Постанова

від 08.08.2013 по справі 804/7005/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2013 р. Справа № 804/7005/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВласенка Д.О. при секретаріПасічнику Т.В. за участю: представника позивача Жукової Є.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Дизайн студія"АБРІС" до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Дизайн студія "АБРІС" 22 травня 2013 року звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000982202 від 30.04.2013.

Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чабаненко С.В. від 23 травня 2013 року було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 14 червня 2013 року.

У зв'язку з обранням судці Чабаненко С.В. суддею Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду згідно Постанови Верховної ради України "Про обрання суддів" від 06 червня 2013 року №328-VII, на підставі розпорядження голови суду від 20 червня 2013 року №20 "Про перерозподіл та передачу адміністративних справ, які перебували в провадженні судді Чабаненко С.В. іншим суддям", керівником апарату Чернишом В.І. було винесено розпорядження № 183д від 20 червня 2013 року, яким призначено повторний автоматичний розподіл адміністративної справи.

Відповідно до реєстру передачі справ судді № 2770/13 від 25 червня 2013 року адміністративна справа № 804/7005/13-а передана судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Власенку Д.О. 25 червня 2013 року.

Ухвалою від 27.08.2013р. адміністративну справу № 2а/0470/7005/12 прийнято суддею Власенком Д.О. до свого провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається те, що висновки Криворізької центральної МДПІ, викладені в акті №1223/220/30644404 від 23.04.2013р. про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Дизайн студія «Абріс» (код ЄДРПОУ 30644404) з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ПП «АТМ» (код ЄДРПОУ 24606641) за жовтень 2012р., ТОВ «Матадор» (код ЄДРПОУ 31820299) за жовтень 2011р., березень 2012р., про те, що ТОВ «Дизайн студія «Абріс» порушено порядок формування податкового кредиту за договорами з ПП «АТМ», ТОВ «Матадор» є безпідставними та необґрунтованими нормами чинного законодавства України. В результаті чого, податкове повідомлення - рішення від 30.04.2013р. № 000982202, прийняте Криворізькою центральною МДПІ Дніпропетровської області, на підставі акту перевірки №1223/220/30644404 від 23.04.2013р. протиправне та підлягає скасуванню.

В письмових запереченнях проти позову (вх.. № 37441/13 від 07.06.2013р.), Криворізька центральна МДПІ Дніпропетровської області заперечує проти позовних вимог, вважає, що податкове повідомлення - рішення від 30.04.2013р. № 000982202 прийняте у відповідності до норм чинного законодавства, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та наполягав на їх задоволенні, посилаючись на обставини, які викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином. 08.08.2013р. надав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з щорічною відпусткою представника.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд відкладає розгляд справи в разі: неприбуття у судове засідання сторони (сторін) або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких немає відомостей, що їм вручені повістки; неприбуття в судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності; неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;

якщо суд визнав обов'язковою особисту участь особи, яка бере участь у справі, у судовому розгляді, а вона не прибула.

Неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проте за клопотанням сторони та з урахуванням обставин у справі суд може відкласти її розгляд.

У разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Враховуючи обмеженість строку вирішення справи та те, що відповідач - суб'єкт владних повноважень був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, суд не вбачає підстав для відкладання розгляду справи, та вважає, за можливим розглядати справу без участі представника відповідача, за наявними у ній доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу в.о. начальника Криворізької центральної МДПІ Дніпропетровської області ДПС № 446 від 09.04.2013р. проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Дизайн студія «Абріс» (код ЄДРПОУ 30644404) (далі - позивач) з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ПП «АТМ» (код ЄДРПОУ 24606641) за жовтень 2012р., ТОВ «Матадор» (код ЄДРПОУ 31820299) за жовтень 2011р., березень 2012р.

Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Дизайн студія «Абріс» (код ЄДРПОУ 30644404) (далі - позивач) з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ПП «АТМ» (код ЄДРПОУ 24606641) за жовтень 2012р., ТОВ «Матадор» (код ЄДРПОУ 31820299) за жовтень 2011р., березень 2012р., Криворізькою центральною МДПІ Дніпропетровської області ДПС складено акт №1223/220/30644404 від 23.04.2013р. /а.с. 16-33/

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Дизайн студія «Абріс»:

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186 Податкового кодексу України, п. п. 1,2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІ, та п.п. 2.1, 2.2,2.4, п. 2.15, п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 20705,67 грн., в т.ч. жовтні 2011р. - 11600,00 грн., березні 2012р. - 180,00 грн., жовтні 2012р. - 8 925,67 грн.

