Постанова

від 24.09.2013 по справі 805/12899/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна  Донецький окружний адміністративний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И                 24 вересня 2013 р.                                                     Справа № 805/12899/13-а приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17  Донецький  окружний  адміністративний суд у складі головуючого судді          Шинкарьової І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м.Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрошляхбуд-2” про стягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 7345,34 грн., -                                                                          ВСТАНОВИВ: Позивач, Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м.Донецька, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрошляхбуд-2” про стягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 7345,34 грн. за період з лютого по червень 2013 року. Правовою підставою стягнення заборгованості представник позивача під час розгляду справи вважає норми п. 2   Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та п. 6.1 ст. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. Вказаними нормативними актами встановлений обов'язок підприємств щомісяця, до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій. Зазначає, що за період з лютого по червень 2013 року, відповідач не відшкодував витрати на виплату і доставку пенсій, призначених за списком № 2, внаслідок чого виникла заборгованість, яку просить стягнути в сумі 7345,34 грн. Просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрошляхбуд-2” на користь управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м.Донецька суму витрат на виплату та доставку пенсій за списком №2 у розмірі 7345,34 грн. Представники сторін до судового засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Приймаючи до уваги, що всі особи які беруть участь у справі не прибули у судове засідання та належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, відповідно до ч.6 ст.128 КАС України суд розглядає справу у письмовому провадженні. Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного. Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрошляхбуд-2” є юридичною особою, код ЄДРПОУ 24318391, в силу пункту 1 статті 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема: працівники зайняті повний робочий день на роботах за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт “а” статті 13 Закону), за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт “б” статті 13 Закону) та інші (пункти “в” - “з” статті 13 Закону). Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 1 Закону України від 26.06.1997р. № 400 “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон № 400) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади;. Відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року № 400 "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування". Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400 для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону № 1788 до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 зазначеного Закону. Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400 встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.  Цей порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв'язку з набранням чинності Законом України від 9 липня 2003 року № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 січня 2004 року. Так, пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058  встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-ІУ в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХИ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-ІУ. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного пункту підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності Законом № 1058-ІУ, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків  до 100-відсоткового   розміру  відшкодування  фактичних витрат на виплату  і  доставку  цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058. Суд вважає доречним звернути увагу на той факт, що ці норми не стосуються спірних відносин та не поширюються на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону № 1788. Вони були направлені, зокрема, на: врегулювання відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України (абзац четвертий); встановлення джерела виплати пенсій іншим пільговим категоріям пенсіонерів (абзац п'ятий). Тобто ці норми були направлені на встановлення регулювання інших відносин, а не на зміну чинного регулювання спірних правовідносин. З огляду на вимоги законодавства, а також враховуючи те, що до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» чинним законодавством був передбачений порядок покриття фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених на підставі п."б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а вони в установленому законом порядку не відшкодовані,  вони підлягають стягненню з відповідача. Наявність вказаної  заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, картками особових рахунків за списком №2, розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій (а.с. 6,7,8-9). Вищевказані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій були направлені відповідачу з проханням перерахувати заборгованість (а.с.10-14). Однак, вказана заборгованість добровільно сплачена не була. Таким чином, беручи до уваги той факт, що доказів відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з лютого по червень 2013 року у сумі 7345,34 грн., матеріали справи не містять, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити в повному обсязі Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.    Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 23, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 159, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -                                                               ПОСТАНОВИВ: Позов Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м.Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрошляхбуд-2” про стягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 7345,34 грн. – задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрошляхбуд-2” на користь управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м.Донецька суму витрат на виплату та доставку пенсій за списком №2 у розмірі 7345,34 грн. Постанова може бути оскаржена через Донецький окружний адміністративний суд в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.                      Суддя                                                                            Шинкарьова І.В.