Рішення

від 30.08.2013 по справі 649/745/13-ц

ВЕЛИКОЛЕПЕТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 649/745/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2013 року Великолепетиський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого Мамаєва В.А.

секретаря судових засідань Шишка Н.М.

за участю позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Велика Лепетиха цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 09 жовтня 2003 року між нею та Відповідачем укладено договір купівлі-продажу майна (надалі Договір) предметом якого є об'єкт нерухомого майна - магазин, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Магазин належить Відповідачу на праві власності, згідно реєстраційного посвідчення виданого Каховським міжміським бюро технічної інвентаризації від 11.03.1998 року, договору купівлі-продажу від 06.03.1998 року № 73; реєстраційного посвідчення виданого Каховським державним бюро технічної інвентаризації від 10.01.2001 року, договору купівлі-продажу від 11.12.1999 року № 887. Відповідно до пункту 1.1. Договору Відповідач на умовах, передбачених Договором від 09 жовтня 2003 року передав, а Позивач прийняв об'єкт нерухомого майна - магазин у власність. Об'єкт нерухомого майна - магазин складається з: магазину (літера А) площею 74,8 кв.м., прибудови (літера а) площею 17,9 кв.м., склад (літера Б ) площею 32,7 кв.м. Земельна ділянка під магазином відведена відповідачу у власність площею 0,0436 га. та має кадастровий номер 6520385500:01:001:0005 (згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ХС №021566, зареєстрованого 17.01.2003 року). Згідно з умовами Договору купівлі-продажу майна сторони досягли згоди щодо ціни договору та проведення розрахунків. Так, пунктом 2.1. договору ціна, за яку вчинено продаж склала 10000 грн. (десять тисяч гривень). Вказані кошти у сумі 10000 грн. Позивач передав Відповідачу у повному обсязі. Підтвердженням факту оплати за майно є підпис, власноруч написаний Відповідачем на Договорі купівлі-продажу, а також розписка про одержання вищезазначеної суми від 09 жовтня 2003 року. Отже, часткове виконання умов Договору відбулося шляхом передання грошових коштів. Відповідно до пункту 5.1. Договору, позивач та Відповідач зобов'язались до 10 жовтня 2003 року з'явитись до нотаріуса для нотаріального посвідчення цього Договору. 09 жовтня 2003 року, Позивачем на адресу Відповідача направлялася пропозиція щодо нотаріального посвідчення Договору купівлі-продажу майна у встановлений Договором строк. У підтвердження факту отримання вказаного листа є власноручний підпис Позивача на повідомленні. Відповіді на лист та дій щодо нотаріального посвідчення Договору купівлі-продажу з боку Відповідача до теперішнього часу проведено не було. Отже, Відповідач своїми діями (бездіяльністю) ухиляється від нотаріального посвідчення договору, як того вимагають норми чинного законодавства України. Тобто у даному випадку, відповідно до ст.. 220 ЦК України є всі правові підстави для визначення договору дійсним. Аналогічна точка зору викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 року № 3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними». Так, відповідно до вищевказаної Постанови, якщо угода виконана повністю або частково однією із сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального оформлення, суд за вимогою сторони, що виконала угоду, вправі визнати угоду дійсною. Позивач просить суд визнати дійсним письмовий договір купівлі-продажу майна, укладений 09 жовтня 2003 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3; визнати за ОСОБА_2 право власності на вказаний магазин.

Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов підтримала.

Відповідач ОСОБА_3 позов визнала та не заперечує проти його задоволення.

Вислухавши пояснення сторін та вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 4 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який набрав чинності 01.01.2004 року, даний ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

З матеріалів справи вбачається, що дані правовідносини між сторонами виникли 09.10.2003 року, тобто до набрання чинності ЦК України, який набрав чинності 01.01.2004 року, а тому до них потрібно застосовувати норми матеріального права, які діяли до набрання чинності цим кодексом, а саме ЦК України від 18.07.1963 року.

