Рішення

від 10.09.2013 по справі 742/3727/13-ц

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/742/1010/13

Єдиний унікальний № 742/3727/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 року місто Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Ільченка О.І., при секретарі Голушко Н.А., за участю сторін, представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Прилуки цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_5, ОСОБА_6, приватний нотаріус Прилуцького міського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання частково недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки та визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом у якому просить: визнати частково недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки розміром 646 кв.м. (ділянка АДРЕСА_1) від 14.10.2006р., укладений між ОСОБА_5 та відповідачкою ОСОБА_3 в частині покупця; визнати частково недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки розміром 565 кв.м. (ділянка № АДРЕСА_2 від 14.10.2006р., укладений між ОСОБА_6 та відповідачкою ОСОБА_3 в частині покупця; визнати за позивачкою та відповідачкою ОСОБА_3 право приватної спільної сумісної власності на відповідні земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства (ділянка № 2) та для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд (ділянка № 1); визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки від 21.06.2007р. серії ЯГ № 864423 та серія ЯГ 864424 та скасувати їх державну реєстрацію; поновити строк позовної давності, оскільки про порушення свого права позивачка дізналася лише в липні 2012 року.

Позов мотивований тим, що 14.10.2006р. позивачкою та її невісткою ОСОБА_3 (відповідач) був придбаний у рівних частках по ? житловий будинок з надвірними будівлями

АДРЕСА_2. Тоді ж, ними було здійснено і купівлю (у тому числі за особисті кошти позивачки) відповідних спірних земельних ділянок за вказаною адресою, проте при оформленні договорів купівлі-продажу, позивач не була вписана в договір як покупець.

У судовому засіданні позивач із своїм представником повністю підтримали позов посилаючись на обставини, викладені в ньому та ОСОБА_2 доповнила, що вона повністю довіряла своїй невістці, яка її обманула під час укладення спірних договорів.

Відповідач ОСОБА_4 у суді позов визнає повністю, оскільки дійсно його мати та колишня дружина купили в рівних частках будинок та земельні ділянки по АДРЕСА_2, коли він особисто передавав продавцю гроші однією сумою за всю садибу.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнає, оскільки за домовленістю саме вона була покупцем спірних земельних ділянок і тоді всі угоди оформлялися, у тому числі, за участю позивачки, якій нотаріусом було роз?яснено відповідні положення чинного законодавства. У позові просить відмовити і через пропущення строку позовної давності.

Згідно письмової заяви третьої особи, справжність підпису ОСОБА_5 у якій, засвідчено секретарем селищної ради вбачається про визнання нею позову, та що гроші за придбані спірні земельні ділянки їй, як продавцю передавалися однією сумою покупцями: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 43).

Як було з?ясовано у суді третя особа по справі - ОСОБА_6 помер.

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - приватний нотаріус ОСОБА_7 у суд не з?явилася, але у письмових поясненнях вказує про відсутність підстав для визнання частково недійсними договорів купівлі-продажу спірних земельних ділянок, оскільки при посвідченні таких правочинів нотаріусом з?ясовувались дійсні наміри сторін та договори були посвідчені відповідно до їх волевиявлення.

Свідок ОСОБА_8 у суді пояснила, що у 2006 році від імені батька - ОСОБА_6 та тітки - ОСОБА_5 продавала садибу по АДРЕСА_2. Угоди були оформлені одним днем і вказану садибу вона продавала ОСОБА_2 та ОСОБА_3, але не звертала уваги, що в договорах купівлі-продажу земельних ділянок покупцем була зазначена лише ОСОБА_3 За все господарство вони отримали гроші одним платежем від ОСОБА_4

Вислухавши пояснення сторін, їх представників, свідків, думку третіх осіб, дослідивши та проаналізувавши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у позові з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 14.10.2006р. ОСОБА_8 від імені ОСОБА_6 продали, а ОСОБА_3 придбала земельну ділянку площею 0,0565 га, кадастровий номер 7410700000:02:007:0172, розташовану за адресою: АДРЕСА_2. Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд. Продаж земельної ділянки вчинено за 10341,00 грн., які одержані представником «Продавця» ОСОБА_8 від «Покупця» ОСОБА_3 до підписання договору для передачі ОСОБА_6 (а.с. 10).

У подальшому ОСОБА_3 отримала державний акт на право власності на вказану земельну ділянку, площею 565 кв.м., серії ЯГ № 864423 від 21 червня 2007 року (а.с. 11).

