Рішення

від 30.09.2013 по справі 906/1196/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "30" вересня 2013 р. Справа № 906/1196/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Осипчук К.О., довіреність від 09.09.2013р.;

Сирота О.М. - директор;

від відповідача: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал" (м.Житомир)

до Відкритого акціонерного товариства "Гарантбуд" (м.Новоград-Волинський)

про стягнення 97684,20 грн.

Позивачем пред'явлено позов до відповідача про стягнення 97684,20грн. заборгованості за договорами підряду, з яких: 28603,20грн. основного боргу за Контрактом №35 від 01.12.2010р., 63211,81грн. основного боргу за Контрактом №11 від 02.06.2011р., 1377,21грн. інфляційних та 4491,98грн. 3% річних. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що згідно контрактів він виконав на замовлення відповідача підрядні роботи, за які відповідач не розрахувався.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовні заяві.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином (про що свідчить розписка відповідача у повідомленні про вручення поштового відправлення, а.с.52, 67).

Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов'язковою, а надання письмового відзиву відповідно до вимог ст.59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01 грудня 2010 року та 02 червня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю підприємством "Універсал" (підрядник, позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Гарантбуд" (замовник, відповідач) укладено Контракт №35 на будівництво котельні об'єкта : "Загальноосвітня середня школа 1-3 ступенів на 360 учнів по вул.Дружти, 50 в м.Новоград-Волинському" та Контракт №11 на монтаж зовнішніх інженерних мереж тепло-водопостачання, каналізації, внутрішніх систем опалення, каналізації, гарячого та холодного водопостачання на об'єкті: "Загальноосвітня середня школа 1-3 ступенів на 360 учнів по вул.Дружти, 50 в м.Новоград-Волинському" (а.с.11-13, 14-16), за умовами яких підрядник в межах договірної ціни, проіндексованої з врахуванням рівня інфляції, виконує власними силами і засобами всі передбачені замовленням роботи, здає в обумовлені строки об'єкт в експлуатацію замовнику, усуває на протязі гарантійного строку експлуатації об'єкту недоробки, що зумовлені неякісним виконанням робіт (п.1.1 Контрактів).

Пунктами 4.1 контрактів визначено, що замовник забезпечує безперервне фінансування будівництва об'єкту у відповідності з графіком виконання робіт.

Кінцеві розрахунки за виконані роботи з підрядником здійснюються через 10 днів після підписання акту здавання об'єкту в експлуатацію. Замовник має право затримати кінцеві розрахунки за роботи, виконані з недоробками і дефектами, виявленими при прийманні об'єкту в експлуатацію, до їх усунення, що оформлюється відповідними документами сторін (п.4.2 Контракту №35).

Відповідно до п.4.2 Контракту №11 кінцеві розрахунки за виконані роботи з підрядником здійснюються через 10 днів після підписання акту форми КБ-2в та довідки КБ-3. Замовник має право затримати кінцеві розрахунки за роботи, виконані з недоробками і дефектами, виявленими при прийманні об'єкту в експлуатацію, до їх усунення, що оформлюється відповідними документами сторін

Пунктами 9.1 Контрактів встановлено, що здавання приймання робіт після закінчення будівництва об'єкту здійснюється у відповідності з чинним порядком і оформлюється актом здавання об'єкту в експлуатацію.

На виконання умов Контракту №35 від 01.12.2010р., позивачем було виконано роботи в повному обсязі, що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2011р. та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень на загальну суму 28603,20грн. (а.с.17-22).

На виконання умов Контракту №11 від 02.06.2011р., позивачем було виконано роботи на суму 63832,80грн., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2011р. та довідками про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2011р. (а.с.23-33).

Підписання відповідачем актів виконаних робіт та довідок про вартість робіт без зауважень свідчить про їх прийняття ВАТ "Гарантбуд".

Кінцеві розрахунки за виконані роботи здійснюються через 10 днів після підписання акту здавання об'єкту в експлуатацію (п.4.2 Контракту №35).

Здача об'єкта в експлуатацію підтверджується наступними документами, а саме: Сертифікат серії ЖТ №16411035789 від 01.09.2011р. та Сертифікат серії №16411085075 від 24.11.2011р., які засвідчують відповідність закінченого будівництвом об'єкта (а.с.42-43).

