Рішення

від 30.12.2006 по справі 08-04/2379

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08-04/2379

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

       РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

"30" грудня 2006 р.                                                                         Справа  №  08-04/2379

          Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого –судді Коваленка В.І., секретаря  судового  засідання Сиволовської О.І.,

за участю представників:

від позивача –Гавриленко М.З. голови правління ФГ “Колос”, Мущинської В.П. за  довіреністю,

від 1-го відповідача – Бабича М.В. за дорученням,

від 2-го відповідача – Бесараб С.А. директора СВАТ “Нива”,

розглянувши матеріали справи за позовом фермерського господарства “Колос” до                          1-го відповідача сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Укрнасіння”,

2-го відповідача сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства “Нива”

про стягнення  111402 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивачем подано позов про стягнення з СТОВ "Укрнасіння" 111402 грн. шкоди завданої йому незаконним заволодінням в 2003р. урожаю ячменю, вирощеного сумісно із СВАТ “Нива”. Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що він разом з СВАТ “Нива” за укладеною угодою №8 від 03.04.2003р. на земельній ділянці поля №9, загальною площею 67,6 га  Степанецького  відділення СВАТ “Нива” виростив ячмінь сорту “Аскольд”. Під час збирання урожаю ячменю в липні 2003р. по незаконному розпорядженні  директора СТОВ “Укрнасіння” Бабича В.М. у позивача було вилучено 9520 кг. ячменю, яке перевозилося на зберігання в СВАТ “Нива” та в Маслівське ДАТ, а також 5400 кг. ячменю вилучено під час  транспортування його з поля і відвезено на склад СТОВ “Укрнасіння”. Позивач зазначив, що на площі 53,6 га. СТОВ “Укрнасіння” своєю технікою зібрало весь ячмінь і завезло його на свій склад. Позивачем було зібрано врожай ячменю на площі 14 га в кількості 41650 кг тобто за 1 га було зібрано 2975 кг. Таким чином, зазначив позивач, загальна врожайність з поля 67,6 га становить по розрахунку  позивача 201110 кг.

Отже, вважає позивач, що йому нанесена шкода в сумі 108599 грн., виходячи з  вартості ячменю 540 грн. за тону. Крім цих збитків позивач просить стягнути з СТОВ “Укрнасіння” на його користь понесені ним витрати по вирощуванню ячменю в сумі               20161 грн. зокрема, вартість виконаних робіт по оранці, культивації, посіву насіння, вартість посівного насіння, витрати по збиранню ячменю на 14 га та інші витрати , а також 1491 грн. 91 коп. вартості втраченої соломи. Таким чином, вважає позивач, шкода нанесена йому СТОВ “Укрнасіння” складає 114402 грн.

В судовому засіданні представниками позивача вимога підтримана.

Перший відповідач заперечуючи проти позову вказало, що спірна земельна ділянка на якій був посіяний ячмінь передана йому  в оренду,  що підтверджується договорами оренди земельних часток (паїв) укладених із кожним власником паїв в травні 2003 року.

Другий відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог та вказав, що позивач порушив умови договору про спільне вирощування ячменю і шляхом обману збирався заволодіти всім врожаєм ячменю. Проти позивача порушена кримінальна справа №0800300195 по факту крадіжки зерна ячменю з поля №9 Канівським МРВ УМВС. Позивач сам порушив умови  договору №8 від 03.04.2003 року  і не забезпечив другого відповідача посівним матеріалом насінням ячменю сорту “Аскольд”. Крім того, вказав відповідач, поле №9 за рішенням зборів власників земельних паїв було передано в оренду СТОВ “Укрнасіння”. Заявлена шкода є нереальною оскільки, в порушення умов договору №8, зокрема п.п. 4. - 4.2 договору сторонами не були визначені витрати кожного у спільній діяльності.

Представники першого та другого відповідачів підтримали позиції викладені у відзивах на позов.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 18 по 26 та по 30 грудня 2006р. на підставі ст.77 ГПК України.

