Постанова

від 05.01.2007 по справі 15/4441а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/4441а

                              ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ                              

                                                                                                 Справа №  15/4441а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" січня 2007 р.

14 год. 30хв., м. Черкаси  

За позовом прокурора Уманського району в інтересах держави в особі Уманської об'єднаної державної податкової інспекції

до сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Шевченка

за участю третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог –фінансового управління Уманської райдержадміністрації

про стягнення 587023грн. 41коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Долженкова І.М.

Представники сторін та третьої особи:

від позивача: Бодревська І.В. - за довіреністю від 11.01.2006., Нескородяний С.А.–за довіреністю від 06.12.2006р., Фіялко Р.Т. –за довіреністю від 26.10.2006р.;

від відповідача: Бойко В.К. –голова правління, Суданський В.С. –за довіреністю від 07.11.2006р.;

від третьої особи: Плесюк О.С. –за довіреністю від 06.12.2006р.

У засіданні суду прийняв участь прокурор відділу прокуратури Черкаської області Хлівненко Л.Б.  

Заявлено позов про стягнення з відповідача в доход бюджету 587023грн. 41коп. заборгованості з прибуткового податку з громадян та з податку з доходів фізичних осіб станом на 01.07.2006р.

В обґрунтування позову прокурор зазначив, що стягувана сума прибуткового податку з громадян була нарахована і утримана відповідачем протягом декількох років з виплачених громадянам доходів, але фактично в порушення вимог ст. 10 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992р. №13-92 „Про прибутковий податок з громадян” та ст. 8 Закону України від 22.05.2003р. №889-ІУ „Про податок з доходів фізичних осіб” не була сплачена до бюджету, про що свідчить акт від 19.07.2006р.

Відповідач визнав наявність у нього заборгованості з прибуткового податку з громадян та з податку з доходів фізичних осіб станом на 01.10.2006р. у сумі 576972грн. 26коп. Разом з тим,  відповідач заперечив проти позову в частині стягнення 442390грн. 36коп. заборгованості, яка за його твердженням виникла станом на 12.08.2003р. і щодо стягнення якої закінчився трирічний строк позовної давності. У решті визнаної відповідачем суми заборгованості –134581грн. 90коп. відповідач проти позову не заперечив, але заявив клопотання про поквартальне розстрочення сплати цієї суми заборгованості на 2007р.

У засіданні суду прокурор і представники позивача позов підтримали і заперечили твердження відповідача, щодо закінчення строку позовної давності для стягнення 442390грн. 36коп. заборгованості.

Представники відповідача у засіданні суду підтримали заперечення проти позову з викладених вище підстав.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

14 березня 2000р. відповідач був зареєстрований Уманською районною державною адміністрацією як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа.

16 березня 2000р. відповідач був включений до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 15 березня 2004р. у справі №15/295, яке набрало законної сили, був вирішений спір за позовом прокурора Уманського району в інтересах держави в особі Уманської об'єднаної державної податкової інспекції до сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Шевченка” про стягнення 369237грн. 25коп. заборгованості з прибуткового податку з громадян станом на 01.06.2003р.

У липні 2006р. сторони провели звірку суми заборгованості відповідача зі сплати ним до бюджету прибуткового податку з громадян та податку з доходів фізичних осіб станом на 01.07.2006р. За результатами цієї звірки був складений акт від 19.07.2006р. №150/17-03794503, згідно з яким сума заборгованості відповідача зі сплати до бюджету прибуткового податку з громадян та податку з доходів фізичних осіб станом на 01.07.2006р. становила 587023грн. 41коп.

У грудні 2006р. на пропозицію господарського суду сторони провели ще одну звірку суми заборгованості відповідача зі сплати до бюджету прибуткового податку з громадян та податку з доходів фізичних осіб. За результатами цієї звірки був складений акт від 26.12.2006р., згідно з яким сума заборгованості відповідача зі сплати до бюджету прибуткового податку з громадян та податку з доходів фізичних осіб станом на 01.07.2006р. становила 589614грн. 04коп. При цьому із цього акту звірки вбачається, що до стягуваної суми заборгованості включено 371959грн. 91коп. заборгованості відповідача з прибуткового податку з громадян станом на 01.06.2003р., у тому числі і 369237грн. 25коп. заборгованості, спір щодо стягнення якої з відповідача був уже вирішений рішенням господарського суду Черкаської області від 15 березня 2004р. у справі №15/295.

Суми податку з доходів фізичних осіб, які згідно з наданими відповідачем платіжними дорученнями були сплачені ним до бюджету після 01.07.2006р. є новонарахованими сумами цього податку, що сплачувався під час виплати оподатковуваного доходу із якого він (податок) і був нарахований.

