Постанова

від 23.09.2013 по справі 2а-3122/08/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2013 року № 2а-3122/08/1370

о 16 год. 15 хв. м. Львів Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Саковець Б.П., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним

позовом Головного управління Міндоходів у Львівській області, представник - Ткачук Т.А., Бобиляк В.Б. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Черемшина», представник - не прибув про стягнення штрафних санкцій в сумі 3400,00 грн. та встановлення факту торгівлі алкогольними напоями без марок акцизного збору

Головне управління Міндоходів у Львівській області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом у якому позивач просить про стягнення штрафних санкцій в сумі 3400,00 грн. та встановлення факту торгівлі алкогольними напоями без марок акцизного збору.

Згідно ст. 55 КАС України, судом проведено заміну позивача у справі - Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України на його правонаступника - Головне управління Міндоходів у Львівській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що заборгованість відповідача по сплаті штрафних санкцій виникла внаслідок порушення вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», є узгодженою і у встановлені законом строки не сплачена.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги уточнили, просили лише стягнути штрафні санкції в сумі 3400,00 грн. згідно рішення № 130038-0021-32 від 04.08.2008 року за порушення вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», в іншій частині позовні вимоги просили суд не розглядати.

Позиція відповідача викладена у запереченні на позовну заяву у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову з підстав, що позивачем порушено вимоги законодавства щодо порядку проведення перевірки, відбору зразків товару (горілки «Слава») для проведення експертизи. Відповідач також вказав, що алкогольні напої ним постачаються для реалізації виключно від офіційних виробників з відповідними прихідними документами та сертифікатами якості. Крім цього, на думку відповідача, перевіряючі могли тільки візуально встановити факт фальсифікації даної марки акцизного збору, однак перевірити достовірність акцизної марки при поступленні товару у продавця чи директора ТОВ «Черемшина» не було змоги.

Представник відповідача в судове засідання не прибув.

Заслухавши пояснення представників позивача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

16.07.2008 року Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України проведено перевірку буфету за адресою: Миколаївський район, с. Рудники, вул. Львівська, 59 яка належить відповідачу. За результатами проведеної перевірки складено акт № 130079/1321118/32-113.

Проведеною перевіркою встановлено факт реалізації алкогольних напоїв, а саме, реалізовано одну пляшку горілки «Слава» 0,5 л. 40 %, виробництва ЗАТ «Львівський лікеро - горілчаний завод» з маркою акцизного збору 13ААБГ 455671 08/1, дата розливу горілки зазначена на етикетці - 11.02.2008 року підтверджується поясненням продавця буфету. Візуальним оглядом марки акцизного збору встановлено, що вона містить ознаки підробки, а саме, голографічний елемент був нечітким, а мікродрук - нерозбірливим. На залишку в буфеті знаходилось 7 пляшок горілки «Слава».

За результатами проведеної перевірки в присутності продавця буфету складено акт № 130079/1321118/32-113 від 16.07.2008 року в якому зафіксовано факт реалізації та виявлення в магазині горілки виробництва ЗАТ «Львівський лікеро - горілчаний завод», яка маркована марками акцизного збору з ознаками підробки.

Висновками спеціалістів Науково - дослідного експертно - криміналістичного центру при УМВС України на залізничному транспорті № 202 та № 203 від 24.07.2008 року встановлено, що марка акцизного збору 13 ААБГ 455671 08/1, наклеєна на горловину закоркованої скляної пляшки ємністю 0,5 л. з етикеткою горілка «Слава» (виробник ЗАТ «Львівський ЛГЗ») виготовлена не підприємством, яке здійснює виготовлення марок акцизного збору для маркування алкогольних напоїв вітчизняного виробництва для ДПА України і не відповідає аналогу, який має місце в офіційному державному обігу, а рідина у наданій пляшці з етикеткою горілки «Слава» є водно - спиртовою сумішшю з вмістом етанолу 39,3% (об'ємних), виготовленою кустарним способом шляхом розбавлення етилового спирту водою, і не відповідає технічним умовам державних стандартів України на горілки та горілки особливі.

04.08.2008 року Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України прийнято рішення № 130038-0021/32 про застосування фінансових санкцій, згідно якого до відповідача, на підставі акту перевірки № 130079/1321118/32-113 від 16.07.2008 року, за порушення вимог абз. 3 ч. 4 ст. 11, абз. 13 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», застосовано штраф в розмірі 3400,00 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-BP від 19.12.1995 року із змінами і доповненнями (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Положенням про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1284 від 24.10.1996 року (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.1998 року за № 1956) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

Згідно ч. 1 ст. 17 цього ж Закону, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Згідно абз. 13 ч. 2 ст. 17 цього ж Закону, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору - 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.

Згідно п. 19 Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками цієї продукції.

Згідно п. 20 цього ж Положення, марки наклеюються виробниками на кожну пляшку, пачку (упаковку) у такий спосіб, щоб вони розривалися під час відкупорювання (розкривання) виробів.

Вважаються немаркованими алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробникові (імпортерові) зазначеної продукції.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Позивач в обґрунтування заперечення на адміністративний позов надав суду копію постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2010 року за апеляційною скаргою Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.02.2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Черемшина» до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Львівської області про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень та скасування рішення про накладення фінансових санкцій, згідно якої апеляційну скаргу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Львівської області задоволено: постанову Львівського окружного адміністративного суду скасовано та прийнято нову, якою в позові відмовлено.

