Рішення

від 30.09.2013 по справі 913/2034/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

30 вересня 2013 року Справа № 913/2034/13

Провадження № 30/913/2034/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича комерційна компанія "Лугабуд", м. Луганськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АвтоДон", м. Луганськ

про стягнення 13 079 грн. 04 коп.

Суддя Голенко І.П.

Секретар судового засідання: Чех Т.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: Зазимкін І.В., представник за довіреністю № 1 від 17.09.2013;

від відповідача: представник не прибув,

в с т а н о в и в:

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича комерційна компанія "Лугабуд" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АвтоДон" про стягнення індексу інфляції у розмірі 3244 грн. 46 коп. та 3% річних від простроченої суми у розмірі 9834 грн. 58 коп.

Позов мотивований ст. 625 Цивільного кодексу України та тим, що постанова Луганського апеляційного господарського суду у справі № 13/13 від 26.07.2010 та рішення господарського суду Луганської області у справі № 15/64/2011 від 23.05.2011, № 27/188/2011 від 22.11.2011 відповідачем не виконуються. Тому позивач нарахував відповідачу 3% річних та інфляційні нарахування станом на 01.07.2013.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстр. номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена, а також наявні у справі рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відзивом б/н від 27.09.2013 відповідач заперечив проти позову, посилаючись на те, що позивачем не доведено правомірність нарахування ним 3% річних та інфляційні нарахування, оскільки рішеннями судів попередніх інстанцій вже було стягнуто ці суми та повторного права нарахування позивачем вказаних сум з подальшим зверненням до суду законодавством України не передбачено.

Через канцелярію суду від позивача надійшло уточнення до позовної заяви, якою просить стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 8357 грн. 80 коп. та інфляційні нарахування у розмірі 2621 грн. 96 коп. До вказаного уточнення надано розрахунок вказаних сум.

У судовому засіданні позивач надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, якою просить стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 6347 грн. 45 коп. за період з 01.10.2011 по 01.07.2013 та інфляційні нарахування у розмірі 359 грн. 17 коп. за період з 01.10.2011 по 31.05.2013. Крім того, у вказаній заяві позивач просить розглянути саме цю заяву, а надані уточнення до позовної заяви не розглядати.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі зменшити розмір позовних вимог.

Заява про зменшення позовних вимог, яка подана позивачем з дотриманням правил вчинення відповідної процесуальної дії, приймається судом до розгляду.

Таким чином, новою ціною позову є 6706 грн. 62 коп.

Позовними вимогами слід вважати 3% річних за період з 01.10.2011 по 01.07.2013 у розмірі 6347 грн. 45 коп. та інфляційні витрати за період з 01.10.2011 по 31.05.2013 у розмірі 359 грн. 17 коп.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Рішенням господарського суду Луганської області від 21.06.2010 у справі № 13/13 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича комерційна компанія "Лугабуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АвтоДон" про стягнення 154313 грн. 60 коп. задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АвтоДон" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича комерційна компанія "Лугабуд" заборгованість у розмірі 25070 грн. 00 коп., витрати на сплачене держмито 250 грн. 71 коп. і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 37 грн. 76 коп. У задоволені позовних вимог у розмірі 120856 грн. 60 коп. відмовлено.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 26.07.2010 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича комерційна компанія "Лугабуд" на рішення господарського суду Луганської області від 21.06.2010 у справі № 13/13 задоволено частково, рішення господарського суду Луганської області від 21.06.2010 у справі № 13/13 скасовано частково. Пункт 2 рішення господарського суду Луганської області від 21.06.2010 у справі № 13/13 викладено в наступній редакції: "Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АвтоДон" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича комерційна компанія "Лугабуд" борг в сумі 145 927 грн. 40 коп., витрати на сплачене держмито в сумі 1459 грн. 26 коп. і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 110 грн. 18 коп.

В решті рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.11.2010 залишено без змін постанову Луганського апеляційного господарського суду від 26.07.2010 у справі № 13/13.

Зазначеною постановою Луганського апеляційного господарського суду з відповідача на користь позивача була стягнута заборгованість у розмірі 120856 грн. 60 коп.

У зв'язку з тим, що відповідач вказану суму заборгованості не сплатив, позивач вже звертався до господарського суду з позовом про стягнення 3% річних у розмірі 2928 грн. 65 коп. за період з 01.02.2011 по 01.09.2011 та інфляційних витрат у розмірі 8182 грн. 99 коп. за період з лютого 2011 року по червень 2011 року.

Рішенням господарського суду Луганської області від 22.11.2011 у справі № 27/188/2011 позовні вимоги були задоволені, з відповідача на користь позивача було стягнуто 3% річних у розмірі 2928 грн. 65 коп. та інфляційні витрати у розмірі 8182 грн. 99 коп. за зазначені вище періоди.

Дане рішення у встановленому законом порядку не оскаржувалось та набрало законної сили.

Оскільки відповідач свої грошові зобов'язання у розмірі 120856 грн. 60 коп. перед позивачем не виконав до теперішнього часу, останній знову звернувся до суду з позовом про стягнення 3% річних у розмірі 6347 грн. 45 коп. за період з 01.10.2011 по 01.07.2013 та інфляційних нарахувань у розмірі 359 грн. 17 коп. за період з 01.10.2011 по 31.05.2013 (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як зазначив Вищий господарський суд України у пункті 3 Інформаційного листа від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права», відповідно до статті 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 цього Кодексу).

Отже, чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з прийняттям судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість у розмірі 120856 грн. 60 коп., яка була стягнута за постановою Луганського апеляційного господарського суду від 26.07.2010 у справі № 13/13, відповідачем не сплачена до теперішнього часу.

Пункт 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат у розмірі 359 грн. 17 коп. за період з 01.10.2011 по 31.05.2013, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої до стягнення суми за вказаний період.

Перевіривши розрахунок 3% річних у розмірі 6347 грн. 45 коп. за період з 01.10.2011 по 01.07.2013, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої до стягнення суми за вказаний період.

Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів погашення суми заборгованості у розмірі 120856 грн. 60 коп., а також доказів погашення заявлених до стягнення сум.

Доводи відповідача за відзивом судом відхиляються у зв'язку з їх безпідставністю.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, з відповідача на користь позивача слід стягнути 3% річних у розмірі 6347 грн. 45 коп., інфляційні втрати у розмірі 359 грн. 17 коп.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Питання щодо повернення судового збору у разі подання заяви про зменшення розміру позовних вимог судом не вирішується, оскільки під час звернення позивача до господарського суду з позовною заявою майнового характеру до Державного бюджету України було сплачено судовий збір за мінімальною ставкою, встановленою Законом України «Про судовий збір».

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АвтоДон", м. Луганськ, вул. Совєтская, 40/506, код 21843398, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича комерційна компанія "Лугабуд", м. Луганськ, вул. Дьоміна, буд. 4, код 33351760, 3% річних у розмірі 6347 грн. 45 коп., інфляційні нарахування у розмірі 359 грн. 17 коп., судовий збір у розмірі 1720 грн. 50 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено та підписано - 03.10.2013

Суддя І.П. Голенко