Згідно з ст. 10 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992р. №13-92 „Про прибутковий податок з громадян” підприємства, установи, організації всіх форм власності після закінчення кожного місяця, але не пізніше строку одержання в установах банків коштів на виплату належних громадянам сум зобов'язані перераховувати до бюджету суми нарахованого і утриманого прибуткового податку за минулий місяць.

Відповідно до пп. 8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону України від 22.05.2003р. №889-IV „Про податок з доходів фізичних осіб” податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.   

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства сплачені відповідачем до бюджету після 01.07.2006р. суми податку з доходів фізичних осіб не підлягають зарахуванню у погашення стягуваної суми заборгованості.

В преамбулі Закону України від 20.12.2000р. №2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі - Закон №2181-ІІІ) зазначається, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податкові контролюючими органами, в тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Вичерпний перелік податків і зборів (обов'язкових платежів) визначено у ст.ст. 14 та 15 Закону України  „Про систему оподаткування”.

Податок на доходи фізичних осіб згідно з п. 4 ст. 14 Закону України „Про систему оподаткування” відноситься до загальнодержавних податків.

Отже, порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами з прибуткового податку з громадян та з податку з доходів фізичних осіб регулюється Законом №2181-ІІІ.

Згідно з п.1.1 ст. 1 Закону №2181-ІІІ платниками податків є юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Пункти 1.2 та 1.3 ст. 1 Закону №2181-ІІІ визначають податкове зобов'язання як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України, а податковий борг - як податкове зобов'язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання є податковим боргом (недоїмкою).

Пункт 1.6 ст. 1 Закону №2181-ІІІ примусове стягнення визначає як звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків.

Підпункт 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону №2181-ІІІ передбачає можливість примусового стягнення за рішенням суду активів платника податків у рахунок погашення його податкового боргу.

Згідно з пп.15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону №2181-ІІІ за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пп. „а” пп.15.1.2 п. 15.1 ст. 15 Закону №2181-ІІІ податкове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного у підпункті 15.1.1 цього пункту, у разі коли податкову декларацію за період, коли виникло податкове зобов'язання, не було подано.

Підпункт 15.2.1 п. 15.2 ст. 15 Закону №2181-ІІІ передбачає, що у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

Пункт 11 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” передбачає право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Частина 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лих тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а сторона виконавчого провадження –із заявою про відстрочення або розстрочення виконання.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства господарський суд прийшов до таких висновків.

У частині стягнення  369237грн. 25коп. заборгованості провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 4 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

У частині стягнення решти заявленої у позові суми заборгованості станом на 01.07.2006р. - 217786грн. 16коп. позов підлягає задоволенню. При цьому господарський суд виходив з того, що наявність цієї заборгованості у відповідача підтверджується матеріалами справи і визнається відповідачем, що ця сума прибуткового податку з громадян та з податку з доходів фізичних осіб була нарахована відповідачем, але ним не декларувалася, тому в даному випадку немає підстав для застосування передбаченого ст. 15 Закону №2181-ІІІ  строку давності для її стягнення.

З ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що вирішення питання про розстрочення чи відстрочення виконання судового рішення за заявою сторони виконавчого провадження можливе лише після прийняття такого рішення судом на стадії виконавчого провадження.

Клопотання відповідача про відстрочення виконання судового рішення у цій справі було заявлено ще до прийняття цієї постанови. Відповідно  обставини, якими відповідач обґрунтував своє клопотання, не стосуються виконавчого провадження. А відтак, це клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 157 ч. 1 п. 4, 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Шевченка (с. Іванівка, Уманський район, Черкаська область, 20320, ідентифікаційний код 03794503):

- в доход бюджету через Уманську об'єднану державну податкову інспекцію (пл.. Леніна, буд. 1, м. Умань, Черкаська область, ідентифікаційний код 21367259) - 217786грн. 16коп. прибуткового податку з громадян  та податку з доходів фізичних осіб);

- в доход Державного бюджету України через Уманську об'єднану державну податкову інспекцію (пл.. Леніна, буд. 1, м. Умань, Черкаська область, ідентифікаційний код 21367259) для зарахування на реєстраційний рахунок ВДК у м. Черкаси №31110095600002 в управлінні державного казначейства в Черкаській області, МФО 854018,  - 1700грн. судового збору.

В частині стягнення 369237грн. 25коп. заборгованості з прибуткового податку з громадян закрити провадження у справі.

Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

У разі своєчасного подання заяви про апеляційне оскарження і неподання апеляційної скарги у встановлений строк, ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Ця постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського міжобласного апеляційного господарського суду шляхом подання через господарський суд Черкаської області заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення постанови і апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання такої заяви.

СУДДЯ                                                                                     Дорошенко М.В.