Рішення

від 24.09.2013 по справі 910/11497/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11497/13 24.09.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг»

до 1. Приватного підприємства «Транс-Експрес»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Евромаркетинг»

про стягнення 24 976,67 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Григоренко В.І. (представник за довіреністю від 25.12.2012р.);

від відповідача 1: не з'явились;

від відповідача 2: не з'явились.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (надалі також - позивач) звернулось до суду з позовом про солідарне стягнення з Приватного підприємства «Транс-Експрес» (надалі також - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Евромаркетинг» (надалі також - відповідач-2) основної суми заборгованості в розмірі 8 582,69 грн., а також про стягнення з відповідача-1 16 393,98 грн., з яких пеня - 2 194,20 грн., 40% річних - 12 086,32 грн. та штраф - 2 113,46 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 зобов'язань за Договорами поставки №АП-07-0271 від 27.05.2011р. та №АП-07-0354 від 24.06.2011р. перед позивачем. Оскільки відповідач-1 добровільно в повному обсязі не погасив наявну заборгованість, а також враховуючи те, що за його зобов'язаннями між позивачем та відповідачем-2 було укладено Договір поруки №ПР-07-0354 від 24.06.2011р., позивач вирішив звернутись до суду з даним позовом.

Відповідачі відзивів на позовну заяву до суду не надали, про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2013р., в справі було порушено провадження суддею Чебикіною С.О., справі присвоєно №910/11497/13, розгляд було призначено на 29.07.2013р.

Судове засідання 29.07.2013р. не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Чебикіної С.О. на лікарняному.

Розпорядження керівника апарату Господарського суду міста Києва Кривенко О.М. від 29.07.2013р матеріали справи №910/11497/13 були передані на повторний автоматичний розподіл у зв'язку з тривалим лікарняним судді Чебикіної С.О.

Проведеним 29.07.2013р. автоматичним розподілом справ, матеріали справи №910/11497/13 були розписані на суддю Морозова С.М.

Ухвалою суду від 31.07.2013р. справа була прийнята до провадження суддею Морозовим С.М. та призначена до слухання на 06.08.2013р.

В судовому засіданні 06.08.2013р. розгляд справи було відкладено до 10.09.2013р.

Розпорядженням В.о. голови господарського суду м. Києва Бойко Р.В. від 10.09.2013р. у зв'язку з перебування судді Морозова С.М. у відпустці, справу №910/11497/13 було передано на розгляд судді Коткову О.В.

Ухвалою від 10.09.2013р. справа №910/11497/13 була прийнята до провадження суддею Котковим О.В., розгляд призначено на 24.09.2013р.

У зв'язку з виходом судді Морозова С.М. з відпустки, розпорядженням В.о. голови господарського суду м. Києва Бойко Р.В. від 16.09.2013р. , матеріали справи №910/11497/13 було передано на розгляд судді Морозову С.М.

Ухвалою від 16.09.2013р. суддею Морозовим С.М. матеріали справи №910/11497/13 були прийняті до свого провадження, розгляд призначено на 24.09.2013р.

В судове засідання 24.09.2013р. представники відповідачів не з'явились.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників відповідачів не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

В судовому засіданні 24 вересня 2013 року в справі №910/11497/13 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27 травня 2011р. між позивачем (продавець) та відповідачем-1 (покупець) було укладено Договір поставки №АП-07-0271 (далі - Договір поставки №1), відповідно до п. 1.1. якого позивач зобов'язався передати у власність відповідачу-1, а відповідач-1 зобов'язався прийняти й оплатити наступні засоби захисту рослин, надалі іменовані товар:

- Оперкот Акро в кількості 3,000 л на загальну суму 623,52 грн.;

- Фостран в кількості 10,000 л на загальну суму 583,60 грн.;

- Ньюстар в кількості 5,000 л на загальну суму 739,45 грн.;

- Резонанс в кількості 10,000 л на загальну суму 787,40 грн.;

- Норвел в кількості 10,000 л на загальну суму 759,40 грн.;

- Метеор в кількості 40,000 кг на загальну суму 4 220,80 грн.;

- Доктор Кроп в кількості 5,000 л на загальну суму 379,70 грн.;

- Стробитек в кількості 2,000 кг на загальну суму 2 078,44 грн.;

- Ацидан в кількості 10,000 кг на загальну суму 1 119,20 грн.;

- Лирон в кількості 20,000 л. на загальну суму 2 398,20 грн.

Вартість товару на дату укладення цього договору становить 13 689,71 грн.у т. ч. ПДВ (20%). (п. 1.2. Договору поставки №1).

Фактичний курс купівлі доллара США (USD) на дату складання цього Договору становить 7,994 грн./долара США (USD). (п. 1.3. Договору поставки №1).

Кількість і ассортимент товару, який підлягає поставці, визначається відповідно до пункту 1.1. данного Договору. За бажанням відповідача-1 кількість та ассортимент товару може бути збільшені, що оформлюється додатковою угодою, в якій визначається кількість та ассортимент товару, що підлягає поставці та строк оплати. (п. 1.4. Договору поставки №1).

Відповідно до п. 1.5. Договору поставки №1 загальна вартість товару (ціна Договору) визначається як сума поставленного товару на умовах цього договору та додаткових угод до нього.

Поставка товару здійснюється у строки, які передбачені п. 3.3. договору, або раніше за заявкою відповідача-1. Право власності на товар виникає у відповідача-1 з дня передачі товару, відповідно до розділу 3, 4 Договору. (п. 3.1. та 3.2. Договору поставки №1).

Пунктом 3.3. Договору поставки №1, сторонами визначено, що поставка здійснюється позивачем на умовах СРТ (перевезення до місця призначення за рахунок позивача до насутпних базисів (отримувачів) 31 травня 2011 року. За згодою сторін поставка товару може бути здійснена на умовах EXW (склад позивача).

Одержання товару за кількістю та якістю здійснюється відповідачем-1 у день поставки товару. При прийманні товару відповідач-1 зобов'язаний перевірити кількість, асортимент, цілісність тари, пломб (при їх наявності), а також відсутність ознак ушкодження та псування товару. (п. 3.4. Договору постаки №1).

Як встановлюється матеріалами справи, на виконання умов Договору поставки №1, позивач поставив відповідачу-1 товар на загальну суму 13 689,71 грн., що підтверджується видатковою накладною №АП-07-0333 від 20.06.2011р.

Факт отримання товару відповідачем-1 за Договором поставки №1 підтверджується підписом уповановаженого згідно довіреності №1 від 20.06.2011р. представника у зазначеній видатковій накладній та печатковю відповідача-1.

Відповідно до п. 2.1. Договору поставки №1, відповідач-1 зобов'язаний сплатити позивачу вартість товару, зазначену в пункті 1.2. данного договору, в наступні строки: - не пізніше 05 червня 2011 року суму в розмірі 4 106,91 грн.; - не пізніше 15 жовтня 2011 року суму в розмірі 9 582,80 грн.

Вартість вважається сплаченою повністю, коли остаточна оплата, розрахована в порядку, визначеному в пункті 2.2. цього договору, перерахована на розрахунковий рахунок позивача. (п. 2.3. Договору поставки №1).

Валютою платежу за даним договором є національна грошова одиниця України - гривня. Оплата вартості товару, що залишилася, здійснюється не пізніше кінцевого строку, визначеного у пункті 2.1. даного договору. Датою виконання зобов'язання по оплаті товару вважається день надходження коштів на розрахунковий рахунок позивача. (п. 2.5., п. 2.6. та п. 2.7. Договору поставки №1).

Відповідачем-1 було частково оплачено вартість поставленого товару на суму 5 106,91 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями виписок по рахунку позивача, так випискою №109 від 16.06.2011р. встановлюється проведена відповідачем-1 сплата вартості товару в розмірі 4 106,91 грн., а випискою №213 від 11.11.2011р. підтверджується проплата в розмірі 1 000,00 грн.

Таким чином, станом на день розгляду справи, частина не оплаченої відповідачем-1 вартості здійсненої позивачем поставки складає 8 582,80 грн. (вартість поставленного товару в розмірі 13 689,71 грн. - оплата здійснена відповідачем-1 в розмірі 5 106,91 грн.).

24 червня 2011р. між позивачем (продавець) та відповідачем-1 (покупець) було укладено Договір поставки №АП-07-0354 (далі - Договір поставки №2), відповідно до п. 1.1. якого позивач зобов'язався передати у власність відповідачу-1, а відповідач-1 зобов'язався прийняти й оплатити наступні засоби захисту рослин, надалі іменовані товар:

- Фермер в кількості 2,000 л на загальну суму 399,98 грн.