Вислухавши пояснення представників сторін та вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов повністю підлягає задоволенню. В судовому засіданні встановлено, що згідно укладеної позивачем  з СВАТ “Нива” угоди №8 від 03.04.2003р. на земельній ділянці, поля №9, загальною площею 67,6 га  на Степанецькому  відділенні позивач виростив ячмінь сорту “Аскольд”. При збиранні урожаю в липні 2003р. по незаконному розпорядженні  директора СТОВ “Укрнасіння” Бабича В.М. у позивача було вилучено 9520 кг. ячменю, яке перевозилося на зберігання в СВАТ “Нива” та в Маслівське ДАТ, а також 5400 кг. ячменю вилучено під час  транспортування його з поля і відвезено на склад СТОВ “Укрнасіння”. Крім того, на площі 53,6 га. СТОВ “Укрнасіння” своїми механізмами зібрало вирощений позивачем ячмінь і завезло його на свій склад.

В судовому засіданні встановлено, що позивач згідно з п.п. 2.1-2.6 вищевказаного договору зобов'язався виконати оранку полів другого відповідача площею 67,6 га, забезпечити господарство - другого відповідача посівним матеріалом в кількості 17 тонн ячменю сорту “Аскольд” першої репродукції, провести культивацію та посів на площі 67,6 га, забезпечити господарство засобами захисту рослин та виконати роботи по збиранню врожаю на вказаній площі.

Другий відповідач зобов'язався відповідно до п.п. 3.1-3.3 обробити посіви ячменю проти бур'янів на площі 67,6 га, виконати роботи по транспортуванню врожаю з поля на тік, провести роботи по очищенню зерна ячменю.

Відповідно до відомостей, що містяться в матеріалах справи а іменно в акті від 08.04.2003р. про культивацію та засів вбачається, що позивач засіяв ячменем “Аскольд” поле №9. Відомості що містяться в акті засвідчені підписами голови ФГ “Колос”                   Гавриленко  М.З. та голови СВАТ “Нива” Бесараб С.А., а також головним агрономом СВАТ “Нива” Бесараб В.А. Відповідачі в судовому засіданні не надали жодних належних доказів які могли б достовірно спростувати посилання позивача та відомості які містяться в акті. Крім того посилання другого відповідача про виконання вищевказаних робіт іншими особами не знайшло свого  підтвердження в процесі розгляду спору оскільки сторона по справі не надала належних доказів виконання зазначеними нею особами вищевказаних робіт.

Суд оцінює критично відомості, що містяться в договорі № 3 від 25.04.2003р., укладеного між СТОВ “Укрнасіння” та ПП Даценко А. І., зі змісту якого вбачається, що Даценко А.І. зобов'язується провести культивацію та посів ярого ячменю на полі №9 Степанецького відділення  на площі 67,6 га. Даний договір, вважає суд, не відповідає фактичним обставинам справи і не може бути доказом який належним чином може підтвердити виконання вказаних робіт ПП Даценко А.І. при цьому суд приймає до уваги, що перший відповідач на неодноразові вимоги суду не забезпечив в судовому засіданні участі цієї особи в засіданні посилаючись на його відсутність. Дана обставина засвідчує намір першого відповідача надати суду докази які не відповідають фактичним обставинам справи з метою ухилення від відповідальності за заподіяну шкоду.  

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до відомостей які містяться в акті від 28.07.2003р. про збирання врожаю ячменя 14 г на полі № 9 Степанецького відділення встановлено, що решту площі 53,6 г не дали зібрати посадові особи першого відповідача - СТОВ “Укрнасіння”. Зазначений акт підписаний головою ФГ “Колос” –Гавриленко М.З., комбайнером Некрасовим М.А., трактористом Сущенко В.П., помічником комбайнера Дяченко В.М.

Задовольняючи позовні вимоги суд приймає до уваги, що 07.03.2003р. на загальних зборах пайовиків СВАТ “Нива” прийняте рішення стосовно розпаювання земель господарства в тім числі і поля №9 Степанецького відділення.

