Рішення

від 30.09.2013 по справі 917/1555/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2013 р. Справа № 917/1555/13

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_4; АДРЕСА_1)

до Приватного підприємства "Автосвіт" (вул. 40-річчя Жовтня, буд. 2/7, Крюківський район, м. Кременчук, Полтавська область, 39600; вул. Генерала Родимцева, буд. 7, кв. 118, м. Кременчук, Полтавська область, 39600)

про стягнення 73058,97 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, дов. № 4184 від 14.08.2013р.

від відповідача: не з'явився

Розглядається позовна заява про стягнення 73058,97 грн., у тому числі 13481,56 грн. основного боргу за товар, поставлений згідно договору поставки № 362/13 від 10.04.2013р., 258,55 грн. - пені, 2696,31 грн. - штрафу, 56622,05 грн. - плата за користування чужими грошовими коштами.

28.08.2013р. позивачем повторно було направлено відповідачу на юридичну адресу копію позовної заяви та розрахунок заборгованості за невиконання умов даного Договору, що підтверджується описом вкладення до цінного листа (а.с.44).

Відповідач відзив на позов не надав. Ухвали, надіслані відповідачу, повернулися до суду з відміткою поштового відділення за закінченням терміну зберігання (а.с.26-28, 39-41, 51-53).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 05.08.2013р. Приватне підприємство "Автосвіт" зареєстровано як юридична особа за адресою: вул. 40- річчя Жовтня, буд. 2/7, Крюківський район, м. Кременчук, Полтавська область, 39600. Така ж адреса була вказана відповідачем в договорі № 362/13 від 10.04.2013р. На вказану адресу направлялися судові ухвали.

Відповідно до ст. 64 ГПК України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місце проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Отже, відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

В судовому засіданні 30.09.2013р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позивачем) та Приватним підприємством "Автосвіт" (відповідачем) було укладено договір поставки № 362/13 від 10.04.2013р. (далі - Договір).

За умовами Даного договору позивач, як постачальник продає, а відповідач (покупець) купує продукти харчування, товари першої потреби, господарчі товари тощо.

Узгоджені сторонами кількість, асортимент, ціна проданої по даному Договору товару зазначається в видаткових накладних, що являються невід'ємною частиною договору (п.1.2 Договору).

За п. 2.8 Договору оплата поставленого товару здійснюється покупцем на протягом 7 календарних днів з моменту постачання товару.

Згідно п.5.2. Договору факт прийому - передачі товару оформляється шляхом підписання відповідної накладної та/або інших супроводжувальних документів.

Відповідно до п.5.3 Договору покупець зобов'язується до моменту першої поставки надати постачальнику письмову інформацію про перелік осіб, уповноважених приймати товар, зразки їх підписів та зразки печатки/штампів (уразі наявності таких), якими зазначені матеріально-відповідальні особи завірятимуть свій підпис на документах (накладних) про одержання товару. Така інформація оформляється у вигляді Додатку до даного Договору, який підписується керівником та головним бухгалтером ( уразі наявності посади) покупця та завіряється його печаткою (уразі наявності). У випадку зміни/доповнення наданої інформації покупець зобов'язаний повідомити про це постачальника до наступної поставки в порядку та з додержанням форми, передбачено у даному підпункті.

Згідно додатку від 10.04.2013р. до Договору визначено, що отримання товару від продавця покупцю буде здійснюватися центрально - кільцевою довіреністю, згідно Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. N 99.

Згідно п. 8.1 Договору строк дії договору - до 31.12.2013 року.

Пунктом 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. N 99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 р. за N 293/1318 (далі -Інструкція) визначено, що при централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 13481,56 грн. Зазначене підтверджується видатковими накладними РН № 1027250 від 03.06.2013 року на суму 10285,82 грн., РН № 1027237 від 03.06.2013 року на суму 2144,94 грн., РН № 1027266 від 03.06.2013року на суму 1050,80 грн., та центральною кільцевою довіреністю відповідача на отримання товару від 10.04.2013р. (а.с.13-16).

Розрахунок за отриманий товар відповідач в порушення своїх зобов'язань не здійснив.

На претензію позивача за №1820 від 24.06.13р. з вимогою сплатити борг за вказаним договором, відповідач відповіді не надав, заборгованість не сплатив.

За ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Листом від 30.09.2013р. позивач повідомив, що відповідач борг не сплатив.