Незважаючи на здачу об'єкта в експлуатацію та підписання відповідачем без зауважень актів прийняття виконаних підрядних робіт, які свідчать про належне виконання робіт за договором підряду, ВАТ "Гарантбуд" не здійснило їх оплату.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань за останнім утворилась заборгованості за виконані підрядні роботи по Контракту №35 від 01.12.2010р. в сумі 28603,20грн., по Контракту №11 від 02.06.2011р. в сумі 63211,81грн. (63832,80грн. (вартість виконаних робіт) - 620,99грн. (передоплата)). Загальна сума заборгованості становить 91815,01грн. (28603,20грн. + 63211,81грн. ).

11.09.2012р. позивач на адресу відповідача надіслав лист-вимогу з проханням сплатити заборгованість протягом 7 днів з моменту отримання даного листа (а.с.44-47).

Відповідач залишив претензію позивача без відповіді та реагування, чим спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд визнає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково, враховуючи наступне:

Згідно положень статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема з договору.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Між позивачем та відповідачем виникло майново-господарське зобов'язання, в силу якого відповідач повинен оплатити виконані роботи, а позивач має право вимагати від відповідача виконання його обов'язку.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, за своєю правовою природою є відносинами підряду.

Згідно із ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст.854 Цивільного кодексу України та ч.4 ст.879 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний оплатити підрядникові роботи після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вже зазначалось, пунктом 4.2 Контракту №35 визначено, що кінцеві розрахунки за виконані роботи здійснюються через 10 днів після підписання акту здавання об'єкту в експлуатацію. Пунктом 4.2 Контракту №11 передбачено, що кінцеві розрахунки за виконані роботи з підрядником здійснюються через 10 днів після підписання акту форми КБ-2в та довідки КБ-3.

Відповідач своє зобов'язання належним чином не виконав (в матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про протилежне), розрахунків з позивачем за виконані роботи не провів.

Враховуючи, що відповідач в порушення умов Контрактів №35 від 01.12.2010р. та №11 від 02.06.2011р. не провів розрахунки з позивачем, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 91815,01грн. заборгованості за виконані підрядні роботи обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також позивач просить господарський суд на підставі ст.625 ЦК України стягнути з відповідача за прострочення грошового зобов'язання 4491,98грн. 3% річних та 1377,21грн. інфляційних.

Приписами частини 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції та нараховані 3% проценти річних.

Перевіривши розрахунок 3% річних (а.с.6), суд вважає його обґрунтованим, оскільки 3% річних в сумі 4491,98грн. нараховані відповідно до вимог чинного законодавства України.

Що стосується стягнення інфляційних у розмірі 1377,21грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно Інформаційного листа ВГСУ від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, н е з а л е ж н о в і д того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (постанова Вищого господарського суду України від 01.02.2012 № 52/30).

За вказаних обставин, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат, за період з грудня 2011р. по липень 2013р., у розмірі 1377,21грн. заявлені позивачем необґрунтовано та задоволенню не підлягають, оскільки розрахунки здійснені без врахування вищевказаних рекомендацій, вказаних в Інформаційному листі ВГСУ від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів сплати заборгованості та письмових заперечень проти позову не надав, доводів позивача не спростував.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню на суму 96306,99рн., з яких: 28603,20грн. - заборгованість за Контрактом №35 від 01.12.2010р., 63211,81грн. - заборгованість за Контрактом №11 від 02.06.2011р. та 4491,98грн. - 3% річних. В позові відмовити в частині стягнення 1377,21грн. інфляційних.

Судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись до суду.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Гарантбуд" (11700, Житомирська обл., місто Новоград-Волинський, вул.Герцена, будинок 10, код 05428501)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Універсал" ( 10002, м.Житомир, пров. І Кривий брід, 2, код 13549555)

- 28603,20грн. - заборгованість за Контрактом №35 від 01.12.2010р.;

- 63211,81грн. - заборгованість за Контрактом №11 від 02.06.2011р.;

- 4491,98грн. - 3% річних;

- 1926,14грн. судового збору.

3. В позові відмовити в частині стягнення 1377,21грн. інфляційних.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: друк. 2 прим.

1- в справу

2- відповідачу (рек. з повід.)