На підставі акту перевірки №1223/220/30644404 від 23.04.2013р., Криворізькою центральною МДПІ Дніпропетровської області (далі - відповідач) прийнято податкове повідомлення - рішення від 30.04.2013р. № 000982202 форми «Р», яким встановлено порушення ТОВ «Дизайн студія «Абріс» п. 44.1 ст. 44, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186 Податкового кодексу України, п. п. 1,2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІ, та п.п. 2.1, 2.2,2.4, п. 2.15, п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Дизайн студія «Абріс» за платежем податок на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) за основним платежем + 20706,00 грн., за штрафними (фінансовим) санкціями 5177,00 грн. /а.с. 14/

Досліджуючи взаємовідносини ТОВ «Дизайн студія «Абріс» з ПП «АТМ» (код ЄДРПОУ 24606641) за жовтень 2012р., ТОВ «Матадор» (код ЄДРПОУ 31820299) за жовтень 2011р., березень 2012р., суд встановив наступні обставини:

Між ТОВ «Дизайн Студія «Абріс» в особі директора Глєбової О.М., (код за ЄДРПОУ 30644404, м. Кривий Ріг) та ТОВ «Матадор» в особі директора Грувмана І.М (м. Дніпропетровськ) були укладені:

- Договір купівлі - продажу № 04-10 від 04.10.2011р., відповідно якого продавець (ТОВ «Матадор») продає, а покупець (ТОВ «Дизайн Студія «Абріс») купує товарно-матеріальні цінності (товар) згідно специфікаціям. Кількість, номенклатура і ціна Товару вказана в специфікація.

Передача товару здійснюється у відповідності з відпускними документами та довіреністю. Постачання Товару здійснюється на умовах СРТ (склад Покупця), згідно ІНКОТЕРМС 2000.

Форма оплати - протягом 60 календарних днів, з моменту передачі Товару. Витрати на доставку Товару включено у вартість Товару, що постачається, строк дії договору - до 31.12.2012р.

- Договір №16/03-1 від 15.03.2012р. про перевезення вантажів автомобільним транспортом, відповідно якого перевізник (ТОВ «Матадор») зобов'язується транспортувати вантаж в пункт призначення у встановлені строки, а Замовник (ТОВ «Дизайн Студія «Абріс») зобов'язується оплачувати перевозку вантажу визначеною платою. Договірна вартість транспортних послуг за 1 км перевезення вантажу складає 6,00 грн. в т.ч. ПДВ 20%. Вартість фактичного надання послуг відображається в Акті виконаних робіт. Перевізник надає Акт з транспортування вантажу.

Форма сплати - протягом 60 календарних днів з моменту підписання Акту виконаних робіт. Дохід від надання послуг перевезення вантажів визнається по даті складання Акту виконаних робіт.

Строк дії договору - до 31.12.2012р. включно.

ТОВ «Матадор» на адресу ТОВ «Дизайн Студія «Абріс» на виконанання умов договорів було виписано (оформлено) наступні документи:

- податкову накладну № 365 від 18.03.2012р., акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 1366 від 18.03.12р. на суму 1080,00 грн., у т.ч. ПДВ 180,00 грн.,

- видаткову накладну № 871 від 04.10.11р., податкову накладну № 385 від 04.10.11р. на суму 69600 грн., у .т.ч. ПДВ, 11 600,00 грн.

- товарно - транспортні накладні: № б/н від 18.03.2012р., № 1 від 04.10.2011р.

Розрахунки за отримані послуги проведено у безготівковій формі за наступними платіжними документами:

- № 1130 від 25.11.2011р., на загальну суму 69600,00 грн., в т.ч. ПДВ 11600,00 грн.,

- № 1474 від 10.04.2012р., на загальну суму 1080,00 грн., в т.ч. ПДВ 180,00 грн.

Сума податку на додану вартість по вище зазначеним податковим накладним включено до податкового кредиту в жовтні 2011 року в сумі 180,00 грн., в березні 2012 року в сумі 69600,00 грн.

Щодо вищезазначених відносин, відповідач, в акті перевірки, зазначає: «встановлено, що у ТОВ «Матадор» наявні ознаки відсутності факту реального здійснення господарської діяльності у жовтні 2011р. та березні 2012р.