Вартість товару на дату укладення цього договору становить 399,98 грн.у т. ч. ПДВ (20%). (п. 1.2. Договору поставки №2).

Фактичний курс купівлі доллара США (USD) на дату складання цього Договору становить 7,995 грн./долара США (USD). (п. 1.3. Договору поставки №2).

Кількість і ассортимент товару, який підлягає поставці, визначається відповідно до пункту 1.1. данного Договору. За бажанням відповідача-1 кількість та ассортимент товару може бути збільшені, що оформлюється додатковою угодою, в якій визначається кількість та ассортимент товару, що підлягає поставці та строк оплати. (п. 1.4. Договору поставки №2).

Відповідно до п. 1.5. Договору поставки №2 загальна вартість товару (ціна Договору) визначається як сума поставленного товару на умовах цього договору та додаткових угод до нього.

Поставка товару здійснюється у строки, які передбачені п. 3.3. договору, або раніше за заявкою відповідача-1. Право власності на товар виникає у відповідача-1 з дня передачі товару, відповідно до розділу 3, 4 Договору. (п. 3.1. та 3.2. Договору поставки №2).

Пунктом 3.3. Договору поставки №2, сторонами визначено, що поставка здійснюється позивачем на умовах СРТ (перевезення до місця призначення за рахунок позивача до насутпних базисів (отримувачів) 26 червня 2011 року. За згодою сторін поставка товару може бути здійснена на умовах EXW (склад позивача).

Одержання товару за кількістю та якістю здійснюється відповідачем-1 у день поставки товару. При прийманні товару відповідач-1 зобов'язаний перевірити кількість, асортимент, цілісність тари, пломб (при їх наявності), а також відсутність ознак ушкодження та псування товару. (п. 3.4. Договору постаки №2).

Як встановлюється матеріалами справи, на виконання умов Договору поставки №2, позивач поставив відповідачу-1 товар на загальну суму 399,98 грн., що підтверджується видатковою накладною №АП-07-0402 від 19.07.2011р.

Факт отримання товару відповідачем-1 за Договором поставки №2 підтверджується підписом уповановаженого згідно довіреності №10 від 19.07.2011р. представника у зазначеній видатковій накладній та печатковю відповідача-1.

Відповідно до п. 2.1. Договору поставки №2, відповідач-1 зобов'язаний сплатити позивачу вартість товару, зазначену в пункті 1.2. данного договору, не пізніше 25 червня 2011 року в розмірі 399,98 грн.

Вартість вважається сплаченою повністю, коли остаточна оплата, розрахована в порядку, визначеному в пункті 2.2. цього договору, перерахована на розрахунковий рахунок позивача. (п. 2.3. Договору поставки №2).

Валютою платежу за даним договором є національна грошова одиниця України - гривня. Оплата вартості товару, що залишилася, здійснюється не пізніше кінцевого строку, визначеного у пункті 2.1. даного договору. Датою виконання зобов'язання по оплаті товару вважається день надходження коштів на розрахунковий рахунок позивача. (п. 2.5., п. 2.6. та п. 2.7. Договору поставки №2).

Відповідачем-1 вартість поставленого товару на суму 399,98 грн., станом на день розгляду справи, оплачено не було.

24.06.2011р. між позивачем (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімінвест-Плюс» (яке змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Євромаркетинг») (відповідач-2) (поручитель) було укладено Договір поруки №ПР-07-0354 (надалі - Договір поруки), відповідно до п. 1.1. якого у відповідності до цього договору відповідач-2 поручається перед позивачем за виконання обов'язків відповідачем-1 (ЄДРПОУ 35396404) (надалі також - боржник) за договорами передбаченими розділом 2 цього Договору (надалі о основні договори).

У разі порушення відповідачем-1 умов основних договорів відповідач-1 та відповідач-2 відповідають перед позивачем як солідарні боржники. (п. 1.2. Договору поруки).

Обсяг відповідальності відповідача-2 перед позивачем за цим договором обмежується сплатою суми основного боргу (п. 1.3. Договору поруки).

