Постанова

від 09.11.2011 по справі 34869/09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2011 р. справа № 2а-6528/09/1170

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Проценко О.А. Мельника В.В.

за участю секретаря судового засідання: Шкуропадській В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Кіровограді

на постанову: Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.09.2009 року

у справі № 2а-6528/09/1170

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Впровадницької фірми «Астра ЛТД», м. Кіровоград

до: Державної податкової інспекції у м. Кіровограді

про: визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

30 червня 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю „Впровадницька фірма „Астра" ЛТД (далі по тексту ТОВ „ВФ „Астра" ЛТД ) звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Кіровограді (далі по тексту ДПІ у м. Кіровограді), в якому просило визнати недійсними податкові повідомлення-рішення №0001192310/0 від 20.11.2008 року, №0001192310/1 від 27.01.2009 року, №0001192310/2 від 14.04.2009 року, №0001192310/3 від 24.06.2009 року, судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податковим повідомленням-рішенням №0001192310/0 від 20.11.2008 року ДПІ у м. Кіровограді на підставі акту перевірки №79/2310/13747410 від 07.11.2008 року ТОВ „Впровадницька фірма „Астра" ЛТД визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 21 600 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 10 800 грн. 1 грудня 2008 року погодившись частково із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач сплатив суму 200 гривень, з яких 30 грн. становить основний платіж, а 170 грн.-Ї штрафні санкції. В іншій частині податкове повідомлення-рішення позивачем оскаржено в адміністративному порядку, за результатами чого відповідні податкові органи залишили скарги без задоволення, а відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення на всю суму первинного податкового повідомлення-рішення.

Позивач первинне податкове повідомлення-рішення №0001192310/0 від 20.11.2008 року в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 21 570 грн. та штрафних санкцій в сумі 10 630 грн. та наступні податкові повідомлення-рішення, на всю їх суму, вважає безпідставними.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.09.2009 року позов задоволено частково. Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Кіровограді №0001192310/0 від 20.11.2008 року визнано частково недійсним та скасовано в частині нарахування товариству з обмеженою відповідальністю „Впровадницька фірма „Астра" ЛТД» податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 21 570 гривень основного боргу та штрафних санкцій в сумі 10 630 гривень, а всього на суму 32 200 гривень.

Визнано недійсними та скасувано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Кіровограді №0001192310/1 від 27.01.2009 року, №0001192310/2 від 14.04.2009 року, №0001192310/3 від 24.06.2009 року, якими товариству з обмеженою відповідальністю „Впровадницька фірма „Астра" ЛТД" нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 21 600 гривень основного боргу та штрафні санкції в сумі 10 800 гривень, а всього на суму 32 400 гривень.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано посиланнями на норми Закону «Про податок на додану вартість», а також тим, що суд визнав доведеним факт отримання ТОВ Впровадницька фірма «Астра» ЛТД послуг від приватного підприємства «Анстеп Постач».

Отже, суд вважає, що позивачем правомірно на підставі отриманих податкових накладних відносилася до складу податкового кредиту сума ПДВ, сплаченого у зв'язку з придбанням послуг у ПП «Анстеп Постач» .

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на невідповідність рішення суду обставинам справи та порушення норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову - відмовити.

Так, відповідач вважає, що під час перевірки та судового розгляду позивач не надав належних доказів щодо наявності господарських операцій між ним та ПП «Анстеп Постач».

Враховуючи вищевикладене, ДПІ у м. Кіровограді вважає, що ТОВ ВФ «Астра» ЛТД» допущено порушення пп.7.4.1. п.7.4 статті 7 Закону України від 03.04.97 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями). В результаті включення до складу податкового кредиту з ПДВ сум за операціями з ПП «Анстеп Постач», яке має ознаки фіктивності, завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість в травні 2006 року на загальну суму 21 570 грн. - суми податку на додану вартість по податковим накладним ПП «Анстеп Постач» від 19.05.2006 року №94 на суму 64 708, 70 грн., ПДВ - 10 784 грн., послуги по укладанню угод та від 25.05.2006 року № 95 на суму 64 708, 70 грн., ПДВ - 10 784 грн., послуги по укладанню угод.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, у яких просить залишити постанову суду без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Позивач зазначає, що факт наявності господарських операцій між ним та ПП «Астеп Постач» підтверджено належними доказами.

