cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/16517/13 27.09.13 За позовом Публічного акціонерного товариства «Ерде Банк»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Домашній гостинець «Крим»
Про стягнення 1 669 500,00 грн.
Суддя Мельник В.І.
Представники:
від позивача Саєнко В.В., довіреність № 4123/1 від 13.05.2013р.
Літвінов М.І., довіреність № 3415/1 від 09.09.2013
від відповідача не з"явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Публічне акціонерне товариство «Ерде Банк» (далі - позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Домашній гостинець «Крим» (далі - відповідач) про стягнення 1 669 500,00 грн.
Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 1/230710-Ф від 23.07.2010р.
Ухвалою суду від 29.08.2013р. порушено провадження у справі № 910/16517/13 та призначено розгляд на 13.09.2013 р.
13.09.2013р. представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по суті спору, підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини своєї відсутності суд не повідомив, позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.
Суд відклав розгляд справи на 27.09.2013р., у зв'язку з відсутністю представника відповідача.
27.09.2013р. представники позивача у судовому засіданні підтримали свої позовні вимоги у повному обсязі, вимог ухвал суду не виконав.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини своєї відсутності суд не повідомив, позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.
Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначені в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України станом на 27.09.2013р., а саме: 03039, м.Київ, просп. Червонозоряний 119. Всі процесуальні документи, скеровані на адресу відопвідача, були отримані його представником, про що в матеріалах справи наявні поштові повідомлення рекомендованої кореспонденції.
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року"(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році"зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році"(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній"і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідачів суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.
Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Між позивачем та відповідачем 23.07.2010р. було укладено договір про факторингове обслуговування (далі - договір), на підставі якого, відповідач зобов'язався відступити позивачу право вимоги від дебіторів відповідача, зазначених у переліку дебіторів (включаючи усі вили неустойок), право на одержання яких належить відповідачу на підставі документів, що підтверджують таке право вимоги, а позивач має право придбати зазначені права вимоги коштів від дебіторів відповідача і передати за плату кошти, у розмірі, що рівний вартості відступленого відповідачем позивачу права вимоги коштів від дебіторів відповідача, у порядку й у випадках, передбачених договором.
До вказаного договору було укладено додаткові угоди: № 2/1 від 23.07.2010р., № 2/2 від 21.08.2010р., №2/3 від 09.09.2010р., № 2/4 від 20.09.2010р., № 2/5 від 27.12.2010р., № 2/6 від 01.02.2011р., № 2/8 від 03.06.2011р., № 2/9 від 05.09.2011р., з зазначенням переліку дебіторів, право вимоги до яких передається позивачу.
Відповідно до п.3.2.15 договору, відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати позивачу плату за отримані від останнього послуги відповідно до тарифів, що є невід'ємною частиною договору.
Згідно п.6.1 договору, за невиконання або неналежне своїх зобов'язань, сторони несуть відповідальність згідно норм чинного законодавства України.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, проте відповідач в порушення умов договору, за отримані від позивача послуги не розрахувався, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворився борг у розмірі 1 669 500,00 грн.
В порядку досудового врегулювання спору позивач направляв на адресу відповідача 12.07.2013р. лист вимогу про сплату наявної заборгованості, проте відповідач свій борг не погасив, чим спричинив подачу даного позову до суду.
У позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 1 669 500,00 грн. боргу за надані послуги по договору факторингу.
Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 901 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором надання послуг.
Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.
Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов'язань по оплаті за поставлений позивачем товар доведена матеріалами справи.
На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Позивач при подачі позову до суду, судовий збір не сплачував, на підставі п.22 ст.5 Закону України «Про судовий збір», згідно якого визначено, що від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.
Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 173, 193, ГК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Домашній гостинець Крим» (03039, м.Київ, просп. Червонозоряний 119, код ЄДРПОУ 33918833) на користь Публічного акціонерного товариства «Ерде Банк» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська 10/5-А, код ЄДРПОУ 34817907) 1 669 500 (один мільйон шістсот шістдесят дев'ять тисяч п'ятсот) грн. - заборгованості по договору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Домашній гостинець Крим» (03039, м.Київ, просп. Червонозоряний 119, код ЄДРПОУ 33918833) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 33 390 (тридцять три тисячі триста дев'яносто) грн.
Видати накази відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
(Повний текст рішення складено: 27.09.2013р.)
Суддя В.І.Мельник
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 27.09.2013 |
Оприлюднено | 02.10.2013 |
Номер документу | 33832561 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Мельник В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні