Рішення

від 24.09.2013 по справі 910/9441/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9441/13 24.09.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю промислового підприємства «ЗІП»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Лакма»

про стягнення 49 006,62 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Соколенко С.Г. (представник за довіреністю № 117 від 06.06.2013р.);

від відповідача: не з'явились.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю промислове підприємство «ЗІП» (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Лакма» (надалі - відповідач) суми заборгованості за Договорами поставки №15/008 від 28.02.2012р. та №18-Р/008 від 28.02.2012р. на загальну суму 49 006,62 грн., з яких 20 665,18 грн. сума основного боргу, 19 048,59 грн. пені, 4 249,53 грн. 24% річних та 5 043,32 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договорами не виконав, вартість товару у строки визначені договорами не сплатив.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого просив суд у частині стягнення суми основного боргу в розмірі 20 665,18 грн. провадження у справі припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, в частині стягнення 24% річних та пені проти позовних вимог заперечував, посилаючись на невірність розрахунків позивача, щодо стягнення з нього штрафу, передбаченого п. 5.2. Договору поставки №15/008 просив суд зменшити розмір штрафу враховуючи те, що сума основного боргу була погашена перед позивачем, загалом просив задовольнити позовні вимоги частково.

19.06.2013р. позивач через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав довідку б/н від 19.06.2013р., в якій зазначив, що сума основного боргу за договорами поставки була погашена відповідачем та заперечення на відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого позивач наполягав залишити розмір штрафних санкцій, нарахований ним згідно умов договорів поставки та зважаючи на те, що відповідачем не було подано до суду доказів на підтвердження тяжкого фінансового стану просив стягнути з останнього 19 048,59 грн. пені, 4 249,53 грн. 24% річних та 5 043,32 грн. штрафу.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

В порушення вимог ст. 22, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України, п. 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» позивачем не було додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а саме зменшення позовних вимог, а тому судом розглядаються позовні вимоги, викладені у позовній заяві.

Відповідач участь свого представника в судові засідання забезпечив частково, про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Ухвалою судді Господарського суду міста Києва Чебикіна С.О. від 22.05.2013р., порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду, справі присвоєно №910/9441/13 та призначено до розгляду на 12.06.2013р.

В судовому засіданні 12.06.2013р. було оголошено перерву до 19.06.2013р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2013р. було продовжено строк вирішення спору та у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання розгляд справи відкладено до 24.07.2013р.

В судовому засіданні 24.07.2013р. було оголошено перерву до 31.07.2013р.

Судове засідання 31.07.2013р. не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Чебикіної С.О. на лікарняному.

Розпорядження керівника апарату Господарського суду міста Києва Кривенко О.М. №04-1/458 від 31.07.2013р матеріали справи №910/9441/13 були передані на повторний автоматичний розподіл у зв'язку з тривалим лікарняним судді Чебикіної С.О.

Проведеним 31.07.2013р. автоматичним розподілом справ, матеріали справи №910/9441/13 були розписані на суддю Морозова С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2013р. справа №910/9441/13 була прийнята до провадження суддею Морозовим С.М., розгляд справи призначено на 10.09.2013р.

Розпорядженням В.о. голови Господарського суду міста Києва Бойко Р.В. від 10.09.2013р. у зв'язку з перебування судді Морозова С.М. у відпустці, справу №910/9441/13 було передано на розгляд судді Коткову О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2013р. справа №910/9441/13 була прийнята до провадження суддею Котковим О.В., розгляд призначено на 24.09.2013р.

Розпорядженням В.о. голови Господарського суду міста Києва Бойко Р.В. від 16.09.2013р. у зв'язку з виходом судді Морозова С.М. з відпустки, матеріали справи №910/9441/13 було передано на розгляд судді Морозову С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2013р. справа №910/9441/13 була прийнята до провадження суддею Морозовим С.М., розгляд справи призначено на 24.09.2013р.