З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Матадор» та контрагентами постачальниками та покупцем ТОВ «Дизайн студія «Абріс» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про ненабуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ «Матадор»».

Такі висновки, відповідач робить на підставі результатів перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська діяльності ТОВ «Матадор», а саме з акту невиїзної документальної перевірки від 21.12.12р. за № 7200/224/31820299, відповідно до якого встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціям з придбання товарі (послуг) у підприємств - постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям у 2011-2012р.

Між ТОВ «Дизайн Студія «Абріс» (замовник) в особі директора Глєбової О.М., (код за ЄДРПОУ 30644404, м. Кривий Ріг) та ПП «АТМ» (виконавець) в особі директора Дуба І.П. (м. Дніпропетровськ) був укладений договір №36/10/12 від 15.10.2012р., відповідно до якого виконавець зобов'язується власними силами і засобами з використанням своїх матеріалів виготовити продукцію відповідно до Специфікації та Візуальних зображень і параметрів, а вник зобов'язується прийняти її та оплатити.

Виконавець зобов'язується виготовити продукцію, зазначену у специфікаціях, протягом 15 календарних днів з дня її підписання обома Сторонами.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплені печатками Сторін та діє до 31.12.2012р.

ПП «АТМ» на адресу ТОВ «Дизайн Студія «Абріс» на виконання умов договорів, було надіслано (оформлено) наступні документи:

- акт приймання - передачі робіт (послуг) №4156 від 23.10.12р., податкову накладну № 268 від 23.10.12 на суму 26454,00 грн., у т.ч. ПДВ 4 409,00 грн.;

- акт приймання - передачі робіт (послуг) №4157 від 23.10.12р., податкову накладну № 269 від 23.10.12 на суму 27100,00 грн., у т.ч. ПДВ 4 516,67 грн.

Розрахунки за отримані послуги проведено у безготівковій формі за наступними платіжними документами:

- №1912 від 01.11.2012р., на загальну суму 26454,00 грн., в т.ч. ПДВ 4409,00 грн.;

- №1913 від 01.11.2012р., на загальну суму 27100,00 грн., в т.ч. ПДВ 4516,67 грн.

Також, на виконання умов договору, було оформлено товарно - транспортну накладну - б/н від 23.10.2012р.

Сума податку на додану вартість по вище зазначеним податковим накладним включено до податкового кредиту в жовтні 2012 року в сумі 8925,67 грн.

Щодо вищезазначених відносин, відповідач, в акті перевірки, зазначає: «встановлено, що у ПП «АТМ» наявні ознаки відсутності факту реального здійснення господарської діяльності у жовтні 2012р.

З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність ПП «АТМ» та контрагентами постачальниками та покупцем ТОВ «Дизайн студія «Абріс» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про ненабуття належним чином цивільної праводієздатності ПП «АТМ»».

Такі висновки, відповідач робить на підставі результатів перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська діяльності ПП «АТМ», а саме з акту невиїзної документальної перевірки від 21.12.12р. за № 7198/22-4/24606641, відповідно до якого встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціям з придбання товарі (послуг) у підприємств - постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям у період з грудня 2011 року по червень 2012р.

В обґрунтування висновків, викладених в акті перевірки відповідач зазначає: «Враховуючи те, що у ТОВ «Матадор» та ПП «АТМ» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні: основні фонди, виробничі активи, трудові ресурси операції ТОВ «Матадор» та ПП «АТМ» не є господарською діяльністю підприємства, в розумінні пп.14.1.36, ст.14 Податкового Кодексу України».

Отже, аналізуючи акт перевірки №1223/220/30644404 від 23.04.2013р. про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Дизайн студія «Абріс» (код ЄДРПОУ 30644404) (далі - позивач) з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ПП «АТМ» (код ЄДРПОУ 24606641) за жовтень 2012р., ТОВ «Матадор» (код ЄДРПОУ 31820299) за жовтень 2011р., березень 2012р., Криворізька центральна МДПІ Дніпропетровської області ДПС будує свої висновки не на правильності чи не правильності ведення господарської діяльності ТОВ «Дизайн студія «Абріс» (правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів), а саме з господарської діяльності його контрагентів.

Аналізуючи вищевикладене суд прийшов до наступних висновків.

Виходячи зі змісту п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 врегульовано положеннями Податкового кодексу України.

