Рішення

від 01.10.2013 по справі 918/1226/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" жовтня 2013 р. Справа № 918/1226/13

Господарський суд Рівненської області в складі судді Пашкевич І.О.,

при секретарі судових засідань Мороз С.Ю.,

розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ ТРАНС 2011"

до Приватного підприємства "ІПК ВЕКТОР-СЕРВІС"

про стягнення в сумі 29 095 грн. 34 коп.

Сторони не забезпечили участі повноважних представників у судове засідання.

Обставини справи: В серпні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ ТРАНС 2011" (далі Товариство) звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Приватного підприємства "ІПК ВЕКТОР-СЕРВІС" (далі Підприємство) про стягнення заборгованості за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом в сумі 29 000 грн. 00 коп. та 95 грн. 34 коп. 3% річних за несвоєчасну оплату послуг.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 14 серпня 2013 року порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 03 вересня 2013 року.

Відповідач відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, явку свого повноважного представника у жодне судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце слухання справи повідомлений у встановленому законом порядку, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 35, 42), вимог ухвал суду не виконав.

Позивач у судове засідання не забезпечив участі повноважного представника, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на зазначене, суд на підставі вимог статті 75 ГПК України дійшов висновку про розгляд цієї справи за наявними в ній матеріалами без участі представників відповідача та позивача.

Вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

28 травня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант Транс 2011" (перевізник) та Приватним підприємством "ІПК ВЕКТОР-СЕРВІС" (замовник) було укладено договір №15 про перевезення вантажів автомобільним транспортом (далі Договір, а.с. 25), відповідно до умов якого замовник зобов'язується надавати заявки-договори для перевезення вантажів, а перевізник - здійснює для замовника перевезення вантажів згідно заявки-договору. Договірна вартість транспортних послуг по даному договору обумовлюється в заявці-договорі (п. п. 1.1, 1.2, 1.3 Договору).

Згідно з п. 4.4 Договору порядок та строк оплати обумовлюється в разовій заявці, яка направляється перевізнику перед конкретним перевезенням (групою однотипних перевезень).

Відповідно до п. 4.5 Договору оплата послуг перевізника здійснюється замовником на розрахунковий рахунок перевізника на підставі належним чином оформлених оригіналу або копії CRM з печатками про отримання вантажу та оригіналів рахунку, податкової накладної, акта виконаних робіт.

На виконання умов Договору та умов обумовлених в заявці №15 на перевезення вантажу Товариство надало Підприємству послуги з міжнародного перевезення вантажів по маршруту: м. Слов'янськ Донецької області (Україна) - п/п Просяне-Бугаївка - м. Магнітогорськ Челябінської області (Росія), що підтверджується належним чином завіреними копіями міжнародної товарно-транспортної накладної (CRM) серія А №252836 з печатками про отримання вантажу (а.с. 27), рахунку-фактури №153 від 04.06.2013 року (а.с. 28), податкової накладної від 04.06.2013 року (а.с. 29) та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №153 від 04.06.2013 року, згідно з якими вартість наданих послуг становить 29 000 грн. 00 коп.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що між сторонами виникли господарські зобов'язання за договором перевезення вантажу автомобільним транспортом.

Відповідно до частини 1 статті 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Відповідно до частини 1 статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до частини 2 статті 307 Господарського кодексу України, договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі.

Відповідно до частини 1 статті 916 Цивільного кодексу України, за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Заявкою №15 на перевезення вантажу визначено умови оплати - протягом 10 днів після розвантаження автомобіля. Таким чином, враховуючи підписання сторонами акту здачі-прийняття робіт 04.06.2013 року, останній строк оплати наданих послуг 14.06.2013 року.

З огляду на викладене та враховуючи, що заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не сплачена, її розмір підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з Підприємства на користь Товариства заборгованості в сумі 29 000,00 грн. є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а відтак, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України позивач за прострочення виконання зобов'язання нарахував відповідачу 3% річних за період з 14.06.2013р. по 23.07.2013р. в розмірі 95 грн. 34 коп.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, як зазначено вище останній строк оплати 14.06.2013 року, то прострочення заборгованості виникло з 15.06.2013 року, тому судом здійснено перерахунок 3% річних за період прострочення 39 днів, тобто з 15.06.2013 року по 23.07.2013 року на суму боргу 29 000,00 грн. Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 3% річних підлягає частковому задоволенню в сумі 92,96 грн.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

На підставі вищевикладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача 29 000,00 грн. заборгованості за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом підтверджується матеріалами справи та підлягає до задоволення, а вимога про стягнення 3% річних в розмірі 95 грн. 34 коп. підлягає частковому задоволенню в сумі 92 грн. 96 коп.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 ГПК України судовій збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Рівненської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ІПК ВЕКТОР-СЕРВІС" (34500, Рівненська область, місто Сарни, вулиця Кошового, будинок 2, код ЄДРПОУ 37012252) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ ТРАНС 2011" (84609, Донецька область, місто Горлівка, вулиця Горлівської дивізії, будинок 93/5, код ЄДРПОУ 37522453) 29 000 (двадцять дев'ять тисяч) грн. 00 коп. боргу, 92 (дев'яносто дві) грн. 96 коп. 3% річних та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 36 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено "02" жовтня 2013 року.

Суддя Пашкевич І.О.