Ухвали суду направлялись на юридичну адресу відповідача, вказану у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АВ №224197 станом на 15.04.2013р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

В судовому засіданні 24 вересня 2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.02.2012р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено Договір поставки №15/008, (надалі - Договір-1), відповідно до умов якого позивач зобов'язувався поставити, а відповідач зобов'язувався прийняти і оплатити на умовах договору продукцію виробництва позивача (товар - за договором), кількість, асортимент і ціна якої зазначені в Специфікаціях (накладних), які є невід'ємною частиною договору (п. 1.1. Договору-1).

Відповідно до п. 2.1. Договору-1 товар за своєю якістю повинен відповідати вимогам, які пред'являються до продукції даного типу, також існуючим ТУ і ДСТУ.

Згідно п. 3.1. Договору-1 постачальник поставляє товар у кількості і асортименті, обумовленому в специфікаціях (накладних), окремими партіями, згідно заявок покупця, протягом 3 днів з моменту формування заявки.

У відповідності до п. 3.3. Договору-1 перехід права власності на товар здійснюється в момент передачі товару.

Керуючись умовами Договору-1, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 24 421,30 грн., відповідно до видаткових накладних:

- №08-0003567 від 14.06.2012р. на суму 7 129,49 грн.,

- №08-0003751 від 21.06.2012р. на суму 15 819,96 грн.,

- №08-0003756 від 21.06.2012р. на суму 1 471,85 грн.

Однак, позивачем зазначено, що за видатковою накладною №08-0003751 від 21.06.2012р. поставка товару була здійснена на суму 15 709,73 грн., що підтверджується відміткою в видатковій накладній, а саме зазначено меншу кількість отриманого товару.

Таким чином за Договором-1 позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 24 311,07 грн.

Товар був прийнятий відповідачем, що підтверджується підписами уповноваженого представника відповідача на вказаних видаткових накладних (належним чином засвідчені копії довіреностей №176 від 14.06.2012р., №190 від 21.06.2012р., №191 від 21.06.2012р. містяться у матеріалах справи).

Відповідно до п. п. 4.1. - 4.3. Договору-1 товар, що поставляється, оплачується за ціною, встановленою постачальником і зазначеною в Специфікаціях (накладних). Покупець оплачує вартість товару або шляхом 100 % попередньої оплати вартості партії товару, або з відстрочкою платежу до 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту поставки товару. Моментом оплати вважається надходження грошових коштів на рахунок постачальника.

28.02.2012р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено Договір поставки №18-Р/008, (надалі - Договір-2), відповідно до умов якого позивач зобов'язувався поставити, а відповідач зобов'язувався прийняти і оплатити на умовах договору продукцію виробництва позивача (товар - за договором), кількість, асортимент і ціна якої зазначені в Специфікаціях (накладних), які є невід'ємною частиною договору (п. 1.1. Договору-2).

Відповідно до п. 2.1. Договору-2 товар за своєю якістю повинен відповідати вимогам, які пред'являються до продукції даного типу, також існуючим ТУ і ДСТУ.

Згідно п. п. 3.1., 3.2. Договору-2 спочатку постачальник поставляє партію товару, яка представляє собою номенклатуру продукції виробництва постачальника, перелік і кількість якої обумовлюються в специфікації (накладній), протягом 3 днів з моменту підписання Договору. В подальшому постачальник постачає товар у кількості і асортименті, обумовленому в специфікаціях (накладних), окремими партіями, згідно заявок покупця, протягом 3 днів з моменту формування заявки.

У відповідності до п. 3.4. Договору-2 перехід права власності на товар здійснюється в момент передачі товару.

Позивач, керуючись умовами Договору-2, поставив відповідачу товар, відповідно до видаткової накладної №08-0000754 від 29.02.2012р. на суму 3 854,11 грн.

Товар був прийнятий відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженого довіреністю №33 від 29.02.2012р. представника відповідача (належним чином засвідчена копія довіреності у справі) на зазначеній видатковій накладній.

Відповідно до п. п. 4.1. - 4.3. Договору-2 товар, що поставляється, оплачується за ціною, встановленою постачальником і зазначеною в Специфікаціях (накладних). Покупець оплачує вартість товару або шляхом 100 % попередньої оплати вартості партії товару, або з відстрочкою платежу з періодичністю через кожні 5 (п'ять) банківських днів за весь реалізований протягом цих днів товар. Покупець зобов'язаний повністю оплатити вартість поставленого йому постачальником товару протягом 30 (тридцяти) днів з моменту закінчення строку дії цього договору або здійснити повернення нереалізованого товару, який має належний товарний вигляд та якщо до закінчення строку придатності товару залишилось не менше 60 (шестидесяти) днів, на умовах, передбачених цим договором. Моментом оплати вважається надходження грошових коштів на рахунок постачальника.

Відповідно до п. 7.1. Договору-2 він набуває чинності з 28 лютого 2012 року і діє до 31 грудня 2012 року включно.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідач свої зобов'язання за Договором-1 виконав частково, сплативши вартість товару лише на суму 4 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахунку позивача:

- 12.10.2012р. проведено оплату в розмірі 500,00 грн.,

- 15.10.2012р. проведено оплату в розмірі 500,00 грн.,

- 22.10.2012р. проведено оплату в розмірі 500,00 грн.,

- 25.10.2012р. проведено оплату в розмірі 500,00 грн.,

- 26.10.2012р. проведено оплату в розмірі 500,00 грн.,

- 01.11.2012р. проведено оплату в розмірі 1 000,00 грн.,

- 07.11.2012р. проведено оплату в розмірі 500,00 грн.

Зобов'язання за Договором-2 відповідач виконав лише на суму 3 500,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахунку позивача:

- 12.12.2012р. проведено оплату в розмірі 500,00 грн.;

- 28.12.2012р. проведено оплату в розмірі 3 000,00 грн

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, згідно умов п. 4.2. Договору-1 обов'язок по сплаті вартості товару виник у відповідача:

- за видатковою накладною №08-0003567 від 14.06.2012р. з 29.06.2012р.,

- за видатковою накладною №08-0003751 від 21.06.2012р. з 06.07.2012р.,

- за видатковою накладною №08-0003756 від 21.06.2012р. з 06.07.2012р.

Згідно умов п. 4.2. Договору-2 обов'язок по сплаті вартості товару за видатковою накладною №08-0000754 від 29.02.2012р. виник у відповідача з 31.01.2013р.

Позивачем було направлено на адресу відповідача претензії вих. №27 від 15.11.2012р. про сплату суми боргу за Договором-1 в розмірі 29 287,75 грн., з яких 20 311,07 грн. сума основного боргу, 1 107,12 грн. пені, 1 776,24 грн. сума 24 % річних та 6 093,32 грн. штрафу та претензію вих. №28 від 15.11.2012р. про сплату суми боргу за Договором-2 в розмірі 24 744,76 грн., з яких 3 854,11 грн. сума основного боргу, 20 619,49 грн. пені, 271,16 грн. 24% річних (докази отримання претензій відповідачем у справі).

Відповідач вимоги зазначених претензій повністю не виконав, повну вартість товару не оплатив, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилась заборгованість: за Договором-1 в розмірі 20 311,07 грн. (24 311,07 грн. (вартість поставленого товару) - 4 000,00 грн. (часткова сплата суми боргу відповідачем)); за Договором-2 в розмірі 354,11 грн. (3 854,11 грн. (вартість поставленого товару) - 3 500,00 грн. (часткова сплата суми боргу відповідачем)).

Під час перебування справи в провадженні відповідачем було проведено повний розрахунок з позивачем щодо оплати вартості отриманого товару за Договором-1 та Договором-2.

Так, за Договором-1 відповідачем було проведено оплату вартості товару на суму в розмірі 20 311,07 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями:

- № 276 від 07.05.2013р. на суму 3 129,49 грн.,

- № 290 від 14.05.2013р. на суму 2 709,73 грн.,

- № 318 від 22.05.2013р. на суму 1 471,85 грн.,

- № 319 від 22.05.2013р. на суму 1 000,00 грн.,

- № 331 від 24.05.2013р. на суму 3 000,00 грн.,

- № 340 від 27.05.2013р. на суму 3 000,00 грн.,

- № 357 від 29.05.2013р. на суму 3 000,00 грн.,

- № 360 від 30.05.2013р. на суму 3 000,00 грн.

За Договором-2 відповідачем було проведено оплату вартості товару на суму в розмірі 354,11 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 275 від 07.05.2013р.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 20 311,07 грн. за Договором-1 та суми основного боргу в розмірі 354,11 грн. за Договором-2, що разом складає 20 665,18 грн., підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 17 343,49 грн. пені, нарахованої за Договором-1 та 1 705,45 грн. пені, нарахованої за Договором-2.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 01-06/767/2013 від 29.04.2013 р. розмір пені має бути обрахований з урахуванням обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України згідно із Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", незважаючи на встановлений у договорі спосіб обчислення пені.

Відповідно до п. 5.2. Договору-1 у випадку прострочки оплати товару з вини покупця, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 24 (двадцять чотири) відсотків річних від простроченої суми, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період прострочки, від суми неоплаченого товару за кожен день прострочки.

Перевіривши розрахунки пені за Договором-1, наведені позивачем у позовних матеріалах, господарський суд вважає їх необґрунтованими, оскільки позивачем не було враховано часткових сплат суми боргу відповідачем, а за деякими видатковими накладними розрахунки пені є завищеними, тому господарський суд проводить власні розрахунки зазначених сум.

Сума пені за видатковою накладною №08-0003567 від 14.06.2012р. становить:

- 7 129,49 грн. (вартість поставленого товару) * 2 * 7,5% (облікова ставка НБУ) * 105 (кількість днів за період 29.06.2012р. по 11.10.2012р.) : 366 (кількість днів у 2012р.) = 306,80 грн.;

- 6 629,49 грн. (вартість поставленого товару з урахуванням проплати в розмірі 500,00 грн.) х 2 х 7,5% (облікова ставка НБУ) * 3 (кількість днів за період 12.10.2012р. по 14.10.2012р.) : 366 (кількість днів у 2012р.) = 8,15 грн.;

- 6 129,49 грн. (вартість поставленого товару з урахуванням проплати в розмірі 1 000,00 грн.) * 2 * 7,5% (облікова ставка НБУ) * 7 (кількість днів за період 15.10.2012р. по 21.10.2012р.) : 366 (кількість днів у 2012р.) = 17,58 грн.;

- 5 629,49 грн. (вартість поставленого товару з урахуванням проплати в розмірі 1 500,00 грн.) * 2 * 7,5% (облікова ставка НБУ) * 3 (кількість днів за період 22.10.2012р. по 24.10.2012р.) : 366 (кількість днів у 2012р.) = 6,92 грн.;

- 5 129,49 грн. (вартість поставленого товару з урахуванням проплати в розмірі 2 000,00 грн.) * 2 * 7,5% (облікова ставка НБУ) * 1 (кількість днів за період 25.10.2012р.) : 366 (кількість днів у 2012р.) = 2,10 грн.;

- 4 629,49 грн. (вартість поставленого товару з урахуванням проплати в розмірі 2 500,00 грн.) * 2 * 7,5% (облікова ставка НБУ) * 6 (кількість днів за період 26.10.2012р. по 31.10.2012р.) : 366 (кількість днів у 2012р.) = 11,38 грн.;

- 3 629,49 грн. (вартість поставленого товару з урахуванням проплати в розмірі 3 500,00 грн.) * 2 * 7,5% (облікова ставка НБУ) * 6 (кількість днів за період 01.11.2012р. по 06.11.2012р.) : 366 (кількість днів у 2012р.) = 8,92 грн.;

- 3 129,49 грн. (вартість поставленого товару з урахуванням проплати в розмірі 4 000,00 грн.) * 2 * 7,5% (облікова ставка НБУ) * 51 (кількість днів за період 07.11.2012р. по 27.12.2012р.) : 366 (кількість днів у 2012р.) = 65,41 грн.

