Ухвала

від 24.09.2013 по справі 161/16089/13-к

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/16089/13-к

Провадження № 1-кс/161/3592/13

У Х В А Л А

м. Луцьк 24 вересня 2013 року

Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Ковтуненко В.В.,

при секретарі Соколовій К.Ю.,,

з участю слідчого Данильчук Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м. Луцька клопотання слідчого СУ УМВС України у Волинській області Данильчук Т.В.про тимчасовий доступ до речей і документів,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СУ УМВС України у Волинській області Данильчук Т.В. звернулася до суду з клопотанням, погодженим із начальником відділу прокуратури Волинської областіПриймачок В.В., про тимчасовий доступ до речей і документів, які знаходяться у володінні ПАТ «Банк Петрокомерц-Україна».

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що22.07.2013 року за заявою директора ТзОВ «Техно-Сервіс Плюс» ОСОБА_2 з приводу неправомірних дій органів відділу державної виконавчої служби Любомльського районного управління юстиції щодо зняття арешту на нерухоме майно, що суперечить інтересам законного власника та вимогам ЗУ «Про виконавче провадження», було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12013020020000301 від 22.07.2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

З матеріалів провадження вбачається, що 27.05.2013 року службові особи відділу Державної виконавчої служби Любомльського управління юстиції, зловживаючи службовим становищем, незаконно звільнили з-під арешту майно, а саме-малий комплекс обслуговування автомобілів, який належав на праві приватної власності ТзОВ «Техно-Сервіс Плюс», та в подальшому був незаконно відчужений, чим було даному товариству завдано матеріальних збитків, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян та становлять тяжкі наслідки.

Дані відомості було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12013020100000301 від 22.07.2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

В ході досудового розслідування здобуті дані про те, що восени 2012 року, з приміщення малого комплексу обслуговування автомобілів АЗС, власником якого було на той час ТзОВ «Техно-Сервіс Плюс», директор ТзОВ «Вірго-Україна ЛТД» забрав оригінали документів на сам комплекс, а саме свідоцтво на право власності, витяг з БТІ, технічний паспорт на об'єкт тощо. А вже 30.10.2012 року Рівненська сільська рада Любомльського р-ну прийняла рішення про оформлення права власності на АЗС ТзОВ «Вірго-Україна ЛТД». Після цього, представники ТзОВ «Вірго-Україна ЛТД» звернулися до відділу виконавчої служби Любомльського управління юстиції, після чого заступником начальника відділу державної виконавчої служби Любомльського управління юстиції було винесено постанову про звільнення майна боржника з-під арешту.

Внаслідок зняття арешту з майна, 09.07.2013 року малий комплекс обслуговування автомобілів (за адресою: Волинська обл., Любомльський р-н, с.Старовойтове, вул. Прикордонників, 7а), ТзОВ «Вірго-Україна ЛТД» був проданий ТзОВ «Портман Тим Україна» за 5 614 931, 00 грн. Також, в даному договорі зазначено, що грошові кошти сплачені покупцем повністю на поточний рахунок продавця № 2600932665301 в ПАТ «Банк Петрокомерц-Україна» у місті Києві, під час укладення договору.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що у кримінальному провадженні виникла необхідність в отриманні відомостей про рух коштів по рахунках ТзОВ «Портман Тим Україна» № 2600133565301 (на паперових носіях) за період часу з 01.01.2013 року по даний час, що знаходяться у володінні ПАТ «Банк Петрокоммерц - Україна» - самі по собі та в сукупності з іншими речами і документами цього досудового розслідування мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні - доведення факту перерахування коштів, якщо вони дійсно були перераховані то є необхідність встановлення подальшого руху вказаних грошових коштів та їх кінцевого використання .

Зазначені документи, які знаходяться у володінні володінні ПАТ «Банк Петрокоммерц - Україна», містять охоронювану законом банківську таємницю, однак без їх використання та вилучення (проведення виїмки) неможливо іншим способом з'ясувати обставини, які передбачається довести за допомогою цих документів, оскільки вони знаходяться лише у вказаній установі.

