Рішення

від 25.09.2013 по справі 904/6247/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.09.13р. Справа № 904/6247/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віста", м. Дніпропетровськ

До Приватного підприємства "Бест-Трейдер", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

Про стягнення заборгованості у розмірі 1744,70 грн.

Суддя Крижний О.М.

Представники:

Від позивача: Коваленко С.О., довіреність №1 від 10.08.2011 року, представник

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віста" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Приватного підприємства "Бест-Трейдер" про стягнення заборгованості у розмірі 14359,94 грн. (з них - 13588,80 грн. - сума основного боргу, 128,52 грн. - 3% річних, 642,62 грн. - пеня), а також судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №А1/190 від 01.12.2012 року в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

25.09.2013 року від позивача надійшла заява про припинення провадження щодо частини позовних вимог, в якій вказує, що відповідач 28.08.2013 року частково сплатив суму боргу у розмірі 12 588,80 грн.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Відзиву на позов Приватне підприємство "Бест-Трейдер" не надало, тому справа розглядається за наявними у ній матеріалами (ст.75 Господарського процесуального кодексу України).

Розгляд справи був відкладений з 04.09.2013 року на 25.09.2013 року.

У судовому засіданні 25.09.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віста" (Постачальник) та Приватним підприємством "Бест-Трейдер" (Покупець) був укладений договір поставки № А1/190, відповідно до п.1.2 якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупцеві товар в кількості та на суму згідно накладних, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар. Предметом даного договору є довготермінове співробітництво сторін по постачанню постачальником покупцю продуктів харчування, продовольчої сировини та супутніх товарів. Асортимент, кількість, ціна та сума обумовлюються при поставці кожної партії товару і вважаються узгодженими при наявності на видаткових накладних підписів сторін, скріплених печаткою або виданою покупцем довіреністю. Накладні є документом, який замінює специфікацію та протокол узгодження цін в якості невід'ємної частини договору (п.п.1.1, 1.4 договору).

Відповідно до п.2.1 договору товар постачається погодженими партіями згідно телефонного, електронного або письмового замовлення зробленого покупцем за три дні до початку поставки.

Розрахунки за поставлений товар здійснюються покупцем за кожну партію в безготівковому або готівковому порядку по мірі його реалізації, але не більше 21 календарних днів з дня отримання його покупцем (п.3.1 договору).

Згідно п.4.2 договору у разі затримання строку платежу, вказаного в п.3.1 даного договору, покупець зобов'язаний за кожний день прострочення сплатити постачальнику пеню в подвійному розмірі облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за весь період прострочення, що не звільняє покупця від сплати основного боргу та належного виконання взятих на себе зобов'язань.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2013 року, а частині грошових розрахунків - до повного їх завершення (п.5.1 договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 13588,80 грн., що підтверджується видатковими накладними №262 від 12.03.2013 року, №297 від 19.03.2013 року, №349 від 26.03.2013 року, що містяться в матеріалах справи (а.с.16-18).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач суму заборгованості у повному обсязі не сплатив, що є причиною виникнення спору.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України: за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України: за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України). Відповідно до положень п.3.1 договору, строк оплати поставленого товару є таким, що настав.

Господарський суд зазначає, що відповідачем було частково сплачено суму боргу за поставлений товар у розмірі 12588,80 грн. після подачі позивачем позову до суду, що підтверджується платіжним дорученням №1796 від 28.08.2013 року (а.с.32).

Тому в частині стягнення 12588,80 грн. - провадження у справі слід припинити згідно з пунктом 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відсутній предмет спору.

Таким чином, на день прийняття рішення суду заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 1000,00 грн.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 1000,00 грн.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

За несвоєчасну оплату поставленого товару позивач заявив до стягнення з відповідача пеню у розмірі 642,62 грн.

Перевіривши правильність нарахування пені та 3% річних суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3.1 договору строк оплати товару по видатковій накладній №262 від 12.03.2013 року настав 02.04.2013 року, у зв'язку з чим прострочення відбувається з 03.04.2013 року; по видатковій накладній №297 від 19.03.2013 року настав 09.04.2013 року, у зв'язку з чим прострочення відбувається з 10.04.2013 року; по видатковій накладній №349 від 26.03.2013 року настав 16.04.2013 року, у зв'язку з чим прострочення відбувається з 17.04.2013 року.

Тому, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення пені частково - у розмірі 617,30 грн.

За несвоєчасну оплату поставленого товару позивач заявив до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 128,52 грн.

Відповідно до ч.2 ст.218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.3.1 договору строк оплати товару по видатковій накладній №262 від 12.03.2013 року настав 02.04.2013 року, у зв'язку з чим прострочення відбувається з 03.04.2013 року; по видатковій накладній №297 від 19.03.2013 року настав 09.04.2013 року, у зв'язку з чим прострочення відбувається з 10.04.2013 року; по видатковій накладній №349 від 26.03.2013 року настав 16.04.2013 року, у зв'язку з чим прострочення відбувається з 17.04.2013 року.

Тому суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення 3% річних частково - у розмірі 127,40 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод : кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном "власність" розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті. Невиконанням обов'язку щодо оплати отриманого товару відповідач порушує права позивача, безпідставно не передаючи грошові кошти (вартість товару) у власність позивача.

За викладеного, з відповідача підлягає стягненню 1744,70 грн. (1000,00 грн. - основний борг + 617,30 грн. - пеня + 127,40 грн. - 3% річних).

Відповідно до ч.2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до п. 4.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21 лютого 2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»: частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача .

Судом встановлено, що причиною виникнення спору є неправильні дії відповідача, а тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог (включаючи судовий збір пропорційно розміру позовних вимог, провадження стосовно стягнення яких відмовлено) у розмірі 1717,33 грн.

Відповідно до п. 9.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23 березня 2012 року «Про судове рішення»: у випадку припинення провадження у справі стосовно частини позовних вимог суди повинні зазначати про часткове задоволення майнових вимог, про відмову в позові в решті вимог, та про припинення провадження у цій частині.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 12588,80 грн.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Бест-Трейдер" (50006, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, просп. Металургів, буд. 2-б, ідентифікаційний код 36041125) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віста" (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, буд.11, кв.45, ідентифікаційний код 32007578) заборгованість у розмірі 1000,00 грн., пеню у розмірі 617,30 грн., 3% річних у розмірі 127,40 грн. та судовий збір у розмірі 1717,33 грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 30.09.2013 року.

Суддя О.М. Крижний