Сума пені за видатковою накладною №08-0003751 від 21.06.2012р. становить:

- 15 709,73 грн. (вартість поставленого товару, визначена позивачем в розрахунках) * 2 * 7,5 % (облікова ставка НБУ) * 175 (кількість днів за період 06.07.2012р. по 27.12.2012р.) : 366 (кількість днів у 2012р.) = 1 126,72 грн.;

- 15 339,22 грн. (вартість поставленого товару, визначена позивачем в розрахунках) * 2 * 7,5 % (облікова ставка НБУ) * 4 (кількість днів за період 28.12.2012р. по 31.12.2012р.) : 366 (кількість днів у 2012р.) = 25,15 грн.;

- 15 339,22 грн. (вартість поставленого товару, визначена позивачем) * 2 * 7,5 % (облікова ставка НБУ) * 3 (кількість днів за період 01.01.2013р. по 03.01.2013р.) : 365 (кількість днів у 2013р.) = 18,91 грн.;

Сума пені за видатковою накладною №08-0003756 від 21.06.2012р. становить:

- 1 471,85 грн. (вартість поставленого товару) * 2 * 7,5 % (облікова ставка НБУ) * 179 (кількість днів за період 06.07.2012р. по 31.12.2012р.) : 366 (кількість днів у 2012р.) = 107,98 грн.;

- 1 471,85 грн. (вартість поставленого товару) х 2 х 7,5 % (облікова ставка НБУ) х 3 (кількість днів за період 01.01.2013р. по 03.01.2013р.) : 365 (кількість днів у 2013р.) = 1,81 грн.

Таким чином, за розрахунками суду, сума пені за Договором-1 становить 1 707,83 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Однак, враховуючи те, що позивачем у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України не заявлялось клопотань про можливість суду виходити за межі позовних вимог, то до стягнення з відповідача підлягає сума пені, нарахована за Договором-1, в розмірі 1 705,10 грн., заявлена позивачем до стягнення.

Відповідно до п. 5.2. Договору-2 у випадку прострочки оплати товару з вини покупця, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення і пеню в розмірі 5 (п'ять) процентів від суми неоплаченого і реалізованого товару за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунки пені за Договором-2, наведені позивачем у позовних матеріалах, господарський суд вважає їх необґрунтованими, оскільки позивачем не було враховано часткових сплат суми боргу відповідачем та не викладено у вірному форматі формулу нарахування.

Таким чином, сума пені за видатковою накладною №08-0000754 від 29.02.2012р. становить 13,09 грн. = 354,11 грн. (вартість поставленого товару з урахуванням сплати проведеної відповідачем в розмірі 3 500,00) * 2 * 7,5% (облікова ставка НБУ) * 90 (кількість днів за період 31.01.2013р. по 30.04.2013р., зазначена позивачем) : 365 (кількість днів у 2013р.).

Таким чином, за розрахунками суду, сума пені за Договором-2 становить 13,09 грн.

З огляду на все вищевикладене, сума пені, яка підлягає до стягнення з відповідача за порушення умов Договору-1 та Договору-2 щодо вчасного проведення оплати вартості отриманого товару, за розрахунками суду, становить 1 718,19 грн. (сума пені за Договором-1 в розмірі 1 705,10 грн. + сума пені за Договором-2 в розмірі 13,09 грн.).

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача суму штрафу в розмірі 5 043,32 грн.

З урахуванням зазначеної вимоги позивача, господарський суд відзначає наступне:

Відповідно до п. 5.2. Договору-1 сторонами встановлено, що у випадку прострочки оплати товару на строк більше 60 (шістдесят) календарних днів покупець зобов'язаний також сплатити постачальнику штраф у розмірі 30 (тридцять) відсотків від вартості товару.