Згідно рішення загальних зборів пайовиків СВАТ “Нива” від 22.04.2003р., із п.8 якого вбачається, що 132 пайовика, які були присутні на загальних зборах, проголосували “за” надання в оренду паїв новоствореному підприємству СТОВ “Укрнасіння”. Аналіз подій, що досліджуються в даному позові засвідчує, що договір №8 від 03.04.2003р. між позивачем та СВАТ “Нива” укладено після прийняття рішення загальними зборами пайовиків СВАТ “Нива”. Тобто суд враховує, що відповідачі належним чином були проінформовані про наявність договірних стосунків між позивачем та СВАТ “Нива” по спільному вирощуванню на полі № 9 Степанецького відділення. Проте відповідно до приймально-здавального акту б/н від 30.04.2003р. між відповідачами відбулася передача в оренду земель, які належали СВАТ “Нива” орендарю земельних часток (паїв) товариству “Укрнасіння”. Як вбачається із вказаного акта передавалось зокрема і поле №9  загальною площею 67,7 га яке виоране з осені.

Суд вважає, що до спірних правовідносин які склалися між сторонами до зобов'язань із заподіяння шкоди, що виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України від 16.01.2003 року N 435-IV, застосовуються положення глави 40 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.63р. Передбачена статтею 440 ЦК УРСР, відповідальність настає у разі заподіяння шкоди особі і майну громадянина або майну юридичної особи і полягає в обов'язку особи, яка заподіяла шкоду, відшкодувати її у повному обсязі. Отже, юридичним фактом, з яким закон пов'язує виникнення даного зобов'язання, є факт заподіяння шкоди як самостійної підстави виникнення цивільних прав і обов'язків, передбаченої статтею 4 ЦК УРСР.

Суд вважає, що на спірні правовідносини які склалися навколо обставин спричинення шкоди позивачеві поширюється дія статті 440 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963р. із змінами внесеними до нього. При цьому суд враховує, що відповідно до п.4 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України прийнятого Верховною Радою України 16.01.2003р. із змінами і доповненнями цей Кодекс набрав чинності з 01.01.2004р. і застосовується до цивільних відносин що виникли після набрання ним чинності. Також встановлено, що до цивільних відносин які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України положення цього Кодексу застосовується до тих прав і обов'язків які виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Таким чином суд вважає, що до даних правовідносин не можуть бути застосовані положення Цивільного кодексу України прийнятого Верховною Радою України 16.01.2003р.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.92 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", розглядаючи такі позови, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статті 440 ЦК УРСР шкода підлягає відшкодуванню за умови, що дії особи, яка її заподіяла, були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Під терміном “шкода” позначаються наслідки правопорушення, що виражаються в зменшенні майнової сфери потерпілого внаслідок порушення права, що належить йому, або блага (порушення права власності та інших речових прав).

На підставі ст.440 ЦК УРСР, відповідальність настає при наявності причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та завданою шкодою. Під причинним зв'язком слід розуміти певний, об'єктивно існуючий причинний зв'язок між явищем, при якому одне, попереднє явище (причина), при певних умовах породжує, спричиняє інше явище –подальше тобто наслідок. Таким чином суд вважає, що внаслідок протиправних дій першого відповідача, позивач був позбавлений права продовжувати збирати врожай ячменю та виконати умови договору про спільну діяльність, що в свою чергу, призвело до заподіяння позивачу шкоди.

Згідно ст.ст.209 та 440 Цивільного кодексу України відповідальність за заподіяну протиправною поведінкою шкоду виникає при наявності вини особи, що заподіяла шкоду. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Так, із матеріалів справи вбачається, що перший відповідач стверджує, що він правомірно здійснював збір врожаю ячменю на полі №9 Степанецького відділення на підставі договорів оренди земельних ділянок (паїв). Проте дослідженням матеріалів справи встановлено, що відповідно до поданої першим відповідачем схеми поля №9, зазначене поле було розпайоване між власниками паїв. Із відомостей, що містяться в матеріалах справи встановлено, що вказані договори зареєстровані в передбаченому чинним законодавством порядку лише  18.06.2003р.  Згідно ст. 125 Земельного Кодексу України, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Таким чином, право розпоряджатися орендованою земельною ділянкою у першого відповідача виникло тільки після 18.06.2003р. За вищевказаних обставин суд приходить до висновку, що у відповідача станом на квітень місяць 2003року, коли здійснювалась культивація і засів поля № 9 Степанецького відділення відсутні правові підстави на користування спірною земельною ділянкою. Суд також враховує, що перший відповідач на неодноразові вимоги суду так і не подав суду належних доказів які можуть засвідчити виконання ним робіт по культивації і засіву поля № 9 Степанецького відділення.