Під основними договорами в цьому договорі розуміють Договір №АП-07-0271 від 27.05.2011р. та Договір №АП-07-0354 від 24.06.2011р., про поставку засобів захисту рослин, та інші додаткові договори до них, укладені між Кредитором (в основних договорах іменуються «Продавець») та боржником (в основних договорах іменуються «Покупець»). (п. 2.1. Договору поруки).

У випадку виконання відповідачем-2 обов'язків відповідача-1 перед позивачем, до відповідача-2 переходять усі права кредитора за основними договорами. (п. 3.1. Договору поруки).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Цей договір діє до моменту припинення поруки на підставах, визначених ст. 559 Цивільного кодексу України. Порука за цим договором припиняється з припиненням зобов'язання. Порука припиняється, якщо позивач на протязі трьох років з дня настання строку виконання зобов'язання по договору не звернеться з вимогою до відповідача-2. (п. 4.1., п. 4.2. та 4.3. Договору поруки).

Вимогою від 14.05.2013р. позивач вимагав від відповідача-2 оплатити суму боргу в розмірі 8 582,78 грн.

Враховуючи те, що вимоги позивача відповідачами у строк, визначений Договром, у добровільному порядку до подачі до суду позовної заяви задоволені не були, він вирішив звернутись з даним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 2.1. Договору поставки №1, відповідач-1 зобов'язаний сплатити позивачу вартість товару, зазначену в пункті 1.2. данного договору, в наступні строки: - не пізніше 05 червня 2011 року суму в розмірі 4 106,91 грн.; - не пізніше 15 жовтня 2011 року суму в розмірі 9 582,80 грн.

Відповідно до п. 2.1. Договору поставки №2, відповідач-1 зобов'язаний сплатити позивачу вартість товару, зазначену в пункті 1.2. данного договору, не пізніше 25 червня 2011 року в сумі 399,98 грн.

Таким чином прострочення сплати вартості товару за видатковими накладними, з урахуванням п. 2.1. Договорів поставки, нараховується наступним чином:

- за Договором поставки №1 на суму 4 106,91 грн. з 06.06.2011р.;

- за Договором поставки №1 на суму 9 582,80 грн. з 15.10.2011р.;

- за Договором поставки №2 на суму 399,98 грн. з 26.06.2011р.

Отже, згідно викладеного, строк оплати вартості товару відповідачем-1 настав та останнім в повному обсязі не виконаний.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки відповідач-1 прийняв товари від позивача, однак в обумовлені строки не сплатив повністю їх вартості, відповідний борг має бути стягнутий з нього в судовому порядку.

Окрім того, згідно зі статтею 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель зобов'язується перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (стаття 554 ЦК України).

До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, у тому числі й ті, що забезпечували його виконання (стаття 556 ЦК України).

Таким чином, зі змісту зазначених норм випливає, що Договір поруки не покладає на боржника якогось нового обов'язку, крім того, який він вже має перед кредитором по основному зобов'язанню, а лише створює ймовірність переходу прав та обов'язків останнього до поручителя у разі виконання ним зобов'язання, забезпеченого порукою.

Наслідком виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, може бути зміна кредитора, а не заміна боржника у зобов'язанні.

Враховуючи наведене, однією із сторін договору поруки не обов'язково має бути боржник і такий договір не потребує волевиявлення останнього.

Згідно зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

З огляду на встановлену вище обставину укладення між позивачем та відповідачем-2 Договору поруки, а також з урахуванням того, що ні відповідачем-1 ні відповідачем-2 (поручителем) суму основного боргу на рахунок позивача в повному обсязі проведено не було, то позовна вимога в частині солідарного стягнення з відповідачів суми основної заборгованості в розмірі 8 582,69 грн., заявленої до стягнення позивачем, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також, суд вважає за необхідне повідомити, що солідарний борг відповідачів за зобов'язаннями згідно Договору поставки №1 та Договору поставки №2 становить 8 982,78 грн. (вартість поставки за Договором поставки №1 в розмірі 13 689,71 грн. - проведена відповідачем-1 часткова оплата вартості товару за Договором поставки №1 в розмірі 5 106,91 грн. + вартість поставки за Договором поставки №1 в розмірі 399,98 грн. = 8 982,78 грн.), однак, позивач скориставшись свої правом щодо встановлення сум, які заявляються ним до стягнення, у відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, просить суд стягнути солідарно з відповідачів частину суми основної заборгованості, а саме в розмірі 8 582,69 грн., що на 400,09 грн. менше ніж основна сума заборгованості, встановлена судом.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача-1 суми пені в розмірі 2194,20 грн.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 ГК України).

