Постанова

від 22.12.2006 по справі 07/5203а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07/5203а

                              ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ                              

                                                                                               Справа №  07/5203а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2006 р.

14год. 15хв., м. Черкаси

За адміністративним позовом приватного підприємства „Енерго-Сплав”

до державної податкової інспекції у м. Черкаси

та до відділення Державного казначейства України у м. Черкаси

про стягнення із бюджету 104016грн. 74коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Долженкова І.М.

Представники сторін:

від позивача: Татаринов О.С. –за довіреністю від 17.10.2006р., Немирська І.А.- за довіреністю від 17.10.2006р.;

від першого відповідача: Білоглазенко Г.П. –за довіреністю від 06.11.2006р., Малишева Л.Ю. –за довіреністю від 06.11.2006р., Безпрозванна О.В. –за довіреністю від 16.08.2006р., Савенко Ю.Н. –за довіреністю від 06.07.2006р.;

від другого відповідача: Коваленко А.П. - за довіреністю від 28.11.2006р.

В засіданні суду взяла участь прокурор відділу прокуратури Черкаської області Мешкова М.В.

Заявлено адміністративний позов до Черкаської об'єднаної державної податкової інспекції та до відділення Державного казначейства України у м. Черкаси позов про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 260080 грн.

В обґрунтування адміністративного позову позивач вказав на нездійснення відповідачами бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 260080грн., яка була заявлена позивачем до відшкодування із Державного бюджету України за поданими ним першому відповідачу податковими деклараціями з податку на додану вартість та розрахунками бюджетного відшкодування за звітні місяці з червня 2005р. по серпень 2006.

Заявою, поданою до господарського суду 08.12.2006р., позивач зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з Державного бюджету України на свою користь 104016грн. 74коп. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявленого до такого відшкодування за поданими позивачем першому відповідачу податковими деклараціями з податку на додану вартість та розрахунками бюджетного відшкодування за жовтень, листопад, грудень 2005р.

Господарський суд прийняв зменшення позивачем розміру позовних вимог.

У засіданні суду представники позивача підтримали адміністративний позов в частині стягнення з Державного бюджету України на користь позивача 104016грн. 74коп. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.  

За усним клопотанням представників державної податкової інспекції у м. Черкаси господарський суд на підставі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України допустив заміну першого відповідача –Черкаської об'єднаної державної податкової інспекції, яка з 1 липня 2006р. відповідно до наказу державної податкової адміністрації в Черкаській області від 11.03.2006р. №37 була припинена як юридична особа, на її правонаступника –державну податкову інспекцію у м. Черкаси.

Перший відповідач проти позову заперечив, вказавши при цьому на ненадання позивачем доказів надходження до Державного бюджету України заявленої ним до відшкодування суми податку на додану вартість.

У засіданні суду представники першого відповідача підтримали заперечення проти позову з викладених вище підстав.

Другий відповідач письмових заперечень проти позову до господарського суду не подав.

У засіданні суду представник другого відповідача проти позову заперечив, вказавши при цьому на неможливість здійснення ним бюджетного відшкодування без відповідного висновку першого відповідача або без рішення суду.

Прокурор підтримав заперечення першого відповідача проти позову.

Розглянувши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, господарський суд встановив наступне.

20 січня 2003р. виконавчим комітетом Черкаської міської ради була здійснена державна реєстрація позивача як суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи.

23 січня 2003р. позивач був зареєстрований першим відповідачем як платник податку на додану вартість.

16 листопада 2005р. позивач подав першому відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість, розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2005р., згідно з якими позивач заявив до відшкодування із бюджету шляхом перерахування на його рахунок в установі банку 205719грн. податку на додану вартість.

20 грудня 2005р. позивач подав першому відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість, розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за листопад 2005р., згідно з якими позивач заявив до відшкодування із бюджету шляхом перерахування на його рахунок в установі банку 225632грн. податку на додану вартість.

20 січня 2006р. позивач подав першому відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість, розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за грудень 2005р., згідно з якими позивач заявив до відшкодування із бюджету шляхом перерахування на його рахунок в установі банку 169077грн. податку на додану вартість.

У грудні 2005р. перший відповідач провів позапланову документальну перевірку достовірності суми бюджетного відшкодування позивача з податку на додану вартість за жовтень 2005р. За результатами цієї перевірки був складений акт від 29.12.2005р. №4060/23-408/32339757. Цією перевіркою було підтверджено право позивача на отримання усієї заявленої ним суми бюджетного відшкодування за жовтень 2005р. у розмірі 205719грн.

