Рішення

від 11.09.2013 по справі 908/2918/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 12/15/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2013 Справа № 908/2918/13

Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/2918/13

за позовом: Концерну «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі» Хортицького району, м. Запоріжжя

до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу «Автомобіліст-7», м. Запоріжжя

про стягнення 118 035,36 грн.

за участю представників сторін:

від позивача- Підгородецька М.В., довіреність №4109/27 від 18.06.2013р.;

від відповідача - Говорун Р.В., керівник.

СУТЬ СПОРУ: Концерн «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі» Хортицького району звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу «Автомобіліст-7» про стягнення заборгованості в сумі 118 035, 36 грн. за поставлену теплову енергію за Договором № 60 на відпуск теплової енергії у гарячій воді від 07.08.2002 року.

Позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах.

Безпосередньо в судовому засіданні представник відповідача надав суду пояснення, в яких визнав борг.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, приймаючи до уваги доводи сторін, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 07.08.2002 року між Концерном «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі» Хортицького району, далі Теплопостачальна організація, та Житлово-будівельним кооперативом «Автомобіліст-7», далі Споживач, був укладений договір № 60 на відпуск теплової енергії в гарячій воді, далі Договір, предметом якого є (п. 1.2) зобов'язання Теплопостачальної організації відпустити Споживачу теплову енергію у гарячій воді згідно із встановленим планом теплоспоживання у період з 07.08.2002 року по 07.08.2003 року.

Пунктами 3.5, 3.6., 3.7 Договору, в редакції Додаткової угоди № 2 від 01.06.2006 року, сторони погодили, що платіжними документами, які пред'являються Теплопостачальною організацією Споживачу, є рахунки на постачання теплової енергії, які нараховуються згідно Актів виконаних робіт, які останні самостійно отримують у відділі збуту Теплопостачальної організації. Акт виконаних робіт повинен бути узгоджений та підписаний Споживачем протягом 10 робочих днів з моменту отримання.

Відповідно до п. 5.1.1 Договору, в редакції Додаткової угоди № 6 від 03.01.2012 року, розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для розрахунків є рахунок та акт приймання - передачі. Згідно п. 5.2 Договору, в редакції Додаткової угоди № 6 від 03.01.2012 року, оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації. Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію.

Разом з тим, пунктом 5.3.1 Договору, в редакції Додаткової угоди № 3 від 01.09.2007 року, Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації, документи за розрахунковий період: рахунок - фактуру, акт приймання - передачі теплової енергії.

Строк дії Договору визначений у пункті 7.1 Договору, який набуває чинності після підписання його сторонами і діє з 07.08.2002 року до 07.08.2003 року. За умовами п. 7.2 Договору він вважається пролонгованим на кожний наступний рік, окрім досягнення взаємної згоди сторін про його розірвання.

Так, на виконання умов Договору, в період з грудня 2012 року по липень 2013 року включно позивачем поставлено відповідачу теплової енергії на загальну суму 223 090, 63 грн., про що сторонами підписані та скріплені печатками підприємств акти приймання-передачі теплової енергії у кількості 8 шт. за вказаний період, які наявні в матеріалах справи.

Однак, свої зобов'язання з оплати теплової енергії відповідач виконав частково, у зв'язку з чим за ним утворився борг в розмірі 118 035,36 грн., який позивач і намагається стягнути.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір купівлі-продажу, різновидом якого є договір на постачання продукту, яким виступає теплова енергія та її види. Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що учасниками судового процесу є суб'єкти господарювання, в розумінні ст. 55 ГК України, тому до спірних правовідносин слід застосувати норми права, які регулюють питання постачання продукції - теплової енергії, зокрема договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Так, згідно зі ст. 714 ЦК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Тобто, положення про порядок оплати товару - теплової енергії, його ціни, порядку розрахунків потрібно брати із загальних положень присвячених договору купівлі-продажу, а саме використовувати вимоги ст. ст. 655-697 ЦК України

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Відповідно до спеціальної норми права, передбаченої у статтях 24, 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, а також відповідних нормативно-правових актів. Статтями 24, 25, 26, 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», передбачені умови укладення договорів на теплопостачання.

Як вбачається з матеріалів справи, фактично відповідач визнав борг перед позивачем в сумі 118035, 36 грн., про що сторонами складено, підписано, та скріплено печатками підприємств акт звірки розрахунків за теплову енергію за Договором станом на 09.09.2013 року. Поряд з цим, в матеріалах справи відсутні докази розірвання договору, а тому він є пролонгованим за приписами п. 7.2. Договору.

В силу загальних норм, викладених у статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач довів те, що зобов'язання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача, а борг по постачанню теплової енергії в сумі 118 035,36 грн. підтверджено обставинами справи та актом звірки розрахунків станом на 09.09.2013 року, підписаного сторонами без зауважень та пропозицій. Відповідач доказів своєчасної оплати поставленої теплової енергії суду не надав.

За такими обставинами, позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі» Хортицького району до Житлово-будівельного кооперативу «Автомобіліст-7» про стягнення заборгованості в сумі 118 035, 36 грн. за поставлену теплову енергію за Договором № 60 на відпуск теплової енергії у гарячій воді від 07.08.2002 року обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 2360, 70 грн. покладаються на відповідача у справі - Житлово-будівельний кооператив «Автомобіліст-7», відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 11.09.2013 року згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 25 Закону України «Про теплопостачання», ст. ст. 24, 25, 26, 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 55, 193 ГК України, ст. ст. 599, 655, 692, 714 ЦК України, ст. ст. 33, 34, ч. 3 ст. 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі» Хортицького району до Житлово-будівельного кооперативу «Автомобіліст-7» задовольнити.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Автомобіліст-7», 69097, м. Запоріжжя, проспект Радянський, буд. 9, код ЄДРПОУ 20514540, на користь:

- Концерну «Міські теплові мережі», 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, код ЄДРПОУ 32121458, п/р зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у Філії-Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», код банку 313957, борг в сумі 118 035 (сто вісімнадцять тисяч тридцять п'ять) грн. 36 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 2360 (дві тисячі триста шістдесят) грн. 70 коп., видавши наказ.

Повне рішення складено - 16.09.2013р.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.