Відповідно до ст. 224 ЦК України від 18.07.1963 року за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає у власність майно другій стороні (покупцеві), а покупець приймає майно і сплачує за нього певну грошову суму.

Відповідно ст. 227 ЦК України від 18.07.1963 року договір купівлі-продажу нерухомого майна повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 ЦК України від 18.07.1963 року).

Відповідач є власником вказаного магазину, що підтверджується реєстраційним посвідченням виданим Каховським міжміським бюро технічної інвентаризації від 11.03.1998 року, договором купівлі-продажу від 06.03.1998 року № 73; реєстраційним посвідченням виданим Каховським державним бюро технічної інвентаризації від 10.01.2001 року, договором купівлі-продажу від 11.12.1999 року № 887, а тому відповідно до ст. 225 ЦК України від 18.07.1963 року мала право на продаж.

09.10.2003 року між позивачем та відповідачем було укладено письмовий договір купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна - магазину, розташованого по АДРЕСА_1. Позивач на виконання умов договору від 09.10.2003 року сплатила грошові кошти відповідачу у повному обсязі, що підтверджується письмовим договором та розпискою від 09.10.2003 року, та прийняла магазин, що підтверджується актом прийому та передачі від 09.10.2013 року.

Судом встановлено, що згідно технічного паспорту на магазин по АДРЕСА_1 до його складу входять: літ. А - будівля магазину площею забудови 74,8 кв.м., загальною площею 59,8 кв.м., який складається з приміщень 1-1 коридор загальною площею 6,2 кв.м., 1-2 коридор загальною площею 4,5 кв.м., 1-3 магазин загальною площею 22,0 кв.м., 1-4 кабінет загальною площею 6,1 кв.м., 1-5 кладова загальною площею 5,8 кв.м., 1-6 кабінет загальною площею 8,8 кв.м., 1-7 кладова загальною площею 6,4 кв.м.; літ. а - прибудова площею забудови 17,9 кв.м.; літ. Б - склад площею забудови 32,7 кв.м.

Відповідно до ст. 47 ЦК України від 18.07.1963 року нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу. Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Беручи до уваги, що позивачем виконані усі істотні умови договору купівлі-продажу магазину, розташованого по АДРЕСА_1, сплачена вартість майна та отримано предмет договору, що підтверджується письмовим договором та розпискою від 09.10.2003 року та актом прийому та передачі від 09.10.2003 року, а нотаріальне посвідчення договору купівлі - продажу не відбулося у зв'язку з тим, що відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення вказаного договору, що позбавляє покупця стати повноправним власником придбаного майна, а тому відповідно до ст. 47 ЦК України від 18.07.1963 року, суд вважає можливим визнати дійсним договір купівлі-продажу магазину та визнати за ОСОБА_2 право приватної власності на магазин, розташований за адресою: АДРЕСА_1, а тому позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

На підставі ст.ст. 47, 224, 225, 227 ЦК України від 18.07.1963 року, керуючись п. 4 прикінцевих та перехідних положень ЦК України (від 01.01.2004 року), ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що був укладений 09.10.2003 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_2 право власності об'єкт нерухомого майна - магазин, до його складу входять: літ. А - будівля магазину площею забудови 74,8 кв.м., загальною площею 59,8 кв.м., який складається з приміщень 1-1 коридор загальною площею 6,2 кв.м., 1-2 коридор загальною площею 4,5 кв.м., 1-3 магазин загальною площею 22,0 кв.м., 1-4 кабінет загальною площею 6,1 кв.м., 1-5 кладова загальною площею 5,8 кв.м., 1-6 кабінет загальною площею 8,8 кв.м., 1-7 кладова загальною площею 6,4 кв.м.; літ. а - прибудова площею забудови 17,9 кв.м.; літ. Б - склад площею забудови 32,7 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці площею 0,0436 га., кадастровий номер земельної ділянки 6521283300:01:001:0006.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Херсонської області через Великолепетиський районний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий підпис

КОПІЯ ВІРНА:

Голова суду В.А. Мамаєв