Представники сторін до апеляційного суду не прибули, про час та місце судового розгляду учасники справи повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з такого.

Як встановлено судом, посадовими особами відповідача здійснено виїзну планову документальну перевірку ТОВ Впровадницька фірма „Астра" ЛТД з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 квітня 2006 року по 30 червня 2008 року, за результатами якої оформлено акт від 07.11.2008 року №79/2310/13747410 (а.с. 7 - 57).

Як вбачається з вказаного акту, перевіркою виявлено порушення п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 21 600 грн., у тому числі за травень 2006 року в сумі 21 570 грн. та за квітень 2008 року в сумі 30 грн.

20 листопада 2008 року начальником ДПІ у м. Кіровограді прийнято податкове повідомлення - рішення №0001192310/0, яким у зв'язку з виявленим порушеннями п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" ТОВ Впровадницька фірма „Астра" ЛТД визначено податкове зобов'язання із податку на додану вартість у сумі 21 600 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 10 800 грн. (а.с.54).

Позивач частково оскаржив в адміністративному порядку до ДПІ у м. Кіровограді, Державної податкової адміністрації в Кіровоградській області та до Державної податкової адміністрації України зазначене податкове повідомлення-рішення, а саме в частині визначення податкового зобов'язання із податку на додану вартість в сумі 21570 та штрафних санкцій в сумі 10 630 грн. (а.с.55, 61-62, 67-68). За результатами розгляду скарг у їх задоволенні відмовлено (а.с.56-59, 63-66, 70-71) та прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.01.2009 року №0001192310/1, від 14.04.2009 року №0001192310/2 та від 24.06.2009 року №0001192310/3 (а.с. 60, 69, 72) на всю суму, згідно первинного податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач визнав податкове повідомлення-рішення від 20.11.2008 року №0001192310/0 в частині визначення податкового зобов'язання за квітень 2008 року в сумі 30 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 170 грн. за цей же період, про що повідомлено відповідача у первинній скарзі від 28.11.2008 року вихідний №97 (а.с.55). 1 грудня 2008 року позивач в рахунок погашення визнаного податкового зобов'язання із податку на додану вартість та штрафних санкцій сплатив суму у розмірі 200 грн., підтвердженням чому є платіжне доручення №2000 від 01.12.2008 року (а.с.73). Однак, відповідач, не дивлячись на сплату зазначеної суми, за результатами розгляду скарги прийняв податкове повідомлення-рішення від 27.01.2009 року №0001192310/1 на всю суму первинного податкового повідомлення - рішення. Не врахована сплата позивачем податкового зобов'язання та штрафних санкцій у сумі 200 грн. й в прийнятих в подальшому податкових повідомленнях-рішеннях від 14.04.2009 року №0001192310/2 та від 24.06.2009 року №0001192310/3.

З огляду на викладене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 20.11.2008 року №0001192310/0 в частині визначення податкового зобов'язання за квітень 2008 року в сумі 30 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 170 грн. є узгодженим і скасуванню в цій частині не підлягає, а тому в задоволенні адміністративного позову в цій частині належить відмовити.

При прийнятті відповідачем податкових повідомлень-рішень від 27.01.2009 року №0001192310/1, від 14.04.2009 року №0001192310/2 та від 24.06.2009 року №0001192310/3 не враховано, що узгоджене податкове зобов'язання із податку на додану вартість за квітень 2008 року в сумі 30 грн. та нараховані штрафні санкції в сумі 170 грн. є погашеними, й прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень в зазначеній частині фактично призвело до повторного визначення податкового зобов'язання та нарахування штрафних санкцій, що є порушенням ч. 1 ст. 61 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

На підставі зазначеного суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 27.01.2009 року №0001192310/1, від 14.04.2009 року №0001192310/2 та від 24.06.2009 року №0001192310/3 в частині визначення податкового зобов'язання із податку на додану вартість в сумі 30 грн. та нарахування штрафних санкції в сумі 170 грн. прийнятті з порушенням чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню в цій частині.

