Рішення

від 19.01.2009 по справі 9/793-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.01.09

          Справа № 9/793-08.

За позовом: Фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1 м. Суми

      до відповідача: Виконавчого комітету

Сумської міської ради, м. Суми

третя особа: Комунальне

підприємство «Сумське міське бюро технічної інвентаризації», м. Суми

     про визнання законним перепланування

квартири та визнання права власності.

     Суддя ЛУЩИК М.С.

       Представники:

        Від позивача:      ОСОБА_1

 Від відповідача:  не з'явився

  Від третьої особи: не з'явився

        У засіданні брали участь: секретар

судового засідання Сидорук А.І.

СУТЬ СПОРУ: позивач просить

суд визнати законним і таким, що відповідає вимогам  державних будівельних, пожежних та

санітарних  норм самочинне перепланування

квартири №3, здійснене позивачем, у нежитлове приміщення (вбудоване) літер «А»,

розташоване за адресоюАДРЕСА_1, яке складається з  тамбуру площею 4,8 кв.м.; залу площею 42,4

кв.м.; туалету площею 1,4 кв.м.; а всього 

загальною площею 48,6 кв.м., а також визнати за ним право власності на

самочинно переплановане нежитлове приміщення (вбудоване) літер «А», розташоване

за адресоюАДРЕСА_1, яке складається з 

тамбуру площею 4,8 кв.м.; залу площею 42,4 кв.м.; туалету площею 1,4

кв.м.; а всього  загальною площею 48,6

кв.м.

Представник відповідача в

судове засідання не з'явився, письмового відзиву на позов не подав, про час та

місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому відповідно до вимог ст.

75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник третьої особи

в судове засідання не з'явився, письмового відзиву на позов не подав, про час

та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому відповідно до вимог

ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними  в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали

справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні докази по

справі, суд встановив.

Відповідно до свідоцтва

від 05.09.2008 р. №2713, виданого приватним нотаріусом Сумського міського

нотаріального округу ОСОБА_2. і  договору

купівлі-продажу ? частини квартири від 12.09.2008 р., посвідченого приватним

нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_2., фізична особа -

підприємець Прохоренко Володимир Трохимович отримав у власність квартиру

АДРЕСА_2

Під час здійснення своєї

господарської діяльності для переобладнання під офісне приміщення нерухомого

майна, що знаходитьсяАДРЕСА_1, позивачем було замовлено розроблення ескізного

проекту, погоджено його з відповідними технічними службами та отримано

відповідний дозвіл виконавчого комітету Сумської міської ради, про що свідчать:

Рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 02.12.2008 р. №684 та

витяг з ескізного проекту перепланування квартири АДРЕСА_1

Позивач мотивує свої

вимоги тим, що під час виготовлення технічного паспорту третя особа не

поставила круглої печатки та зазначила про те, що позивачем не надано дозволу на

будівництво, у зв'язку з чим він позбавлений можливості вільно

розпоряджатись  належним йому на праві

власності майном.

Згідно Висновку №278

спеціаліста-будівельника від 29.12.2008 р. встановлено, що виконане

переобладнання (перепланування) квартири №3 в нежитлове (офісне) приміщення, що

знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, не суперечать державним будівельним нормам.

Несуча здатність конструктивних елементів будівлі не порушена.

Здійснення права

власності регламентується приписами ст. 319 ЦК України, якою передбачено, що

власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд,

має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч.1 ст. 16

ЦК України кожна особа, має право звернутися до суду за захистом свого

особистого немайнового або майнового права та інтересу, а ч. 2 вказаної статті

ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів визначено

визнання права.

Ч. 1 ст. 392 ЦК України

визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права

власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у

разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У відповідності до п.5

Листа вищого арбітражного суду України від 31.01.2001 р. «Про деякі приписи

законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та

його захистом» вказано, що судовий захист права власності та майнових інтересів

власників - осіб, названих у статті 1 АПК (далі-підприємства і організації),

здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про визнання права

власності підприємств і організацій, зокрема визнання недійсними актами

державних та інших органів, що порушують майнові та охоронювані законом

інтереси підприємств і організацій.

Згідно ст. 182 ЦК України

право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх

виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна

реєстрація прав на нерухоме майно здійснюється у відповідності до вимог

Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на

нерухоме майно, затвердженого наказам Міністерства юстиції від 07 лютого 2002

року № 7/5, відповідно до якого така державна реєстрація прав власності

здійснюється на підставі право встановлюваних документів. У відповідності до

листа Міністерства юстиції України від 19.10.2007 року № 19-39-827, саме

рішення суду є правовстановлюваним документом у разі визнання права власності

судом, та саме рішення суду подається для державної реєстрації прав власності на

нерухоме майно, при цьому документи, що підтверджують прийняття нерухомого

майна до експлуатації, не вимагаються.

Відповідно до ст. 33

Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті

обставини на які вона посилається на підставу своїх вимог  і заперечень.

Оскільки з боку

відповідача не надано до суду жодних доказів, які б підтверджували його право

власності на вищевказану нерухомість або спростовували право власності позивача

на цю нерухомість тощо, суд вважає, вимоги позивача правомірними,

обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті

44-49 ГПК України судові витрати по сплаті держмита та витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 82 - 85

Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати таким, що відповідає вимогам

державних будівельних, пожежних та санітарних 

норм самочинне перепланування квартири №3, здійснене фізичною особою -

підприємцем ОСОБА_1АДРЕСА_3, і.к.НОМЕР_1), у нежитлове приміщення (вбудоване)

літер «А», розташоване за адресоюАДРЕСА_1, яке складається з тамбуру площею 4,8

кв.м.; залу площею 42,4 кв.м.; туалету площею 1,4 кв.м.; а всього  загальною площею 48,6 кв.м.

3.          Визнати за фізичною особою -

підприємцем ОСОБА_1АДРЕСА_3, і.НОМЕР_1право власності на самочинно

переплановане нежитлове приміщення (вбудоване) літер «А», розташоване за

адресоюАДРЕСА_1, яке складається з 

тамбуру площею 4,8 кв.м.; залу площею 42,4 кв.м.; туалету площею 1,4

кв.м.; а всього  загальною площею 48,6

кв.м.

Суддя                                                                         

М.С. ЛУЩИК