Отже, заборгованість відповідача за одержаний товар становить 13481,56 грн.

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 13481,56 грн. основного боргу є правомірними та підлягають задоволенню.

За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної або неповної сплати покупцем вартості поставленого товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару. При цьому пеня нараховується протягом всього часу існування заборгованості. У разі порушення встановленого строку розрахунку за поставлений товар (партію товару) більш ніж на 20 календарних днів покупець, крім пені, також сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від суми заборгованості.

На підставі вказаних положень позивачем заявлено до стягнення 258,55 грн. пені за період з 10.06.2013р. по 22.07.2013р.

Проте при обчисленні пені позивачем не враховано, що за умовами п. 2.8 договору оплата поставленого товару здійснюється покупцем на протягом 7 календарних днів з моменту постачання товару. Тобто оплата по накладним від 03.06.2013р. повинна бути проведена до 10.06.2013р. Прострочення з оплати починається з 11.06.2013р.

Отже, нарахування пені позивачем на суму заборгованості 13481,56 грн. є правомірним за період з 11.06.2013р. по 22.07.2013р. в розмірі 217,18 грн . Позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню. Вимоги щодо стягнення 41.37 грн. пені слід відхилити як безпідставні.

На підставі п. 6.2 Договору позивачем також нараховано штраф у розмірі 2696,31 грн.

В випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень щодо передбачення умовами договору одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Положеннями статей 627, 628, 629 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В даній справі при укладені Договору сторони дійшли згоди щодо сплати одночасно штрафу та пені у разі невиконання відповідачем умов договору, а саме: порушення строку оплати отриманої продукції. Тому, одночасне застосування штрафу та пені не суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам укладеного між сторонами договору.

Правова позиція про можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України, викладена також в п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.07.2012р. № 01-06/908/2012, у постановах Верховного Суду України від 30.05.2011 у справі № 42/252, від 09.04.2012 у справі № 20/246-08.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 2696,31 грн . штрафу підлягають задоволенню.

Пунктом 6.3 Договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати поставленого товару покупець сплачує на користь постачальника відсотки за користування чужими грошовими коштами (відповідно до ст.536 ЦК України) у розмірі 10 % від суми боргу, за кожен день такого прострочення.

На підставі вказаних положень позивачем заявлено до стягнення 10% за користування чужими грошовими коштами нарахованих до 22.07.2013р. у сумі 56622,55 грн.

Згідно з частиною п'ятою статті 694 ЦК України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Договором поставки встановлено, що у разі несвоєчасної оплати поставленого товару покупець сплачує на користь постачальника відсотки за користування чужими грошовими коштами (відповідно до ст.536 ЦК України) у розмірі 10 % від суми боргу, за кожен день такого прострочення.

Застосування пені не виключає одночасного нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами (стаття 536 ЦК України), у тому числі процентів на прострочену суму оплати товару, проданого в кредит (частина п'ята статті 694 названого Кодексу), оскільки стягнення відповідних процентів не є ні видом забезпечення виконання зобов'язань, ані штрафною санкцією.

Таким чином, пеню необхідно відрізняти від процентів за користування чужими коштами, що є платою саме за користування ними, а не санкцією за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання. Передбачені договором проценти не є неустойкою (штрафом, пенею), а є саме процентами за користування товарним кредитом відповідно до частини п'ятої статті 694 ЦК України та стягуються незалежно від наявності вини боржника. Зазначені проценти за своєю правовою природою є боргом, тому зменшення їх розміру неможливе. Зазначена правова позиція також викладена в п. 8 оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.04.2013р. № 01-06/767/2013 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань».

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення 56622,55 грн. - відсотків за користування чужими грошовими коштами обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути Приватного підприємства "Автосвіт" (вул. 40- річчя Жовтня, буд. 2/7, Крюківський район, м. Кременчук, Полтавська область, 39600; ідентифікаційний код 31435512) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, поштова адреса: АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 13481грн. 56 коп . основного боргу, 217грн. 18 коп . пені, 2696грн. 31 коп . штрафу, 56356грн. 44 коп . процентів за користування коштами, 1713грн. 62 коп . витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

3. В іншій частині - у позові відмовити.

Повне рішення складено та підписано: 02.10.2013р.

Суддя Безрук Т. М.