Постанова

від 23.09.2013 по справі 809/2675/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2013 р. Справа № 809/2675/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мигалюка Ю.В.,

секретаря Третяк В.Р.,

за участю сторін:

представника позивача: не з'явився,

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Івано-Франківську в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Рожнятівському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 2 826,52 грн.-

ВСТАНОВИВ:

30.08.2013 року Державна податкова інспекція в Рожнятівському районі звернулася в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 21 099,51 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16, статті 287 Податкового кодексу України не виконав податкові зобов'язання з сплати орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, за період 2012 та 2013 року. Заявою від 20.09.2013 року позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 2 826,52 грн. податкового боргу.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, на адресу суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, просив позов задовольнити.

Відповідач, в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений за адресою, що вказана в даних ЄДРПОУ, про що свідчить поштове повідомлення про вручення.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судом встановлено, що з 01.12.2005 року ОСОБА_1 являється фізичною особою-підприємцем, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 8). 05.12.2005 року відповідач взятий на податковий облік Державною податковою інспекцією в Рожнятівському районі, як платник податків, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків (а. с. 10).

Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 19.09.2011 року відповідач являється орендарем земельної ділянки площею 0.9332 га строком на 10 років, відповідно є платником орендної плати за землю (а.с.12-13).

За період 2012 - 2013 років відповідачем допущено заборгованість перед бюджетом по орендній платі за землю в сумі 2 826,52 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1.). До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2.). До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3.).

Згідно підпункту 9.1.2. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних належать в тому числі і плата за землю.

Підпунктом 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідачем подано позивачу податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, якими нараховано орендну плату на 2012-2013 роки, відповідно до яких розмір такої плати становить 16 691,22 грн. в рік.

Відповідно статті 269 Розділу XIII «Плата за землю» Податкового кодексу України платниками податку за землі є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

У відповідно до статті 270 цього Кодексу об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Статтею 276 Податкового кодексу України визначено особливості встановлення ставок земельного податку.

Відповідно статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно пункту 286.2. статті 286 даного Кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

У відповідності до пункту 287.3. статті 287 цьогож Кодексу податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до статті 290 Податкового кодексу України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Пунктом 56.11. статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно підпункту 56.17.5. пункту 56.17. статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Судом встановлено, що відповідачем не порушено процедури адміністративного оскарження грошових зобов'язань зі сплати вказаних податкових зобов'язань, а тому в розумінні підпункту 56.17.5. пункту 56.17. статті 56 Податкового кодексу України суми зі сплати вказаних податкових зобов'язань є узгодженими.

Відповідно пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.5. статті 59 цього Кодексу у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Судом встановлено, що позивачем в порядку пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано податкову вимогу №93-19, які відповідачем залишено без виконання (а.с.11).

У відповідності до підпункт 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначається як сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вищенаведене податкове зобов'язання є податковим боргом відповідача, який ним не сплачений.

Податковий борг підтверджується податковими деклараціями, розрахунком боргу, податковою вимогою та іншими матеріалами справи (а.с.7-26).

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 2, 8-14, 86, 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 77611) в дохід місцевого бюджету Князівської сільської ради (на р/рахунок 33210815700398, МФО 836014, код 04355332 УДК) податковий борг в сумі 2 826,52 грн. (дві тисячі вісімсот двадцять шість гривень 52 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 27.09.2013 року.

Суддя (підпис) Мигалюк Ю.В.