Рішення

від 25.09.2013 по справі 918/1139/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2013 р. Справа № 918/1139/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віна Лівадії"

до відповідача Старорафалівського споживчого товариства

про стягнення 6 217 грн. 96 коп.

Суддя Романюк Р.В.

Представники:

від позивача : Будько Т.М. (довіреність від 01.12.2012 року)

від відповідача : не з'явився;

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 81 1 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Віна Лівадії" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Старорафалівського споживчого товариства про стягнення 6 217,96 грн., з яких 5 521,00грн. - сума основного боргу, 119,24 грн. - пеня, 0,30 грн. - інфляційні, 25,32 грн. - 3% відсотки річних та 552,10 грн. штрафу.

06.09.2013 року представником позивача подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої, у зв'язку з частковим погашенням відповідачем основної заборгованості в розмірі 1000,00 грн. позивач просить суд стягнути з відповідача 4521,00 грн. - основного боргу, 119,24 грн. - пені, 0,30грн. - інфляційних, 25,32 грн. - 3% відсотків річних та 552,10 грн. штрафу.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення № 3439000010394.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, умови якого, в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов'язковими для виконання сторонами (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

13.06.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віна Лівадії" (надалі постачальник, позивач) та Старорафалівське СТ (надалі покупець, відповідач) було укладено договір поставки № 181/12 (надалі договір), відповідно до умов якого постачальник, протягом дії цього договору, зобов'язувався систематично поставляти і передавати у власність (повне господарське володіння) покупцю продукцію, ціна та асортимент якої зазначається в специфікаціях (додаток №1 до договору), що є невід'ємними частинами договору, а покупець зобов'язується приймати цю продукцію та своєчасно здійснювати оплату на умовах даного договору. Предметом поставки є алкогольні вироби в асортименті ТОВ "Віна Лівадії".

Відповідно до пункту 5.1. договору покупець зобов'язується оплатити поставлену продукцію по ціні, що визначена в товарно-транспортних накладних, шляхом перерахунку коштів в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок постачальника або іншим не забороненим діючим законодавством способом з розстрочкою платежів на протязі 30 календарних днів з моменту отримання продукції.

Як підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними позивач згідно умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 11 441,00 грн..

Проте, в порушення умов договору, Відповідач оплатив вартість отриманого товару лише частково. Станом на день розгляду справи, доказів погашення заборгованості в сумі 4 521,00 грн. грн. суду не подано.

Згідно частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно частин 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів не господарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до статті 691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу.

Згідно статті 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. При цьому, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За приписами статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як визначено статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як передбачено пунктом 5.2. договору, покупець, у разі несвоєчасної оплати, повинен сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу та штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Пенею є неустойка, що обчисляється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач у зв'язку з простроченням оплати за поставлений товар, відповідно до пункту 5.2. договору нарахував відповідачу 119,24 грн. пені та 552,10 грн. штрафу. Поданий позивачем розрахунок пені та штрафу перевірено судом та визнано його обґрунтованим.

Згідно статті 229 ГК України та статті 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Позивач за період прострочення зобов'язання нарахував відповідачу 25,32 грн. - 3% річних та 0,30 грн. інфляційних втрат. Поданий позивачем розрахунок перевірено судом та визнано його обґрунтованим.

За таких обставин, коли зібраними у справі доказами підтверджується наявність заборгованості та її розмір, а нарахування неустойки сторони передбачили умовами договору, позовні вимоги (з урахуванням поданого уточнення) про стягнення з відповідача 4 521,00 грн. основного боргу, 119,24 грн. пені, 25,32 грн. 3% річних, 0,30грн. інфляційних та 552,10 грн. штрафу підлягають задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача у справі, а тому керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Старорафалівського споживчого товариства (34354, Рівненська обл., с.Стара Рафалівка, вул.Центральна, 18, код ЄДРПОУ 01765207) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віна Лівадії" (33009, м. Рівне, вул.Млинівська, 14, код ЄДРПОУ 32362063) 4 521,00 грн. основного боргу, 119,24 грн. пені, 25,32 грн. 3% річних, 0,30 грн. інфляційних втрат, 552, 10 грн. штрафу та 1 720,50 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 30.09.2013 року.

Суддя Романюк Р.В.