Рішення

від 23.09.2013 по справі 910/16381/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16381/13 23.09.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Бі Ту Бі Експрес» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Лайт-Офис» Простягнення 16 274,09 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Батюков А.В., дов. № б/н від 02.09.2013 р.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бі Ту Бі Експрес» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайт-Офис» про стягнення 13 906,76 грн. основного боргу, 167,74 грн. три відсотки річних, 808,96 грн. пені та 1 390,67 грн. штрафу, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору поставки № 1606 від 28.03.2013 р.

Ухвалою від 27.08.2013 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 23.09.2013 року.

Представник позивача через канцелярію суду подав документи на виконання вимог ухвали суд про порушення провадження у справі, а в судовому засіданні 23.09.2013 р. року представник позивача надав оригінали документів, доданих до позовної заяви, а також усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судове засідання 23.09.2013 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 23.09.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бі Ту Бі Експрес» (надалі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лайт-Офис» (надалі - відповідач, покупець) було укладено договір поставки (на умовах відстрочки платежу) № 1606 від 28 березня 2013 року, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставляти покупцю за його замовленнями товари, асортимент яких погоджується при замовленні кожної партії товару, а покупець зобов'язується приймати товари та своєчасно здійснювати їх оплату в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2.8 договору, загальна вартість договору (загальна вартість товарів, що поставляються по договору) на момент його укладання сторонами не погоджується і буде становити суму вартості товарів, вказаних в усіх накладних.

Умовами п. 9.2 договору, покупець зобов'язується повністю оплатити товар протягом 14 робочих днів з дати поставки цього товару, якщо інші умови оплати не будуть погоджені сторонами у відповідному замовленні.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на виконання умов договору поставки № 1606 від 28.03.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бі Ту Бі Експрес» поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Лайт-Офис» товар на загальну суму 21 319,71 грн., що підтверджується видатковими накладними № 709 від 04.03.2013 року на суму 3 613,20 грн., № 850 від 15.03.2013 року на суму 542,00 грн., № 775 від 07.03.2013 на суму 1 722,24 грн., № 851 від 15.03.2013 року на суму 2 839,74 грн., № 1006 від 29.03.2013 року на суму 2009,28 грн., № 1005 від 29.03.2013 року на суму 2 296,32 грн., № 1004 від 29.03.2013 року на суму 741,06 грн., № 1003 від 29.03.2013 на суму 878,29 грн., № 1010 від 29.03.2013 на суму 1 861,80 грн., № 1306 від 22.04.2013 року на суму 1 555,04 грн., № 1307 від 22.04.2013 року на суму 189,54 грн. Проте відповідач свої зобов'язання щодо сплати вартості поставленого товару виконав частково, зокрема за видатковою накладною № 709 від 04.03.2013 року здійснив часткові оплати 02.04.2013 року на суму 542,00 грн., 05.06.2013 року на суму 636,55 грн., 14.06.2013 року на суму 449,28 грн., 14.06.2013 року на суму 481,32 грн., 18.07.2013 грн. на суму 481,32 грн., 18.07.2013 грн. на суму 200,00 грн. та частково оплатив видаткову № 1006 від 29.03.2013 грн. на суму 1009,28 грн., у зв'язку з цим заборгованість за договором складає 13 906,76 грн.

08.07.2011 р. позивач на адресу відповідача направив претензію про погашення боргу. Проте вимоги останньої покупець виконав частково, сплативши на рахунок постачальника лише 681,32 грн.

Враховуючи наведене, позивач просить господарський суд стягнути з відповідача 13 906,76 грн. основного боргу, 808,96 грн. пені, 1 390,67 грн. штрафу та 167,74 грн. 3 % річних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до п. 5.1 договору, покупець зобов'язується повністю оплатити товар протягом 14 робочих днів з дати поставки цього товару, якщо інші умови оплати не будуть погоджені сторонами у відповідному замовленні.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем був поставлений товар на загальну суму 21 319,71 грн., що підтверджується видатковими накладними № 709 від 04.03.2013 року на суму 3 613,20 грн., № 850 від 15.03.2013 року на суму 542,00 грн., № 775 від 07.03.2013 на суму 1 722,24 грн., № 851 від 15.03.2013 року на суму 2 839,74 грн., № 1006 від 29.03.2013 року на суму 2009,28 грн., № 1005 від 29.03.2013 року на суму 2 296,32 грн., № 1004 від 29.03.2013 року на суму 741,06 грн., № 1003 від 29.03.2013 на суму 878,29 грн., № 1010 від 29.03.2013 на суму 1 861,80 грн., № 1306 від 22.04.2013 року на суму 1 555,04 грн., № 1307 від 22.04.2013 року на суму 189,54 грн. Проте відповідач свої зобов'язання щодо сплати вартості поставленого товару виконав частково, зокрема за видатковою накладною № 709 від 04.03.2013 року здійснив часткові оплати 02.04.2013 року на суму 542,00 грн., 05.06.2013 року на суму 636,55 грн., 14.06.2013 року на суму 449,28 грн., 14.06.2013 року на суму 481,32 грн., 18.07.2013 грн. на суму 481,32 грн., 18.07.2013 грн. на суму 200,00 грн. та частково оплатив видаткову № 1006 від 29.03.2013 грн. на суму 1009,28 грн., у зв'язку з цим заборгованість за договором складає 13 906,76 грн.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 13 906,76 грн.

Позивач за прострочення строків сплати за поставлений товар, керуючись пунктами 10.3 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 808,96 грн. пені та 1 390,67 грн. штрафу.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частин 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 10.3 договору поставки (на умовах відстрочки платежу) № 1606 від 28.03.2013 року встановлено, що за порушення строків оплати товару, передбачених цим договором, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочки, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення оплати. Нарахування пені, передбаченої цим пунктом договору, здійснюється протягом сього періоду прострочки до моменту здійснення оплати боргу покупцем, і будь-яким іншим строком не обмежується. Вказана пеня стягується додатково та незалежно від стягнення збитків та будь-яких інших санкцій, передбачених цим договором та законодавством України. У випадку затримки платежу за кожну окрему партію товару більше ніж на 30 календарних днів покупець додатково сплачує постачальнику штраф в розмірі 10 % від вартості вказаної партії товару за кожний факт такої прострочки оплати кожної партії поставленого товару. Вказаний штраф стягується додатково та незалежно від стягнення збитків та будь-яких інших санкцій, передбачених цим договором та законодавством України.

Здійснивши перерахунок пені та штрафу з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання та застосовуючи порядок розрахунків погоджений сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу підлягають задоволенню повністю у розмірі 1 3690,67 грн., а в частині стягнення пені частково у розмірі 700,25 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бі Ту Бі Експрес» просить суд також стягнути з відповідача 167,74 грн. три відсотки річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3 % підлягають задоволенню частково у розмірі 143,99 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайт-Офис» (місцезнаходження : 04074, м. Київ, Оболонський р-н, вул. Бережанська, будинок 4, код ЄДРПОУ 36566730) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бі Ту Бі Експерес» (місцезнаходження: 02232, Деснянський р-н, просп. Маяковського, 54/9, кв. 29, код ЄДРПОУ 37590041) 13 906 (тринадцять тисяч дев'ятсот шість) грн. 76 коп. основного боргу, 700 (сімсот) грн. 25 коп. пені, 1 390 (одна тисяча триста дев'яносто) грн. 67 коп. штрафу, 143 (сто сорок три) грн. 99 коп. три відсотки річних та 1 706 (одна тисяча сімсот шість) грн. 50 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

30.09.2013 р.

Суддя Спичак О.М.