Поняттям «штраф» та «пеня» дано визначення ч. ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України.

Відповідно до зазначеної норми, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктами 5.2. Договору поставки №1 та Договору поставки №2 сторони визначили, що відповідач-1 відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення розділу 2 даного договору) й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені.

Сторони дійшли згоди, що зміни тривалості позовної давності про стягнення неустойки (штафу, пені), передбаченої частиною п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, і встановили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, встановлених розділом 5 цього договору, припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинно було бути виконано. (п. 5.3. Договору поставки №1 та Договору поставки №2).

Статтею 256 Цивільного кодексу встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (ст. 258 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Як зазначено вище, сторонами погоджено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинно було бути виконано.

Також, в силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» №01-8/344 від 11.04.2005 р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми пені, наведений в позовних матеріалах, судом визнано його не обгрунтованим, з огляду на те, що позивачем не враховано, що в 2012 році було 366 днів, а в 2011 та 2013 - 365 днів.

Тому, сума пені, яка підлягає до стягненню з відповідача-1 за невиконання останнім умов оплати товару за Договорами, нараховується наступним чином:

- За Договором поставки №1:

- 9 582,80 грн. (сума боргу) * 26 (кількість днів прострочки з 16.10.2011р. по 11.11.2011р.) * 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ за зазначений період)/365/100 = 105,80 грн.;

- 8 582,80 грн. (сума боргу, з урахування проведеної відповідачем-1 проплати в розмірі 1 000,00 грн.) * 51 (кількість днів прострочки з 11.11.2011р. по 31.12.2011р.) * 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ за зазначений період)/365/100 = 185,88 грн.;

- 8 582,80 грн. (сума боргу, з урахування проведеної відповідачем-1 проплати в розмірі 1 000,00 грн.) * 82 (кількість днів прострочки з 01.01.2012р. по 22.03.2012р.) * 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ за зазначений період)/366/100 = 298,05 грн.;

- 8 582,80 грн. (сума боргу, з урахування проведеної відповідачем-1 проплати в розмірі 1 000,00 грн.) * 284 (кількість днів прострочки з 23.03.2012р. по 31.12.2012р.) * 15,0% (подвійна облікова ставка НБУ за зазначений період)/366/100 = 998,98 грн.;

- 8 582,80 грн. (сума боргу, з урахування проведеної відповідачем-1 проплати в розмірі 1 000,00 грн.) * 141 (кількість днів прострочки з 01.01.2013р. по 21.05.2013р.) * 15,0% (подвійна облікова ставка НБУ за зазначений період)/365/100 = 497,33 грн.;

- За Договором поставки №2:

- 399,98 грн. (сума боргу, з урахування проведеної відповідачем-1 проплати в розмірі 1 000,00 грн.) * 189 (кількість днів прострочки з 26.06.2011р. по 31.12.2011р.) * 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ за зазначений період)/365/100 = 32,10 грн.;

- 399,98 грн. (сума боргу, з урахування проведеної відповідачем-1 проплати в розмірі 1 000,00 грн.) * 82 (кількість днів прострочки з 01.01.2012р. по 22.03.2012р.) * 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ за зазначений період)/366/100 = 13,89 грн.;

- 399,98 грн. (сума боргу, з урахування проведеної відповідачем-1 проплати в розмірі 1 000,00 грн.) * 284 (кількість днів прострочки з 23.03.2012р. по 31.12.2012р.) * 15,0% (подвійна облікова ставка НБУ за зазначений період)/366/100 = 46,55 грн.;

- 399,98 грн. (сума боргу, з урахування проведеної відповідачем-1 проплати в розмірі 1 000,00 грн.) * 141 (кількість днів прострочки з 01.01.2013р. по 21.05.2013р.) * 15,0% (подвійна облікова ставка НБУ за зазначений період)/365/100 = 23,17 грн.;

За таких обставин, за порушення відповідачем-1 умов Договору щодо вчасної оплати поставленого товару, за розрахунками суду, з останнього підлягає стягненню пеня в розмірі 2 201,75 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Однак, враховуючи те, що позивачем у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України не заявлялось клопотань про можливість суду виходити за межі позовних вимог, то до стягнення з відповідача-1 підлягає сума пені в розмірі 2 194,20 грн., заявлена позивачем до стягнення, а відповідна позовна вимога підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача-1 штрафу в розмірі 2 113,46 грн.