Згідно розрахунку позивача, який перевірений судом та є обґрунтованим, сума штрафу складає 5 043,32 грн. = 16 811,07 грн. (вартість поставленого товару за визначенням позивача) * 30%.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

З урахуванням викладених норм, зважаючи на ту обставину, що відповідачем було повністю сплачено суму основного боргу за Договором-1 та Договором-2, частково - до подачі позовної заяви позивачем (платіжні доручення №275 від 07.05.2013р. на суму 354,11 грн., №276 від 07.05.2013р. на суму 3 129,49 грн., №290 від 14.05.2013р. на суму 2 709,73 грн.), залишок - протягом перебування справи у провадженні суду, з урахуванням майнових інтересів як позивача так і відповідача, господарський суд користується правом наданим йому частиною 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та зменшує суму штрафу, нарахування якого передбачене п. 5.2. Договору-1 до 500,00 грн.

Позивачем також заявлено до стягнення суму 24% річних в розмірі 228,08 грн. за Договором-1 та 4 021,45 грн. за Договором-2.

Згідно з ч. 2. ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.2. Договору-1 у випадку прострочки оплати товару з вини покупця, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 24 (двадцять чотири) відсотків річних від простроченої суми, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період прострочки, від суми неоплаченого товару за кожен день прострочки. У випадку прострочки оплати товару на строк більше 60 (шістдесят) календарних днів покупець зобов'язаний також сплатити постачальнику штраф у розмірі 30 (тридцять) відсотків від вартості товару.

Перевіривши розрахунки 24% річних за Договором-1, наведені позивачем у позовних матеріалах, господарський суд вважає їх необґрунтованими, оскільки позивачем не було враховано часткової сплати суми боргу відповідачем, а за деякими видатковими накладними розрахунки 24% річних є завищеними, тому господарський суд проводить власні розрахунки зазначених сум.

Сума 24% річних за видатковою накладною №08-0003567 від 14.06.2012р. становить:

- 7 129,49 грн. (вартість поставленого товару) * 24% * 105 (кількість днів за період 29.06.2012р. по 11.10.2012р.) : 366 (кількість днів у 2012р.) = 490,88 грн.;

- 6 629,49 грн. (вартість поставленого товару з урахуванням проплати в розмірі 500,00 грн.) * 24% * 3 (кількість днів за період 12.10.2012р. по 14.10.2012р.) : 366 (кількість днів у 2012р.) = 13,04 грн.;

- 6 129,49 грн. (вартість поставленого товару з урахуванням проплати в розмірі 1 000,00 грн.) * 24% * 7 (кількість днів за період 15.10.2012р. по 21.10.2012р.) : 366 (кількість днів у 2012р.) = 28,13 грн.;

- 5 629,49 грн. (вартість поставленого товару з урахуванням проплати в розмірі 1 500,00 грн.) * 24% * 3 (кількість днів за період 22.10.2012р. по 24.10.2012р.) : 366 (кількість днів у 2012р.) = 11,07 грн.;

- 5 129,49 грн. (вартість поставленого товару з урахуванням проплати в розмірі 2 000,00 грн.) * 24% * 1 (кількість днів за період 25.10.2012р.) : 366 (кількість днів у 2012р.) = 3,36 грн.;

- 4 629,49 грн. (вартість поставленого товару з урахуванням проплати в розмірі 2 500,00 грн.) * 24% * 6 (кількість днів за період 26.10.2012р. по 31.10.2012р.) : 366 (кількість днів у 2012р.) = 18,21 грн.;

- 3 629,49 грн. (вартість поставленого товару з урахуванням проплати в розмірі 3 500,00 грн. (часткова сплата суми боргу) * 24% * 6 (кількість днів за період 01.11.2012р. по 06.11.2012р.) : 366 (кількість днів у 2012р.) = 14,28 грн.;

- 3 129,49 грн. (вартість поставленого товару з урахуванням проплати в розмірі 4 000,00 грн. (часткова сплата суми боргу) * 24% * 51 (кількість днів за період 07.11.2012р. по 27.12.2012р.) : 366 (кількість днів у 2012р.) = 104,66 грн.;

Сума 24% річних за видатковою накладною №08-0003751 від 21.06.2012р. становить:

- 15 709,73 грн. (вартість поставленого товару, визначена позивачем) * 24% * 175 (кількість днів за період 06.07.2012р. по 27.12.2012р.) : 366 (кількість днів у 2012р.) = 1 802,75 грн.

