Рішення

від 26.12.2006 по справі 08/4881

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08/4881

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

       РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

"26" грудня 2006 р.                                                                       Справа  №  08/4881

Господарський суд Черкаської  області  в складі: головуючого –судді Коваленка В.І., секретаря  судового  засідання Сиволовської О.І.,

за участю представників:

від позивача –Абрамович Т.М. за  довіреністю,

від  відповідача –представник  не  з'явився,

розглянувши матеріали справи за позовом державного проектного інституту "Промзернопроект" м. Київ до державного підприємства "Златодар" про стягнення                 17218 грн. 50 коп.

ВСТАНОВИВ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача на його користь 15091 грн.           60 коп. боргу з урахуванням індексу інфляції, 1167 грн. 40 коп. пені за несвоєчасне проведення розрахунку та 959 грн. 50 коп. три проценти річних. Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач вказав, що 20.02.2002р. між державним проектним інститутом “Промзернопроект” та державним підприємством “Золотонішський КХП” був укладений договір №10 на виконання проектно-кошторисної документації. Державне підприємство “Золотонішський КХП” було реорганізовано у ДП “Златодар”, яке являється його правонаступником. Між позивачем та відповідачем 20.02.2002 р. укладено доповнення №1/10 до договору №10, згідно якого дію договору №10 від 20.02.2002р. продовжено для ДП “Златодар” як правонаступника “Золотонішського КХП”. За вищевказаним договором, позивач взяв на себе зобов'язання виконати розробку матеріалів обґрунтування одержання дозволу на викиди шкідливих речовин в атмосферу та передати відповідачу виконані проектні роботи у строки, встановлені п.1-2 вищевказаного договору. В свою чергу, відповідач взяв на себе зобов'язання сплатити  позивачу 25113 грн. 60 коп. за виконані та передані йому позивачем проектно - розвідувальні роботи. Проектно-кошторисна документація, створена позивачем на підставі договору, була передана відповідачу, що підтверджується накладними №29 від 15.10.2002 року та №76 від 22.12.2003 року. Підтвердженням факту виконання позивачем проектних робіт належним чином та у відповідності до умов договору, а також факту прийняття відповідачем виконаних проектних робіт є акт здавання приймання проектно-розвідувальних робіт №54 від 07.11.2002р. та акт без дати оформлений в 2003р.

Позивач вказав, що на виконання своїх зобов'язань по оплаті виконаних позивачем проектних робіт, відповідач перерахував на поточний рахунок позивача частину суми, яка підлягає сплаті відповідно до договору, а саме 13369 грн. 20 коп. Таким чином вважає позивач, заборгованість відповідача перед позивачем складає 11744 грн. 4 коп.

Позивач зазначив, що згідно п.7.9 договору, відповідач зобов'язаний сплатити вартість виконаних робіт не пізніше ніж через 15 днів з дня отримання від позивача акту. Позивач вказав, що він двічі відправляв відповідачу претензії  №01/259 від 07.10.2004р. та №01/69 від 14.04.2006р. з вимогою сплатити суму заборгованості, що підтверджується поштовим повідомленням та фіскальним чеком, але відповідач, вважає позивач, порушуючи свої зобов'язання за договором не сплатив суму заборгованості в розмірі 11744 грн. 40 коп.

Позивач зауважив, що відповідно до п.12 вищевказаного договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по договору, сторони несуть майнову відповідальність згідно чинного законодавства України. Згідно п.10 договору, у разі несвоєчасної оплати відповідач сплачує пеню за кожен день прострочення в розмірі 0,01% від вартості виконаних робіт, яка складає 1167 грн. 40 коп.

Також позивачем проведено нарахування індексу інфляції який становить 4347 грн.                20 грн. та три відсотки річних від простроченої суми боргу, що становить 959 грн. 50 коп.

Позивачем до вирішення спору по суті по підставам викладеним у позовній заяві та у порядку передбаченому ст.22 ГПК подано уточнення позовних вимог та остаточно позивач просить стягнути з відповідача на його користь 15091 грн. 60 грн. боргу з урахування індексу інфляції,  211 грн. 40 коп. пені та 959 грн. 50 коп. три проценти річних та 1000 грн. витрат на правову допомогу.

В судовому засідання представником позивача позов підтримано.

Відповідач у відзиві на позов вказав, що позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій не визнає. Відповідач вказав, що між державним проектним інститутом “Промзернопроект” та ДП “Златодар” 20.02.2002р. був укладений договір №10 про виконання проектно-кошторисної документації, а саме: виконання розробки матеріалів обґрунтування одержання дозволу на викиди шкідливих речовин в атмосферу. Цей  договір був підписаний  директором  ДП  "Золотоніський  КХП" Різником М.С. Згідно цього договору сторони визначили, що термін закінчення робіт є 28.07.2002р. Умов договору відповідач не порушив, аванс перерахував позивачеві  в березні 2002р. Звіт одержано 07.11.2002р. і  передано  для  затвердження  до  Державного управління екології та природних ресурсів в Черкаській області, як документ для одержання дозволу на викиди  забруднюючих  речовин  в  навколишнє середовище. Управління неодноразово видавало зауваження, які було передано проектному інституту для їхнього виконання. До жовтня 2003 року робота не була виконана, не зважаючи на те, що відповідач періодично нагадував проектному інституту та просив прискорити виконання.