Крім цього, першим відповідачем не заперечується той факт, що він не дав збирати врожай ячменю з поля № 9 Степанецького відділення ФГ “Колос” у липні 2003р., що також підтверджується і відповідним актом.

Задовольняючи позовні вимоги суд приймає до уваги, що згідно відомостей які містяться у висновку №470-Б судово-бухгалтерської експертизи по кримінальній справі №0800300268 від 29.10.2005р., вбачаться, що СТОВ “Укрнасіння” було привласнено           114200 кг  посівного матеріалу.

При вирішенні питання про стягнення з першого відповідача на користь позивача заподіяної шкоди суд приймає до уваги, що позивачем було зібрано врожай ячменю на площі 14 га в кількості 41650 кг тобто з 1 га було зібрано 2975 кг. Таким чином, загальна врожайність з поля 67,6 га становить по розрахунку  позивача 201110 кг.

Отже, вважає позивач, що йому нанесена шкода в сумі 108599 грн., виходячи з  вартості ячменю 540 грн. за тону. Крім цих збитків позивач просить стягнути з СТОВ “Укрнасіння” на його користь понесені ним витрати по вирощуванню ячменю в сумі               20161 грн. зокрема, вартість виконаних робіт по оранці, культивації, посіву насіння, вартість посівного насіння, витрати по збиранню ячменю на 14 га та інші витрати , а також 1491 грн. 91 коп. вартості втраченої соломи. Таким чином, суд приходить до висновку, що розмір шкоди нанесеної позивачеві внаслідок дій СТОВ “Укрнасіння” складає 144402 грн. Але оскільки позивачем при зверненні до суду поставлене питання лише про стягнення 111402 грн., суд вважає за необхідне стягнути з СТОВ “Укрнасіння” на користь позивача 111402 грн.

Суд приймаючи рішення про задоволення позовних вимог враховує, що згідно рішення господарського суду по справі №04/725 за позовом СТОВ “Укрнасіння” до СВАТ “Нива” та ФГ “Колос” про визнання договору №8 від 03.04.2003р. товариству “Укрнасіння” в задоволенні позовних вимог відмовлено. Із обставин поданого позову вбачається, що позивач посилаючись на договори земельної ділянки спростовував право ФГ “Колос” на користування спірного поля. Проте в процесі спору суд не найшов належних правових підстав для задоволення позовних вимог і відхилив їх як необґрунтовані. Крім того в своєму рішенні суд констатував, що на загальних зборах власників паїв СВАТ “Нива” 07.03.2003р. не розглядалося питання про виділення в натурі земельних паїв на спірному полі.

На підставі ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1038 грн. 02 коп. витрат на оплату держмита та 118 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

На  підставі  вищевказаного,  керуючись ст.ст.49, 82-84, 85  ГПК  України  суд, -  

                                                           ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Укрнасіння” яке знаходиться за адресою: Черкаська область, Канівський район,                              с. Степанецьке, код ЄДРПОУ 32444884 на користь фермерського господарства “Колос” яке знаходиться за адресою: Київська область, Миронівський район, с. Салів,                          вул. Шкільна 3, код ЄДРПОУ 23239229, 111402 грн. (сто одинадцять тисяч чотириста дві гривні) шкоди, 1038 грн. 02 коп. (одну тисячу тридцять вісім гривень 02 коп.) витрат по сплаті держмита та 118 грн. (сто вісімнадцять гривень) витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

                    Суддя                                                                                    В.І. Коваленко