доказів на обґрунтування своїх заперечень, а також доказів сплати боргу під час розгляду справи Відповідач суду не надав, причин неможливості з'явитись у судові засідання суду не повідомив.

Враховуючи викладене вище, докази надані Позивачем на підтвердження заявлених вимог, заслухавши пояснення Позивача-2, Прокурора, суд дійшов висновку про задоволення вимог позовної заяви .

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 49 ГПК України судові витрати в розмірі 1 720, 50 грн. покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Альфа» (33018, м. Рівне, вул. Відінська, буд. 19, код 25320817) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (33027, м. Рівне, вул. Д. Галицького, буд. 27, код 36598008) 3 485 (три тисячі чотириста вісімдесят п'ять) грн. 04 коп., з яких 3 351 (три тисячі триста п'ятдесят одна) грн. 94 коп. основної суми боргу та 133 (сто тридцять три) грн. 10 коп. пені.

3. Стягнути з об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Альфа» (33018, м. Рівне, вул. Відінська, буд. 19, код 25320817) в доход Державного бюджету України 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

4. Видати наказ.

Повний текст рішення складено 27.09.2013 року.

Суддя Гудзенко Я.О.