Також згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 14.10.2006р. ОСОБА_5 продала, а ОСОБА_3 придбала земельну ділянку площею 0,0646 га, кадастровий номер 7410700000:02:006:0126, розташовану за адресою: АДРЕСА_2. Цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства. Продаж земельної ділянки вчинено за 337,00 грн., які одержані «Продавцем» ОСОБА_5 від «Покупця» ОСОБА_3 до підписання договору (а.с. 12).

Згодом ОСОБА_3 отримала державний акт на право власності на вказану земельну ділянку, площею 646 кв.м., серії ЯГ № 864424 від 21 червня 2007 року (а.с. 13).

Згідно чинного законодавства правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом.

Відповідно до ст.ст. 4, 10, 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства та іншим нормативно-правовим актам, прийнятим відповідно до Конституції України, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст.203 ЦК України.

Обгрунтування позову тим, що при укладенні спірних правочинів були порушені вимоги ст.120 ЗК України судом не може бути прийнято як такого, що заслуговує на увагу оскільки при купівлі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках по ? частині житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_2 сторони «Покупці» згідно Державного акту серії ЯГ № 864404 від 19 липня 2007 року є співвласниками по ? частці також і земельної ділянки, площею 433 кв.м. за вказаною адресою, призначеної для будівництва і обслуговування жилого будинку з господарськими будівлями (а.с. 7-9, 14).

За таких обставин, коли при переході права власності до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на житловий будинок з надвірними будівлями до них перейшло і право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 що повністю відповідає вимогам ч.4 ст.120 ЗК України.

Більше того, земельна ділянка № 2 площею 0,0646 га, яка була продана ОСОБА_5 відповідачці ОСОБА_3 ніякого відношення до житлового будинку по АДРЕСА_2 не має, так як її цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства (а.с. 12).

Висловлена у суді позиція позивачки з приводу введення її відповідачкою в оману, не підтверджена у суді зібраними по справі доказами та взагалі не може бути підставою для визнання правочину недійсним згідно ст.230 ЦК України, оскільки ОСОБА_2 не була стороною оспорюваних договорів.

Також згідно нотаріально посвідчених заяв ОСОБА_4, який є сином позивачки, був присутнім при оформленні спірних договорів і знав про домовленість його матері та відповідачки про начебто купівлю земельних ділянок на двох, надавав згоду своїй дружині ОСОБА_3 на купівлю земельних ділянок площею 0,0646 га (ділянка № 2) та площею 0,0565 га (ділянка № 1) по АДРЕСА_2 (а.с. 60, 64).

Посилання сторони позивача на ч.5 ст.203 ЦК України як на підставу для визнання недійсними спірних правочинів є безпідставними, оскільки після укладення оспорюваних договорів продавці отримавши грошові кошти та втратили будь-яке право на відчужені об"єкти нерухомості, а покупець ОСОБА_3 навпаки зареєструвала своє право власності на придбані земельні ділянки, отримавши Державні акти на право власності на землі.

У судовому засіданні також не було встановлено порушень вимог статтей 203-215 ЦК України при укладенні оскаржуваних договорів купівлі-продажу, які б давали підстави для визнання таких правочинів недійсними.

Як вказує нотаріус у своїх поясненнях, що при посвідченні спірних правочинів, нею з?ясовувалися дійсні наміри сторін і договори були посвідчені відповідно до їх волевиявлення.

За таких обставин, коли викладені у позові обставини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та при укладенні спірних договорів були додержані вимоги необхідні для чинності правочинів, тому позиція сторони відповідача в частині відмови в задоволенні позову з підстав пропуску строку позовної давності є недоречною.

Вимоги про визнання недійсними Державних актів на право власності на спірні земельні ділянки з підстав недійсності правочинів є безпідставними, оскільки Державний акт за своїм змістом не є правочином.

Отже, коли вимоги позивачки ОСОБА_2 не грунтуються на нормах матеріального права і не доведені доказами по справі, а тому її позов не підлягає до задоволення.

Відмовляючи у позові про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, відсутні підстави для застосування правових наслідків правочинів, а саме для визнання права приватної спільної сумісної власності за позивачкою на спірні земельні ділянки.

Керуючись ст.ст. 10, 15, 60, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_2 у задоволенні позову до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання частково недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки та визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: О.Ільченко