У січні 2006р. перший відповідач провів позапланову документальну перевірку достовірності суми бюджетного відшкодування позивача з податку на додану вартість за листопад 2005р. За результатами цієї перевірки був складений акт від 30.01.2006р. №115/23-408/32339757. Цією перевіркою було підтверджено право позивача на отримання усієї заявленої ним суми бюджетного відшкодування за листопад 2005р. у розмірі 225632грн.

У лютому 2006р. перший відповідач провів позапланову документальну перевірку достовірності суми бюджетного відшкодування позивача з податку на додану вартість за грудень 2005р. За результатами цієї перевірки був складений акт від 21.02.2006р. №291/23-408/32339757. Із заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування за грудень 2005р. - 169077грн. цією перевіркою було підтверджено право позивача на отримання лише 133285грн. бюджетного відшкодування. Щодо решти суми бюджетного відшкодування –35792грн. перевіркою було встановлено, що вона не була сплачена позивачем у попередньому звітному періоді (у листопаді 2005р.), тому не підлягає відшкодуванню із бюджету.

Податкового повідомлення на встановлену перевіркою суму перевищення позивачем бюджетного відшкодування за грудень 2005р. на 35792грн. перший відповідач позивачу не надіслав.

У лютому, березні 2006р. відповідачами було здійснене відшкодування позивачу із Державного бюджету України 157353грн. податку на додану вартість за жовтень 2005р., 189162грн. за листопад 2005р. і 96608грн. за грудень 2005р.

Отже, невідшкодована сума податку на додану вартість за жовтень-грудень 2005р. становить 157305грн. (48366грн. + 36470грн. + 72469грн.) і відповідно - 121513грн. з урахуванням встановленого перевіркою перевищення позивачем бюджетного відшкодування за грудень 2005р. на  суму 35792грн., яку позивач не включив до стягуваної суми бюджетного відшкодування.

Крім того, позивач не включив до стягуваної суми бюджетного відшкодування 17496грн. 26коп. податку на додану вартість, факт несплати якого у листопаді 2005р. продавцю товарів –МПП „Стріт” позивач визнав у заяві, поданій ним до господарського суду 08.12.2006р.

Пунктом 1.8 ст. 1 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР „Про податок на додану вартість” (далі –Закон №168/97-ВР) термін „бюджетне відшкодування” визначено як суму, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Підпункти 7.7.1 та 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР в редакції Закону від 25.03.2005р. №2505-ІУ містять такі положення:

„Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду”.

Згідно з пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР в редакції Закону від 25.03.2005р. №2505-ІУ Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР в редакції Закону від 25.03.2005р. №2505-ІУ платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. 

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Підпунктами 7.7.5, 7.7.6, 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР встановлено таке:

„Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства господарський суд прийшов до таких висновків. Першим відповідачем не було встановлено будь-яких невідповідностей фактичним обставинам чи вимогам законодавства заявлених позивачем в установленому порядку до відшкодування сум податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2005р. за винятком суми - 35792грн. за грудень 2005р., яка не була включена позивачем до стягуваної суми бюджетного відшкодування. Податкових повідомлень про перевищення позивачем суми бюджетного відшкодування чи відмову йому у наданні такого відшкодування за звітні місяці з жовтня по грудень 2005р. перший відповідач позивачу не надсилав, як це передбачено у пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР. Твердження першого відповідача, що позивач повинен доказати надходження до Державного бюджету України заявленої ним до відшкодування суми податку на додану вартість не ґрунтується на законі.

Таким чином, відповідачі не доказали правомірності своєї бездіяльності щодо нездійснення бюджетного відшкодування позивачу на заявлену до стягнення суму податку на додану вартість. А відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України позивачу підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України витрати на сплату судового збору у сумі 1040грн. 17коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного бюджету України через відділення Державного казначейства України у м. Черкаси (вул. Б. Вишневецького, буд. 36, м. Черкаси, ідентифікаційний код 22809222) на користь приватного підприємства „Енерго-Сплав” (вул. Козацька, буд. 7, кв. 453, м. Черкаси, ідентифікаційний код 32339757, поточний рахунок №26000301788123 в ЧФ ЦВ ПІБ м. Черкаси, МФО 354091), –104016грн. 74коп. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Стягнути із Державного бюджету України на користь приватного підприємства „Енерго-Сплав” (вул. Козацька, буд. 7, кв. 453, м. Черкаси, ідентифікаційний код 32339757, поточний рахунок №26000301788123 в ЧФ ЦВ ПІБ м. Черкаси, МФО 354091), –1040грн. 17коп. витрат на сплату судового збору.

Ця постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського міжобласного апеляційного господарського суду шляхом подання через господарський суд Черкаської області заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення постанови і апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання такої заяви.

Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

У разі своєчасного подання заяви про апеляційне оскарження і неподання апеляційної скарги у встановлений строк, ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СУДДЯ                                                                                          Дорошенко М.В.