Судом встановлено, що між ТОВ «ВФ «Астра» ЛТД» (виробник) та ПП «Анстеп Постач» (м. Кіровоград, код - 33142725, представник) укладено представницький договір №93 від 19.03.2006 року, згідно з умовами якого:

- Представник зобов'язується за виногороду здійснювати за дорученням Виробника такі юридичні та фактичні дії від свого імені та за власний рахунок:- укладення угод на поставку продукції Виробника; - проведення маркетингових досліджень; - рекламування продукції виробника (п1.1 договору);

- Представник відповідно до умов договору самостійно укладає з третіми особами угоди від імені і за рахунок Виробника (пункт 2.2 договору);

- Представник користується незалежністю стосовно власної діяльності (п.2.3 договору);

- Представник зобов'язується надавати Виробнику звіти про хід виконання укладених договорів один раз на місяць (2.5 договору);

- За виконання робіт по цьому договору Виробник зобов'язаний уплатити представнику винагороду в розмірі 10% від продажної вартості продукії, що поставляється Виробником за договорами та замовленнями, укладення яких пов'язане з функціями Представника (пункт 4.1 договору).

Доказів укладення представником угод від імені виробника матеріали справи не містять. Звіти про хід виконання укладених договорів (п.2.5. договору) у матеріалах справи також відсутні.

Отже, факт наявності господарських операцій між позивачем та ПП «Анстеп Постач» не можна вважати доведеним.

Згідно пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97 p. № 168/97-ВР „Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається , виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, за відсутності документів, що підтверджують фактичне виконання контрагентом позивача послуг за договором №93 від 19.03.2006 року, податковий орган обґрунтовано дійшов висновку про порушення позивачем норм п.п. 7.4.1 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість», що виключає підстави для задоволення решти позову.

Доводи позивача та суду першої інстанції стосовно того, що факт виконання договору підтверджується актами виконаних робіт, підписаних позивачем та ПП «Ансепт Постач», не приймаються судом апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з положенням ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом визначається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1-ої ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення цієї операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2-ою ст.9 зазначеного Закону встановлено, що первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дают можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Складені між ТОВ ВФ «Астра» ЛТД (виробник), в особі директора Смірнова В.В., та ПП «Анстеп Постач» (представник), в особі директора Петріченко Г.С., акти виконання робіт за представницьким договором від 19.03.2006 року № 93: -б/н від 1905.2006 року на суму 64 708, 70 грн. та б/н від 25.05.2006 року на суму 64 708, 70 грн. не містять конкретної інформації чи посилань на первині документи щодо змісту, складу та обсягу господарських операцій, місць та дат надання робіт (послуг), конкретного переліку виконаних робіт (послуг), а також інформації відносно того, в чому виражений результат виконаних робіт(послуг).

Виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується з висновком податкового органу щодо невідповідності рішення суду обставинам справи, що згідно ст.. 202 КАС є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та часткового задоволення апеляційної скарги.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Кіровограді задовольнити частково, постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.09.2009 року - скасувати, позов задовольнити частково. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Кіровограді №0001192310/1 від 27.01.2009 року, №0001192310/2 від 14.04.2009 року, №0001192310/3 від 24.06.2009 року, якими товариству з обмеженою відповідальністю «Впровадницька фірма «Астра» ЛТД» нараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість , в частині визначення податкового зобов'язання у сумі 200 грн. (30 грн. основного боргу та 170 грн. штрафних санкцій).У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207

Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Кіровограді задовольнити частково.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.09.2009 року - скасувати.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Кіровограді №0001192310/1 від 27.01.2009 року, №0001192310/2 від 14.04.2009 року, №0001192310/3 від 24.06.2009 року, якими товариству з обмеженою відповідальністю «Впровадницька фірма «Астра» ЛТД» нараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість , в частині визначення податкового зобов'язання у сумі 200 грн. (30 грн. основного боргу та 170 грн. штрафних санкцій).

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст..254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена відповідно до ст.. 212 КАС України.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: О.А. Проценко

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: В.В. Мельник