Відповідач вказав, що відповідно до положення п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Таким чином, вказав відповідач, нарахування пені в розмірі  1167 грн. 40 коп. ДП “Златодар” вважає помилковим.

Також відповідач зазначив, що відповідно до положення п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. Позивач виставив відповідачу рахунок №99 від 22.12.2003р., що підтверджує факт виконання робіт. Відповідач вказав, що не може вважати його вимогою, оскільки цей документ з зазначенням реквізитів є бухгалтерським документом, не містить в собі строків виконання зобов'язань і є тільки інформаційним носієм платіжних реквізитів.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 25 по 26 грудня 2006р. на підставі ст.77 ГПК України.

Вислухавши пояснення представника позивача та вивчивши матеріали справи суд встановив, що 20.02.2002р. між позивачем та державним підприємством “Золотонішський КХП” був укладено договір №10 на виконання проектно-кошторисної документації. В послідуючому державне підприємство “Золотонішський КХП” було реорганізовано у ДП “Златодар”, яке являється його правонаступником. Сторони 20.02.2002р. уклали доповнення №1/10 до договору №10, згідно якого дію договору №10 від 20.02.2002р. продовжено для ДП “Златодар” як правонаступника “Золотонішського КХП”. За вищевказаним договором, позивач взяв на себе зобов'язання виконати розробку матеріалів для обґрунтування одержання дозволу на викиди шкідливих речовин в атмосферу та передати відповідачу виконані проектні роботи у строки, встановлені п.1-2 вищевказаного договору. В свою чергу, відповідач взяв на себе зобов'язання сплатити позивачу 25113 грн. 60 коп. за виконані та передані йому позивачем проектно розвідувальні роботи.

В судовому засіданні встановлено, що проектно-кошторисна документація, створена позивачем на підставі договору, була передана відповідачу, що підтверджується відомостями, що містяться у накладних №29 від 15.10.2002 року та №76 від 22.12.2003р. Обставиною яка є підтвердженням факту виконання позивачем проектних робіт належним чином та у відповідності до умов договору, а також факту прийняття відповідачем виконаних проектних робіт є відомості які містяться в актах здавання приймання проектно-розвідувальних робіт №54 від 07.11.2002р. та акту без дати оформленого в 2003р.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона зобов'язується за завданням другої сторони надати послугу, а замовник зобов'язується оплатити зазначену послугу. Відповідно до частини першої ст.903 Цивільного кодексу України передбачено, що у випадку якщо договором послуги мають бути надані за плату замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та в порядку, що встановлені законом. За вищевказаних обставин суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 11744 грн. 40 коп.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

На підставі вищевказаного суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 15091 грн. 60 коп. боргу з урахуванням індексу інфляції та 959 грн.              50 коп. три проценти річних від простроченої суми.

У відповідності з терміном невиконання зобов'язання, виходячи із положень, п.10 договору №10 від 20.02.2002р. на підставі ст.549 Цивільного кодексу України з відповідача на користь позивача  суд вважає за необхідне стягнути 211 грн. 40 коп. пені.

Суд вважає за необхідне відхилити позовні вимоги позивача в частині понесених ним витрат на правову допомогу в сумі 1000 грн. Відмовляючи в задоволенні в даній частині позовних вимог суд приймає до уваги, що відповідно до положень ст.49 ГПК України при задоволенні позову суд не покладає на відповідача витрати на правову допомогу.

Суд посилання відповідача про те, що строк оплати зобов'язань по спірному договору не наступив оцінює критично, вважає їх непереконливими та такими, що спростовуються відомостями, що містяться в матеріалах справи. В судовому засіданні достовірно встановлено сторони визначили, що термін закінчення робіт є 28.07.2002р. Тому суд вважає, що після визначення сторонами дати у позивача виникає право за умови виконання передбаченим договором робіт звернутися до суду за захистом порушених інтересів.

На підставі ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню  162 грн. 64 коп. витрат на оплату держмита та 118 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

На підставі вищевказаного керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України суд, -  

                                                                      ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства "Златодар" яке знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Шевченка 47, код ЄДРПОУ 00952545 на користь державного проектного інституту "Промзернопроект" який знаходиться за адресою:                   м. Київ, вул. Межигірська 83, код ЄДРПОУ 16460790, 15091 грн. 60 коп. (п'ятнадцять тисяч дев'яносто одну гривню 60 коп.) боргу з урахуванням індексу інфляції, 959 грн.          50 коп. (дев'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень) три проценти річних, 211 грн. 40 коп. (двісті одинадцять гривень) пені, 162 грн. 64 коп. (сто сімдесят дві гривні) витрат на оплату держмита та 118 грн. (сто вісімнадцять гривень) витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 1000 грн. витрат на правову допомогу відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

               Суддя                                                                                  В.І. Коваленко