Рішення

від 24.09.2013 по справі 906/993/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "24" вересня 2013 р. Справа № 906/993/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Рімарчук Е.В. (директор), Чернишова А.М. (довіреність від 13.09.13)

від відповідача: Скиданчук І.В. (довіреність №924 від 10.08.12)

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф'южн консалтинг" (м.Київ)

до Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (м.Житомир)

про стягнення 211961,08 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 211961,08 грн. заборгованості за договором про закупівлю товарів №66 від 13.10.11., з яких 211275,12 грн. - основний борг, 685,75 грн. - пеня.

Представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 16.09.13 оголошувалась перерва до 24.09.13.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

13 жовтня 2011 року між Дочірнім підприємством "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (замовник/відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ф'южн консалтинг" (підрядник/позивач) укладено договір №66, за умовами якого постачальник зобов'язався поставляти та передавати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товари, необхідні для здійснення господарської діяльності підприємства.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 811275,12грн., що підтверджується накладними №6 від 16.07.12, №7 від 17.07.12, №2 від 06.08.12, №3 від 07.08.12 (а.с.12-15), товарно-транспортними накладними №431 від 17.07.12, №402 від 16.07.12, №481 від 07.08.12, №476 від 06.08.12, податковими накладними(а.с.52-60).

Відповідно до п.4.1 Договору, розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом оплати покупцем після пред'явлення Постачальником, отримання від постачальника рахунку на оплату та підписання Сторонами акту приймання-передачі Товару та документів, передбачених пунктом 4.2. Договору

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що до рахунка додаються документи, що підтверджують належну якість Товару (сертифікат або паспорт якості), видаткові накладні, податкові накладні та інші первинні документи, що передбачені законодавством для такого виду товару. В разі ненадання зазначених документів Постачальник зобов'язується відшкодувати спричинені Покупцю збитки (витрати)

Згідно з п. 4.3 Договору Покупець зобов'язується розрахуватися за отриманий товар не раніше ніж 30 днів з моменту отримання від Постачальника документів, визначених п.4.1. та 4.2. Договору.

Позивачем не представлено доказів виконання ним пунктів 4.1 та 4.2 договору, а саме, не надано актів приймання передачі товару, документів, що підтверджують якість товару, доказів пред'явлення рахунку. Крім того, не представлено довіреностей чи інших доказів повноважень особи, яка від імені відповідача підписала накладні про отримання товару. На відсутності цих документів ґрунтуються заперечення відповідача.

Разом з тим, аналіз зібраних по справі доказів дає підстави для висновку, що на виконання укладеного між сторонами договору позивач передав а відповідач прийняв, товар на підставі представлених позивачем накладних.

Так, накладні та частина товарно-транспортних накладних містять відтиск печатки відповідача. Актом звірки підтверджено суму основного боргу відповідача. Відповідачем проведено часткову оплату отриманого товару. При цьому відповідачем не представлено доказів наявності інших стосунків з позивачем. Відповідач не заперечує факт отримання товару, а посилається лише на відсутність належного підтвердження факту поставки. Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про наявність вимоги до позивача про повернення безпідставно отриманих коштів чи про відшкодування збитків, які передбачені пунктом 4.2 договору. Також не представлено доказів викрадення чи втрати печатки, якої посвідчені накладні.

Позивач звернувся до відповідача з претензією №10/01 від 23.01.2013, в якій просив сплатити суму основного боргу в розмірі 211275,12 грн. В претензії зазначено номер рахунку та назва банківської установи.

Претензія вручена відповідачу 28.01.2013, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Договором передбачено строк оплати товару 30 днів після отримання від позивача документів, передбачених пунктами 4.1, 4.2 договору. В зв'язку з тим, що позивачем не представлено доказів передачі відповідачу цих документів. господарський суд при визначенні строку оплати виходить з положень ст. 530 ЦК України, де вказано, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був оплатити товар у строк до 04.02.13 (сім днів після отримання претензії). З урахуванням викладеного господарський суд задовольняє позов в частині стягнення основного боргу.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі пункту 7.3.5 договору просить стягнути з відповідача 685,75 грн. пені. за період з 18.08.12 за 325 днів, тобто по 08.07.2013 (а.с.4).

За нормами статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.7.3.5 договору, в разі порушення строків оплати товару, покупець на вимогу постачальника зобов'язаний сплатити останньому пеню в розмірі 0,001% від суми боргу за кожен день прострочення.

Оскільки позивачем не правильно визначено початок строку нарахування пені, суд проводить розрахунок самостійно. Пеня нараховується з 04.02.13р. по 08.07.13р., що становить 325,36грн. (211275,12грнх0,001%х154дні=325,36грн.) і підлягає стягненню, а в частині вимоги про стягнення пені в сумі 360,39грн. суд відмовляє.

За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в розмірі 211600,48грн., з яких: 211275,12грн. боргу, 325,36грн. пені.

Витрати , пов'язані з оплатою судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог , оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (10003, м.Житомир, вул.Перемоги,75; код 32008278) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф'южн консалтинг" (03660, м.Київ, проспект Визволителів,3, кімната 20; код 35532868) - 211275,12 грн. основного боргу, 325,36 грн. пені, 4232,01 грн. судового збору.

3.Відмовити в позові в частині стягнення 360,39 грн. пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 30.09.13

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1 - в справу