Відповідно до пунктів 5.4. Договору поставки №1 та Договору поставки №2 у випадку прострочення виконання зобов'ящань, передбачених розділом даного договору, більше ніж 30 днів винна сторона додатково сплачує іншій стороні за даним договором штраф у розмірі п'ятнадцяти відсотків від ціни договору.

Пунктом 4 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.04.2013 р. №01-06/767/2013 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» встановлено, що чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності (див. постанову Верховного Суду України від 27.04.2012 та постанову Вищого господарського суду України від 12.06.2012 у справі №06/5026/1052/2011).

Таким чином, перевіривши наведений позивачем розрахунок суми штрафу, суд вважає його обґрунтованим, а відповідна позовна вимога в справі №910/11497/13 про стягнення з відповідача-1 штрафу в розмірі 2 113,46 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача-1 суми 40% річних в розмірі 12 086,32 грн.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові №48/23 від 18.10.2011р. та Верховний Суд України у постанові №3-12г10 від 08.11.2010р.).

Пунктами 5.5. Договору поставки №1 та Договору поставки №2 встановлено, що сторони дійшли дозгоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, і встановлюють її в розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений відповідачем-1 та дев'яносто шість відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення девноста календарних днів. З дня закінчення строків сплати, передбачених п. 2.1. Договору вважається що позивачем пред'явлена вимога щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (минулий та майбутній) та відсотків річних. При затримці платежу позивач має право виставити рахунок по сплаті відсотків за користування чужими грошима та інфляційних нарахувань з моменту просрочення до фактичної оплати, а відповідач зобов'язаний оплатити його в строк не більше 3 банківських днів.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, умовами Договорів поставки встановлено обов'язок відповідача-1 по сплаті відсотків за користування чужими грошима і він покладений в обов'язок надіслання позивачем рахунку для проведення такої сплати.

В матеріалах справі відсутні будь-які докази на підтвердження надсилання позивачем відповідачу-1 рахунку про сплату відсотків за користування чужими грошима.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження виставлення відповідачу-1 рахунку на оплату відсотків за користування чужими грошима.

Таким чином, з огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 суми 40% річних в розмірі 12 086,32 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів пропорційно розміру заявлених до них позовних вимог з урахуванням розміру задоволеного судом.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Транс-Експрес» (код ЄДРПОУ 35396404, адреса: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, пров. Біологічний, 2-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (код ЄДРПОУ 30262667, адреса: 02160, місто Київ, проспект Воз'єднання, 15) пеню в розмірі 2 194,20 грн. (дві тисячі сто дев'яносто чотири гривні 20 копійок), штраф в розмірі 2 113,46 грн. (дві тисячі сто тринадцять гривень 46 копійок) та судовий збір в розмірі 592,33 грн. (п'ятсот дев'яносто дві гривні 33 копійки).

3. Стягнути солідарно з Приватного підприємства «Транс-Експрес» (код ЄДРПОУ 35396404, адреса: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, пров. Біологічний, 2-А) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Евромаркетинг» (код ЄДРПОУ 35646846, адреса: 02160, м. Київ, проспект Воз'єднання, 7-а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (код ЄДРПОУ 30262667, адреса: 02160, місто Київ, проспект Воз'єднання, 15) суму основного боргу в розмірі 8 582,69 грн. (вісім тисяч п'ятсот вісімдесят дві гривні 69 копійок).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Евромаркетинг» (код ЄДРПОУ 35646846, адреса: 02160, м. Київ, проспект Воз'єднання, 7-а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (код ЄДРПОУ 30262667, адреса: 02160, місто Київ, проспект Воз'єднання, 15) судовий збір в розмірі 295,61 грн. (двісті дев'яносто п'ять гривень 61 копійка).

5. В іншій частині в позові відмовити.

6. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

7. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.09.2013р.

Суддя С.М. Морозов