Постанова

від 01.10.2013 по справі 812/7982/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 жовтня 2013 року Справа № 812/7982/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Островської О.П.,

при секретарі: Тельдековій Н.В.,

за участю:

представника позивача: Повідайчик І.В.,

представник відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області до Публічного акціонерного товариства фірми «Луганськмеблі» про стягнення податкового боргу в сумі 36618,21 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

17 вересня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області до Публічного акціонерного товариства фірми «Луганськмеблі» про стягнення податкового боргу в сумі 36618,21 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не сплачено до бюджету узгоджену суму податкового боргу з плати за землю, відповідно до податкової декларації в розмірі 36618,21 грн. (36488,40 грн. - основного платежу та 129,81 грн. - пені).

На виконання вимог Податкового кодексу України, позивачем виставлена відповідачеві податкова вимога №239 від 07.09.2012 року.

Податковий борг на час звернення до суду не погашений.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача податкову забарність у сумі 36618,21 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та надані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий встановлено, що борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 269 Податкового кодексу України визначено, що платниками податку за землю є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Відповідно до положень статті 270 Податкового кодексу України, об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно із статтею 285 Податкового кодексу України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно із пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 288.7 статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач - Публічне акціонерне товариство фірма «Луганськмеблі» зареєстроване 04.11.1993 року виконавчим комітетом Луганської міської ради у якості юридичної особи, на підтвердження чого видане свідоцтво серії А01 №749564 (а.с.4). Відповідач перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області з 17.06.1996 року за №05401070, що підтверджено довідкою від 23.06.2011 року №2852 (а.с.12).

01 лютого 2013 року відповідачем до податкового органу було надано податкову декларацію з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9003619224 за 2013 рік, у якій відповідачем самостійно було визначено суму податку до сплати за кожний місяць року по 7632,41 грн. (а.с.6-7).

На теперішній час за відповідачем утворився податковий борг з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за період квітень - серпень 2013 року у загальному розмірі 36618,21 грн. (36488,40 грн. - основного платежу та 129,81 грн. - пені).

Грошові зобов'язання з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за період травень - липень 2013 року підтверджуються:

- податковою декларацією з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9003619224 за 2013 рік (а.с.6-7);

- розрахунком суми податкового боргу по податку на землю станом на 06.09.2013 року (а.с.5);

- довідкою про суми податкового боргу (а.с.15).

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пункт 59.4 статті 59 Податкового кодексу України визначає, податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що позивачем на адресу відповідача надсилалась податкова вимога від 07.09.2012 року № 239, яка була отримана відповідачем 07.09.2012 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи на корінці зазначеної вимоги (а.с.14).

Податкова вимога відповідачем у встановленому законом порядку неоскаржена та невідкликана позивачем, тому є чинною на час розгляду даної справи.

За таких умов, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення податкового боргу з відповідача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області до Публічного акціонерного товариства фірми «Луганськмеблі» про стягнення податкового боргу в сумі 36618,21 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства фірми «Луганськмеблі» (ідентифікаційний код 05401070) заборгованість платника податків перед бюджетом з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 36618,21 грн. (тридцять шість тисяч шістсот вісімнадцять гривень 21 копійка), звернувши стягнення з рахунку у банку обслуговуючого платника податків, код платежу 13050100, р/р 33218811700003, утримувач УДКУ у м. Луганську ГУДКУ у Луганській області, код утримувача 24046582, банк ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 01 жовтня 2013 року.

Суддя О.П. Островська