Просить надати тимчасовий доступ та можливість вилучення (проведення виїмки) у ПАТ «Банк Петрокомерц - Україна» (МФО 300120, м. Київ, вул. Житомирська, 20, код ЄДРПОУ 22906155), його структурних підрозділах, філіях та представництвах, відомостей про рух коштів по рахунку ТзОВ «Вірго- Україна ЛТД» (код ЄДРПОУ35466282) № 2600932665301- за період часу з 01.01.2013 року по даний час (на паперових носіях) із зазначенням повних даних контрагентів, їх рахунків, призначення платежу, сум, операцій, тощо.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось у відповідності до вимог ч. 1 ст. 107 КПК України.

Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання з підстав у ньому викладених та просив його задовольнити.

Заслухавши пояснення слідчого, дослідивши письмові матеріали клопотання, приходжу до висновку про часткове задоволення клопотання з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;

5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Обов'язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Згідно п. 5 ст. 162 КПК України до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать: відомості, які можуть становити банківську таємницю.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про банки та банківську діяльність» - інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту, є банківською таємницею.

Із ст. 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність» вбачається, що інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками за рішенням суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:

1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;

2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;

3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Відповідно до ст. 162 КПК України до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах належать :

1)інформація, що знаходиться у володінні засобу масової інформації або журналіста і надана їм за умови нерозголошення авторства або джерела інформації;

відомості, які можуть становити лікарську таємницю;

відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних лій;

конфіденційна інформація, в тому числі така, що містить комерційну таємницю;

відомості, які можуть становити банківську таємницю;

особисте листування особи та інші записи особистого характеру;

інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв'язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо;

персональні дані особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних;

державна таємниця.

Відповідно до ч. 6 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

При розгляді клопотання встановлено, що службові особи ВДВС Любомльського управління юстиції обґрунтовано підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Також встановлено, що документи, до яких слідчий просить надати тимчасовий доступ та можливість їх вилучення, в дійсності перебувають у володінні ПАТ «Банк Петрокомерц-Україна», що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Житомирська, 20.

Також встановлено, що стороною кримінального провадження доведено, що документи, до яких просить надати тимчасовий доступ, самі по собі та в сукупності з іншими документами наявними в кримінальному провадженні, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні і довести іншими способами, обставини вчинення правопорушення та отримати вказані документи не можливо.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що стороною кримінального провадження доведено наявність підстав, передбачених ч. 5, ч. 6 ст. 163 КПК України для надання тимчасового доступу, оскільки іншими способами довести обставини, вчинення кримінального правопорушення не можливо. А тому за таких обставин, приходжу до висновку про часткове задоволення клопотання.

При цьому не може прийматися до уваги та підлягати до задоволення вимога про виїмку документів у ПАТ «Банк Петрокомерц-Україна». Так як маючи доступ до документів з можливістю їх копіювання, немає потреби у їх вилученні, оскільки всі копії будуть належним чином завірені і матимуть силу оригіналу. А тому за таких обставин, приходжу до висновку про відмову у задоволенні вимоги про виїмку документів.

Керуючись ст. ст. 162-164 КПК України,-

УХВАЛИВ :

Клопотання слідчого СУ УМВС України у Волинській області Данильчук Т.В. про тимчасовий доступ до речей і документів- задовольнити частково.

Надати слідчому СУ УМВС України у Волинській області Данильчук Т.В. тимчасовий доступ до оригіналів документів про використання рахунку ТзОВ «Вірго- Україна ЛТД» (код ЄДРПОУ35466282) № 2600932665301, які знаходяться у володінні ПАТ «Банк Петрокомерц-Україна», що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Житомирська, 20, код ЄДРПОУ,його структурних підрозділах, філіях та представництвах,а саме:

-інформації про рух коштів по рахунку за період з 01.01.2013року по 16.09.2013 року на паперовому носії та в електронному вигляді із зазначенням повних даних контрагентів, їх рахунків, призначення платежу, сум та операцій з можливістю копіювання.

В решті клопотання - відмовити.

Строк дії ухвали один місяць з дня постановлення ухвали.

У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, згідно ст. 166 КПК України, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями цього Кодексу з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя В.В. Ковтуненко