У вказаній постанові судом встановлено, що: «Матеріалами справи підтверджується наявність направлення на проведення перевірки, яке не містить недоліків, наказу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Львівській області № 55 від 11.07.2008 року про проведення позапланових виїзних перевірок. Між тим, при вирішенні питання правомірності проведення перевірки суд вважає, що відсутність права на проведення перевірки є підставою для недопуску працівників податкового органу до проведення перевірки.

Однак, судом першої інстанції не було дано належної оцінки тій обставині, що працівники податкового органу були допущені до проведення перевірки, під час останньої виявили та зафіксували порушення, а саме: реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв, реалізацію алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного збору, за результатами якої і було складено Акт перевірки № 130079/1321118/32-113 від 16.07.2008 року. Зазначений акт перевірки, на думку суду, оформлений у встановленому законодавством порядку та містить усі передбачені його формою відомості, із вказівкою на виявлені під час проведення перевірки порушення. Суд спростовує твердження позивача про відсутність права на проведення перевірки відповідачем, так як відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України «Про застосування державних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва й обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а інших випадках за рішенням суду. Тобто в Законі чітко передбачено можливість проведення позапланової перевірки з питань дотримання вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва й обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» без рішення суду, а також без наявності підстав, які стосуються організації проведення позапланових перевірок з питань дотримання податкового і валютного законодавства.

Статтею 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва й обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 року № 1698 «Про затвердження переліку органів ліцензування» Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів визначено органом, що здійснює ліцензування таких видів діяльності як виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв; оптова торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим, оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями; виробництво тютюнових виробів, оптова, роздрібна торгівля тютюновими виробами; виготовлення парфумерно-косметичної продукції з використанням спирту етилового.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.02.2007 року за № 71 затверджено Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України, яким на Департамент та його регіональні управління покладено виконання функцій ліцензування та контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Відповідно, у відповідача були законні підстави для проведення позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Черемшина» з питань дотримання вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва й обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Таким чином перевірка позивача проведена в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України «Про державне регулювання виробництва й обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Щодо покликань позивача, а відтак і висновку суду першої інстанції про те, що пляшку горілки «Слава» представники відповідача не опечатали з участю представника позивача, відтак відсутні безспірні докази того, що висновки спеціаліста від 24.07.2008 року № 202 стосуються саме горілки, що знаходилась у реалізації ТОВ «Черемшина» 16.07.2008 року, тобто неможливо довести факт скерування на дослідження саме вилученої у позивача горілки «Слава», то колегія суддів вважає такі безпідставними, оскільки наведене спростовується наступним. Згідно письмових пояснень продавця вона продала 16.07.2008 року пляшку горілки «Слава» 0,5 л. ТМ «Володар» за ціною 15.00 грн., акцизна марка 13 ААБГ 455671 08/1, чек не видала. Із висновків спеціаліста НДЕКЦ з обслуговування ЛУ на Львівській залізниці при УМВСУ на залізничному транспорті від 24.07.2008 року за № 202 та від 24.07.2008 року за № 203 вбачається, що до експертної установи надійшла на дослідження одна пляшка місткістю 0,5 л. з етикеткою горілки «Слава» ТМ «Володар» виробництва Львівського ЛГЗ, яка знаходилась в реалізації в ТОВ «Черемшина» у с. Рудники Миколаївського району. Марка акцизного збору 13 ААБГ 45567108/1, знята із вищезазначеної пляшки, виготовлена не підприємством, що здійснює виготовлення акцизних марок для ДПА України і не відповідає аналогу, який має місце в офіційному обігу в Україні. Відтак відсутні підстави для твердження, що висновки спеціаліста не стосуються горілки, вилученої у позивача для проведення дослідження.

У ході судового розгляду справи доведено правомірність прийняття оскаржуваного рішення № 130038-0021-32 від 04.08.2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 3400,00 грн. до товариства з обмеженою відповідальністю «Черемшина» за порушення вимог абз. 3 ч. 4 ст. 11, абз. 13 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва й обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв; реалізація алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного збору).»

Вказані обставини встановлені постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2010 року підтверджують обґрунтування позовних вимог позивача у даній справі щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій в сумі 3400,00 грн. на підставі рішення № 130038-0021-32 від 04.08.2008 року про застосування фінансових санкцій та спростовують заперечення відповідача щодо протиправності застосування до нього вищезазначених санкцій.

Відтак, заборгованість відповідача, станом на дату розгляду справи, становить 3400,00 грн., що підтверджується вищевказаними доказами, така заборгованість є узгодженою та підлягає стягненню. Докази про сплату відповідачем вказаної заборгованості у справі відсутні. Відтак, позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Черемшина» штрафних санкцій в сумі 3400,00 грн. підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про встановлення факту торгівлі відповідачем алкогольними напоями без марок акцизного збору, такі задоволенню не підлягають, оскільки представники позивача в судовому засіданні вказані позовні вимоги не підтримали.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Таким чином, позовні вимоги Головного управління Міндоходів у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Черемшина» про стягнення штрафних санкцій в сумі 3400,00 грн. та встановлення факту торгівлі алкогольними напоями без марок акцизного збору.

Згідно ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 159-163, 167 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Черемшина» (ЄДРПОУ 20790903, вул. Львівська, 59, с. Рудники, Миколаївський район, Львівська область) на користь бюджету Миколаївського району (код 23949770, р/р 31115106700331, КЕКД - 21081100, банк одержувача - ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014) штрафних санкцій в сумі 3400,00 грн.

3. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з

моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 30.09.2013 року.

Суддя Гавдик З.В.