Згідно ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у стаття 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Статтею 62 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772, встановлено що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

У статті 76 Податкового кодексу України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно із ст.67 Господарського Кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та мас всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика європейського суду є самостійним джерелом права і підлягає застосуванню національними судами.

У п. 38 рішення, датованого 09.01.2007 (справа Інтерсплав проти України) Європейський суд з прав людини відзначив: «На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання в системі відшкодування ПДВ, які здійснюються конкретною компанією, вони можуть прийняти відповідні заходи з метою запобігання чи усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду, стосовно загальної практики по відшкодування ПДВ при відсутності будь-яких ознак, що вказували б на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».

У справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що «суд визнає, що коли Держави-члени Конвенції володіють інформацією про такі зловживання з боку визначеної фізичної чи юридичної особи, вони можуть застосувати відповідні заходи з метою попередити, зупинити чи покарати за такі зловживання. Однак, суд вважає, що якщо національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної чи юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при ряді операцій по поставкам, чи яких-небудь вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж-таки карають одержувача оподаткованої ПДВ поставки, що повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, що знаходився поза контролю одержувача і відносно до якого не було засобів відстежування і забезпечення його зусиль, то влада виходить за розумні границі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами інтересів і вимогами захисту права власності.

Враховуючи своєчасне та повне використання компанією-заявником своїх зобов'язань по декларуванню ПДВ, неможливості з її боку забезпечити дотримання постачальником його зобов'язань по декларуванню ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства відносно системи оподаткування, про яку компанія-заявник знала чи могла знати, суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань по своєчасному декларуванню ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом з пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності».

Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлена презумпція правомірності рішень платника податку в тому, що в разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.

Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

При цьому з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Так, згідно із підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках тощо.

Відповідно до пункту 83.1 статті 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення тощо.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Суд наголошує, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі Закон № 996-ХІV) встановлює, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (стаття 1 Закону № 996-ХІV). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити (частини 1 та 2 статті 9 Закону № 996-ХІV).

Аналогічне визначення первинних документів міститься й у правилах ведення бухгалтерського обліку. Зокрема, відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995 № 88, (далі Положення № 88) первинні документи - це документи у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції (пункт 2.1. Положення № 88), й складаються у момент проведення операції або одразу після її проведення (пункт 2.2. Положення № 88).

Отже, облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників податків здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення), а не про правочини (господарські зобов'язання).

При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Суд вважає, що відповідач не повинен був робити свої висновки саме на підставі висновків перевірки контрагента позивача, оскільки використання даних відомостей є упередженим та необґрунтованим використанням недостовірних даних.

Підсумовуючи усе вищевикладене, суд дійшов висновку, що ТОВ «Дизайн студія «Абріс» правомірно визначило суму податку на додану вартість, у зв'язку з чим повідомлення-рішення форми "Р" № 0000982202 від 30 квітня 2013 року, яке винесене Криворізькою центральною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизайн студія "АБРІС" (код ЄДРПОУ 30644404) щодо збільшення суми грошового зобов'язання за основним платежем на суму 20 706,00 грн. (двадцять тисяч сімсот шість гривень 00 коп.) та за штрафними санкціями у розмірі 5 177,00 грн. (п'ять тисяч сто сімдесят сім гривень 00 коп.) є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач, який відповідно до норм Податкового кодексу України та за визначенням Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, правомірність вчинення спірних дій з проведення перевірки належним чином не довів.

Оскільки, вчиняючи оскаржувані дії, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 14, 35, 70, 71, 86, 94, 122, 128, 159-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизайн студія "АБРІС" до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000982202 від 30.04.2013р. - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000982202 від 30 квітня 2013 року, яке винесене Криворізькою центральною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизайн студія "АБРІС" (код ЄДРПОУ 30644404) щодо збільшення суми грошового зобов'язання за основним платежем на суму 20 706,00 грн. (двадцять тисяч сімсот шість гривень 00 коп.) та за штрафними санкціями у розмірі 5 177,00 грн. (п'ять тисяч сто сімдесят сім гривень 00 коп.).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизайн студія "АБРІС" (код ЄДРПОУ 30644404) судовий збір у розмірі 258,83 грн. (двісті п'ятдесят вісім гривень 83 копійки).

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 12 серпня 2013 року

Суддя Д.О. Власенко