- 15 339,22 грн. (вартість поставленого товару, визначена позивачем) * 24% * 4 (кількість днів за період 28.12.2012р. по 31.12.2012р.) : 366 (кількість днів у 2012р.) = 40,23 грн.

- 15 339,22 грн. (вартість поставленого товару, визначена позивачем) х 24% х 120 (кількість днів за період 01.01.2013р. по 30.04.2013р.) : 365 (кількість днів у 2013р.) = 1 210,33 грн.

Сума 24% річних за видатковою накладною № 08-0003756 від 21.06.2012р. становить:

- 1 471,85 грн. (вартість поставленого товару) х 24% х 179 (кількість днів за період 06.07.2012р. по 31.12.2012р.) : 366 (кількість днів у 2012р.) = 172,76 грн.

- 1 471,85 грн. (вартість поставленого товару) х 24% х 120 (кількість днів за період 01.01.2013р. по 30.04.2013р.) : 365 (кількість днів у 2013р.) = 116,13 грн.

Згідно п. п. 5.2., 5.5. Договору поставки-2 у випадку прострочки оплати товару з вини покупця, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення і пеню в розмірі 5 (п'ять) процентів від суми неоплаченого і реалізованого товару за кожен день прострочення. У випадку несвоєчасної оплати за поставлений товар, покупець сплачує постачальнику 24 (двадцять чотири) процентів річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунки 24% річних за Договором-2, наведені позивачем у позовних матеріалах, господарський суд вважає їх необґрунтованими, оскільки позивачем розрахунки 24% річних є завищеними, тому господарський суд проводить власні розрахунки зазначених сум.

Сума 24% річних за видатковою накладною №08-0000754 від 29.02.2012р. становить 20,95 грн. = 354,11 грн. (вартість поставленого товару з урахуванням проплати в розмірі 3 500,00) * 24% * 90 (кількість днів за період 31.01.2013р. по 30.04.2013р., зазначена позивачем) : 365 (кількість днів у 2013р.).

З урахуванням викладеного, сума 24% за Договором-1 становить 4 025,83 грн., а за Договором-2 становить 20,95 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Однак, враховуючи те, що позивачем у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України не заявлялось клопотань про можливість суду виходити за межі позовних вимог, то до стягнення з відповідача за Договором-1 підлягає сума 24% в розмірі 4 021,45 грн., заявлена позивачем до стягнення, а за Договором-2, за розрахунками суду, в розмірі 20,95 грн., що разом становить 4 042,40 грн.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, провадження у справі №910/9441/13 в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 20 665,18 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, в іншій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та стягненню з відповідача 1 718,19 грн. пені, 4 042,40 грн. 24% річних та 500,00 грн. штрафу.

Судовий збір у розмірі 887,36 грн., пропорційно задоволеним позовним вимогам, з урахуванням того, що часткова сплата суми основного боргу відповідачем була здійснена після звернення позивача до суду з даним позовом, враховуючи те, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки (п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»), відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про судовий збір» покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі №910/9441/13 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Лакма» суми основного боргу в розмірі 20 665,18 грн. припинити.

2. В іншій частині позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Лакма» (код ЄДРПОУ 33150034, адреса: вул. Коноплянська, 12, м. Київ, 04074) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю промислового підприємства «ЗІП» (код ЄДРПОУ 21875464, адреса: вул. Широка, 107А, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська обл., 51901) пеню в розмірі 1 718,19 грн. (одна тисяча сімсот вісімнадцять гривень 19 копійок), 24 % річних в розмірі 4 042,45 грн. (чотири тисячі сорок дві гривні 45 копійок), штраф в розмірі 500,00 грн. (п'ятсот гривень 00 коп.) та судовий збір в розмірі 887,36 грн. (вісімсот вісімдесят сім гривень 36 копійок).

4. В іншій частині в позові відмовити.

5. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.09.2013р.

Суддя С.М. Морозов